Рішення № 95106808, 24.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8853/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

при секретарі: Сердюк І.С.

сторін:

Головне управління

ДПС в Одеській області: Іщенко М.О. (в порядку самопредставництва)

фізична особа-платник податків

ОСОБА_1 : Коломійчук А.С. (представник за ордером)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43142370) до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу у розмірі 26905,54 грн. та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0200831-1315-1520 від 24.04.2018р., №0037796-5507-1520 від 15.03.2019р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 лютого 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 26905,54 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 виник податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нерухомості у розмірі 26905,54 грн. внаслідок винесення податкових повідомлень рішень №0200831-1315-1520 від 24.04.2018р., № 0037796-5507-1520 від 15.03.2019р. та нарахування пені. Відповідно до вимог п.59.1 ст.59 ПК України на адресу відповідача податковим органом направлено податкову вимогу форми «Ф» №112664-55 від 15.07.2019р., однак сума податкового боргу фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 самостійно не сплачена.

14.09.2020р. суддею направлено запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо підтвердження місця реєстрації та місця проживання ОСОБА_1 .

24.09.2020р. (вх. № ЕП/15367/20) від Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області надійшла відповідь на запит суду, в якій повідомлено, що ОСОБА_1 зареєстрований з 31.10.2002р. за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 25.09.2020р. відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст.262 КАС України).

20.10.2020р. (вх. № 43817/20) від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 22.10.2020р. прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0200831-1315-1520 від 24.04.2018р., №0037796-5507-1520 від 15.03.2019р. до спільного розгляду з первісним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 26905,54 грн.; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №420/8853/20; призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 19.11.2020 р.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено щодо протиправності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №0200831-1315-1520 від 24.04.2018р., №0037796-5507-1520 від 15.03.2019р., на які податковий орган посилається як на підставу виникнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нерухомості у розмірі 26905,54 грн., оскільки їх прийнято з урахуванням помилкових даних щодо площі нележного ОСОБА_1 об`єкта нерухомості. При прийнятті оскаржуваних рішень податковий орган безпідставно не врахував, що зміни щодо виправлення площі належної ОСОБА_1 Ѕ частини нежитлової будівлі бази №1, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , з 12093,50 кв.м. на 889,3 кв.м відбулось з метою виправлення помилки, допущеної органом, уповноваженим державою на здійснення функцій по інвентаризації об`єктів нерухомого майна ще 19.08.2004р., внаслідок чого до Державного реєстру прав на нерухоме майн обули внесені помилкові відомості. Відтак, стягнення податку за площі, які ніколи не існували в натурі є протиправним та суперечить суті та меті впровадження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

16.11.2020р. (вх. № 48468/20) від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначено, що згідно інформаційних даних за фізичною особою ОСОБА_1 та на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (із змінами від 26.06.2020р.) значиться об`єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення, база № 1, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 12093,50 кв.м (з 26.06.2020р. – 889,3 кв.м). Враховуючи, що у 2017-2018рр. площа належного ОСОБА_1 об`єкта нерухомості становила 12093,50 кв.м, відповідно до п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України останній є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою суду від 19.11.2020 р. зупинено провадження по справі до 17.12.2020 р.; призначено підготовче засідання на 17.12.2020 р.

Ухвалою суду від 17.12.2020р. продовжено строк, на який зупинено провадження в адміністративній справі до 19.01.2021 р.; призначено підготовче засідання на 19.01.2021 р.

Ухвалою суду від 14.01.2021р. поновлено провадження у справі; призначено проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon»; зупинено провадження по справі до 19.01.2021 р.

Ухвалою суду від 19.01.2021 р., яка занесена до протоколу засідання, підготовче провадження в адміністративній справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.02.2021 р.

Ухвалою суду від 10.02.2021 р., яка занесена до протоколу засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 15.02.2021 р. 14 год. 00 хв.

Представник Головного управління ДПС в Одеській області в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову податкового органу та задовольнити зустрічний позов.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є власником Ѕ частини нежитлової будівлі бази №1, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

24.04.2018р. Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0200831-1315-1520, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2017 р. у розмірі 9674,80 грн. (а.с. 15).

15.03.2019р. Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0037796-5507-1520, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2018 р. у розмірі 22512,05 грн. (а.с. 14).

Відповідно до розрахунку заборгованості, довідки-розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (ІКП), станом на 15.05.2020р. у фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 наявна заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нерухомості у розмірі 26905,54 грн., що виникла внаслідок винесення податкових повідомлень рішень №0200831-1315-1520 від 24.04.2018р., № 0037796-5507-1520 від 15.03.2019р. та нарахування пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За приписами п. 58.3 ст. 58 ПК України (у редакції на час спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивач зазначив, що заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нерухомості у розмірі 26905,54 грн. виникла внаслідок винесення податкових повідомлень рішень №0200831-1315-1520 від 24.04.2018р., № 0037796-5507-1520 від 15.03.2019р. та нарахування пені.

Проте позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття зазначених рішень, звернувся із зустрічним позовом.

За приписами пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку (пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України).

Згідно пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За приписами пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до ст. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 28.10.2004р., посвідченого приватним нотаріусом Красноокнянського районного нотаріального округу Бушуєвою І.І., ОСОБА_2 (дарувальник) передав безоплатно у власність обдарованого - ОСОБА_1 Ѕ частину нежитлової будівлі бази №1, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 60).

Право власності на вказану Ѕ частину нежитлової будівлі бази № 1 зареєстровано за ОСОБА_1 Красноокнянським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 14.12.2004р., що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5838010 від 14.12.2004р. (а.с. 61).

За змістом довідки КП «Окнянське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації» № 52 від 31.03.2020р., при проведенні основної інвентаризації нежитлової будівлі бази №1, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , власниками якої є ОСОБА_2 – Ѕ та ОСОБА_1 (1/2)(на підставі договору дарування від 28.10.2004р., посвідченого приватним нотаріусом Красноокнянського районного нотаріального округу Бушуєвою І.І., реєстр. №1590), було допущено арифметичну помилку в розрахунку загальної площі вищезазначеного нерухомого майна. Загальна площа майна становить 889,3 кв.м, а не 12154,0 кв.м, а саме : літ. «А» склад -446,8 кв.м; літ «Б» - сторожка 27,7 кв.м, літ. «В» - гаражі -84,2 кв.м; літ. «Г» - склад 104,8 кв.м; літ. «Д» -погріб 225,8 кв.м; №1-2 оргорожі (а.с. 62).

10.04.2020 р. позивач звернувся до Подільського управління Головного управління ДПС в Одеській області із заявою про необхідність розрахунку податку на нерухоме майно саме з урахуванням відкоригованої (виправленої) площі, оскільки виправлена помилка має суто арифметичний характер, а позивач фактично є власником 889,3 кв.м. (а.с. 65).

Крім того, ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора Ремінного Олексія Олексійовича (Окнянська районна державна адміністрація Одеської області), яким на підставі вищезазначеної довідки 26.06.2020р. внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підтвердження чого надано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 64).

Згідно листа від 30.07.2020р.(вих. №15742/Т/15-32-55-06-14) Головним управлінням ДФС в Одеській області зазначено, що нарахування ОСОБА_1 податку за 2017, 2018 роки проводилось з урахуванням площі будівлі 12093,50 кв.м. При цьому, повідомлено позивача про недоцільність проведення перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018р. та попередні періоди за об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки згідно наданого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зміни до Державного реєстру прав щодо загальної площі 889,3 кв.м об`єкта внесено 26.06.2020р. (а.с. 66-67).

29.09.2020р. представник позивача звернувся до КП «Окнянське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації» щодо підтвердження часу допущення арифметичної помилки у площі будівлі (а.с. 68).

Листом КП «Окнянське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації» №111 від 06.10.2020р. повідомлено, що помилка була допущена при основній інвентаризації – 19.08.2004р. (а.с. 69).

За приписами п.109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Враховуючи встановлені судом обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку має бути враховано не лише факт та дату внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але й правові підстави внесення таких змін, проведених з метою виправлення допущеної помилки органом, уповноваженим на здійснення функцій по проведенню інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Тобто в даному випадку відсутня вина платника податку у внесенні помилкових відомостей до Державного реєстру прав. Відтак, нарахування податку на площі об`єкта нерухомості (12093,50 кв.м.), які фактично не належали ОСОБА_1 , суперечить самій суті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та меті його впровадження.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0200831-1315-1520 від 24.04.2018р., №0037796-5507-1520 від 15.03.2019р. прийнято з урахуванням помилкових даних щодо площі нележного ОСОБА_1 об`єкта нерухомості та того, що зміни до Державного реєстру прав про виправлення площі належної ОСОБА_1 Ѕ частини нежитлової будівлі бази №1, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , з 12093,50 кв.м. на 889,3 кв.м внесено з метою виправлення помилки, допущеної органом, уповноваженим на здійснення функцій по інвентаризації об`єктів нерухомого майна ще 19.08.2004р., внаслідок чого до Державного реєстру прав на нерухоме майно були внесені помилкові відомості, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для скасуванння податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №0200831-1315-1520 від 24.04.2018р., №0037796-5507-1520 від 15.03.2019р.

Відповідно, оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №0200831-1315-1520 від 24.04.2018р., №0037796-5507-1520 від 15.03.2019р., на які податковий орган посилається як на підсаву для виникнення податкового боргу, відсутні підстави для задоволення позову Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 26905,54грн.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43142370) до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу у розмірі 26905,54 грн., - відмовити.

Зустрічний позов Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0200831-1315-1520 від 24.04.2018р., №0037796-5507-1520 від 15.03.2019р., - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0200831-1315-1520 від 24.04.2018р.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0037796-5507-1520 від 15.03.2019р.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.02.2021р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.