Рішення № 95106277, 23.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа№380/11334/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, із вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2079407/2300106297 від 29.10.2020 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 11.08.2020 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 230000,00 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних ФОП ОСОБА_1 податкову накладну №2 від 11.08.2020 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 230000,00 грн. датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним сформовано податкову накладну №2 від 11.08.2020 року та направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказана податкова накладна прийнята, однак реєстрація її зупинена з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Поряд з цим, позивач вказує, що на виконання вимог п.201.16 ст. 201 ПК України ним направлено відповідачу 1 документи, які підтверджували реальність господарських операцій. Проте, суб`єктом владних повноважень 29.10.2020 року прийнято рішення №2079407/2300106297, яким відмовлено в реєстрації поданої податкової накладної.

Позивач вказує, що ним виконано вимоги необхідні для реєстрації податкової накладної та надано всі необхідні документи, відтак оскаржуване рішення про відмову у реєстрації ПН є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 03.12.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали судді від 03.12.2020 року представником позивача було усунено недоліки позовної заяви, внаслідок чого ухвалою судді від 17.12.2020 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

11.01.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача обґрунтовує заперечення тим, що згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.08.2020 року за приписами п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація зупинена, оскільки код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.12.12, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, вказаної в податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до рішення від 29.10.2020 року позивачу відмовлено у реєстрації відповідної податкової накладної через ненадання позивачем копій документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Представник відповідача вказує, що позивачем до повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено було долучено лише 6 додатків, проте до матеріалів справи долучено більший обсяг документів, ніж був у розпорядженні комісії при розгляді питання щодо реєстрації чи відмови у реєстрації спірної податкової накладної.

Відтак, як зазначає представник відповідача, у Головного управління ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому таке є правомірним. Просить відмовити в задоволенні позову, а також заперечує стягнення витрат з відповідача на професійну правничу допомогу.

Окрім цього, разом з відзивом на позовну заяву, представник відповідача заявив клопотання про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, яке мотивоване повним об`єктивним, всебічним дослідженням усіх обставин справи , зокрема детального дослідження доказів долучених сторонами до матеріалів справи, а також у зв`язку із долученням позивачем до позовної заяви доказів, які не були предметом дослідження комісією ГУ ДПС у Львівській області.

21.01.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, якою він додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.

В судове засідання, що відбулось 18.02.2021 року з`явились представники сторін. Представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив такий задоволити. Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив. Сторони не заперечили щодо переходу до письмового провадження у справі для подальшого розгляду та винесення рішення.

Розглянувши позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.09.2002 року. Видами діяльності підприємства є код КВЕД: 49.41 вантажний автомобільний транспорт (основний); 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів; 38.21 оброблення та видалення безпечних відходів.

Згідно свідоцтва №100331371 (НБ 111330) ОСОБА_1 зареєстрований як платник податку на додану вартість.

17.06.2020 року між ФОП ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор” було укладено договір №1ПТ/20 про виконання підрядних робіт.

Згідно умов договору, Підрядник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується власними силами на свій ризик за завданням Замовника (Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор”) виконати в обумовлений термін підрядні роботи, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість.

Згідно специфікації №1 Товариство з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор” замовляє, а ФОП ОСОБА_1 зобов`язується виконати наступні роботи:

1.1.Планування земляного полотна бульдозером з окутуванням відходів – 2.81 га;

1.2.Вивезення 280 т. відходів на віддаль до 3 км.;

1.3.Облагородження обочин дороги – 1880 м2.;

2. Планування ділянки сирого жому – 0,91 га.;

2.1.Перевезення 5940 т. жому сирого (без домішок, каменю), на підготовлену земельну ділянку, на віддаль до 1 км.;

2.2.Перевезення 250 т. відходів на віддаль до 3 км.;

3.Планування 8,86 га земельної ділянки;

3.1.Корчування екскаватором, бульдозером кущів, дерев, з наступною утилізацією;

- площа ділянки – 2,5 га.;

3.2.Переміщення 525 т. грунту бульдозером на віддаль до 100м.;

3.3.Перевезення 13986 т. грунту (придатною для оранки, дефекат, жом) на віддаль до 1 км.;

3.4.Перевезення 440 т. відходів на віддаль до 3 км.;

3.5.Робота бульдозера на сміттєзвалищі – 15м/зм.;

3.6.Очистка ділянки бульдозером – 3,5 га.;

3.7.Планування бульдозером перевезеного грунту; площа – 5,6 га.;

3.8.Оранка грунту на всіх вищевказаних ділянках – 12,58 га.;

4.Планування 5.82 га. земельної ділянки.;

4.1.Корчування та утилізація дерев і кущів на ділянці площею – 3,38 га.;

4.2.Переміщення дефекату бульдозером на віддаль до 100м. – 4050 м3.;

4.3.Перевезенн грунту, дефекату, на віддаль до 1км. – 14190 т.;

4.4.Перевезення відходів на віддаль до 3 км. – 930 т.;

4.5.Планування земляного полотна з переміщенням грунту, ділянка 3,4 га.;

4.6.Дискування підготовленої земельної ділянки – 5,82 га.;

4.7.Робота бульдозера на сміттєзвалищі -3м/зм.

Загальна сума робіт по очистці території з 20.06.2020 року по 30.08.2020 року становить 1397000 грн. (без ПДВ), вартість з ПДВ – 1676400 грн. (в т.ч. ПДВ 279400 грн.).

Відповідно до рахунку №34 від 05.08.2020 року ТзОВ “Радехівський цукор” 11.08.2020 року сплатив позивачу аванс (попередню оплату) в сумі 230000,00 грн. в т.ч. ПДВ 38333,33 грн. за виконання робіт – очистки земельних відстійників.

Окрім того, ФОП ОСОБА_1 укладено договір поставки №145 від 10.04.2017 року з ПП “Айслаг”, за яким вказане підприємство постачає позивачу нафтопродукти, підтвердження транспортування якого є товарно-транспортна накладна №ААА 10539 від 27.01.2020 року на відпуск нафтопродуктів (нафти), згідно якої ПП “Айслаг” продало та транспортувало ФОП ОСОБА_1 паливо дизельне ДП-Л-Євро-ВО в кількості 6000 літрів на загальну суму 124500,00 грн., в т.ч. ПДВ.

ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу №15/06/18 від 15.06.2018 року з ФОП ОСОБА_2 , за яким вказаний підприємець постачає позивачу запчастини до техніки на загальну суму 100000 грн.

На виконання даного договору ФОП ОСОБА_2 продало позивачу запчастини до техніки в асортименті на загальну суму 13154,94 грн. в т.ч. ПДВ 20%, факт транспортування яких підтверджено товарно-транспортною накладною №15 від 11.06.2020 року.

За фактом надання відповідних послуг, згідно договору №1ПТ/20 позивач склав податкову накладну №2 від 11.08.2020 року на загальну суму 230000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 38333,33 грн.) та скерував таку для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних.

За результатами обробки вказаної податкової накладної з Автоматизованої системи “Єдине вікно подання електронних документів” ДПС України отримано квитанцію від 26.08.2020 року, відповідно до якої Документи прийнято. Реєстрацію зупинено. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.08.2020 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.12.12, відсутні в таблиці даних платника податків на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показники: D=12,0178%, Р=0.

26.10.2020 року позивачем надано пояснення щодо зупинення реєстрації податкової накладної.

Не зважаючи на викладене, відповідачем 29.10.2020 року прийнято рішення №2079407/2300106297 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 11.08.2020 року №2 на загальну суму 230000,00 грн.(в т.ч. 38333,33 грн. ПДВ) через ненадання платником податку копій документів первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Щодо вказаного рішення від 29.10.2020 року позивач подав скаргу від 02.11.2020 року, а також пояснення до скарги, в якій просив здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 11.08.2020 року.

Згідно з рішеннями за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.11.2020 року №61144/2300106297/2, скаргу залишено без задоволення а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.

Позивач не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних звернувся до суду із цим позовом.

Щодо клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.

Так, відповідно до ч.4 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд встановив, що вказана справа не відноситься до справ, які відповідно до ч.4 ст.257 КАС України, не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Поряд з цим, згідно із ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1)значення справи для сторін; 2)обраний позивачем спосіб захисту; 3)категорію та складність справи; 4)обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5)кількість сторін та інших учасників справи; 6)чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7)думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами 5, 6 ст.262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

В свою чергу, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, зазначення мети – об`єктивного з`ясування обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, також того, що розгляд судом справи за правилами спрощеного провадження може привести до порушення норм матеріального та процесуального права, не є обставинами, що свідчать про складність даної справи та не є обставинами, які свідчать про недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

Зважаючи на приписи ст.12 КАС України й на те, що фактично представником відповідача не обґрунтована необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання.

Вирішуючи справу, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України).

За правилами підп. «а» та «б» п. 185.1. ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до підп. «а» п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст.188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірка наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить п. 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якою реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок №1165), яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до положень п. 2 Порядку №1165:

- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

- критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. «а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7,201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За приписами п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 26.08.2020, підставами для такого зупинення вказано відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За правилами пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Суд вважає помилковими покликання відповідача на відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.12.12 в таблиці платника податку та те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання, оскільки відповідно до п. 12 Порядку №1165, подання такої таблиці є правом платника податків.

Відповідно до КВЕД-2010 код 43.12. Підготовчі роботи на будівельному майданчику в себе включає: розчищення будівельних майданчиків; виконання земляних робіт: виймання ґрунту, планування та вирівнювання будівельних майданчиків, риття траншей, видалення скельних порід тощо; підготовку ділянок для гірничих робіт: розкривні роботи та інші роботи з підготовки ділянок для добування корисних копалин, крім родовищ нафти та газу; підривні роботи (у т.ч. послуги піротехніків, пов`язані з будь-якими видами діяльності); дренажні роботи на будівельному майданчику; дренажні роботи на сільськогосподарських або лісових ділянках.

Такий вид діяльності відображено і у ЄДРПОУ як вид економічної діяльності.

Тобто, вид діяльності позивача співвідноситься із послугами наданими контрагенту, за фактом надання яких було складено податкову накладну від 11.08.2020 року.

Більше того, відповідач не аргументував показників обсягів постачання (дорівнює або перевищує), величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання.

Зі змісту квитанції від 26.08.2020 року з`ясовано, що платнику податків після зупинення реєстрації податкової накладної від 11.08.2020 року запропоновано надати: пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зауважує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від містяться лише загальні формулювання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, що не відповідає суті предмета розгляду, адже посилаючись на відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, комісія регіонального рівня зобов`язана вказати у Квитанції про зупинення реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування в ЄРПН чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення.

Формальне зазначення у Квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 п. 11 Порядку №1165: «пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації».

Відсутність у Квитанції чіткого переліку документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, свідчить про те, що останній надає право/можливість платнику податків надавати документи на власний розсуд, що, в свою чергу, свідчить про те, що контролюючий орган буде позбавлений можливості (не матиме права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми.

Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.

Разом з тим, позивачем надано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень, детальні пояснення та первинні документи, які дозволяють розкрити зміст операції, за якою складено податкову накладну від 11.08.2020 року.

Відтак, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами п. 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 9-13 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За приписами п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Контролюючий орган підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 11.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних вказав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Згідно з витягом з бази даних відповідачів у формі скрін-шоту «Журнал розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПК/РК» підтверджується, що позивачем надано документи, зі змісту яких можливо встановити подання позивачем платіжного доручення та інших документів, зі змісту яких можливо достеменно встановити, що позивач надав саме послуги, а не здійснював поставку, купівлю/продаж продукції.

Таким чином, правових підстав для винесення оскаржуваного рішення від 29.10.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних не існувало.

Суд також звертає увагу на той факт, що форма Рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Оскаржуване рішення від 29.10.2020 року взагалі не містять жодних підкреслень у даній графі.

Тобто, відповідач 1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації податкової накладної від 11.08.2020 року з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Оскаржуване рішення відповідача 1 від 29.10.2020 року не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

У цьому контексті суд вказує, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачу 1 первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарської операції.

Отже, відповідність обсягу реалізованих позивачем товарів/послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які за допомогою сервісу “Електронний кабінет платника” були надіслані позивачем податковій службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, відповідачі в оскаржуваному рішенні, а також і представник відповідачів під час розгляду справи не навів доводи щодо порушень законодавства при складенні поданих документів.

Згідно з нормами п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (надалі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як уже встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №2 від 11.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведена обґрунтованість та законність рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в контексті положень ст.201 ПК України та Порядку №1165, відзив на позовну заяву відтворює законодавчі норми та зміст оскаржуваного рішення і не містить будь-яких аргументів на противагу доводам позивача/представника позивача.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судового збору, то такий, у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2079407/2300106297 від 29.10.2020 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 11.08.2020 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 230000,00 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) податкову накладну №2 від 11.08.2020 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 230000,00 грн. датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039; 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сасевич О.М.