Ухвала суду № 95105890, 22.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 лютого 2021 року м. Кропивницький справа № 340/519/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Військової частини А2613 (67702, Одеська область, м. Болград, вул. 25 Чапаєвської дивізії, 84, код ЄДРПОУ - 26605284)до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )простягнення грошових коштів за речове майно, що не вислужило встановлених термінів носіння у розмірі 11395,72 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Військова частина А2613 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти за речове майно, що не вислужило встановлених термінів носіння у розмірі 11395,72 грн.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви судом становлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У позовній заяві зазначено, що строк звернення до суду із даним позовом становить три роки.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.122 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

В даному випадку строки звернення до суду із даним адміністративним позовом встановлені ч.5 ст.122 КАС України, яка передбачає місячний строк звернення до суду, оскільки цей спір віднесений до спору пов`язаного з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності під час проходження служби, що призвели до стягнення грошових коштів за речове майно.

Це підтверджується і висновками зазначеними у постанові Великої Палати Верховного суду від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16.

Підстави, що дають право звернення з даним позовом до суду виникли у день припинення контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Згідно штемпеля поштово відправлення, позивач звернувся до суду 06.02.2021 року.

З матеріалів долучених до позовної заяви судом встановлено, що дію контракту призупинено з 22.07.2019 року.

Доказів того, коли саме контракт було припинено суду не надано.

Таким чином, позивачу необхідно подати до суду докази того, коли саме контракт з відповідачем було припинено та письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску у разі пропущення місячного строку звернення до суду.

Відповідно до ч.3 ст.161 КС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частиною 1 ст.133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При цьому ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік умов за яких може бути відстрочено або розстрочено сплату судових витрат.

Вказаний перелік не передбачає можливості застосування положень вказаної статті в разі звернення до суду суб`єкта владних повноважень.

Крім того, згідно статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Тобто, судовий збір є одним із засобів матеріального забезпечення та функціонування судової гілки влади. За таких обставин суд вважає, що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

Суд зазначає, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено звільнення позивача від сплати судового збору.

Отже, звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України "Про судовий збір" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватись, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний судовий збір.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 2270 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:

- якщо подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 22700,00 гривень;

- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 908,00 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 11350,00 гривень.

За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:

- якщо подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270,00 грн.;

- якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 908,00 гривень.

Частиною 3 статті 6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В даному випадку позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача коштів у розмірі 11395,72 грн.

Отже, за подання даного позову до адміністративного суду позивач повинен був сплати судовий збір у розмірі 2270,00 грн. та надати суду відповідні докази.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Кіровоградського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.kr.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір», а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.

Відповідно до ч.3 ст.59 КАС України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Водночас, як вбачається з позовної заяви, така підписана командиром військової частини Олександром Кілафли.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є командиром військової частини А2613 та має право підпису позовних заяв суду не надано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. доказів припинення контракту та письмової заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску у разі пропущення місячного строку звернення до суду, а також, доказів повноваження особи, що підписала позовну заяву.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву Військової частини А2613 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за речове майно, що не вислужило встановлених термінів носіння у розмірі 11395,72 грн. залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук