
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2021 року м. Київ № 320/1830/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
19 лютого 2021 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. 6 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
Суд зазначає, що ст. 5 КАС України визначено способи судового захисту, з якими кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суддя зазначає, що п. 1 та п. 2 прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 виклав наступним чином: "1) Визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Київській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області оновленої довідки про розмір належного ОСОБА_1 грошового забезпечення, станом на 5 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) для здійснення обчислення і перерахунку з 1 квітня 2019 року основного розміру належної пенсії. 2) Зобов`язати Головне управління ДФС в Київській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області нову довідку про розмір належного мені, ОСОБА_1 , грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) для здійснення з 1 квітня 2019 року перерахунку основного розміру належної пенсії.".
Суддя зазначає, що відповідачем у позовній заяві ОСОБА_1 зазначив саме Державну фіскальну службу України, а не Головне управління ДФС у Київській області, дії якого оскаржує в цьому позові. При цьому позовних вимог безпосередньо до вказаного відповідача - Державної фіскальної служби України - взагалі не заявлено.
Крім того, позивачу при визначенні кола відповідачів у справі необхідно взяти до уваги проведені зміни, унаслідок яких ліквідовано ДФС України, ГУ ДФС в Київській області та утворено ДПС України та ГУ ДПС в Київській області.
Наведені обставини та суперечності ускладнюють встановлення судом належного відповідача, предмета спору та позовних вимог, які ОСОБА_1 просить суд задовольнити, а тому потребують уточнення позивачем.
Зазначена вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:
- уточненої позовної заяви із правильним зазначенням відповідачів (за наявності - третіх осіб) і обставин справи, конкретизацією позовних вимог, які ОСОБА_1 просить суд задовольнити з урахуванням всіх вищезазначених зауважень, а також копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя,
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Суддя Журавель В.О.
Судове рішення № 95105755, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 24.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/1830/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: