Ухвала суду № 95105688, 24.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

24 лютого 2021 року м. Київ № 320/882/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з урахування додаткових видів грошового забезпечення, як це передбачено ч.3 ст.43 Закону № 2262-XII;

- зобов`язати Головне управлінням Пенсійного фонду у м. Києві здійснити перерахунок пенсії за вислугу років без обмеження максимального її розміру, виходячи з максимального розміру пенсії у 59% від суми грошового забезпечення, яке включає оклад за посадою; оклад за військовим (спеціальним) званням; процентну надбавку за вислугу років; надбавку роботу з таємними носіями, документами 10%, 10%; надбавку за особливо важливі завдання 10%; надбавку за спец, завдання чи державну охорону 70%; премію, й виплатити різницю між нарахованою та сплаченою пенсією.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано 10-денний термін з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме шляхом подання до суду: оригіналу платіжного документа, що свідчить про сплату судового збору за належними реквізитами та у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, за ще дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1816,00 грн.

Суд зазначив позивачу, що належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Вказана ухвала суду від 01.02.2021 була направлена засобами електронного зв`язку на електронну пошту позивача та згідно відомостей роздруківки електронної пошти суду 18.02.2021 була отримана позивачем.

19.02.2021 до суду надійшло клопотання позивача про відкриття провадження у справі № 320/882/21. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що суд дійшов висновку про несплату судового збору за подання ним позову до відповідача, не прийнявши, як доказ сплати судового збору додані до позовної заяви копії платіжних доручень, оскільки згідно із даних підсистеми «Реєстр підтверджень оплат із Казначейства» комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» кошти, сплачені за квитанціями від 19.01.2021 № 0.0.1983832833.1, від 19.01.2021 № 0.0.19838334401.1. до спеціального фонду Державного бюджету України призначеного для зарахування судового - збору Київського окружного адміністративного суду не надходили.

Позивач вказав, що відповідно до ч.2,ч.4 та 5статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Згідно із вимог наказу Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію» від 14.01.2011 № 11 судовий збір, що сплачуються, зокрема, за подання позовної заяви до суду, зараховуються на рахунки 22030100, відкриті на ім`я судів в управліннях (відділеннях) Казначейства. За приписами постанови КМУ «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16 лютого 2011 р. № 106 контроль за правильністю та своєчасністю надходження до державного зборів та платежів судами здійснюється за такими кодами бюджетної класифікації 21081100, 22030000, 22030100, 22030200.

У постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2020 року в справі № 9901/144/20 зроблено висновок, що: «визначальним є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України".

Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.».

Позивач стверджує, що згідно копій платіжних доручень від 19.01.2021 року № 0.0.19838332833.1 та 0.1983834491.1 на загальну суму 1816,00 грн. Банком отримувачем визначено Казначейство України, отримувачем визначено ГУК м. Києва/Печерський р-н, код бюджетної класифікації 22030101 , призначення платежу *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір за подання позовної заяви ОСОБА_1 ..,- в цій частині платіжні доручення тотожні реквізитам зазначеним у ухвалі на які запропоновано повторно сплати судовий збір.

З урахуванням тієї обставини, що жодних інших позовних заяв ОСОБА_1 до судів України не подавалось позивач вважає, що додані мною до позовної заяви копії платіжних доручень за своїм змістом підтверджують сплату судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22030101) за її подання.

Розглянувши вказане клопотання позивача, вирішуючи питання про усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви також додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2270 гривень.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити по 908 грн. ( по0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно за кожну вимогу немайнового характеру) судового збору за кожну вимогу немайнового характеру.

Залишаючи дану позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 01.02.2021 зазначив позивачу, що в якості доказів на підтвердження сплати судового збору за звернення з даним позовом до суду надано копію квитанцій від 19.01.2021 № 0.0.1983832833.1, № 0.0.19838334401.1.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до даних підсистеми «Реєстр підтверджень оплат із Казначейства» комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» кошти, сплачені за квитанціями від 19.01.2021 № 0.0.1983832833.1, від 19.01.2021 № 0.0.19838334401.1, до спеціального фонду Державного бюджету України призначеного для зарахування судового збору Київського окружного адміністративного суду не надходили.

Крім того, слід зазначити, як вбачається з вказаних квитанцій від 19.01.2021 № 0.0.1983832833.1, від 19.01.2021 № 0.0.19838334401.1, наданих позивачем в якості сплати судового збору, платежі в розмірі 1816,00 було перераховано за такими реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві Печерський район, код 39993783, рахунок - 908999980313181206084026007.

Суд зазначає, що судовий збір позивач сплатив не на рахунки, що відкриті Київському Окружному адміністративному суді.

Натомість для зарахування судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області визначено наступні реквізити:

1) отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

2) код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989;

3) банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

4) код банку отримувача (МФО) - 899998;

5) рахунок отримувача - UA718999980313151206084010001;

6) код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Частиною 10 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

З огляду на вищевикладене суд запропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу платіжного документа, що свідчить про сплату судового збору за належними реквізитами та у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1816,00 грн.

Дослідивши подане позивачем клопотання про відкриття провадження у справі, суд зазначає, що позивачем не було сплачено судовий збір за подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду на наступні реквізити:

1) отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

2) код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989;

3) банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

4) код банку отримувача (МФО) - 899998;

5) рахунок отримувача - UA718999980313151206084010001;

6) код класифікації доходів бюджету - 22030101.

При цьому, позивач вважає, що жодних інших позовних заяв ОСОБА_1 до судів України не подавалось відтак додані до позовної заяви копії платіжних доручень за своїм змістом підтверджують сплату судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22030101) за її подання.

Однак, суд не погоджується з вказаними доводами позивача, оскільки позивач сплатив судовий збір не на рахунки, що відкриті для зарахування судового збору Київському окружному адміністративному суді. Зарахування судового збору не підтверджене судом до спеціального фонду Державного бюджету, а відтак суд дійшов висновку, що долучені до позовної заяви позивачем квитанції від 19.01.2021 № 0.0.1983832833.1, від 19.01.2021 № 0.0.19838334401.1 не можуть вважатися належним доказом сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № №1.380.2019.002699 (адміністративне провадження №К/9901/2069/20) «…на момент вирішення питання про відкриття касаційного провадження судом встановлено, що зазначені кошти на рахунок УК у Печерському районі м.Києва (UA288999980313151207000026007) не надходили, у зв`язку із тим, що при сплаті судового збору за подання касаційної скарги скаржником неправильно вказано реквізити для сплати судового збору.

Таким чином, долучена до касаційної скарги квитанція від 03 січня 2020 року №30 про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.».

Крім того, суд відхиляє посилання позивача на те, що аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2020 року в справі № 9901/144/20.

Суд зазначає, що предметом дослідження Великої Палатою Верховного Суду було питання повернення позовної заяви з підстав долучення до позову квитанції про сплату судового збору, у якій платником зазначено іншу особу, а не особу позивача. Так, у постанові від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20 Велика Палата Верховного Суду вказала «..Залишаючи без руху та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про несплату судового збору за подання позову, не прийнявши як доказ сплати судового збору додане до позовної заяви платіжне доручення від 2 червня 2020 року № 61, оскільки у назві реквізиту «Платник» указано особу, яка не є стороною у справі, а саме ГО «Фундація деюре».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до даних підсистеми «Реєстр підтверджень оплат із Казначейства» комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» кошти, сплачені за квитанціями від 19.01.2021 № 0.0.1983832833.1, від 19.01.2021 № 0.0.19838334401.1 до спеціального фонду Державного бюджету України призначеного для зарахування судового збору Київського окружного адміністративного суду не надходили.

Проте, доказів сплати позивачем судового збору за звернення з даним позовом до суду за рахунками зазначеними в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 позивачем не додано.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, оскільки позивачем у строк встановлений судом, не усунуто недоліки позовної заяви, зокрема не надано до суду оригіналу платіжного документа, що свідчить про сплату судового збору за належними реквізитами та у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1816,00 грн. - вона підлягає поверненню позивачу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.