Рішення № 95105528, 24.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 лютого 2021 року Справа № 280/9437/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С. розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135. м. Київ. пр. Перемоги 14, ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (69063. м. Запоріжжя, вул. Музикальна, 2а) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135. м. Київ. пр. Перемоги 14, ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі відповідач) відповідно до якої просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 208927 від 18 серпня 2020 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Ухвалою суду від 28.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/947/20 без виклику сторін.

Відповідач відзив на позов не надав, про причини ненадання відзиву суд не повідомив. Про місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС Українита ч.2ст.175 КАС Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

05 липня 2020 року інспекторами управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області на 129 км + 603 м а/д Н-30 було здійснено перевірку транспортного засобу марки Камаз, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 із причепом ГКБ державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_4 та НОМЕР_5 належать ОСОБА_2 . Після проведеного зважування було виявлено перевищення вагових параметрів повної маси автомобілю, а також перевищення осьового навантаження на здвоєну вісь. За результатами перевірки було складено акт перевищення транспортний засобом нормативних вагових параметрів № 031518 від 05.07.2020, розрахунок плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 05.07.2020 № 031518, акт № 221038 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.07.2020.

Результати вагового контролю навантаження автомобіля становили: 45,80 т. навантаження на здвоєну вісь 20,15 т. Згідно п.22.5 ПДР допустиме навантаження на одиночну вісь 11 т. здвоєні осі 16 т, строєні 22 т, фактична маса 40 т. Фактична маса у даному випадку 45,80 т, це перевищує норму на 5,8 т, що складає 14,5 % відхилення від норми, а також перевищення на здвоєну вісь на 4,15 т, що складає 25,94 % відхилення при нормативно допустимій вазі 16 т.

Постановою в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, Є.В. Гненним, № 208927 від 18 серпня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Перевищення склало 25,94 %.

Вважаючи вищезазначену постанову відповідача протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про дорожній рух", Законом України "Про автомобільні дороги", Законом України "Про автомобільний транспорт", Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Згідно з абз.1, 2 ч.7 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі за текстом Закон №2344) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Частиною 10 статті 6 Закону №2344 встановлено, що на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується; контроль за виконанням автомобільними перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень; контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію; контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення; контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та правил перевезення небезпечних вантажів; контроль внесення перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України; перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пунктів 1, 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2006 №1567 (далі за текстом Порядок №1567).

Пунктом 3 Порядку №1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з абз.3 п.4 Порядку №1567 рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі за текстом Порядок №1007/1207) встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

З огляду на пп. 4, 5 п.4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до абз.1, 2 п.16 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.

Згідно з абз.3 п.20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до п.п.21, 22, 25-27 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як встановлено матеріалами справи, 11.11.2020 у поштовому відділенні Укрпошти ФОП ОСОБА_1 отримав особисто Постанову Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 06.11.2020 ВП 63527647 про відкриття виконавчого провадження.

Окрім постанови про відкриття виконавчого провадження, також було отримано постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника за ВП № 63527647.

Відповідно до зазначених постанов, виконавчий документ було зазначено постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 18.08.2020 № 208927, а стягувача визначено Придніпровське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки.

Так, відповідно до постанови Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 18.08.2020 № 208927, ФОП ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за порушення абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке мало місце 05.07.20 на 129 км + 603 м а/д Н-30 відповідно до акту № 221038.

Як встановлено матеріалами справи, запрошення на розгляд справи ФОП ОСОБА_1 не отримував, а також не отримував копію постанови від 18.08.2020 № 208927.

Так, фактично не отримуючи запрошення на розгляд справи та постанови відповідача від 18.08.2020 № 208927, позивач був позбавлений права подачі будь-яких пояснень стосовно перевезення вантажів, які було здійснено 05.07.2020.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 07.12.2020 було укладено договір про надання правової допомоги.

На виконання умов договору представником адвокатом було надіслано адвокатський запит до Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.12.2020 № 8 із проханням надати докази запрошення на розгляд справи, а також документи, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, документи на ваги.

Листом від 15.12.2020 № 9771/7.2/15-20 Державною службою України з безпеки на транспорті було надано відповідь на адвокатський запит.

Щодо запрошення позивача на розгляд справи, то Державною службвою України з безпеки на транспорті підтвердження запрошення відповідно до п. 25-26 Порядку 1567 надано не було, що фактично свідчить про невиконання вимог п. 25-26 Порядку 1567.

Щодо направлення копії постанови відповідачу, було надано лист в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Гненного Є.В. до т.в.о. Голови Укртансбезпеки М. Лагутіна про відсутність коштів на поштову кореспонденцію, прохання направити відповідні постанови до боржників, а також підтвердження того, що постанови згідно списку суб`єктам господарювання не направлялись, що фактично є підтвердженням не виконання п. 29 Порядку 1567.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі за текстом Правила №30) встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Так, відповідно до акту від 05.07.2020 № 031518 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів пункт 9 відстань між осями працівниками Укртрансбезпеки не заповнена, а значить не вимірювалась.

Відповідно до абз.1, 4 п.4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Частинами 1, 4 статті 48 Закону №2344 передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до п.п.15, 16, 18, 20 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У порушення зазначеного пункту Порядку № 879 за результатами здійснення габаритно-вагового контролю водієві не видана довідка про здійснення габаритно-вагового контролю.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до пп. 7-9 п. 2 Порядку № 879 місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.

Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.

Пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Відповідно до п. 7 Порядку № 879 місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під`їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п. 9 Порядку № 879 у стаціонарних пунктах, розташованих на автомобільних дорогах загального користування, встановлюється цілодобовий режим роботи. Режим роботи стаціонарних пунктів, розташованих у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків, відповідає режиму роботи таких об`єктів.

Відповідно до п. 11 Порядку № 879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

Відповідно до п. 12 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (далі – Порядок № 879) вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з п. 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П33М879605820 чинне до 23.06.2021 на стор. 2 проведена оцінка відповідності: сертифікат відповідності VA.TR.002.CB.0305-17.

Однак, сертифікат відповідності від 29.11.2017 зареєстровано в реєстрі саме за № UA.TR.002.CB.0303-17.

В даному випадку періодична повірка проведена не того засобу вимірювальної техніки, яким проводилось зважування, а значить зважування проводилось засобом повірка якого не проведена (відповідно до п. 12-13 Порядку № 879).

Розглядаючи спір по суті визначення особи, що підлягає притягненню до відповідальності, судом встановлено, що відповідно до нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Носенко Ю.А. довіреності від 25.09.2018 зареєстрованої в реєстрі за № 1427, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися (у тому числі здавати в оренду) належним йому на праві власності Камазом, модель 53212, реєстраційний номер НОМЕР_6 та причепом бортовим тентованим марки ГКБ реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 04.05.2020 було укладено договір оренди транспортних засобів марки Камаз, модель 53212, реєстраційний номер НОМЕР_6 та причепу бортового тентованого марки ГКБ реєстраційний номер НОМЕР_7 . Відповідно до п.4.1. договору строк оренди договору до 31 грудня 2020 року.

Згідно з п. 5.2. орендна плата виплачується готівкою одноразовим платежем по закінченню строку оренди.

Суд зазначає, що абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, в даному випадку, перевізником виступав ФОП ОСОБА_4 , при цьому ФОП ОСОБА_5 виступає лише розпорядником транспортного засобу.

Таким чином, на думку суду, позивачем доведено, що ним не вчинялось порушення транспортного законодавства, яке зазначене в Акті перевірки №221038 від 05.07.2020.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Судом встановлено, шо наказом Укртрансбезпеки від 09.09.2020 №340 «Про упорядкування структури Укртрансбезпеки» Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області реорганізовано шляхом злиття з Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області в Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

За положеннями статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Таким чином, Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є правонаступником реорганізованого Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн., які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135. м. Київ. пр. Перемоги 14, ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровського Міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про скасування постанови про застосування штрафу, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №208927 від 18 серпня 2020 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення у повному обсязі складено та підписано 24 лютого 2021 року.

Суддя М.С. Лазаренко