Рішення № 95105483, 22.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року Справа № 280/8728/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі – відповідач, ГУНП в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Запорізькій області від 28.10.2020 №436 о/с в частині, що стосується позивача;

поновити позивача на посаді заступника начальника управління – начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП в Запорізькій області.

Ухвалою суду від 07.12.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем надано документи, якими усунуто недоліки позовної заяви.

21.12.2020 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірний наказ є протиправним та таким, що прийняти з порушенням вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач зазначає, що підставою для видання спірного наказу послугував наказ ГУНП в Запорізькій області від 12.07.2019 №985, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Разом з тим, позивач зазначає, що відповідно до ч.1 ст.22 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення виконується не пізніше місяця з дня його застосування, а після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Натомість, дисциплінарне стягнення накладене наказом від 12.07.2019 виконано лише 28.10.2020, що на думку позивача свідчить про порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення. Крім того, позивач вказував і на ту обставину, що відповідно до частини 6 статті 23 Дисциплінарного статуту, поліцейський вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо його нагороджено державною нагородою. Вказує, що 20.09.2019, до виконання дисциплінарного стягнення, позивача нагороджено відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», яка є державною нагородою, а відповідно на момент винесення спірного наказу позивач вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що спірний наказ є правомірним та таким, що прийнятий у відповідності до положень чинного законодавства України. Так, представник відповідача вказувала на те, що положення ч.6 ст.23 Дисциплінарного статуту не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки позивача президентською відзнакою було нагороджено 17.02.2016, тобто до застосування дисциплінарного стягнення – 12.07.2019. Також, представник відповідача вказала на те, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2019 по справі №280/3901/19 була задоволена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено дію наказу від 12.07.2019 №985 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Зазначає, що постановою Верховного Суду від 21.08.2020 було скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 13.08.2019 по справі №280/3901/19, у забезпеченні позову – відмовлено. Вказує, що позивач перебував з 17.08.2020 по 21.09.2020 у відпустці, яка продовжувалась у зв`язку із перебуванням на лікуванні, та після виходу з відпустки та лікарняних наказ ГУНП в Запорізькій області від 12.07.2019 №985 виконано. З урахуванням викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, встановив наступне.

Судом встановлено, що 12.07.2019 ГУНП в Запорізькій області видано наказ №985 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та вжиття заходів» пунктом 2 якого зазначено: «2. За грубе порушення службової дисципліни, вимог ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2 ч.1 ст.18, п.3, п.6 ст.62 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 р. №580-VІІІ, ст.1, п.2, 5, 6 ст.4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 р. №2337-VІІІ, п.1 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у відданні працівнику чергової частини УОАЗОР ГУНП в Запорізькій області, з посиланням на прямого керівника (начальника ГУНП), усного наказу, який суперечив вимогам Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111, наказу НПУ від 04.07.2018 №645, зі змінами, внесеними наказом НПУ від 06.11.2018 №1015, щодо не інформування зацікавлених служб про подію за участю особового складу Василівського ВП до заступника начальника управління – начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади».

Судом встановлено, що не погодившись з правомірністю наказу №985 від 12.07.2019, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою про його скасування.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду про забезпечення адміністративного позову від 13.08.2019 по справі №280/3901/20 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, зупинено дію наказу т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Гребенюка К.В. від 12.07.2019 №985 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та вжиття заходів», в частині, що стосується ОСОБА_1 , до вирішення по суті адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про оскарження дисциплінарного стягнення.

Зазначена ухвала суду набрала законної сили 13.08.2019 та підлягала негайному виконанню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2019 по справі №280/3901/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на посаді - відмовлено у повному обсязі.

Також, судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 21.08.2020 задоволено касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року про забезпечення позову та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року було скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовлено.

28.10.2020 начальником ГУНП в Запорізькій області видано наказ №436 о/с «По особовому складу», яким відповідно до абзацу 5 пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено підполковника поліції ОСОБА_1 , старшим оперуповноваженим сектору спеціальної поліції Дніпровського відділу поліції, з посадовим окладом 2500 гривень, увільнивши його з посади заступника начальника управління – начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення – звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В якості підстави для видання наказу від 28.10.2020 №436 о/с зазначено: наказ ГУНП від 12.07.2019 №985, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 по справі №280/3901/19.

Позивач, не погодившись з правомірністю видання наказу від 28.10.2020 №436 о/с, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію»).

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі – Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статут, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Суд зазначає, що факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, як і правомірність застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади було предметом розгляду адміністративної справи №280/3901/19, а тому зазначені обставини, в силу положень ч.4 ст.78 КАС України, не доказуються та не досліджуються під час розгляду даної адміністративної справи.

Частиною 1 статті 22 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Тобто, Дисциплінарним статутом передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується у місячний строк, проте, у зазначений строк не враховуються дні протягом яких поліцейський перебував у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності).

Відповідно до частини 3 та 4 статті 22 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади до ОСОБА_1 застосовано 12.07.2019, про що видано наказ №985.

Разом з тим, реалізовано дисциплінарне стягнення було відповідачем лише 28.10.2020, тобто із пропуском установленого місячного строку.

Проте, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував позаслужбою у період з 08.07.2019 по 19.07.2019 включно (а.с.90), з 22.07.2019 по 26.07.2019 (а.с.88), з 29.07.2019 по 09.08.2019 (а.с.91), 12.08.2019 (а.с.96), а саме на лікарняному, на лікарняному по догляду за дитиною, день відпочинку у зв`язку із донорством крові.

А відтак, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, відповідно до ч.4 ст.22 Дисциплінарного статуту, могло бути реалізовано лише після прибуття позивача до місця проходження служби.

Суд відхиляє доводи представника позивача на те, що позивач протягом 12.07.2019 – 13.08.2019 перебував за місцем проходження служби, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи, а те, що позивачем протягом зазначеного періоду подавались рапорти та листки непрацездатності до служби діловодства, не свідчить про те, що позивач прибув до місяця проходження, оскільки Дисциплінарним статутом забороняється реалізовувати дисциплінарне стягнення у період перебування поліцейського на лікарняному або у відпустці.

В свою чергу, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду про забезпечення адміністративного позову від 13.08.2019 по справі №280/3901/20 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, зупинено дію наказу т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Гребенюка К.В. від 12.07.2019 №985 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та вжиття заходів», в частині, що стосується ОСОБА_1 , до вирішення по суті адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про оскарження дисциплінарного стягнення.

А відтак, починаючи з 13.08.2019 дисциплінарне стягнення не могло бути реалізовано відповідачем, оскільки дію наказу т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Гребенюка К.В. від 12.07.2019 №985 зупинено, тобто фактично такий наказ не міг створювати жодних правових наслідків до набрання законної сили рішенням у справі №280/3901/20 або до скасування зазначеної ухвали суду.

Судом встановлено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2019 по справі №280/3901/20 набрало законної сили 26.10.2020, а дисциплінарне стягнення реалізовано – 28.10.2020, тобто одразу ж після набрання законної сили рішенням суду.

При цьому, суд зауважує, що у період серпень – вересень 2020 року, позивач також перебував у відпустці, що підтверджується відповідними наказами (а.с.49-52), що також перешкоджало реалізації дисциплінарного стягнення, з урахуванням положень частини 4 статті 22 Дисциплінарного статуту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано строків реалізації дисциплінарного стягнення, який судом обраховується від дня коли відпали обставини, що перешкоджали його реалізації.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 23 Дисциплінарного статуту, строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить: пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення з посади - протягом одного року.

Частиною 6 статті 23 Дисциплінарного статуту визначено, що поліцейський вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо його нагороджено державною нагородою, заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення або закінчився строк дії дисциплінарного стягнення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державні нагороди України», державні нагороди України (далі - державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.

Згідно положень статті 3 Закону України «Про державні нагороди України», державними нагородами є, зокрема, президентська відзнака.

Указом Президента України від 17.02.2016 №53/2016 установлено відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції».

Відповідно до копії послужного списку ОСОБА_1 , судом встановлено, що 20.09.2019 позивач нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитеротистичній операції» (серія НОМЕР_1 ).

Аналогічна інформація міститься у довідці Управління кадрового забезпечення ГУНП в Запорізькій області від 04.11.2020 (а.с.66).

Отже, матеріалами адміністративної справи підтверджується, що 20.09.2019 ОСОБА_1 був нагороджений державною нагородою – президентською відзнакою, а тому з 20.09.2019 вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення.

При цьому, суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що позивач був нагороджений 17.02.2016, оскільки зазначена дата є датою започаткування президентської відзнаки, якою було нагороджено позивача, а не датою коли позивача було фактично нагороджено.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач був нагороджений державною нагородою 17.02.2016, а відомості послужного списку спростовують такі доводи відповідача та свідчать про те, що позивач був нагороджений саме 20.09.2019.

За таких обставин, враховуючи те, що після застосування до позивача дисциплінарного стягнення наказом ГУНП від 12.07.2019 №985, позивач отримав державну нагороду, то відповідно на дату винесення спірного наказу позивач вважався таким, що не має дисциплінарних стягнень, а тому не було підстав для його звільнення з займаної посади.

Також, суд звертає увагу і на те, що з моменту застосування до позивача дисциплінарного стягнення наказом ГУНП від 12.07.2019 №985, до прийняття спірного наказу минуло більше року, що свідчить про те, що закінчився строк дії дисциплінарного стягнення відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем не доведено правомірності прийняття спірного наказу, що свідчить про наявність підстав для його скасування та поновлення позивача на попередній посаді.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, вул.Олександра Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Запорізькій області від 28.10.2020 №436 о/с в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління – начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП в Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління – начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 22.02.2021.

Суддя І.В. Новікова