Ухвала суду № 95105072, 24.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/2186/21

категорія 109000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Народицької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Народицької районної державної адміністрації Житомирської області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Народицької районної державної адміністрації Житомирської області від 02.08.2005 року №142 в частині пунктів 1, 2;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Народицької районної державної адміністрації Житомирської області від 10.11.2005 року №222 в частині пунктів 2, 3.

Перевіряючи, після одержання позову, чи відповідає він вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України, судом ураховано наступне.

Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Перелік обов`язкових відомостей, які зазначаються в позовній заяві наведено у частині 5 вказаної статті КАС України.

Згідно із ч. 9 ст. 160 КАС України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Адміністративний позов ОСОБА_1 , окрім відомостей щодо позивача та відповідача, містить відомості про третіх осіб - ТОВ "Злагода" та Народицьку селищну раду Житомирської області. При цьому статус останніх самостійно визначено позивачем у позові.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

В силу приписів частини 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Зміст наведених норм процесуального Закону свідчить на користь висновку, що саме суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження - спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.

Таким чином, самостійне залучення позивачем до участі в справі третіх осіб шляхом зазначення їх в позовній заяві суперечить вимогам ст.ст. 49, 160 КАС України, позаяк вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.

У разі необхідності ОСОБА_1 одночасно з поданням до суду позову може подати заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача/відповідача. Проте така заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч. 4 ст. 49 КАС України, та додана до позову відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Разом з позовною заявою позивачем надано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої, зазначено, що позивач дізнався про порушення свого права та інтересу у серпні 2020 року, ознайомившись із листом Народицької районної державної адміністрації Житомирської області від 27.07.2020 №01-35/1155 до якого було додано оспорювані розпорядження голови РДА.

Дослідивши заяву про поновлення строку звернення до суду та матеріали позову, суд зазначає слідуюче.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач оскаржує розпорядження голови Народицької районної державної адміністрації Житомирської області "Про затвердження акту обстеження земельних угідь реформованого КСП ім.Щорса Базарської та Голубієвицької сільських рад" від 02.08.2005 №142 в частині пунктів 1, 2 та розпорядження голови Народицької районної державної адміністрації Житомирської області "Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Щорса на території Базарської та Голубієвицької сільських рад та внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 02.08.05 №142" від 10.11.2005 №222 в частині пунктів 2, 3.

Прийняті розпорядження стосуються земельних угідь реформованого КСП ім.Щорса Базарської та Голубієвицької сільських рад в результаті розпаювання яких, позивач отримав у власність земельну ділянку площею 2,72 га, яка знаходиться на території Голубієвицької сільської ради Народицького району.

Наведені позивачем та його представником причини пропуску строку є суто суб`єктивними і не пов`язані із дійсно непереборними обставинами. Крім того, заявник не обґрунтовує причини неможливості ознайомлення позивача з оскаржуваними рішенням на офіційному сайті Народицької районної державної адміністрації Житомирської області.

Поміж наведеного, з матеріалів позову вбачається, що позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями оскільки вважає, що вони є підставою недоотриманого ним земельного паю розмір якого, мав бути більшим ніж 3, 24 в умовних кадастрових гектарах.

Крім того, як слідує з позовної заяви, позивачу, як члену КСП ім. Щорса станом на 2005 рік було відомо про те, що він був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Позивачем та його представником у позовній заяві не заперечується і та обставина, що ОСОБА_1 в результаті розпаювання земель реформованого КСП ім Щорса (2005 рік) отримав у власність земельну ділянку площею 2,72 га, яка знаходиться на території Голубієвицької сільської ради Народицького району.

Тобто, наведене дає підстави для висновку, що позивач протягом 15 років міг дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, повідомлені позивачем обставини не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду та його поновлення. Зокрема, позивачем не обґрунтовано причини тривалого очікування, не вказано про об`єктивну неможливість дізнатись про наявність оскаржуваних рішень, з урахуванням оприлюднення їх тексту та розміщенням у вільному доступі на офіційному сайті, не вчинення жодних дій з метою запобігання пропуску встановленого законом строку, що, з огляду на наведене, могло б засвідчити про його намір відновити свої порушені права.

Згідно із ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Також слід зазначити, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

При цьому, суд зауважує, що при вирішенні справи суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Визначені процесуальним законом строки звернення до суду, це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.

Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд вважає, що повідомлені обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що судом визнано неповажними вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску вказаного строку, суд вважає необхідним позовну заяву залишити без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу).

З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до Житомирського окружного адміністративного суду:

- нової позовної заяви до відповідача, оформленої із дотриманням вимог ст. 160-161 КАС України в 2-х примірниках;

- у разі необхідності, заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача/відповідача, з урахуванням положень ч. 4 ст. 49 КАС України.

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Липа