Рішення № 95104908, 23.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/17925/20

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метастрой Плюс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метастрой Плюс" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0057495404 та № 0057485404 від 01.07.2020року та № 0062005404 і № 0061995404 від 10.08.2020року.

Ухвалою суду від 19.10.2020року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.11.2020року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Судові засідання у справі, призначені на 16.12.2020року та на 18.01.2021року, не відбулися по причині неявки представників сторін та заявлення відповідного клопотання.

Як зазначено в позові, Відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності Позивача з податку на додану вартість за квітень 2020року. За результатами такої перевірки, на думку Позивача, уповноважена особа податкового органу безпідставно прийшла до висновку про невизнання податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 539040,50грн. за квітень 2020року, що в свою чергу призвело до від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 165585,00грн.

Аналогічно, Відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності Позивача з податку на додану вартість за травень 2020року. За результатами такої перевірки, на думку Позивача, уповноважена особа податкового органу безпідставно прийшла до висновку про незаконність перенесення до рядка 16 декларації попереднього звітного періоду в розмірі 165585,00грн.

На думку Позивача, підприємством правомірно сплачений протягом квітня 2020року ТОВ "МАКСИМУМ ІНВЕСТ" податок на додану вартість на загальну суму 539040,50грн. віднесено до податкового кредиту підприємства та в подальшому враховано при визначенні своїх зобов`язань з цього податку в податкових деклараціях.

Представник Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, в судове засідання не прибула, направила до суду відзив на позов та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. У відзиві проти позову заперечується і зазначається, що дійсно уповноваженими посадовими особами податкового органу були проведені камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності Позивача з податку на додану вартість за квітень та травень 2020року, про що складено акти перевірок відповідно від 05.06.2020року та від 08.07.2020року. В ході таких перевірок, на думку представника Відповідача, було правомірно встановлено завищення платником податкового кредиту в сумі 539040,50грн. за квітень 2020року, що в свою чергу призвело до від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 165585,00грн. Податкові накладні ТОВ "МАКСИМУМ ІНВЕСТ" податок на додану вартість на загальну суму 539040,50грн. до реєстру були внесені лише в травні 2020року, а тому у платника були відсутні підстави для їх врахування при визначення своїх зобов`язань з цього податку за квітень 2020року.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення платником своїх зобов`язань з податку на додану вартість, порядку їх перерахування до відповідного бюджету та визначення сум податкового кредиту з цього податку регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Судом встановлено та визнається сторонами, що 05.06.2020року уповноваженою посадовою особою податкового органу була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності Позивача з податку на додану вартість за квітень 2020року, про що складено акт перевірки від 05.06.2020року.

За результатами такої перевірки та за результатами розгляду заперечень платника на вказаний акт перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

- № 0057495404 від 01.07.2020року про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "Метастрой Плюс" своїх зобов`язань з податку на додану вартість за квітень 2020року на 373455,00грн. і застосування штрафних санкцій в сумі 93364,00грн;

- № 0057485404 від 01.07.2020року про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Метастрой Плюс" від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в сумі 165585,00грн. за квітень 2020року.

Аналогічно судом встановлено та визнається сторонами, що 08.07.2020року уповноваженою посадовою особою податкового органу була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності Позивача з податку на додану вартість за травень 2020року, про що складено акт перевірки від 08.07.2020року.

За результатами такої перевірки та за результатами розгляду заперечень платника на вказаний акт перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

- № 0062005404 від 10.08.2020року про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "Метастрой Плюс" своїх зобов`язань з податку на додану вартість за травень 2020року на 162102,00грн. і застосування штрафних санкцій в сумі 81051,00грн;

- № 0061995404 від 10.08.2020року про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Метастрой Плюс" від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в сумі 3483,00грн. за травень 2020року.

Відповідно до висновків, наведених в актах перевірок, в рішеннях про результати розгляду скарг платника на акти перевірки та відповідно до пояснень представника Відповідача, наведених у відзиві на позов, суть допущених платником порушень зведена виключно до завищення платником податкового кредиту в сумі 539040,50грн. за квітень 2020року, зумовленого господарськими відносинами з ТОВ "МАКСИМУМ ІНВЕСТ". Таке порушення в свою чергу призвело заниження до своїх зобов`язань з податку на додану вартість за квітень 2020року на 373455,00грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 165585,00грн. Такі порушення в подальшому (в червні 2020року) призвели до заниження до своїх зобов`язань з податку на додану вартість за травень 2020року на 162102,00грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 3483,00грн.

Всі зазначені порушення платника, на думку податкового органу, зумовлені виключно тим, що податкові накладні ТОВ "МАКСИМУМ ІНВЕСТ" на загальну суму 539040,50грн., що були видані Позивачу протягом квітня 2020року, до Єдиного державного реєстру податкових накладних були внесені лише в травні 2020року, а тому у платника були відсутні підстави для їх врахування при визначенні своїх зобов`язань з цього податку за квітень 2020року і в подальшому за травень 2020року.

Такі доводи податкового органу знайшли своє підтвердження з огляду на таке.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивачем за договором поставки від 02.09.2019року протягом квітня 2020року у ТОВ "МАКСИМУМ ІНВЕСТ" були придбані матеріальні цінності, на підтвердження чого Позивачу були видані податкові накладні №2 від 02.04.2020року, №4 від 06.04.2020року, №6 від 08.04.2020року, №8 від 10.04.2020року та №10 від 14.04.2020року на загальну суму податку на додану вартість 539040,50грн. (а.с.65-75).

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивачем вказана сума податку на додану вартість 539040,50грн. була врахована при визначенні своїх податкових зобов`язань з податку на додану вартість за квітень 2020року та відображено у податковій звітності з цього податку за квітень 2020року, що була подана до податкового органу 18.05.2020року (а.с.106-113).

Врахування цієї суми податку на додану вартість в розмірі 539040,50грн. призвело до зменшення зобов`язань Позивача як платника податку на додану вартість за квітень 2020року на 373455,00грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 165585,00грн.

Разом з тим, як зазначено в досліджених судом квитанціях №1, всі перелічені податкові накладні ТОВ "МАКСИМУМ ІНВЕСТ" були подані до ДПС України для проведення державної реєстрації лише 08.05.2020року (а.с.65-75).

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивачем таке від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 165585,00грн. була враховано у податковій звітності з цього податку також за травень 2020року, що була подана до податкового органу 16.06.2020року (а.с.114-120).

Врахування цієї суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 165585,00грн. призвело до заниження платником своїх зобов`язань з податку на додану вартість за травень 2020року на 162102,00грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 3483,00грн.

В розумінні положень ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню і у суду не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Суд враховує, що за приписами пункту198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з абзацом першим пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Разом з тим, як зазначено в абзаці першому пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції.

Таким чином, підставою для включення платником ПДВ - покупцем сум податку до складу податкового кредиту та, відповідно, відображення у податковій звітності з ПДВ є:

- податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;

- належним чином оформлена митна декларація;

- інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд враховує доводи Позивача, наведені у відзиві, що до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020року платником був долучений додаток №8 щодо порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірних податкових накладних за звітний податковий період із скаргою на такого продавця/покупця (а.с.111).

Безспірно, згідно з абзацами 24 - 25 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на продавця, яким допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

Таке право платника підтверджено також приписами розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N 21.

Разом з тим, подання Додатка 8 до декларації не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг.

Подання платником податку такої заяви зі скаргою є виключно підставою для контролюючого органу протягом 90 календарних днів з дня її надходження, з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Позивач як платник цього податку після реєстрації в ЄРПН таких нових податкових накладних має право на їх підставі включити суми ПДВ до податкового кредиту (з урахуванням терміну, встановленого пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (не пізніше 1095 днів з дати складання податкової накладної), але не раніше дати такої реєстрації.

Суд вважає частково безпідставними доводи Позивача, що допущені ТОВ "МАКСИМУМ ІНВЕСТ" порушення вимог податкового законодавства щодо граничних строків реєстрації зазначених податкових накладних не входить до зони відповідальності Позивача та не можуть позбавляти Позивача права на відшкодування сум цього податку у взаємовідносинах з цим контрагентом.

По-перше, наведені в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях штрафні санкції не є мірою відповідальності за порушення граничних строків реєстрації зазначених податкових накладних.

По-друге, наведені в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях штрафні санкції є виключно наслідком дій самого Позивача та зумовлені заниженням податкових зобов`язань з цього податку за звітні періоди.

По-третє, після реєстрації таких податкових накладних Позивач має право протягом 1095 днів з дати їх складання врахувати вказану суму податку на додану вартість (539040,50грн.) при визначенні своїх податкових зобов`язань з цього податку, в тому числі щодо право на їх бюджетне відшкодування у відповідні звітні періоди.

Зазначене свідчить, що Позивач як платник податку на додану вартість не мав правових підстав в квітні 2020року і в подальшому в травні 2020року враховувати вказану суму податку на додану вартість (539040,50грн.) при визначенні своїх податкових зобов`язань з цього податку за відсутності зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних перелічених податкових накладних.

Невиконання Позивачем вимог абзацу першому пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України) призвело до безпідставного заниження Позивачем своїх зобов`язань з цього податку та автоматично до завищення платником від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 01.07.2020року та від 10.08.2020року узгоджується із вимогами Податкового кодексу України та прийняті в межах повноважень Головного управління ДПС у Житомирській області.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстав для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі не встановлено.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в повному обсязі в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метастрой Плюс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0057495404 та №0057485404 від 01.07.2020року і № 0062005404 та № 0061995404 від 10.08.2020року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк