Рішення № 95104721, 10.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 р. Справа№200/9142/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення № UA 700050/2020/000011/2 від 31.03.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00015 від 31.03.2020,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення № UA 700050/2020/000011/2 від 31.03.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00015 від 31.03.2020.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що незважаючи на наявність належним чином оформленого повного пакету документів, що є достатнім для визначення митної вартості товару за ціною контракту (основний метод – пункт 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України), відповідач, в порушення вимог діючого законодавства, застосував останній резервний метод, а саме, визначив митну вартість товару за митною декларацією UA 700050/2020/002059 від 31.03.2020 за ціною 35,6188 євро за кг ніобію, про що зазначив в рішенні про коригування митної вартості товарів № 700050/2020/000011/2 від 31.03.2020. Зазначені дії, на думку позивача, є грубим порушенням вимог Митного кодексу України, оскільки в даній ситуації відповідач, виходячи із наданих декларантом документів, повинен був визначити митну вартість товару виключно за ціною Контракту по першому основному методу на підставі пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України.

Позивач наголошує, що у даному випадку, була відсутність впливу існуючого взаємозв`язку між продавцем («METINVEST INTERNATIONAL SA ») та покупцем (ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ») на заявлену декларантом митну вартість. Зазначене підтверджується формою декларації митної вартості, де у графі 9а зазначено, що продавець і покупець є пов`язані між собою особи, у графі 96 наведено, що взаємозв`язок продавця та покупця не вплинули на ціну товару.

Крім того, на переконання позивача, порівняння цін не з біржовими котируваннями, а з інформацією інтернет-ресурсу сайту «Asian Metal» є таким, що суперечить вимогам розділу 3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Посилаючись на те, що представлені до митного оформлення документи не містили будь-яких розбіжностей, а тому наявні підстави для розрахунку митної вартості товару шляхом застосування першого методу, позивач вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000011/2 від 31.03.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00015 від 31.03.2020, є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвалених ним рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідач вказує на те, що 31.03.2020 на митний пост «Азовсталь» надійшло електронне повідомлення декларанта (уповноваженої ним особи) ТОВ «Метінвест - Шіппінг» стосовно митного оформлення товару «фероніобій марки FeNb 65 (112)», з вмістом чистого ніобію Nb – 65,2 % Lot № 01.049076. Митна декларація прийнята до митного оформлення за реєстраційним номером UA 700050/2020/002059. Відповідач вказує на те, що під час виконання митних формальностей в рамках реалізації положень статей 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України в напрямку контролю за правильністю визначення митної вартості, спрацювання індикаторів ризику та за результатами опрацювання подання для підтвердження митної вартості документів у посадової особи митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованої митної вартості, що зумовлює необхідність додаткових документів.

Згідно з відомостями, які наведені у наданій декларантом МД № UA 700050/2020/002059 встановлено, що продавець («METINVEST INTERNATIONAL SA ») та покупець (ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь») є пов`язаними особами в розумінні статті 15 Угоди, вказаний факт підтверджено декларантом в графі 9(а) декларації митної вартості. Відповідач вказує, що у даному випадку повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Саме декларант зобов`язаний довести митному органу, що хоча продавець та покупець і пов`язані між собою, однак такі відносини не вплинули на ціну товарів, що були імпортовані.

Також, відповідач зазначає, що товар «фероніобій марки FeNb 65» належить до категорії товарів, вартість про які публікується світовими інформаційними агентствами та реалізується в порядку біржової торгівлі. Так, відповідно до п. 3 ч. 3 Методичних рекомендацій при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, компенсаційних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка – фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

За результатами проведеного митним органом розрахунку вартості товару згідно з інформацією вісника “Asian Metal” , ринкова вартість фероніобію за період 10 днів, що передують даті складанню Специфікації № 9, складає 33, 8188 Євро/кг Nb (ніобію). Проте позивач зазначає, що декларантом за МД № UA 700050/2020/002059 визначено митну вартість на рівні 32, 89 Євро/кг Nb (умови поставки згідно Інкотермс – СРТ Маріуполь, країна походження - Бразилія), тобто під час митного оформлення встановлено факт зниження митної вартості.

За результатом перевірки встановлено, що продавець “Metinvest international SA” і покупець “ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” є пов`язаними особами, що вплинуло на заявлену декларантом митну вартість. Відповідач вважає, що за спірною поставкою на законну вимогу митниці декларантом не надано документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, що є обов`язком у розумінні ст. 53 Митного кодексу України. Отже, зважаючи на те, що заявлена декларантом митна вартість значно менша ніж на сайті компанії “Asian Metal”, митним органом застосовано другорядний метод (резервний метод) для визначення митної вартості, який дозволяє порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару.

Крім того, відповідачем здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, та саме під час такого порівняння встановлено розбіжності у заявленій вартості товару.

З огляду на наведене, представник митного органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 12.10.2020 Донецький окружний адміністративний суд позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення № UA 700050/2020/000011/2 від 31.03.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00015 від 31.03.2020, - залишив без руху. Надав Приватному акціонерному товариству “Металургійний комбінат “Азовсталь” двадцять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 14 926, 11 грн.

26.10.2020 суд виніс ухвалу, якою прийняв до розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” та відкрив провадження по справі № 200/9142/20-а. Розгляд адміністративної справи № 200/9142/20-а суд визначив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання по справі на 11 год 00 хв 25.11.2020

Ухвалою від 25.11.2020 суд відклав підготовче засідання по адміністративній справі до 13-00 год. 13.01.2021. Продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи.

13.01.2021 суд закрив підготовче провадження по цій адміністративній справі та призначив судовий розгляд по суті на 14 год 00 хв 10.02.2021, про що виніс відповідну ухвалу.

Представники позивача та відповідача на судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» зареєстрований в якості юридичної особи 01.10.1996, включений до ЄДРПОУ за номером 00191158 та діє на підставі статуту. Місцезнаходження позивача: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, Лівобережний район, вул. Лепорського, буд. 1 (т.1 а.с. 128-141).

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 858 від 02.10.2019, шляхом реорганізації Донецької митниці ДФС України, створено юридичну особу - Азовська митниця Держмитслужби (ЄДРПОУ: 43333684, адреса зареєстрованого місцезнаходження юридичної особи: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, буд. 1), який є належним відповідачем у справі (т.1 а.с. 201-213).

01 серпня 2015 року між Metinvest international SA, як продавцем, та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», як покупцем, укладений контракт № 089LS-02/554 на постачання фероніобію, за умовами якого обумовлено, що кількість, ціна та технічні характеристики товару, а також його упаковка, маркування, зазначаються в специфікаціях (т.1 а.с. 35-45).

04 липня 2016 року між сторонами вищевказаного контракту укладена додаткова угода № 3 до контракту, стосовно зміни 06 травня 2016 року назви Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», та його банківських реквізитів (т.1 а.с. 46-47).

Додатковими угодами № 4 від 27.12.2016, № 6 від 02.01.2018, та № 8 від 18.12.2018, № 9 від 30.12.2019, укладеними між сторонами до вищевказаного контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015, був продовжений строк дії контракту до 31.12.2017, до 31.12.2018, до 31.12.2019 та до 31.12.2020 відповідно (т.1 а.с. 48-49, 50, 51, 52).

07.01.2020 до вищевказаного контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 між сторонами складена та підписана специфікація № 9 на постачання товару FeNd (111), FeNb (112) у кількості 500 МТ +/- 10% за ціною 32, 89 Евро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно Incoterms 2010 (т.1 а.с. 53-54).

Згідно із договором доручення № 089лт/002/2012 від 22.03.2012 про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (у подальшому змінено назву на – ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»), як замовником, та ТОВ «Скіф-Шиппінг» (у подальшому змінено назву на – ТОВ «Метінвест-Шиппінг», про що оформлено додаткову угоду № 1 до договору доручення № 089лт/002/2012 від 22.03.2012 року про надання послуг з митного декларування товарів), як декларантом, замовник доручив, а декларант прийняв на себе зобов`язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України (т.1 а.с. 82-107).

Декларантом ТОВ «Метінвест-Шиппінг» в інтересах ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» подано митну декларацію від 31.03.2020 № UA700050/2020/002059, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112) з вмістом чистого ніобію Nb – 65,2% - 13 040, 00 кг (т.1 а.с. 216-217).

За результатом обробки зазначеної декларації посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту № 52045 (31.03.2020 року 10:05:36), в якому зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на задекларовану декларантом митну вартість, у зв`язку із чим, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) копію декларації країни відправлення (т.1 а.с.33-34)

Крім того, зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявленого за митною декларацією від 31.03.2020 року № UA700050/2020/002059 відповідно до статті 53 Митного кодексу України необхідно надання додаткових документів: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи; а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково повідомлено, що згідно п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (т.1 а.с. 33-34).

Згідно із повідомленням декларанту № 52061 (31.03.2020 11:20:15) митним органом зазначено, що на вимогу митного органу, декларантом не надано додаткові документи, а саме: копії декларації країни відправлення, виписки із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім документів, що вимагалися митним органом, і які не надано, Підприємством надано – протокол тендерного комітету від 19.12.2019 № ТК № 89-ФС про постачання фероніобію марки FeNb 65 (111, 112) на адресу ПрАТ «МК «Азовсталь» в рамках діючого контракту з Metinvest international SA (Швейцарія). За результатами опрацювання вказаного протоколу встановлено, що даний документ не містить відомостей щодо вартості товару «фероніобій», за якою Metinvest international SA (Швейцарія) здійснює його продаж ПрАТ «МК «Азовсталь» (України) і яка заявлена за МД від 31.03.2020 № UA700050/2020/002059 (т.1 а.с. 31-32).

За результатами перевірки митної декларації або документів, що її замінюють, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, Азовською митницею Держмитслужби виписана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700050/2020/00015 від 31.03.2020 (т. 1 а.с. 27-29).

31 березня 2020 року Азовською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2020/000011/2, з огляду на встановлені розбіжності у заявленій ціні товару.

Рішення мотивоване тим, що за результатами опрацювання – Протоколу тендерного комітету від 19.12.2019 ТК № 89-ФС встановлено, що даний документ не містить відомостей щодо вартості товару «фероніобію», за якою Metinvest international SA (Швейцарія) здійснює його продаж ПрАТ «МК «Азовсталь» (Україна) і яка заявлена за МД від 31.03.2020 № UA700050/2020/002059. Відповідно до ч. 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689, органів доходів і зборів здійснено перевірку відомостей. В тому числі з урахуванням особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методики. Так, задекларований товар розглянуто в розрізі товарів, які є об`єктом біржової торгівлі. Розрахунок вартості товару при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), проведено без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або зниження за фактичну якість товару і премії продавцю зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунку – фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). Розрахунок вартості товару (фероніобію) згідно з інформацією міжнародної консалтингової компанії Asian Metal відповідно до методики здійснено виходячи із дати специфікації № 9 від 07.01.2020 року до зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2015 року № 089LS-02/554, а саме вартість фероніобію за період 10 днів, що передує даті: 06.01.2020 – 33,7069 EUR /кг Nb, 03.01.2020 року – 33,7069 EUR /кг Nb, 02.01.2020 – 33,7069 EUR /кг Nb, 31.12.2019 – 33,7069 EUR /кг Nb, 30.12.2019 – 33,7069 EUR /кг Nb, 27.12.2019 – 333,9350 EUR /кг Nb, 26.12.2019 - 33,9350 EUR /кг Nb, 25.12.2019 – 33,9503 EUR /кг Nb, 24.12.2019 – 33,9503 EUR/кг Nb, 23.12.2019 -33,8830 EUR /кг Nb. Середнє значення за вміст 1 кг ніобію – 33, 8188 EUR. Отже, середнє значення 1 кг ніобію 33,8188 EUR згідно відомостей міжнародної консалтингової компанії Asian Metal (спеціалізоване видання, яке містить інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку) вище вартості товару, заявленого за митною декларацією від 31.03.2020 № UA700050/2020/002059 згідно інвойсу від 19.03.2020 № 125481 – 32, 89 EUR.

З посиланням на ст.ст. 61,64 МК України, визначення митної вартості товару, митним органом проведено із застосуванням другорядного (резервного) методу з урахуванням інформації мережі Інтернет масив Asian Metal, а також МД від 19.02.2020 № UA110150/2020/002625, ціна прийнята митним органом 39,30 USD за 1 кг ніобію, що за курсом Національним банка України на день подання МД № UA700050/2020/002059, становить 35,6188 EUR за 1 кг ніобію (39,30 USD *28,0615 грн./30,9617 грн.) (т.1 а.с.25-26).

31.03.2020 для випуску товару у вільний обіг було подано в порядку електронного декларування митну декларацію № UA 700050/2020/002081 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару, випуску товару у вільний обіг: фероніобію марки FeNb 65 (112), внаслідок чого, під гарантійні зобов`язання, товар був випущений у вільний обіг (т.1 а.с. 218-219).

Листом від 17.06.2020 року № 051/2020-ОД представник ТОВ «Метінвест - Шіппінг» відповідно до вимог ст. 55 Митного кодекс України надав Азовській митниці ДМС додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме прайс–лист від постачальника «CBMM Europe BV», експортна декларація від 18.03.2020, пропозиція від представника постачальника «СВММ Europe BV» що дійсна на 1 квартал 2020, лист від 27.05.2020 № 08.04/1955 від ПРАТ «МК«АЗОВСТАЛЬ» про наявність кредиторської заборгованості, кредиторська заборгованість (витяг з програмного масиву), прибутковий ордер.

Згідно наданих документів, ціна на фероніобій за договором № 20160331 від 31.03.2016 між Metinvest international SA та «CBMM Europe BV» формувалась наступним чином: від ціни прасу «CBMM list price Q1 2020» на FeNb112 lumpy віднімалась знижка в розмірі 8,5 %.

У вказаному листі заявник просив розглянути надані ПРАТ «МК «Азовсталь» для підтвердження митної вартості документи та відомості (т.1 а.с. 110-119).

Згідно з відповіддю № 7.1-08-1/7.1-28-05-01/13/2593 від 24.06.2020 «Про рішення щодо митної вартості» Азовська митниця Держмитслужби повідомила генеральному директору ТОВ «Метінвест - Шіппінг» про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої декларантом (т. 1 а.с. 120-127).

Позивач не погодившись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно ч. 6 ст. 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод.

Суд зазначає, що застосування другорядного методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим, а пріоритетним до застосування є саме основний метод.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При цьому, основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України).

Згідно із частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 Митного кодексу України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує з положенням частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи : 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Крім цього, відповідно до ч.4 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з положеннями пункту третього частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд зазначає, що підставами для направлення позивачу обов`язкової письмової вимоги про надання додаткових документів відповідачем вказано взаємозв`язок між продавцем та покупцем, який ймовірно вплинув на заявлену позивачем митну вартість. Зазначено про необхідність подання документів, що стосуються здійснення оплати за товар.

У картці відмови № UA700050/2020/00015 вказано про відмову в митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з не підтвердженням митної вартості. Обрано другорядний метод визначення митної вартості (резервний) (т. 1 а.с. 27).

Разом з тим, митний орган дійшов помилкового висновку про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, адже ненадання таких документів у разі несплати рахунку за товар не може бути підставою для сумнівів саме у правильності визначення митної вартості товару.

Отже, суд зазначає, що при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору (контракту) та не містять числових розбіжностей.

Частинами 2, 3 статті 57 Митного кодексу України зазначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Водночас, сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів на сайті “Asian Metal” не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Враховуючи умови, п.п. 5.1., 5.2. контракту № 089LS-02/554, ціна на товар встановлюється в Євро і вказується у специфікаціях до Контракту.

Відповідно до Специфікації № 9 від 07.01.2020 до Контракту вартість товару - Фероніобію за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,89 Евро (т.1 а.с.53).

Позивачем були надані рахунок-фактура (інвойс) № 125481 від 19.03.2020 (13 040,00 кг ціна в доларах Евро 32,89 Евро за 1 кг).; загальна сума за рахунком – 428 885, 60 Евро (13 040,00 кг х 32,89 Евро) (т.1 а.с.59).

Тобто, відповідно до положень ст.ст. 52, 53, 57,58 МК України, сума – 428 885,60 Евро - є сумою митної вартості товару за ціною договору, визначена позивачем при митному оформленні за митною декларацією № UА 700050/2020/002059 від 31.03.2020.

Таким чином, вищезазначені документи, надані позивачем, на виконання ст.ст. 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, були достатніми документально підтвердженими і обґрунтованими для визначення відповідачем митної вартості товару за першим (основним) методом, відповідно до ст. ст. 57, 58 Митного кодексу України.

Специфікація № 9 від 07.01.2020 до контракту визначає вартість товару - фероніобію за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,89 Евро та рахунок-фактура (інвойс) № 125481 від 19.03.2020 не містили ніяких розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари - а саме ціни 32, 89 Евро/кг.

У даному випадку прикладом розбіжностей та витребування додаткових документів на підставі п. 3 ст. 53 Митного кодексу України могло бути наявність різної вартості товару у договірній документації (контракт, специфікації) та в рахунку-фактурі (інвойсі).

Крім цього, згідно з ч. 4 ст. ст. 53 Митного кодексу України, декларант надає додаткові документи, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.

У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів (ч. 12 ст. 58 Митного кодексу України).

При цьому, згідно з ч.ч. 13-15 ст. 58 Митного кодексу України орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце, адже у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Проте, відповідач не надав позивачу обґрунтування підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, враховуючи те, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного (резервного) методу є протиправними.

Крім того, відповідачем було встановлено ризик з`явлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликало певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості, а саме: оскільки фероніобій належить до категорії товарів, вартість яких публікуються світовими інформаційними агентствами, які узагальнюють відомості щодо цін на світових біржах, то відповідно до розділу 3 «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом ДФСУ від 11 вересня 2015 року (надалі - Методичні рекомендації) відповідач провів порівняльний аналіз вартості товару, заявленого декларантом (фероніобію на рівні 32.89 Евро/кг) зі значенням біржових квідирувань сайту «Asian Metal».

За митною декларацією від 31.03.2020 року № UA700050/2020/002059 декларантом визначено митну вартість фероніобію на рівні 32.89 Евро/кг. Порівняльний аналіз вартості товару, проведений відповідачем відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій, полягає у наступному - згідно з інформацією сайту «Asian Metal» розрахунок вартості фероніобію згідно з «Asian Metal» відповідно до квідирувань за період 10 днів, що передують складанню специфікації № 9 від 7 січня 2020 року до зовнішньоекономічного контракту № 08915-02/554 від 1 серпня 2015 року складає 33, 8188 Евро/кг.

За наявності вищевикладених обставин суд зазначає, що відповідач, при здійснені аналізу ризиків взагалі не міг застосовувати дані інформації сайту «Asian Metal», оскільки це є грубим порушенням вимог розділу 3 Методичних рекомендацій, у зв`язку з тим, що розділ 3 Методичних рекомендацій передбачає, що при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

В порушення зазначеного пункту відповідач порівняв ціну, заявлену декларантом не з біржовими котируваннями, а з інформацією інтернет-ресурсу - сайту «Asian Metal». Відповідач розглядає задекларований товар - фероніобій, як товар, що є об`єктом біржової торгівлі. Однак, ресурс «Asian Metal» не здійснює біржову торгівлю товарами, а є лише інформаційним ресурсом, що аналізує ринкові ціни. Тому відповідачем не доведено, що інформація цього ресурсу базується саме на біржових котируваннях.

Суд зазначає, що застосування до спірних правовідносин інформації сайту «Asian Metal» є грубим порушенням вимог Митного кодексу України, оскільки дані, розміщені в даному інформаційному ресурсі, стосуються виключно операцій, які носять разовий характер та незначний об`єм реалізації продукції, зокрема до 50 т. В той час як згідно до умов контракту між METINVEST INTERNATIONAL SA та позивачем, який є довгостроковим та передбачає поставку лише по одній Специфікації № 9 від 7 січня 2020 року в кількості 500 мт +/- 10 %.

Суд також зазначає, що виявлення відповідачем при порівнянні іншої ціни на задекларований товар - фероніобій на підставі сайту «Asian Metal» 33,8188 Евро/кг з визначеною декларантом на підставі умов Контракту 32.89 Евро/кг не є ризиками заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликає певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості. Також не є підставою для витребування у декларанта додаткових документів на підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, який передбачає, що у разі якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Так, як свідчать матеріали справи, документи, які були надані позивачем для митного декларування - Специфікація № 9 від 7 січня 2020 року до Контракту вартість товару - Фероніобію за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,89 Евро та рахунок-фактура (інвойс) не містили ніяких розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари - а саме ціни 32,89 Евро/кг.

Суд зазначає, що відповідач безпідставно та незаконно у повідомлені від 30 березня 2020 року зазначив, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості товару по митної декларації від 31.03.2020 року № UA700050/2020/002059 позивачу необхідно надати наступні додаткові документи, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи; а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару, при цьому ніяким чином не мотивуючи неможливість визначення митної вартості без надання саме цих документів.

Як вже зазначалось судом вище, надані позивачем документи у повному обсязі та достатньою мірою підтверджували факт визначення митної вартості товару за першим (основним методом) - за ціною договору, крім того, ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликало певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості був відсутній з вищенаведених підстав, у зв`язку з чим, вказані дії відповідача по наданню позивачем додаткових документів були незаконними, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та вичерпно містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.

Суд зазначає, що каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копії митної декларації країни відправлення, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару, яку запросив відповідач не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Більш того, декларант під час митного оформлення імпортованого товару надав рахунок-фактуру (інвойс), який підтверджує вартість понесених позивачем витрат на покупку фероніобію по контракту.

Згідно з вимогами митного законодавства митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 52 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Із системного аналізу приписів Розділу III («Митна вартість товарів та методи її визначення») Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Вищенаведена правова позиція підтверджена висновками Верховного Суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2146/18, від 13 вересня 2019 року по справі № 813/4202/16, від 3 жовтня 2019 року по справі № 815/5315/16, від 19 вересня 2019 року по справі № 801/9143/13-а, від 24 вересня 2019 року по справі № 825/848/17, від 20 вересня 2019 року по справі № 820/11574/1, від 11 червня 2019 року по справі № 804/7761/15.

Крім того, в якості джерела інформації для визначення митної вартості були використані відомості за митною декларацією від 19 лютого 2020 року № UA110150/2020/002625.

Згідно із зазначеними джерелами інформації розрахунок митної вартості за поточною партією товару має складати: 13 040 кг (вага чистого Nb)* 35, 6188 EUR/кг Nb = 464 469, 1520 EUR (курс EUR встановленого Національним банком України станом на дату подання МД).

На переконання суду, незважаючи на наявність належним чином оформленого повного пакету документів, що є достатнім для визначення митної вартості товару за ціною контракту, відповідач, в порушення вимог діючого законодавства, застосував останній резервний метод згідно з вимогами статті 64 Митного кодексу України, а саме, визначив митну вартість товару за митною декларацією від 19 лютого 2020 року № UA110150/2020/002625, про що зазначив у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Зазначені дії є грубим порушенням вимог Митного кодексу України, оскільки в даній ситуації відповідач, виходячи із наданих декларантом документів повинен був визначити митну вартість товару виключно за ціною Контракту по першому основному методу на підставі пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України.

Таким чином, оскаржуваним рішенням порушено права позивача у зв`язку із недотриманням відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо методики встановлення митної вартості товару, що призвело до незаконного завищення його вартості.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що рішення відповідача № UA 700050/2020/000011/2 від 31.03.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00015 від 31.03.2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення у повному обсязі позову Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення № UA 700050/2020/000011/2 від 31.03.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00015 від 31.03.2020.

Стосовно вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає про таке.

24 листопада 2020 року від представниці позивача – адвоката Бузівської Наталі Миколаївни надійшла заява, відповідно до якої представниця позивача просила стягнути з відповідача на користь ПрАТ «МК «Азовсталь» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 729, 06 грн (т.2 а.с.71-74).

Відповідачем подані заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу, відповідно до яких останній зазначав про безпідставність стягнення на користь позивача гонорару за складність справи, оскільки він є не співмірним. Відповідач вказує на те, що в провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває значна кількість справ, які є тотожніми за суб`єктним складом, предметом правового регулювання, підставою прийняття спірних рішень з даною справою, у зв`язку з чим правова позиція представника позивача не змінювалась у всіх аналогічних справах. Отже, на думку відповідача, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу аналогічної роботи, а лише мала характер технічної роботи (т.2 а.с.106-113).

Згідно з ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що між ПрАТ “АЗОВСТАЛЬ” та Адвокатським об`єднанням “Всеукраїнська адвокатська допомога” було укладено договір про надання правової допомоги № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року (т.1 а.с.144-146).

За умовами п. 1.1. Договору, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності Клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Зміст, умови та строки виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, для виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань, клієнт надає адвокатському об`єднанню повноваження, що є дійсними та реалізуються виключно на підставі окремих довіреностей, виданих клієнтом для представництва його інтересів окремими адвокатами, що є учасниками адвокатського об`єднання.

Згідно із п. 3.2 вищевказаного Договору № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, Адвокатське об`єднання зобов`язується за результатом надання послуг, але не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітнім, надавати клієнту Акт надання послуг (Акт прийому-передачі наданих послуг).

Відповідно до п.5.1. Договору, загальна вартість послуг по цьому договору не перевищує 200 000, 00 гривень.

Вартість послуг за виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань складає 5 000, 00 гривень без ПДВ на місяць. Сторони мають право, шляхом укладення додаткових угод до цього договору, узгодити виконання Адвокатським об`єднанням додаткових завдань за додаткову оплату, розмір якої узгоджується сторонами в даній додатковій угоді.

Відповідно до п. в) п. 4.1 зазначеного договору, клієнт зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги Адвокатського об`єднання на умовах цього договору.

Оплата послуг Адвокатського об`єднання здійснюється Клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата Клієнтом наданих Адвокатським об`єднанням послуг здійснюється на підставі Актів надання послуг (Актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядку та рахунків, наданих Адвокатським об`єднанням. Акт надання послуг (Акт прийому-передачі послуг) оформлюється Адвокатським об`єднанням станом на останній день місяця в якому надавалися послуги за цим договором (п.5.3. договору).

За приписами п.5.4. договору, оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання, вказаний у цьому договорі, протягом 5 календарних днів після підписання сторонами Акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання Клієнтом рахунків від Адвокатського об`єднання.

Згідно із довідкою Адвокатського об`єднання “Всеукраїнська адвокатська допомога” від 07.03.2018, адвоката Бузівську Н.М., 07.03.2018 прийнято до складу учасників Адвокатського об`єднання “Всеукраїнська адвокатська допомога” (т.1 а.с.149).

Згідно із копією довіреності № 09-18/7938 від 27.12.2019, ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” уповноважено адвоката Бузівську Н.М. представляти інтереси товариства, зокрема, у будь-яких судах будь-яких ланок, у тому числі судах загальної юрисдикції, з усіма правами наданими чинним законодавством позивачу (т.1 а.с.142).

Додатковою угодою № 7/1 від 03.12.2018 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 сторони дійшли згоди про продовження дії договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018, у зв`язку з чим погодили наступну (нову) редакцію п. 10.1 Договору: «10.1 Договору вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019 року» (т.1 а.с.147).

Згідно з додатковою угодою № 34 від 01.10.2019 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018, змінено п. 5.1 Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року: «п. 5.1. Загальна вартість послуг по цьому Договору не перевищує 400 000, 00 гривень. Вартість послуг за виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань складає 5 000, 00 грн без ПДВ на місяць». Сторони дійшли згоди про продовження дії Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018, у зв`язку з чим погодили наступну (нову) редакцію п. 10.1 Договору: «10.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року» (т.1 а.с.148).

Відповідно до додаткової угоди № 202 від 21.09.2020 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, визначений порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання “Всеукраїнська адвокатська допомога” за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі ПрАТ “МК “Азовсталь” з Азовською митницею Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2020/000011/2 від 31.03.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА 700050/2020/00015 від 31.03.2020 (т.2 а.с.95-97).

Пунктом 2 додаткової угоди визначений детальний опис та вартість послуг, що можуть бути надані в межах даної справи.

Пунктом 3.1 додаткової угоди закріплено, що оплата послуг здійснюється протягом 45 календарних днів після підписання сторонами Акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання Клієнтом рахунків від Адвокатського об`єднання.

Відповідно до п. 6.1. додаткової угоди, правова допомога вважається наданою після підписання Акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих послуг), який підписується сторонами та скріплюється печатками.

Згідно із представленим позивачем Розрахунком розміру винагороди приймання-передання наданих послуг від 12.10.2020 за Договором про надання юридичних послуг № 180329/АЗСТ від 29.03.2018, розмір винагороди за позовом в Донецькому окружному адміністративному суді у спорі ПрАТ “МК “Азовсталь” з Азовською митницею Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у розмірі 246 786, 90 грн., становить 3 729, 06 грн., що складається з:

- усної консультації клієнта, узгодження правової позиції – (в розрахунку 15 % від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020 рік) – 1 година - 315, 30 грн.;

- збору доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) – (в розрахунку 15 % від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020 рік) - 1 година - 315, 30 грн.;

- перевірки та підготовки документів – (в розрахунку 15 % від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020 рік) - 1 година - 315, 30 грн.;

- складання позовної заяви – (в розрахунку 15 % від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020 рік) – 1 година - 315, 30 грн.;

- гонорару за складність справи (1 % від ціни позову) – 2 467, 86 грн (т.2 а.с.98).

12.10.2020 між сторонами підписаний Акт приймання передачі-наданих послуг за Додатковою угодою № 202 від 21.09.2020 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 на суму 3 729, 06 грн (т.2 а.с.99).

На підставі вказаного Акту, позивачу був виставлений рахунок на оплату № 726 від 12.10.2020 на суму – 3 729, 06 грн (т.2 а.с.100).

Згідно з платіжним дорученням № 4500117561 від 23.10.2020 ПрАТ «МК «Азовсталь» сплачено витрати на юридичні послуги відповідно до договору № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 у розмірі 3 729, 06 грн (т.2 а.с.101).

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 і ч. 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Так, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 810/795/18.

У своїх запереченнях щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, представник відповідача зазначає, що витрати на правничу допомогу безпідставно завищені та документально не підтверджені.

Суд наголошує, що змагальність - один із найбільш важливих конституційних принципів сучасного судочинства. Він розкриває "джерело енергії" процесу та створює умови для всебічного та повного дослідження обставин справи та постановлення судом обґрунтованого та законного рішення.

У силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою одержання рішення на свою користь зобов`язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення.

Разом з тим, на переконання суду, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження завищеності витрат на правничу допомогу.

Водночас представницею позивача належним чином доведено понесення ПрАТ “МК “Азовсталь” фінансових витрат на правничу допомогу в розмірі 3 729, 06 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про стягнення також на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 18 627, 91 грн, що був сплачений згідно платіжного доручення № 4500094319 від 08.09.2020 та платіжного доручення № 4500115639 від 19.10.2020 (т.1 а.с.24, 164 ).

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, Лівобережний р-н, вул. Лепорського, буд. 1) до Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333684, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, 1) про визнання протиправним та скасування рішення № UA 700050/2020/000011/2 від 31.03.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00015 від 31.03.2020, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Азовської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000011/2 від 31.03.2020, яке було винесено відносно Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00015 від 31.03.2020, яка була винесена відносно Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Стягнути з Азовської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 627, 91 грн (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять сім гривень дев`яносто одна копійка).

Стягнути з Азовської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» витрати на правничу допомогу у розмірі 3 729, 06 грн (три тисячі сімсот двадцять дев`ять гривень шість копійок).

Повний текст рішення складено 22.02.2021.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка його подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб