Рішення № 95104581, 04.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Справа № 0440/6570/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. за участі секретаря судового засіданняМаксименко Е.М., за участі: представника позивача представника відповідача Кривошеїної І.О., Єгорова А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (з урахуванням заміни відповідача на правонаступника), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС форми "В4" від 22.08.2018 №0006774612.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю та безпідставністю винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення, оскільки, висновки контролюючого органу про порушення ПАТ “ДМЗ” норм податкового законодавства, викладені в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване рішення, є безпідставними та суто суб`єктивною думкою перевіряючих. Так, надані до перевірки документи в їх сукупності у повній мірі свідчать про здійснення позивачем господарських операцій у відповідності до укладених із позивачем договорів. При цьому, представник позивача зауважив, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому ПАТ “ДМЗ” не може нести відповідальність за порушення чинного законодавства третіми особами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (місцезнаходження: 49064, м.Дніпро, вул. Маяковського, 3; код ЄДРПОУ 05393056) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0006774612 від 22.08.2018р. в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" з податку на додану вартість за травень 2018 року за №9124265185 від 20.06.2018р. на суму 4 224 183, 25 грн. (чотири мільйони гривень двісті двадцять чотири тисячі сто вісімдесят три гривні двадцять п`ять копійок).У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" було задоволено, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 скасовано в частині відмови у задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС України форми “В4” №000677612 від 22.08.2018р. про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 864 403,10 грн. та прийняти в цій частині іншу постанову.

Постановою Верховного Суду від 30.06.2020 касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №0440/6570/18 скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №006774612 від 22.08.2018 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 864403,10 грн., а також в частині розподілу судових витрат, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.

Адміністративну справу №0440/6570/18 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

16.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшла адміністративна справа №0440/6570/18.

Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддя розподілено судді Захарчук-Борисенко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 прийнято до свого провадження адміністративну справу №0440/6570/18. Призначено підготовче засідання на 08.09.2020.

11.08.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом було направлено адміністративну справу №0440/6570/18 для розгляду клопотання про повернення судового збору до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 було повернуто Офісу великих платників податків ДПС сплачену згідно з платіжним дорученням від 21.08.2019 №2143 суму судового збору за подання апеляційної скарги у справі №0440/6570/18 у розмірі 95 044,12 грн.

21.10.2020 адміністративна справа повернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 було продовжено розгляд адміністративної справи №0440/6570/18. Призначено підготовче засідання на 26.11.2020.

До суду від відповідача надійшов відзив, в якому вказано, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, а доводи наведені в позовній заяві, не грунтуються на вимогах податкового законодавства з огляду на наступне.

Фахівцями Дніпропетровського управління Офісу Великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за травень 2018. За результатами перевірки ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» встановлено порушення підпункту п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10, п.201.14, п. 201.15 ст. 201 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44, п.200.1, ст. 200 абз. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України. В той же час до складу податкового кредиту за травень 2018 підприємством позивача включено податкові накладні з такими постачальниками: ТОВ ВКФ «НАЙС» на суму ПДВ 254 778,31 грн., ПВЕФ «АНК-93» на суму ПДВ 148926,88 грн., ТОВ «ФЛЮОРІТ» на суму 136512 грн., ТОВ «Макроторг Плюс» на суму ПДВ 99383,78 грн., ТОВ «СТУДІЯ ЦИКІВКА» на суму ПДВ 73731,51 грн., ТОВ «ІТС» на суму ПДВ 23360,00 грн., ТОВ «ДІСКОР» на суму ПДВ 22910,00 грн., ТОВ «Лебтрансгрупп» на суму ПДВ 9780 грн., ТОВ «Дніпротехпром» на суму ПДВ 4391,2 грн., ТОВ «КОМПАНІЯ УКРПРОМСНАБ» на суму ПДВ 2641 грн., ТОВ «Будмонтаж 2016» на суму ПДВ 99383,78 грн. відсутнє реальне здійснення господарських операцій.

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому вказано наступне.

Щодо правовідносин з ТОВ ВКФ «НАЙС» зазначено, що твердження відповідача про відсутність факту реального виконання робіт ТОВ «ВКФ «НАЙС» встановленого за результатами перевірок у попередніх звітних періодах, спростовуються рішеннями судів, в тому числі Верховним Судом.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПВКФ «АНК-93» відповідачем зазначено про те,що джерела податкової інформації, яка використана податковою службою, в акті перевірки не зазначені. Відсутні докази того, що проведені зустрічні звірки ПВКФ «АНК-93» по взаємовідносинам з якими проводилась перевірка.

Крім того, доводи Відповідача, щодо відсутності кваліфікованого персоналу ПВКФ «АНК-93» для забезпечення виконання умов договору є безпідставними, оскільки вони не обґрунтовані технічними умовами виконання робіт та не надано технічного розрахунку, а також документальних доказів, тобто, Відповідачем не доведено технічно, яка кваліфікація необхідна та кількість працівників для виконання таких робіт.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ФЛЮОРІТ», ТОВ «Макроторг Плюс»,ТОВ «СТУДІЯ ЦИКІВКА», ТОВ «ІТС»,ТОВ «ДІСКОР»,ТОВ «Лебтрансгрупп», ТОВ «Дніпротехпром», ТОВ «КОМПАНІЯ УКРПРОМСНАБ»,ТОВ «Будмонтаж 2016» зазначено про надання позивачем документальних доказів руху активів з моменту поставки до використання в господарській діяльності.

Крім того,посилання Відповідача в відзиві на позовну заяву на ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2018 по справі № 757/19286/18-к та від 09.07.2018 по справі № 757/25870/18-к є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Як вбачається з матеріалів справи відповідач не надав вироку суду в кримінальному провадженні, яке набрало законної сили.

Також позивач вказав, що суми ПДВ, віднесені позивачем до складу податкового кредиту, по операціям з вищенаведеними контрагентами, підтверджуються податковими накладними, зареєстрованими постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація яких була б неможливою у разі відсутності в системі електронного адміністрування ПДВ постачальника відповідної суми та у разі зупинення органом ДФС такої реєстрації.

Отже, доводи контролюючого органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами ґрунтуються виключно на припущеннях, які в свою чергу базуються лише на податковій інформації в базах даних ДПС, без дослідження первинних документів контрагентів позивача.

При цьому, можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій, за результатами здійснення яких сформовано позивачем податковий кредит. Така правова позиція відповідає позиції, висловленій Верховним Судом у справі №2а-8766/12/1370.

26.11.2020 відкладено розгляд справи до 10.12.2020.

26.11.2020 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення в яких вказано, що однією з підстав направлення справи №0440/6570/18 на новий розгляд до суду першої інстанції стало фактично неповне дослідження судами попередньої інстанції матеріалів справи та неврахування пояснень та доводів відповідача. Зокрема в постанові Верховного Суду від 30.06.2020 зазначено « при дослідженні первинних документів, наданих позивачем за спірними господарськими операціями судам при перевірці доводів контролюючого органу про відсутність або недостатню кількість у контрагентів позивача трудових ресурсів не звернули увагу на зміст відповідної господарської операції із здійсненням відповідного аналізу того, чи вимагає специфіка такої операції значної кількості трудових ресурсів, чи залучались контрагентами субпідрядні організації або працівники на умовах цивільно-правових договорів для виконання відповідних робіт чи виробництва товару.

Поза увагою та дослідженням судів залишились посилання відповідача, викладені в акті перевірки, відзивах на позов та апеляційну скаргу, про ненадання позивачем документів які підтверджують транспортування товару (ТТН, залізничні накладні), журнали обліку руху транспортних засобів».

Так, відповідачем вказано, що позивачем не було надано до перевірки документи на підтвердження транспортування транспортно-матеріальних цінностей, що декларувались у якості предмету господарських операцій. Зокрема, позивачем не було надано до проведення перевірки товарно-транспортних накладних, залізничні накладні, журнали обліку руху транспортних засобів із зазначенням дати, часу в`їзду/виїзду вантажних автомобілістів із зазначенням ваги (кількості) товару з авто важелів та зазначенням водіїв та їх водійських посвідчень, а також зазначення транспортних засобів, за допомогою яких надавались послуги контрагентами ПрАТ «ДМЗ». В ході проведення перевірки фахівцями контролюючого органу запитані вищезазначені документи службовими записками за №1, №2, та №6, однак згідно письмових пояснень, наданих листом від 06.08.2018 за №106-02/290, керівництвом ПрАТ «ДМЗ» відмовлено в наданні зазначених документів та інформації. З посиланням на «відсутність» документів в переліку документів, що визначають право платника на формування податкового кредиту».

Зазначені дії позивача є порушенням норм п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України відповідно до яких платник податків зобов`язаний надати посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Отже, не надання позивачем документів на підтвердження транспортування товару, то це згідно п. 44.6 ст. 44 ПК України вважається відсутністю таких документів.

Таким чином, перевіркою встановлено факти відсутності належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, що є прямим порушенням.

Окрім того, працівниками контролюючого органу встановлено, що контрагенти позивача не мали в наявності належної кількості трудових ресурсів для здійснення задекларованих господарських операцій.

Так, зазначені в наданих на перевірку первинних документах позивача контрагенти не мали фізичної можливості здійснювати задекларовані господарські операції, окрім цього контролюючим органом було встановлено обрив ланцюга постачання товарів, що свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПУ України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку -учасників відповідної операції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 було задоволено клопотання представника Офісу великих платників податків Державної податкової служби про витребування доказів. Витребовано у Головного управління Національної поліції в Донецькій області всю наявну інформацію щодо ходу розгляду і стану кримінального провадження №42017000000002966 від 19.09.2017 року та належним чином завірені копії відповідних документів (протоколи допитів, пояснення, результати експертиз, свідчення, вироки тощо) на підтвердження фактів порушення податкового та іншого законодавства України посадовими особами ТОВ «МАКРОТОРГ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41483960).

10.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.01.21.

21.01.21 розгляд справи було відкладено.

Ухвалою суду від 04.02.21 було замінено відповідача – Офіс великих платників податків ДФС на правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

У судовому засіданні 04.02.21 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.

У період з 20.07.2018 по 08.08.2018 на підставі наказу №1318 від 19.07.2018 та направлень на перевірку від 19.07.2018 №№228/28-10-46-12, 229/28-10-45-12, 300/28-10-46-12, 301/28-10-46-12 посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний завод” (код за ЄДРПОУ 05393056) з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року” за №67/28-10-46-12-05393056 від 08.08.2018 (далі – акт перевірки).

14.08.2018 позивачем направлено до контролюючого органу заперечення (вих. №106/4845 від 14.08.2018) на акт перевірки.

22.08.2018 на адресу ПАТ “ДЗМ” надійшов лист від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби “Про розгляд заперечень” за вих. №34877/10/28-10-46-12 від 22.08.2018, в якому зазначено, що висновки акту є об`єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення форми “В4” №000677612 від 22.08.2018, яким відповідачем зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму - 5 088 586, 35 грн.

Постановою Верховного Суду від 30.06.2020 касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №0440/6570/18 скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №006774612 від 22.08.2018 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 864403,10 грн., а також в частині розподілу судових витрат, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.

Так, Верховний Суд направив справу на новий розгляд в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006774612 від 22 серпня 2018 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 864403,10 грн, яка сформована за наслідками господарських відносин ПрАТ «ДМЗ» з ТОВ ВКФ «НАЙС», ПВКФ «АНК-93», ТОВ «ФЛЮОРІТ», ТОВ «МАКРОТОРГ ПЛЮС», ТОВ «СТУДІЯ ЦИКІВКА», ТОВ «ІТС», ТОВ «ДІСКОР», ТОВ «Лебтрансгрупп», ТОВ «Дніпротехпром», ТОВ «КОМПАНІЯ УКРПРОМСНАБ», ТОВ «Будмонтаж 2016».

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За правилами підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, Податковим кодексом України передбачено право платника податків на формування податкового кредиту у разі здійснення господарської операції, основною первинною ознакою якої є її реальність, що підтверджена первинними документами відповідно до змісту такої операції. Якщо ж господарська операція відсутня як така, платник податків позбавлений права на формування податкових зобов`язань.

В силу викладеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, яка надійшла з Верховного суду у складі судді Касаційного адміністративного суду на новий розгляд, ні позивачем, ні відповідачем не було надано нових документів які б підтверджували зміст відповідних господарських операцій позивача з контрагентами, не надано документів які б свідчили про те, що специфіка такої операції вимагає значної кількості трудових ресурсів, не надано документів, які б підтверджували залучення контрагентами субпідрядних організацій або працівників на умовах цивільно-правових договорів для виконання відповідних робіт чи виробництва товару, також до суду не було надано товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, журнали обліку руху транспортних засобів щодо зазначених контрагентів.

Крім того, до суду не було надано документів які б підтверджували чи спростовували доводи контролюючого органу що ТОВ «ФЛЮОРІТ», ТОВ «МАКРОТОРГ ПЛЮС», ТОВ «СТУДІЯ ЦИКІВКА», ТОВ «ІТС», ТОВ «ДІСКОР», ТОВ «Лебтрансгрупп», ТОВ «Дніпротехпром», ТОВ «КОМПАНІЯ УКРСНАБ» не є виробниками або імпортерами поставленого ПрАТ «ДМЗ» товару.

Також в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано вироки суду, що набрали законної сили в кримінальних провадженнях №42017000000002966 та №42017000000004299.

Натомість судом, з метою повного, об`єктивного з`ясування всіх обставин справи судом було витребувано у Головного управління Національної поліції в Донецькій області всю наявну інформацію щодо ходу розгляду і стану кримінального провадження №42017000000002966 від 19.09.2017 року та належним чином завірені копії відповідних документів (протоколи допитів, пояснення, результати експертиз, свідчення, вироки тощо) на підтвердження фактів порушення податкового та іншого законодавства України посадовими особами ТОВ «МАКРОТОРГ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41483960).

До суду засобами електронного зв`язку від Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшли пояснення, в яких зазначено, що в провадженні СВ Покровського ВП ГУНП у Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12017050000000092, відомості про яке 21.03.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, в матеріалах об`єднаного кримінального провадження №12017050000000092 відсутні будь-які матеріали, які стосуються господарської діяльності ТОВ «МАКРОТОРГ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41483960) та які б підтверджували факт порушення посадовими особами вказаного підприємства податкового та іншого законодавства України. Також під час допиту свідків та економічних досліджень питання щодо ведення господарської діяльності ТОВ «МАКРОТОРГ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41483960) не вивчалось. Остаточне рішення в кримінальному провадженні №12017050000000092 не прийнято, проведення досудового розслідування триває та здійснюється слідчим відділом Покровського ВП ГУНП в Донецькій області.

Таким чином, до суду не надано належним чином завірених копій відповідних документів (протоколи допитів, пояснення, результати експертиз, свідчення, вироки тощо) на підтвердження фактів порушення податкового та іншого законодавства України посадовими особами ТОВ «МАКРОТОРГ ПЛЮС», а лише зазначено, що остаточне рішення в кримінальному провадженні №12017050000000092 не прийнято, проведення досудового розслідування триває. З метою сприяння всебічного розгляду судової справи та прийняття законного рішення уповноважені представники Офісу великих платників податків ДФС можуть ознайомитись з матеріалами кримінального провадження №12017050000000092.

Під час розгляду справи до суду не надано нових первинних документів з вищевказаними контрагентами, ніж ті, що наявні в справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні належні, достатні та достовірні первинні бухгалтерські документи, які фіксують факт реальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу норм податкового законодавства.

Щодо аргументів позивача про те, що позивач не може нести відповідальності за дії свого контрагента, а відповідно, не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту та витрат, слід зазначити, що при провадженні господарської діяльності до обох контрагентів у відповідній операції встановлюються вимоги щодо належного оформлення первинних документів. Також у пункті 65 рішення Європейського суду з прав людини “Булвес АД” проти Болгарії” від 22 січня 2009р., заява №3991/03 зазначено, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнає, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

На переконання суду, у разі нехтування платником податків своїм обов`язком щодо ретельної перевірки наданих йому від продавця (виконавця робіт, надання послуг) первинних документів, останній не може претендувати на формування податкового кредиту та витрат за таких обставин.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про неправомірність документального оформлення позивачем операцій із вищезазначеними контрагентами та відповідно завищення підприємством суми податкового кредиту в травні 2018 року на загальну суму 864403,10 грн. та правомірність сформованого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0006774612 від 22.08.2018р. в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" з податку на додану вартість за травень 2018 року за №9124265185 від 20.06.2018р. на суму 864403,10 грн.

За викладеного, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006774612 від 22 серпня 2018 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 864403,10 грн.

З урахуванням того, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, розподіл судових витрат в цій частині не здійснюються.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №006774612 від 22.08.2018 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 864403,10 грн.- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15 лютого 2021 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко