Рішення № 95104532, 24.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Справа № 160/15097/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Ротор» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Ротор» з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкового розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1801386/13430357 від 05.08.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 48 від 10.06.2020 року до податкової накладної № 42 від 09.06.2020 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою його фактичного отримання;

- зобов`язати комісію Державної фіскальної служби України виключити ПП «Ротор» (код ЄДРПОУ 13430357) з переліку ризикових платників ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню, оскільки, в даному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації розрахунку коригування №48 від 10.06.2020 року, складеного позивачем. При цьому, як зазначає позивач, ПП «Ротор» було надано всі необхідні документи, якими підтверджено законність та обґрунтованість дій позивача.

Також позивач вважає, що включення ПП «Ротор» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та підстави віднесення підприємства до пункту 5 критеріїв ризиковості платника податку, є не обґрунтованими.

Позивач наголошує на тому, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Ухвалою суду від 30.11.2020 року, після усунення недоліків позовної заяви, було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову представником відповідача-1 надано на адресу суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача-1 пояснює, що позивачем подано на реєстрацію розрахунок коригування від 10.06.2020 року № 48 до податкової накладної від 09.06.2020 року № 42, виписаний на користь ТОВ «Вествел» у зв`язку з надходженням листа щодо повернення передоплати.

Відповідач повідомляє, що ПП «Ротор» не включено до переліку ризикових платників податків.

За поясненням відповідача -1, при поданні первинних документів ПП «Ротор» не надано акт звірки та оборотно-сальдову відомість по рахунку 361.

Відповідач-1 вказує, що відповідно до пунктів 10 та 11 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 «Про затвердження порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2020 року комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі «ненаданням платником податку копії документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних, а саме: акт звірки, оборотно-сальдові відомості, по рахунку 361» Рішення від 05.08.2020 року № 1801386/13430357 щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування від 10.06.2020 року №48.

Також, відповідач-1 у своєму відзиві зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Відповідач-1 зазначає, що наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а, отже, на думку відповідача-1, позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, є передчасним.

Відповідач-1 вважає визначені в рішенні комісії підстави для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм чинного законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими. З огляду на викладене, відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

08.02.2021 року позивачем надано на адресу суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

Позивач звертає увагу, що до поданої скарги, надав акт звірки, що підтверджується документом до скарги, яку було подано через електронний кабінет, також підтверджуються скаргою ПП «Ротор» вих.№ 515 від 11.09.2020 року.

Також, позивач зазначає, що ПП «Ротор» було надано до контролюючого органу всі документи, що підтверджують реальність здійснення операції.

Серед іншого, позивач вважає, що відзив на позовну заяву подано до суду та підписано не уповноваженою на те особою, тому суд не має, на думку позивача, приймати до уваги даний документ.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відзив на позовну заяву від відповідача-1 підписано ОСОБА_1 .

На підтвердження своїх повноважень представником відповідача-1 надано копія витягу з наказу від 09.10.2019 року № 514-о «Про призначення працівників та присвоєння рангу державного службовця», зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 призначено 09.10.2019 року на посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за представництвом інтересів ДПС управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в порядку переведення з Головного управління ДФС в Дніпропетровській області.

Також, суд зазначає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: в розділі «Відомості про керівника юридичної особи прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення (набуття повноважень), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» зазначено наступне: « ОСОБА_1 (Повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво суб`єкта владних повноважень) з правом посвідчення копій документів)) - представник».

Таким чином, суд зазначає, що особа, що підписала та подала до суду відзив на позовну заяву у цій справі є належним представником. Тому, доводи позивача в цій частині суд не приймає до уваги.

Відповідач-2 правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Ротор» (код ЄДРПОУ 13430357) зареєстроване у встановленому законом порядку 24.01.1995 року, дата запису - 13.04.2005 року, номер запису: 12241200000009153, відомості про товариство включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача, є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 11.06 Виробництво солоду; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

За поясненням позивача, що між ПП «Ротор» та ТОВ «ВЕСТВЕЛ» було укладено усний договір поставки товару.

Згідно рахунку фактури № СФ-0000634 від 09.06.2020р. ТОВ «ВЕСТВЕЛ» здійснив оплату в сумі 5500,00 грн., перерахував грошові кошти на рахунковий рахунок ПП «Ротор» за призначенням платежу «оплата за солод житній згідно рах. №СФ-0000634 від 09.06.2020 року, у т.ч. ПДВ 20 % - 916,67 грн.», що підтверджується платіжним дорученням № 4139 від 09.06.2020 року та випискою по рахунку.

ПП «Ротор» було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 42 від 09.06.2020 року, яка є зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що ТОВ «ВЕСТВЕЛ» направило до ПП «Ротор» лист від 10.06.2020 року № 10/06, в якому просило повернути кошти, перераховані за платіжним доручення № 4139 від 09.06.2020 року в сумі 5500, 00 грн. за солод житній згідно рахунку № 634 від 09.06.2020 року.

Відповідно до платіжного доручення від 10.06.2020 року № 4449, копія якого мітиться в матеріалах справи ПП «Ротор» було перераховано ТОВ «ВЕСТВЕЛ» грошові кошти у розмірі 5500, 00 грн., за призначенням платежу «повернення коштів згідно листа № 10/06 від 10.06.2020 року, у т.ч. ПДВ 20 % - 96,67 грн», що також підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за червень 2020 року та випискою по рахунку за 10.06.2020 року.

Також між ПП «Ротор» та ТОВ «ВЕСТВЕЛ» було підписано акт звірки взаємних розрахунків за червень 2020 року для підтвердження відсутності заборгованості між сторонами.

Судом встановлено, що ПП «Ротор», було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 10.06.2020 року №48 до податкової накладної № 42 від 09.06.2020 року за описом (номенклатурою) товарів/послуг продавця «солод житній ферментований ТЗ «Укрсолод», код УКТЗЕД - 1107109100, обсяг постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість - 4583,33 грн., сума податку на додану вартість - 916,666 грн., який направлено на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно квитанцій від 16.06.2020 року, копії яких містяться в матеріалах справи, документ прийнято, реєстрація зупинена.

В якості підстав для зупинення реєстрації спірних розрахунків коригування зазначено наступне: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.06.2020 року № 48 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 1107, зазначеної у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатково повідомлено: показник «D»=14.5695%, «Р»=96862,82.

Позивач скористався наданим правом та подав до контролюючого органу додаткові документи та пояснення з приводу складання розрахунків коригування.

Проте, не зважаючи на подання додаткових пояснень рішеннями комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.08.2020 року № 1801386/13430357 відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 48 від 10.06.2020 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити». У графі «додаткова інформація» зазначено «акти звірки, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361».

Судом встановлено, що позивачем було подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на вищевказані рішення до Державної податкової служби України, в яких позивач просив скасувати рішення комісії регіонального рівня та зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування.

Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.08.2020 року № 43125/13430357/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підстава: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних розрахунків коригування зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Так, в квитанціях контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації розрахунку коригування сума компенсації вартості товару/послуги 1107, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги).

Разом з тим, вищезазначена квитанція не містять інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірного розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у реєстрації спірного розрахунку коригування, а підставою зазначеного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому, рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт критеріїв оцінки без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Так, на розгляд до контролюючого органу позивачем надавалось пояснення з пакетом документів щодо підтвердження здійснення операції, за якою було складено спірний розрахунок коригування.

Крім того, як вже встановлено судом позивач через систему електронного документообігу 10.08.2020 року подав до ДПС України скаргу на оскаржуване рішення, до якого було додано: акт звірки взаємних розрахунків за період червень 2020 року між ТОВ «ВЕСТВЕЛ» та ПП «Ротор», видаткову накладну №37 від 04.02.2020 року, договір оренди б/н від 17.01.2020 року, договір постачання жита 02/01/Ю від 02.01.2020 року, калькуляція вартості виробництва продукції КА - 0000038, від 29.02.2020 року, лист на повернення коштів №10/06 від 10.06.2020 року, лист-пояснення №497 від 10.08.2020 року, ліцензійний договір використання товарного знаку б/н від 23.01.2020 року, обороно -сальдова відомість б/н від 30.06.2020 року, платіжне доручення №4139 від 09.06.2020 року, платіжне доручення №4449 від 10.09.2020 року, податкова накладна №42 від 09.06.2020 року, рахунок-фактура СФ-0000634 від 09.06.2020 року, розрахунок коригування кількісних вартісних показників №48 від 10.09.2020 року, ТТН 04/02 від 04.02.2020 року.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що відповідач-1, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясував специфіку проведених господарських операцій та не визначив документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Всі первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірний розрахунок коригування до податкової накладної підприємство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Тому суд зазначає, що відповідач-1 по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, а тому, рішення прийняте відповідачем-1 не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Під час розгляду справи відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення.

У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірного розрахунку коригування.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачами зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки, контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних розрахунків коригування.

У спірній ситуації контролюючим органом не доведено, яким чином відсутність підтвердження обґрунтованості оформлення податкової накладної даними бухгалтерського обліку та відсутність актів звірок впливає на правомірність реєстрації розрахунку коригування, складеного на повернення авансового платежу, який не був використаний, та за умовами договору мав бути повернутий.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Таким чином, оскаржуване позивачем рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації розрахунку коригування підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010р. № 1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 48 від 10.06.2020 року.

Вирішуючи питання щодо виключення ПП «Ротор» з переліку ризикових платників, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд звертає увагу, що рішення про включення ПП «Ротор» до переліку ризикових платників податків відповідачем не приймалось, докази протилежного в матеріалах справи не містяться.

Крім того, відповідач-1 у відзиві на позовну заяву зазначає, що ПП «Ротор» не включено до переліку ризикових.

Виходячи з викладеного суд дійшов до висновку, що позовна вимога щодо зобов`язання комісії Державної фіскальної служби України виключити ПП «Ротор» (код ЄДРПОУ 13430357) з переліку ризикових платників ПДВ є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Серед іншого, суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві визначив у якості відповідача-1 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, а в прохальній частині позовні вимоги спрямовує, зокрема, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши державну фіскальну службу України шляхом поділу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичну особу публічного права Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015).

Наказом ДПС України № 14 від 12.07.2019 року «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» затверджено положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно з п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074 права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу.

Відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 17 від 03.09.2019 року розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області покладених на нього Положенням про ГУ ДПС функцій і повноважень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що припиняються.

Тому, суд доходить висновку, правильним вважати відповідача-1 - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду докази, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не доведено правомірності своїх рішень, а тому, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 11.11.2020 року № 5316.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду, підлягає частковому стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно по 525,50 грн. (1051,00/2) з кожного.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного Підприємства «Ротор» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1801386/13430357 від 05.08.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 48 від 10.06.2020 року до податкової накладної № 42 від 09.06.2020 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою його фактичного отримання.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Ротор» (код ЄДРПОУ 13430357, адреса: пр. С.Нігояна, буд. 61, кв. 12, м. Дніпро, 49064) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 525 грн. 50 коп.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015 за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Ротор» (код ЄДРПОУ 13430357, адреса: пр. С.Нігояна, буд. 61, кв. 12, м. Дніпро, 49064) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 525 грн. 50 коп.

Повний текст рішення суду складений 24.02.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька