Рішення № 95104471, 24.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Справа № 160/6426/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , з урахуванням заяви з викладенням позовних вимог у новій редакції від 15.02.2021 року, 12.06.2020 року звернулася із позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якій просила суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року № 18-271 вих.20;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати в розмірі 90% суми заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року № 18-271 вих.20 на підставі частин 2, 3, 4, 13, 19 та 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (в редакції згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/201) без обмеження її максимального розміру з 13.12.2019 року та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за минулий час, тобто за період з 13.12.2019 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що прокуратурою Дніпропетровської області 28.05.2020 року позивачу було видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії № 18-271 вих.20, згідно з якою заробітна плата з 06.09.2017 року (дата набрання чинності постанови КМУ № 657 від 30.08.2017 року) складає 34 557,60 грн. 28.05.2020 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року № 18-271 вих.20 та надала всі необхідні документи (копію паспорта, довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії від 28.05.2020 року № 18-271 вих.20, копію ідентифікаційного коду). Відповідач листом від 02.06.2020 року за вих.9561-10490/Л-03/8-0400/20 надав відповідь про відмову у проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії. Отже позивач вважає, що застосування ГУ ПФ України в Дніпропетровській області до спірних правовідносин Постанови Кабінету Міністрів України №1155 від 11.12.2019 року є необґрунтованим та передчасним, а не проведення з цих підстав перерахунку пенсії незаконним. Доводи ГУ ПФ України у Дніпропетровській області, викладені у листі ГУ ПФ України в Дніпропетровській області від 02.06.2020 року за вих. №9561-10490/Л-03/8-0400/20 щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії, є безпідставними та незрозумілими ще й тому, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(І1)/2019 "....призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників; пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". З огляду на ці положення, існує дві підстави для перерахунку призначених прокурорським працівникам пенсій, які продовжують працювати на прокурорських посадах: одна - у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, друга - у зв`язку з індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати (починаючи з 13.12.2019). На момент звернення до ГУ ПФ України у Дніпропетровській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії, як і на даний час позивач продовжує працювати на посаді прокурора місцевої прокуратури, і перерахунок пенсії повинен здійснюватися у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Тому застосування у якості однієї з підстав відмови у здійсненні перерахунку пенсії відсутність індивідуальних змін, що впливають на збільшення заробітної плати, починаючи з 13.12.2019 є також неправомірним.

16.07.2020 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує. Доводи відзиву ґрунтуються на тому, що умови та порядок перерахунок призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, проте Кабінетом Міністрів України порядок та умови проведення перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено. Відповідач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р (П)/2019 положення ч. 20 ст. 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 року № 1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України, разом з тим на думку ПФУ право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року. Таким чином, відповідач зазначає, що зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019 року не відбулося, дії відповідача є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства України. При цьому ПФУ також посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 року №1155.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2020 року зазначена вище справа розподілена та 15.06.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 17.06.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року провадження в адміністративній справі №160/6426/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/9/20).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року заяву ОСОБА_1 про поновлення провадження задоволено. Поновлено провадження в адміністративній справі №160/6426/20. Розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років, яку останній призначено з 1 листопада 2006 року на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789 - XII.

Прокуратурою Дніпропетровської області 28.05.2020 року ОСОБА_1 було видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії № 18-271 вих.20, згідно з якою заробітна плата з 06.09.2017 року (дата набрання чинності постанови КМУ № 657 від 30.08.2017 року) складає 34 557,60 грн. (копія надається).

28.05.2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року № 18-271 вих. 20 та надала всі необхідні документи (копію паспорта, довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії від 28.05.2020 року № 18-271 вих.20, копію ідентифікаційного коду).

Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 02.06.2020 року за вих. № 9551-10490/Л-03/8-0400/20, на заяву позивача про перерахунок пенсії від 28.05.2020 року, повідомлено про відмову у перерахунку пенсії на підставі вищезазначеної довідки, оскільки пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019 року, якою затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур, встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно Закону України «Про прокуратуру».

Вважаючи відмову відповідача у перерахунку пенсії позивача у розмірі 90% від визначеної середньої заробітної плати без обмеження граничним розміром на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 22 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановляння зразкового рішення.

Згідно частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Верховним Судом розглянуто зразкову справу №560/2120/20 за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №12 від 12.03.2020 про відмову особі у перерахунку пенсії за вислугу років; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 10.03.2020 перерахунок та виплату особі пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії), у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Хмельницької області №18-174 вих.-20 від 05.03.2020 без обмеження її максимального розміру.

Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №12 від 12.03.2020 про відмову особі у перерахунку пенсії за вислугу років; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату особі пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 05.03.2020 №18-174вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 залишено без змін рішення Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20.

Як убачається зі змісту рішення Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, ознаками типової справи є: а) позивач - особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII; б) відповідач-територіальні органи Пенсійного фонду України; в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII; г) звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13.12.2019.

Висновки Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.

Судом встановлено, що: позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ; відповідачем у даній справі є Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області; позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року № 18-271 вих.20; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати в розмірі 90% суми заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року № 18-271 вих.20 на підставі частин 2, 3, 4, 13, 19 та 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (в редакції згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/201) без обмеження її максимального розміру з 13.12.2019 року та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за минулий час, тобто за період з 13.12.2019 року, тобто після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.

Отже, з огляду на встановлені обставини, суб`єктний склад та предмет спору, адміністративна справа №160/6426/20 є типовою справою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №560/2120/20.

Верховний Суд у рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20 зазначив, зокрема, що на час призначення позивачу пенсії (2010 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ): прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1); обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1); призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Верховним Судом установлено, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури, що призвело до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке: визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 05.03.2020 №18-174 вих. 20.

Щодо відсоткового розміру пенсії відносно заробітної плати та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру Верховний Суд зазначив, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.

Відтак, питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Верховний Суд зауважив, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

Також, Верховний Суд зауважив, що оскільки відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновків про те, що з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019; вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).

За наведених обставин, Верховний Суд задовольнив частково позов особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №12 від 12.03.2020 про відмову особі у перерахунку пенсії за вислугу років; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату особі пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 05.03.2020 №18-174вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Окрім цього, суд зазначає, що частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ч.ч. 1, 3 ст. 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Із системного аналізу наведених вище правових норм убачається, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду.

При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Обов`язковою умовою для задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 504/4148/16-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для суду при вирішенні даної справи.

Суд також бере до уваги, що в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Отже, невиконання суб`єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб`єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України.

Слід зазначити, що частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду в зразковій справі №560/2120/20 та встановлені судом обставини справи,, які свідчать про порушення прав позивача та неправомірність дій ПФУ, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року №18-271вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року №18-271вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № ПН2455 від 05.06.2020 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року №18-271вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року №18-271вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник