Ухвала суду № 95104348, 24.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/11370/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльність протиправною щодо непроведення нарахування та виплати складових пенсії, а саме підвищення до пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в період з 01.01.2014 року по 15.07.2014 року та з 17.07.2018 року по даний час; зобов`язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, віднесеній до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до вимог статті 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року по 15.07.2014 року, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2014 року по 15.07.2014 року, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання провести з 17.07.2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Ухвалою судді від 03 серпня 2020 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №510/1286/16-а.

Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року поновлено провадження у даній справі.

При відкритті провадження у справі суд дійшов передчасного висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Суд зазначає, що позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплату пенсії, зокрема, за період з 01 січня 2014 року по 15 липня 2014 року, натомість до суду звернулася 25 червня 2020 року, тобто, з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Поряд із тим, судом встановлено, що позивач станом на 2014 рік отримувала пенсію за віком, отже, суд приходить до висновку, що позивач щомісячно отримуючи пенсійні виплати з 2014 року, з огляду на оприлюднення нормативно-правових актів, що регулюють спірні питання у сфері пенсійного забезпечення, отримуючи таку виплату за відповідний місяць повинна була бути обізнаною про неналежне виконання своїх обов`язків з боку пенсійного органу, в той час своєчасно не скористалася своїм правом на звернення до суду за судовим захистом, а звернулася до суду протягом спливу майже 6 років від початку заявлених нею до захисту вимог.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява N 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява N 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі N 804/958/17.

Позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об`єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.

Враховуючи, що позивачем не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом, зазначивши обґрунтовані причини поважності його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки провадження у справі відкрито відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України, однак враховуючи необхідність надання позивачу строку для подання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, та з метою встановлення усіх фактичних обставин справи суд дійшов висновку про необхідність продовжити проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого статтею 258 КАС України (протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Д. Ковальчук