Ухвала суду № 95104130, 22.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

22 лютого 2021 р. Справа № 120/434/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.

за участю:

секретаря судового засідання Слюсар О.О.,

представника позивача Брилянт І.О.,

представника відповідача Олексюк Т.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2021 до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Брилянт І.О., подана від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання позовної заяви до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням, та зобов`язання відповідача подати позовну заяву до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачка є власницею будинковолодіння по АДРЕСА_2 . В жовтні 2019 року на суміжних ділянках, що розташовані по АДРЕСА_1 , третя особа розпочала будівництво багатоквартирного будинку під іменем забудовника "АРТ ХАУС-ІІ". Позивачка зазначає, що вказане будівництво здійснюється за відсутності дозвільної документації, з істотним порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та на присадибній земельній ділянці, яка не призначена для цієї мети та розташована в зоні індивідуальної садибної житлової забудови, де забороняється будівництво багатоквартирного висотного будинку. Водночас таке самовільне будівництво порушує права та законні інтереси позивачки, як суміжного землекористувача, та завдає їй шкоди. Окрім того, позивачка зауважує, що факт незаконності будівництва спірного об`єкта підтверджується перевіркою, проведеною Департаментом архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, за результатом якої третій особі видано припис про усунення виявленого порушення та зобов`язано негайно зупинити будівельні роботи та привести об`єкт будівництва до вимог чинного законодавства, а в разі неможливості – до первинного стану. Втім, незважаючи на те, що третя особа припису не виконала, відповідач проявляє бездіяльність та за наявності підстав для цього не подає до суду позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Як наслідок, незаконне будівництво продовжується, чим створюється передумови для заподіяння ще більшої шкоди правам та інтересам як позивачці, так і жителям сусідніх будинків. Таким чином, позивачка вважає оскаржувану бездіяльність відповідача протиправною, а тому звертається до суду з позовом про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії на реалізацію своїх владних управлінських функцій.

Ухвалою суду від 25.01.2021 відкрито провадження у вказаній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10:00 год 22.02.2021.

12.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КАС України завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Водночас частиною другою статті 180 КАС України передбачено коло питань, які підлягають з`ясувати (вирішенню) судом в ході підготовчого засідання.

З метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення цієї справи протягом розумного строку, у підготовчому засіданні від 22.02.2021 за участю представників сторін судом розпочато підготовчі дії, визначені законом.

За результатами вчинення таких дій встановлено достатні підстави вважати, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з цим позовом.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Отже, закон обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Крім того, установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень (див. постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19).

Таким чином, висновуючись на основі аналізу положень частини першої-третьої статті 122 КАС України, суд зазначає, що за загальним правилом строк звернення фізичної та юридичної особи до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин становить шість місяців та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у спірних правовідносинах.

Позивачка ОСОБА_3 в порядку адміністративного судочинства оскаржує бездіяльність Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради щодо неподання позовної заяви до ОСОБА_2 про знесення об`єкта самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Похідною від зазначеної позовної вимоги є вимога про зобов`язання відповідача подати відповідну позовну заяву до суду.

Тобто позивачка просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною і, як наслідок, зобов`язати його до вчинення певних дій.

Для прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії, суд неодмінно повинен встановити факт бездіяльності суб`єкта владних повноважень та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод або інтересів позивача з боку відповідача-суб`єкта владних повноважень.

Водночас протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень – це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Обґрунтовуючи протиправний характер бездіяльності відповідача, позивачка вказує на те, що всупереч імперативній нормі статті 38 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі – Закон № 3038-VI), Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради не звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта по АДРЕСА_1 , чим порушуються її права як суміжного землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво (частина друга наведеної статті).

Таким чином, у статті 38 Закону № 3038-VI визначено обов`язок суб`єкта владних повноважень видати особі, що здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з визначенням строку для добровільного виконання припису. Цією ж статтею визначено наступний обов`язок суб`єкта владних повноважень, який необхідно виконувати у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі – подати позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Водночас пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Аналогічна правова позиція щодо порядку реалізації повноважень органами державного архітектурно-будівельного контролю щодо знесення самочинного будівництва наведена у багатьох рішеннях Верховного Суду (наприклад, постанова від 22.08.2018 у справі № 802/67/16, постанова від 09.12.2019 у справі № 826/22842/19).

Таким чином, обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо подання позову про знесення самочинно збудованого об`єкта виникає після встановлення факту невиконання забудовником припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно, непред`явлення такого позову протягом трьох місяців з дня встановлення зазначеного факту (враховуючи вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України щодо строку звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень) може свідчити про неправомірну бездіяльність органу державного архітектурно-будівельного контролю та давати підстави для її оскарження до суду заінтересованими особами.

З матеріалів справи видно, що за зверненнями позивачки у листопаді 2019 року Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради провів позапланову перевірку будівництва по АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складено акт від 08.11.2019 № 291-ПП, яким встановлено, що ОСОБА_2 виконує будівельні роботи з влаштування фундаментної плити без повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю, чим порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI.

Постановою Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради від 11.11.2019 № 113 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпП, та за вищевказане правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн.

Також за результатами позапланової перевірки третій особі видано припис від 08.11.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів і правил, яким зобов`язано до 08.01.2020 зупинити будівельні роботи, привести об`єкт будівництва до вимог чинного законодавства, а у разі неможливості – до первинного стану.

Надалі відповідач провів перевірку виконання припису, за результатами якої встановлено, що ОСОБА_2 не виконав вимог прпису від 08.11.2019, а саме будівельних робіт не зупинив та не привів об`єкт будівництва до вимог чинного законодавства. Результати цієї перевірки оформлені актом від 23.01.2020 № 23-ПП.

Крім того, постановою Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради від 23.01.2020 № 7 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпП, та за невиконання вимог припису притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Невиконання третьою особою вимог припису додатково підтверджується відповідями Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, наданими за результатами розгляду звернень позивачки та її представника, зокрема від 02.03.2020 № 36-00-010-11418, від 03.03.2020 № Б-36-15474/01-36 та від 20.03.2020 № К-01-23741/01-36.

Таким чином, оскільки факт невиконання припису зафіксований актом від 23.01.2020 № 23-ПП, а у відповіді Вінницької міської ради від 24.03.2020 № 01-00-011-15854 представника позивачки, адвоката ОСОБА_4 , чітко повідомлено про відсутність підстав для звернення до суду з позовом про знесення об`єкта по АДРЕСА_1 , суд доходить висновку, що про порушення своїх прав та законних інтересів внаслідок бездіяльності відповідача позивачка повинна була дізнатися щонайпізніше у травні 2020 року.

Натомість з позовом щодо оскарження бездіяльності архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради позивачка звернулась до адміністративного суду лише 20.01.2021 (вх. № 3044/21), тобто після спливу шестимісячного строку, визначеного в абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України.

Отже, позивачка пропустила строк звернення до суду, але всупереч вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України не додала до позову заяву (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, оскільки невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України виявлена судом вже після відкриття провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_5 належить залишити без руху на стадії підготовчого провадження, надавши передбачений частиною першою статті 123 КАС України десятиденний строк для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

При цьому суд зауважує, що наслідки невиконання позивачкою вимог цієї ухвали визначені у п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, відповідно до якого суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

З огляду на те, що вищезазначені обставини перешкоджають закінченню підготовчого провадження та подальшому розгляду справи по суті, підготовче засідання належить відкласти.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 180, 181, 256, 293, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. Встановити позивачці ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, виявлених на стадії підготовчого провадження, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з наданням доказів поважності причин пропуску такого строку, або ж наведення обґрунтованих письмових пояснень щодо дотримання строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

3. Відкласти підготовче засідання на 14.30 год 11 березня 2021 року.

4. Повідомити учасників справи про те, що розгляд справи в судовому засіданні відбудеться у залі судових засідань № 1 Вінницького окружного адміністративного суду за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала в повному обсязі складена 24.02.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович