Рішення № 95104104, 04.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

04 лютого 2021 р. Справа № 120/113/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

за участю:

представника позивача: Раімова Р.І.,

представника відповідача: Скляра О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до управління державної міграційної служби України у Вінницькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

06.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення управління державної міграційної служби України у Вінницькій області від 23 липня 2020 року про заборону в`їзду в Україну строком на три роки ОСОБА_1 ;

- зобов`язати управління державної міграційної служби України у Вінницькій області відкликати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України доручення щодо заборони в`їзду ОСОБА_1 в Україну строком на три роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що підстави, які зумовили винесення спірного рішення, відпали, а відтак, сформоване на його виконання та надіслане на адресу третьої особи доручення щодо заборони ОСОБА_1 в`їзду в Україну строком на три роки втратило свою актуальність.

Ухвалою суду від 12.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

26.01.2021 року до суду надійшов відзив, у якому УДМС України просило відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що спірне рішення винесене відповідачем правомірно та за наявності достатніх на те правових підстав.

02.02.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній не погоджується твердженнями відповідача та вважає, що вони є необґрунтованим та не спростовують доводів зазначених у позовній заяві, а вимоги викладені у відзиві не відповідають чинному законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Третя особа явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, була повідомлена належним чином, про що свідчать матеріали справи, причин її неявки суду не повідомила. Також, у передбачені судом строки, своїм правом надання пояснень по суті позовних вимог, не скористалась.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 є громадянином Йорданії, що підтверджується паспортом, та правомірно проживав на території України, оскільки багаторазову візу терміном до 28 лютого 2021 року.

Прибуття в Україну ОСОБА_1 необхідне для продовження стаціонарного навчання у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова, що підтверджується запрошенням на навчання та листом Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова від 23.12.2020 року.

Так, 17.01.2020 року відносно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №713023 від 17.01.2020 року.

Постанова винесена поліцейськими управління патрульної поліції у Вінницькій області не була оскаржена громадянином Йорданії ОСОБА_2 , а відтак набрала законної сили 27.01.2020 року. Громадянин Йорданії ОСОБА_2 не виконав зазначену постанову добровільно у визначений термін і направлена для примусового виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за № 10809 від 03.03.2020 року.

За інформацією Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стосовно громадянина Йорданії ОСОБА_1 посадовою особою Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.07.2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 62622648 за невиконання постанови про адміністративне правопорушення ДП 18 №713023 від 17.01.2020 року про стягнення штрафу у розмірі 510 грн.

На адресу управління ДМС України у Вінницькій області 22.07.2020 року надійшло звернення Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Вінницькій області про заборону в`їзду в Україну громадянину Йорданії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як вважає відповідач, що відповідає підпункту «г» пункт 4 Інструкції - 1235, а саме за ініціативою підрозділів патрульної поліції - у разі встановлення підстав для заборони в`їзду в Україну особам під час провадження в справах про адміністративні правопорушення підготовки або здійснення заходів із забезпечення громадського порядку.

15.10.2020 року, відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №62622648, громадянин Йорданії ОСОБА_2 фактично виконав зобов`язання та сплатив штраф у розмірі 510 грн.

За сімейними обставинами позивач залишив територію України іпри поверненні з Йорданії 02 грудня 2020 року на пункті пропуску через державний кордон України «Бориспіль» йому було відмовлено в перетинанні державного кордону, з підстав наявності рішення уповноваженого державного органу України про заборону в`їзду в Україну.

Вказуючи на не актуальність спірного рішення та звернення Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Вінницькій області про заборону в`їзду в Україну громадянину Йорданії ОСОБА_3 , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб`єкта владних повноважень, та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон № 3773-VІ), Інструкцією про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, від 17 грудня 2013 № 1235 (далі - Інструкція).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону. У разі невиконання зазначеними в частині першій цієї статті особами рішень виконавець звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону з поданням про заборону в`їзду в Україну чи видворення за межі України таких осіб відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Відповідно до пункту 2 Розділу XІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, у разі невиконання іноземцем, особою без громадянства чи іноземною юридичною особою рішення про накладення штрафів за правопорушення, розгляд справ за якими законом віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України або Державної міграційної служби України (далі - ДМС), державний виконавець у тридцятиденний строк з моменту відкриття виконавчого провадження звертається до відповідного органу охорони державного кордону чи ДМС з поданням про заборону в`їзду в Україну таких осіб відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Абзацом 7 частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема, якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну.

Суд зазначає, що за інформацією Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стосовно громадянина Йорданії ОСОБА_1 21.07.2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 62622648 за невиконання постанови про адміністративне правопорушення щодо стягнення штрафу в сумі 510 грн.

15.10. 2020 року, відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №62622648, громадянин Йорданії ОСОБА_2 виконав зобов`язання та сплатив штраф у розмірі 510 грн.

Але, одночасно до відповідача управління ДМС України у Вінницькій області 22.07.2020 року надійшло звернення з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Вінницькій області про заборону в`їзду в Україну громадянину Йорданії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до підпункту "г" пункту 4 Інструкції 1235, рішення про заборону в`їзду в Україну особам приймається ДМС України та її територіальними органами за ініціативою: а) підрозділів Робочого апарату Укрбюро Інтерполу - у разі встановлення підстав для заборони в`їзду в Україну особам у процесі співробітництва з правоохоронними органами інших держав та міжнародних правоохоронних організацій; б) підрозділів кримінальної міліції - у разі встановлення підстав для заборони в`їзду в Україну особам під час здійснення оперативно-розшукової діяльності; в) слідчих підрозділів органів внутрішніх справ - у разі встановлення підстав для заборони в`їзду в Україну особам під час здійснення кримінального провадження; г) підрозділів міліції громадської безпеки - у разі встановлення підстав для заборони в`їзду в Україну особам під час провадження в справах про адміністративні правопорушення, підготовки або здійснення заходів із забезпечення громадського порядку; ґ) органів охорони здоров`я - у разі встановлення підстав для заборони в`їзду в Україну якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; д) за власною ініціативою або за поданням державного виконавця - у разі якщо під час попереднього перебування на території України особа не виконала рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або має інші невиконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну.

Рішенням УДМС від 23.07.2020 року громадянину громадянин Йорданії ОСОБА_3 заборонено в`їзд в Україну строком на три роки відповідно до статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" на підставі підпункту "г" пункту 3 Інструкції № 1235.

Пунктами 5-9 Інструкції № 1235 передбачено, що після отримання даних, які обґрунтовують необхідність заборони в`їзду в Україну особі, органи та підрозділи, визначені у пункті 4 цієї Інструкції, надсилають до ДМС або її територіальних органів обґрунтоване звернення (довідку, рапорт), в якому зазначають такі відомості про особу: а) громадянство (підданство); б) прізвище, ім`я (імена) та по батькові (за наявності) особи в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для інших іноземців та осіб без громадянства - латиницею); в) дата народження (день, місяць, рік); г) стать; ґ) місце проживання; д) серія та номер паспортного документа, коли і ким виданий; е) відомості, які згідно з абзацами другим, третім та сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" дають підстави для прийняття рішення про заборону особі в`їзду в Україну; є) запропонований строк заборони в`їзду та відомості, які обґрунтовують його тривалість (обставини і характер вчинення іноземцем або особою без громадянства суспільно небезпечного діяння; результати перевірки особи за обліками МВС України, обліками правоохоронних органів іноземних держав та міжнародних правоохоронних організацій; наявність в особи не виконаних майнових зобов`язань перед юридичними або фізичними особами в Україні). Рішення про заборону в`їзду в Україну особі приймається на підставі обґрунтованого звернення (довідки, рапорту), зазначеного у пункті 5 цієї Інструкції, шляхом винесення рішення про заборону в`їзду в Україну, за формою, наведеною у додатку до цієї Інструкції. Рішення про заборону в`їзду в Україну особі підписується керівником структурного підрозділу апарату ДМС, начальником управління (відділу) міграційної роботи ГУДМС, УДМС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і затверджується: в апараті ДМС - Головою, першим заступником або заступником; у головних управліннях, управліннях ДМС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - начальником відповідного ГУДМС, УДМС, його першим заступником або заступником. ДМС або її територіальний орган, який готував рішення про заборону в`їзду в Україну особі, у триденний строк надсилає засвідчену копію такого рішення разом з дорученням щодо заборони в`їзду в Україну особі до Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України, розташованого: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, оформленого відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280 "Про затвердження Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України". ДМС та її територіальні органи повідомляють ініціаторів звернення, визначених у пункті 4 цієї Інструкції, про прийняте рішення щодо заборони в`їзду в Україну особі.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд зазначає, що хоча допущене позивачем адміністративне правопорушення і пов`язане із порушенням правил дорожнього руху, проте, не може бути кваліфіковане як дія, що загрожує громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні в розумінні норм діючого законодавства. Більше того відповідач, вважаючи позивача навіть не з`ясував його характеризуючих даних за місцем проживання, навчання, які в сукупності з обставинами скоєного правопорушення могли б свідчити про грубе порушення законодавства України

Суду не надано жодного доказу, який би підтверджував спричинення позивачем будь-якої шкоди (майнових та/чи грошових збитків), а також того, що склад адміністративного правопорушення скоєного позивачем ч. 1 ст. 122 КУпАП виходить за рамки безпосереднього об`єкта посягання чи спричинення будь-яких тяжких наслідків внаслідок вчинення вищезгаданого правопорушення. Отже, рішення про заборону в`їзду в Україну від 23.07.2020 є необґрунтованим та протиправним, відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Разом із тим, судом встановлено, що підстави, які зумовили заборону 02.12.2020 року в`їзду позивачу в Україну відпали, однак ні порядок, ні процедура відкликання органами ДМС України доручення щодо заборони в`їзду іноземців в Україну не врегульовані.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі " Серявін та інші проти України " суд вказав, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Тобто, з метою дотримання принципу верховенства права суб`єкти владних повноважень, у тому числі колегіальні, приймаючи рішення владно-управлінського характеру, мають належним чином його мотивувати. Мотивація прийняття рішення суб`єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій має оцінюватися судом при здійсненні контролю за виконанням судових рішень.

Частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Що стосується, зобов`язання управління державної міграційної служби України у Вінницькій області відкликати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України доручення щодо заборони в`їзду ОСОБА_1 , дана позовна вимога є похідною від першої, тому не потребує додаткового судового урегулювання.

Разом із тим, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно з частиною першою вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми слідує, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту третього цієї постанови, виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 9 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення від 02.12.2020 року "Про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства", прийнятого уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону, а саме, заступником начальника 3-го відділу з персоналу відділу прикордонної служби "Бориспіль-1" на виконання оскаржуваного рішення про заборону в`їзду в Україну ОСОБА_1 , яке прийняте управління державної міграційної служби України у Вінницькій області від 23 липня 2020 року.

Проаналізувавши матеріали справи, у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, належним чином підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про заборону в`їзду в Україну ОСОБА_1 , яке прийняте управління державної міграційної служби України у Вінницькій області від 23 липня 2020 року.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним і скасувати рішення від 02.12.2020 року про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства, прийнятого уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону стосовно ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_4 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області (ел. пошта vn@dmsu.gov.ua, тел. 380432673301, адреса м. Вінниця, вул. Театральна, буд. 10, 21050, ЄДРПОУ-37836770).

Третя особа Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України адреса (м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26, службове приміщення №107, 01601, ЄДРПОУ-37996391).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар