Рішення № 95103726, 23.02.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3855/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕОВАК" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" про стягнення 515675,90 грн. за участю :

представника позивача - Шилов В.В., на підставі ордеру від 08.12.2020 року.

представника відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕОВАК" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" про стягнення заборгованості за договором поставки ветеринарних препаратів № 31/2019/КБ/О від 14.06.2019 року у розмірі 515675,90 грн., з яких 498596,41 грн. основного боргу, 10151,10 грн. пені, 2537,77 грн. 3% річних та 4390,62 грн. інфляційних втрат. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 16.12.2020 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2020 року підготовче засідання у справі було відкладено на 20.01.2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2021 року підготовче провадження у справі було продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 09.02.2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 23.02.2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2021 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на порушення відповідачем умов договору поставки від 14.06.2019 року.

Представник відповідача в судове засіданні 23.02.2021 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов`язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

14 червня 2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НЕОВАК" (позивач, постачальник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КУРГАНСЬКИЙ БРОЙЛЕР" (відповідач, покупець) укладено договір поставки ветеринарних препаратів №31/2019/КБ/О, в порядку та на умовах, якого, постачальник бере на себе зобов`язання здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб, та передати його у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений постачальником Товар належної якості та в обумовлені сторонами строки.

Відповідно до п. 3.2 Договору предметом Договору є поставка ветеринарних препаратів медикаменти, вакцини, дезінфікуючі засоби) (далі - Товар). Перелік і найменування Товару зазначається у Специфікаціях до даного Договору, накладних документах на кожну окрему партію Товару.

Відповідно до п.п. 6.6.1 Договору покупець сплачує 80% оплати вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок «Постачальника» протягом 30 робочих днів.

Відповідно до п. 6.7 Договору остаточний розрахунок в розмірі 20% оплати вартості поставленого товару здійснюється протягом 3-ох робочих днів після того, як постачальник в строки передбачені чинним законодавством надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в п. 6.6.1. Договору.

Також сторонами було підписані специфікації № 1, № 2, № 3, № 4 із зазначенням найменування товару, що постачається за договором поставки.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вищезазначеного договору, у період з 22.06.2020 року по 25.09.2020 року, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 498596,41 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 1787 від 22.06.2020 року на суму 46630,89 грн.;

- № 1552 від 30.06.2020 року на суму 39964,00 грн.;

- № 1711 від 14.07.2020 року на суму 37877,83 грн.;

- № 1712 від 14.07.2020 року на суму 54432,58 грн.;

- № 1805 від 23.07.2020 року на суму 40445,04 грн.;

- № 1859 від 30.07.2020 року на суму 47665,20 грн.;

- № 2142 від 28.08.2020 року на суму 56085,90 грн.;

- № 2372 від 24.09.2020 року на суму 103860,98 грн.;

- № 2380 від 25.09.2020 року на суму 72634.82 грн.

Вищезазначені видаткові накладні підписані обома сторонами.

З боку відповідача товар було отримано на підставі довіреностей, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, на підтвердження поставки товару, позивачем було надано податкові накладні (а.с. 51-59) та підтвердження про отримання вказаних податкових накладних Державною податковою службою України (а.с. 60-68).

Проте відповідач, в порушення умов, укладеного між сторонами договору, не надав доказів здійснення оплати за отриманий товар, у зв`язку з чим позивачем 05.11.2020 року було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу, на підтвердження чого надано опис вкладення у цінний лист (а.с. 70).

Вищезазначену вимогу було отримано відповідачем 12.11.2020 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

В той час, як вказує позивач, на даний час заборгованість у розмірі 498596,41 грн. не погашена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався відзив на позов не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи — підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи наявні докази поставки відповідачу товару на загальну суму 498596,41 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Також у Державній податковій службі України були зареєстровані податкові накладні, наявні в матеріалах справи.

Таким чином, з урахуванням положень пунктів 6.5-6.7 договору, строк на оплату товару є таким, що настав.

Відповідач відзиву на позов та доказів сплати заборгованості не надав.

В матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 31/2019/КБ/О від 14.06.2019 року в розмірі 498596,41 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 10151,10 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.7 Договору «Покупець» за несвоєчасну оплату товару сплачує «Постачальнику» пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості неоплаченого товару.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунок пені, наданий позивачем та встановлено, що останнім невірно визначено строк прострочення оплати за деякими накладними.

Так, пунктом 6.6.1 Договору визначено, що покупець сплачує 80% оплати вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок «Постачальника» протягом 30 робочих днів.

Відповідно до п. 6.7 Договору остаточний розрахунок в розмірі 20% оплати вартості поставленого товару здійснюється протягом 3-ох робочих днів після того, як постачальник в строки передбачені чинним законодавством надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в п. 6.6.1. Договору.

Таким чином:

- за видатковою накладною № 1552 від 30.06.2020 року кінцевим строком оплати є 11.08.2020 року, у зв`язку з чим прострочення платежу починається з 12.08.2020 року.

- за видатковою накладною № 2142 від 28.08.2020 року кінцевим строком оплати є 09.10.2020 року (10.10.2020-11.10.2020 року є вихідними днями), у зв`язку з чим прострочення платежу починається з 12.10.2020 року.

- за видатковою накладною № 2372 від 24.09.2020 року кінцевим строком оплати є 05.11.2020 року, у зв`язку з чим прострочення платежу починається з 06.11.2020 року.

- за видатковою накладною № 2380 від 25.09.2020 року кінцевим строком оплати є 06.11.2020 року (07.11.2020-08.11.2020 року є вихідними днями), у зв`язку з чим прострочення платежу починається з 09.11.2020 року.

Здійснивши перерахунок суми пені за вищезазначеними накладними, судом встановлено, що сума та період пені, які підлягають до стягнення за вказаними накладними становить:

- за видатковою накладною № 1552 період прострочення з 12.08.2020 року по 24.11.2020 року та сума пені становить 1341,38 грн.

- за видатковою накладною № 2142 період прострочення з 12.10.2020 року по 24.11.2020 року та сума пені становить 809,11 грн.

- за видатковою накладною № 2372 період прострочення з 06.11.2020 року по 24.11.2020 року та сума пені становить 647,00 грн.

- за видатковою накладною № 2380 період прострочення з 09.11.2020 року по 24.11.2020 року та сума пені становить 381,04 грн.

За іншими видатковими накладними позивачем вірно визначено період прострочення та суму нарахування пені.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 9919,79 грн.

Приймаючи до уваги прострочення відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 9919,79 грн. в частині стягнення пені в сумі 231,31 грн., суд відмовляє в її задоволенні, у зв`язку з безпідставністю нарахування.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.8 Договору у випадку прострочення виконання обов`язку «Покупця» щодо оплати товару, «Постачальник» має право вимагати від «Покупця» сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, при цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою державною службою, за період прострочення починаючи з місяця наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж і за будь-який повний календарний місяць у якому мало місце прострочення оплати.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних, здійснений позивачем та встановлено, що останнім невірно визначено строк прострочення оплати за деякими накладними.

Здійснивши перерахунок суми 3% річних з урахуванням положень договору та норм діючого законодавства, судом встановлено, що сума та період та сума 3% річних за наступними видатковими накладними становить:

- за видатковою накладною № 1552 період прострочення з 12.08.2020 року по 24.11.2020 року та сума 3% річних становить 335,35 грн.

- за видатковою накладною № 2142 період прострочення з 12.10.2020 року по 24.11.2020 року та сума 3% річних становить 202,28 грн.

- за видатковою накладною № 2372 період прострочення з 06.11.2020 року по 24.11.2020 року та сума 3% річних становить 161,75 грн.

- за видатковою накладною № 2380 період прострочення з 09.11.2020 року по 24.11.2020 року та сума 3% річних становить 95,26 грн.

За іншими видатковими накладними позивачем вірно визначено період та суму нарахування 3% річних.

Приймаючи до уваги прострочення відповідачем виконання основного зобов`язання щодо оплати поставленого позивачем товару, з урахуванням перерахунку періоду та сум нарахування 3% річних у відповідності до умов договору та діючого законодавства, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 2479,95 грн. 3% річних.

В частині стягнення 57,82 грн. 3% річних, суд відмовляє в їх задоволенні, у зв`язку з безпідставністю нарахування.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що невірний строк прострочення за деякими накладними не вплинув на суму нарахованих інфляційних втрат, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 4390,62 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим з відповідача підлягає до стягнення 7730,80 грн. судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (64252, Харківська область, Балаклійський район, с. П`ятигірське, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 30773272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОВАК" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81А, офіс 117, код ЄДРПОУ 39971379) 498596,41 грн. основного боргу, 9919,79 грн. пені, 2479,95 грн. 3% річних, 4390,62 грн. інфляційних втрат та 7730,80 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕОВАК" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81А, офіс 117, код ЄДРПОУ 39971379);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (64252, Харківська область, Балаклійський район, с. П`ятигірське, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 30773272).

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "24" лютого 2021 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/3855/20