Рішення № 95103689, 18.02.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/3809/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Хотенець П.В. , Яризько В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629; до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш», 61010, м. Харків, вул. Лисаветинська, 12, код ЄДРПОУ 36986864; про стягнення коштів в межах справи про банкрутство державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» за участі представників учасників справи:

позивача – Косінової Н.І. (довіреність № 567-13 від 30.12.2020);

відповідача – Шевченко О.О. (ордер серії АХ № 1039862).

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Завод ім. В.О. Малишева» звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіменергомаш» про стягнення збитків у розмірі 270 202, 74 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, витрати складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 4053, 04 грн.

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 5023/10655/11 про банкрутство ДП «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2020 позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 3809/20 від 25.11.2020) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Ухвалою суду від 30.11.2020 прийнято позовну заяву (вх. № 3809/20 від 25.11.2020) до розгляду в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11, відкрито провадження у справі № 922/3809/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 16.12.2020 о 14:40 год.

Ухвалою суду від 16.12.2020 відкладено підготовче засідання на 27.01.2021 о 12:10 год.

За результатами дослідження матеріалів справи, у відповідності до приписів ч. 1 статті 177 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що здійснені всі дії, які необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження (остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд, зокрема постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

27.01.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.01.2021 о 14:00 год.

Ухвалою суду від 28.01.2021 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.02.2021 о 10:50 год.

11.02.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» надішло клопотання (вх. № 3392) про ознайомлення з матеріалами справи.

11.02.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» надішла заява (вх. № 3391) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.02.2021 відкладено судове засідання по справі № 922/3809/20 на 18.02.2021 о 14:00 год.

18.02.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» надішло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 4081)

Ухвалою суду від 18.02.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» про зупинення провадження (вх. № 4081 від 18.02.2021) залишено без розгляду.

18.02.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» надішов відзив на позовну заяву (вх. № 4036) в якому останній просив поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та залишити позов без задоволення.

Протокольною ухвалою суду від 18.02.2021 поновлено відповідачу строк на подачу відзиву та долучено відзив до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники сторін наполягали на своїх позиціях, викладених у заявах по суті справи, до мирного врегулювання спору не прийшли.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши надані докази, заслухавши промови представників учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

12.01.2015 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» (постачальник) було укладено договір поставки № 1252дп, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, кількість, ціна за одиницю, асортимент, технічні характеристики визначені у специфікаціях або прийнятих до сплати рахунків – фактур, що з моменту їх підписання та скріплення печатками, є додатками до договору та невід`ємними його частинами (а.с. 12-15).

Відповідно до п. 4.1. договору передбачено, що оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі (якщо постачальник не повідомив покупцеві реквізитів іншого рахунка).

Згідно з п. 4.3. договору, необхідною умовою для здійснення покупцем оплати є виставлений постачальником рахунок – фактура.

23.11.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» виставлено Державному підприємству «Завод імені В.О. Малишева» рахунок на оплату № 339 на суму 283444, 92 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 47240, 82 грн. (а.с. 16).

28.11.2017 відповідачем на виконання умов договору поставки поставлено позивачу товар на загальну суму 283444, 92 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 47240, 82 грн., що підтверджується видатковою накладною № 351 від 28.11.2017 (а.с. 17).

05.12.2017 позивачем на виконання умов договору сплачено на рахунок відповідача 283444, 92 грн., що підтверджується Випискою по особовому рахунку за 05.12.2017 (а.с. 18).

Відповідно до п. 6.1. договору, за порушення зобов`язань, передбачених договором сторони несуть відповідальність згідно договору та чинного законодавства України.

Позивач вказує, що станом на теперішній час відповідачем не здійснено реєстрацію податкової накладної № 27 від 28.11.2017 за вищевказаною господарською операцією на загальну суму 47240, 82 грн., чим позбавлено позивача права на включення суми ПДВ у розмірі 47240, 82 грн. до податкового кредиту та відповідно можливості зменшення суми своїх податкових зобов`язань з ПДВ (а.с 19-22).

Крім того, 16.02.2018 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» (постачальник) було укладено договір поставки № 150дп, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається сторонами окремо в специфікаціях або листах, що є невід`ємними частинами договору (а.с. 23-26).

Відповідно до п. 1.4 договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати покупцем вартості (в тому числі частково) товару або з моменту передачі товару покупцю, в залежності від того, яка з подій настане раніше.

27.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» виставлено Державному підприємству «Завод імені В.О. Малишева» рахунок на оплату № 359 на суму 112907, 52 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 18817, 92 грн. (а.с. 27).

10.12.2018 позивачем на виконання умов договору сплачено на рахунок відповідача 112907, 52 грн., що підтверджується Випискою по особовому рахунку за 10.12.2018 (а.с. 20).

25.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» виставлено Державному підприємству «Завод імені В.О. Малишева» рахунок на оплату № 66 на суму 112896, 00 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 18816, 00 грн. (а.с. 32).

20.03.2019 позивачем на виконання умов договору сплачено на рахунок відповідача 112896, 00 грн., що підтверджується Випискою по особовому рахунку за 20.03.2019 (а.с. 33).

08.04.2019 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» (постачальник) було підписано та скріплено печатками останніх, Специфікацію № 11 до договору поставки № 150дп, віддповідно до умов якої сторони погодили поставку товару на зальну суму 237600, 00 грн. у тому числі 39600, 00 грн. ПДВ, (а.с. 37).

12.04.2019 відповідачем на виконання умов договору поставки та Специфікації № 11 до договору, поставлено позивачу товар на загальну суму 237600, 00 грн., у тому числі 39600, 00 грн. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 122 від 12.04.2019 (а.с. 38).

22.05.2019 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» (постачальник) було підписано та скріплено печатками останніх, Специфікацію № 7 до договору поставки № 150дп, віддповідно до умов якої сторони погодили поставку товару на зальну суму 874368, 00 грн. у тому числі 145728, 00 грн. ПДВ, (а.с. 42).

27.05.2019 відповідачем на виконання умов договору поставки, поставлено позивачу товар на загальну суму 874368, 00 грн., у тому числі 145728, 00 грн. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 155 від 27.05.2019 (а.с. 43).

Згідно зі п. 3.4. договору, постачальник в строки, встановлені ПК України зобов`язаний скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 6.1. договору, за невиконання або неналежне виконання будь – якою із сторін своїх обов`язків за цим Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані таким невиконанням збитки та сплачує штрафні санкції, передбачені цим договором та чинним законодавством України.

Позивач вказує, що станом на теперішній час відповідачем не здійснено реєстрацію податкових накладних № 10 від 10.12.2018, № 32 від 20.03.2019, № 19 від 27.05.2019, № 13 від 12.04.2018 за вищевказаними господарськими операціями на загальну суму 222961, 92 грн., чим позбавлено позивача права на включення суми ПДВ у розмірі 222961, 92 грн. до податкового кредиту та відповідно можливості зменшення суми своїх податкових зобов`язань з ПДВ (а.с 30, 35, 40, 45-46).

Таким чином, на думку позивача, відповідачем не здійснено реєстрацію податкових накладних за договорами № 1252дп від 12.01.2015 та № 150дп від 16.02.2018 на загальну суму ПДВ 270202, 74 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

За змістом статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати порядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (статті 224 ГК України).

До складу збитків, згідно зі статтею 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язань другою стороною.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання за договором.

При цьому господарський суд зазначає, що для застосування такого виду господарської санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідно до абз. 1-3 п. 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, з наведених вище вимог законодавства вбачається обов`язок відповідача надати позивачу податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням вимог щодо її змісту та умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні: № 27 від 28.11.2017 на суму 283444, 92 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 47240, 82 грн., № 10 від 10.12.2018 на суму 112907, 52 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 18817, 92 грн., № 19 від 27.05.2019 на суму 874368, 00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 145728, 00 грн., № 32 від 20.03.2019 на суму 112896, 00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 18816, 00 грн., № 13 від 12.04.2018 на суму 237600, 00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 39600, 00 грн. були виписані відповідачем, однак комісією ДФС України реєстрація вказаних накладних була зупинена.

При цьому суд звертає увагу, що комісією ДФС України було зазначено, що реєстрація вказаних вище податкових накладних була зупинена у відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України, та запропоновано відповідачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, зазначене зупинення реєстрації податкових накладних було зумовлено, зокрема у зв`язку з неналежними діями відповідача.

Відповідач вказує, що податкові накладні: № 27 від 28.11.2017 на суму 283444, 92 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 47240, 82 грн., № 10 від 10.12.2018 на суму 112907, 52 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 18817, 92 грн., № 32 від 20.03.2019 на суму 112896, 00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 18816, 00 грн., № 13 від 12.04.2018 на суму 237600, 00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 39600, 00 грн., на теперішній час оскаржуються до податкового органу в адміністративному порядку у відповідності до умов ПК України, у зв`язку з чим, ну думку останнього в його діях відсутній склад господарського правопорушення. Разом з тим, доказів вказаного адміністративного оскарження до суду не надає.

Суд критично оцінує доводи відповідача щодо відсутності в його діях складу господарського правопорушення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 56.1. статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.18. статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, з врахуванням наведених вище положень, відповідач скористався лише досудовим порядком вирішення спору, а саме: адміністративним, тобто шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України на рішення комісії ДФС України та не здійснив заходів щодо судового оскарження.

Суд констатує, що відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого ПК України щодо реєстрації податкових накладних: № 27 від 28.11.2017 на суму 283444, 92 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 47240, 82 грн., № 10 від 10.12.2018 на суму 112907, 52 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 18817, 92 грн., № 32 від 20.03.2019 на суму 112896, 00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 18816, 00 грн., № 13 від 12.04.2018 на суму 237600, 00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 39600, 00 грн., у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ у розмірі 124 474, 74 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

З огляду на викладене, у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 124 474, 74 грн., яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Щодо податкової накладної № 19 від 27.05.2019 на суму 874368, 00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 145728, 00 грн., суд зазначає, що вказана податкова № 19 від 27.05.2019 на теперішній час оскаржується в Харківському окружному адміністративному суді, а саме: відповідачем подано позов про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника та зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 19 від 27.05.2019 (справі № 520/1926/21).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суді від 10.02.2021 по справі № 520/1926/21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 02.03.2021 о 10:00 год.

Тобто, рішення по вказаний адміністративній справі на теперішній час не прийнято.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що рішення по справі № 520/1926/21 ще не прийнято, а отже грошове зобов`язання є неузгодженим та вина відповідача не встановлена, позивачем передчасно подано позов про стягнення збитків у розмірі 145728, 00 грн., у зв`язку з не реєстрацією податкової накладної № 19 від 27.05.2019.

Відповідно до статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини зокрема згідно Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Заява № 63566/00) п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (п. 23).

На підставі викладеного, оцінивши надане суду обґрунтування позовних вимог у сукупності та перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено суду належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме: протиправних дій відповідача, понесення збитків, а також наявності прямого причинного зв`язку між допущеним порушенням та наявністю збитків в загальному розмірі 124474, 74 грн. В частині стягнення збитків у розмірі 145728, 00 грн., у зв`язку з не реєстрацією податкової накладної № 19 від 27.05.2019, позов подано передчасно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача збитків у розмірі 124474, 74 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 1867, 12 грн. на відповідача. В іншій частині залишає за позивачем.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» збитки у розмірі 124 474, 74 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1867, 12 грн.

В іншій частині відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Хіменергомаш» (61010, м. Харків, вул. Лисаветинська, 12, код ЄДРПОУ 36986864).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 22.02.2021.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий П.В. Хотенець В.О. Яризько