Рішення № 95103626, 22.02.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 лютого 2021 року м. ТернопільСправа № 921/758/20

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянув справу

за позовом Адвокатського бюро "Оприско та партнери", 79000, м. Львів, вул. Новаківського, будинок 14,

до відповідача Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", 47002, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Акімова, будинок 26

про стягнення заборгованості в сумі 71 617,15 грн, з яких: 65 500, 00 грн – основна заборгованість, 2 875,47 грн – інфляційні втрати, 3 241, 68 грн – 3% річних

за участі представників від:

позивача: адвокат Зарічний І.Я., ордер серія ВС № 1055741 від 04.01.2021

відповідача : не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

встановив:

Адвокатське бюро "Оприско та партнери" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" про стягнення заборгованості в сумі 71 617,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору про надання правової допомоги № 3-0201/19-аб від 02.01.2019 в частині розрахунків із позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 65 500, 00 грн на яку нараховано 2 875,47 грн інфляційних втрат та 3 % річних за користування грошовими коштами в сумі 3 241,68 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21 грудня 2020 року позовну заяву (вх. № 883 від 08.12.2020) адвокатського бюро "Оприско та партнери" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 921/758/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25 січня 2021 року 10:30 год.

В призначене на 25 січня 2021 року судове засідання прибув представник позивача та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості подати додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 25.01.2021, суд визнав за можливе, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, відкласти розгляд справи згідно ст. 216 ГПК України, в межах строків, передбачених ст. 248 ГПК України без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України у протоколі судового засідання на 08 лютого 2021 року, про що присутній представник позивача повідомлений під розписку, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

Ухвалою від 08.02.2021 суд постановив відкласти розгляд справи на 22 лютого 2021 року, позивачу у строк до 18.02.2021 надати суду додаткові пояснення з приводу розбіжностей щодо назви позивача (Адвокатське об`єднання "Оприско і партнери"/ Адвокатське бюро "Оприско і партнери") у позовній заяві, а також витребувати у позивача та відповідача - докази виконання відповідачем п. 4.2 договору (сплати виконавцеві абонентської плати в розмірі 8000,00 грн на місяць), у випадку відсутності таких - письмове пояснення з цього приводу із долученням відповідних доказів.

16.02.2021 позивачем подано до суду письмове пояснення від 12.02.2021 (вх. № 1341 від 16.02.2021) із долученням до нього витребуваних ухвалою суду від 08.02.2021 доказів.

В призначене на 22 лютого 2021 року судове засідання прибув представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника у призначене на 22.02.2021 судове засідання не забезпечив хоча про дату час та місце розгляду справи Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство" повідомлялось належним чином, у відповідності до ст. 120, 121 ГПК України, про що свідчать повернуті на адресу суду рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із датою вручення "11.02.2021", відзиву на позов, а також витребуваних ухвалою суду від 08.02.2021 доказів не подав.

При цьому, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, висновок, зокрема про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/12319/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Отже, відповідач про розгляд справи №921/758/20 повідомлений належним чином, однак, правом брати участь у судових засіданнях не скористався.

Суд також зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 21.12.2020, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача станом на день ухвалення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Разом з тим, суд відзначає, що відповідно до пояснення від 12.02.2020 (вх.№ 1341 від 16.02.2021), Адвокатське бюро "Оприско і партнери" повідомляє, що при підготовці позовної заяви позивачем допущено технічну описку та невірно зазначено організаційно - правову форму позивача та вказано Адвокатське об`єднання "Оприско і партнери" замість Адвокатське бюро "Оприско і партнери". У зв`язку з чим, просить суд вважати вірною назву позивача саме: Адвокатське бюро "Оприско і партнери".

За таких обставин, враховуючи, що додаткові пояснення позивача від 12.02.2020 (вх.№ 1341 від 16.02.2021) щодо розбіжностей у назві позивача у позовній заяві подані відповідно до ч.5 ст. 161 ГПК України, суд приймає їх до розгляду, відповідно вважає вірною назву позивача Адвокатське бюро "Оприско і партнери".

Окрім того, на виконання пункту 3 резолютивної частини ухвали суду від 08.02.2021 позивач у поясненнях від 12.02.2020 (вх. № 1341 від 16.02.2021) зазначає, зокрема про те, державним підприємством "Кременецьке лісове господарство" за період дії договірних відносин між учасниками спірних правовідносин, п. 4.2 договору (сплати виконавцеві абонентської плати в розмірі 8000,00 грн на місяць) не виконувався, на підтвердження чого, долучає докази (на 43 аркушах), зокрема, виписки з банківського рахунку про зарахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Враховуючи, що долучені до пояснення докази подані позивачем на виконання ухвали суду від 08.02.2021 в частині витребування, в порядку ч.4 ст. 74 ГПК України, доказів, суд приймає їх та відзначає, що розгляд справи буде здійснюватись із урахуванням поданих доказів.

У судовому засіданні 22.02.2021 справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

02 січня 2019 року між Державним підприємством "Кременецьке лісове господарство" (Замовник) та Адвокатським бюро "Оприско та партнери" (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №3-0201/19-аб - надалі Договір (копія договору знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе доручення Замовника про надання йому юридичних послуг, обумовленого Замовником виду

та в його інтересах, на умовах, визначених цим договором, а Замовник зобов`язується оплатити послуги Виконавця та у випадку необхідності відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору.

Доручення Замовника полягає у наданні йому правової допомоги та у представництві інтересів Замовника в суді а також в інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності з усіма правами, якими наділений представник згідно чинного законодавства України (п. 1.2. Договору).

Даний договір набирає чинності з 02 січня 2019 року та діє до 30 червня 2019 року (п. 5.1. Договору).

Згідно п.2.2. Договору, у разі виникнення необхідності за додатковими домовленостями сторін Виконавець надає замовнику такі послуги:

а) представляє у встановленому порядку інтереси Замовника в суді, а також в інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності;

б) бере участь у підготовці процесуальних документів у судових справах, підписує та подає заяви, позовні заяви, клопотання, скарги, письмові пояснення, заперечення, інші документи;

в) бере участь у збиранні доказів;

г) надає консультації по веденню судових справ;

д) підписує та подає всі необхідні документи;

е) користується усіма без винятку процесуальними правами представника, передбаченими чинним законодавством;

є) надає усі інші необхідні Замовнику юридичні послуги.

Відповідно до п. 4.2. Договору Абонентське обслуговування починається з дня здійснення повної попередньої оплати юридичних послуг за цим договором та здійснюється безперервно протягом всіх оплачених періодів абонентського обслуговування. Оплата абонентської плати здійснюється до п`ятого числа кожного поточного місяця. Розмір абонентської плати за надання послуг, передбачених п. 2.1. цього договору становить 8000 (вісім тисяч) гривень на місяць.

На підставі вищевказаного договору Виконавець надав передбачені Договором послуги, а Замовник прийняв вказані послуги, що підтверджується підписаними сторонами без заперечень та зауважень актами виконаних робіт, а саме:

- відповідно до акту виконаних робіт №22 від 31.01.2019 року до договору про надання правової допомоги №3-0201/19-аб, Виконавець надав Замовникові юридичні послуги обумовлені договором на суму 12 800,00 гривень.

- відповідно до акту виконаних робіт №23 від 28.02.2019 року до договору про надання правової допомоги №3-0201/19-аб, Виконавець надав Замовникові юридичні послуги обумовлені договором на суму 11 800,00 гривень.

- відповідно до акту виконаних робіт №24 від 29.03.2019 року до договору про надання правової допомоги №3-0201/19-аб, Виконавець надав Замовникові юридичні послуги обумовлені договором на суму 10 600,00 гривень.

- відповідно до акту виконаних робіт №25 від 02.05.2019 року до договору про надання правової допомоги №3-0201/19-аб, Виконавець надав Замовникові юридичні послуги обумовлені договором на суму 9 800,00 гривень.

- відповідно до акту виконаних робіт №26 від 31.05.2019 року до договору про надання правової допомоги №3-0201/19-аб, Виконавець надав Замовникові юридичні послуги обумовлені договором на суму 11 700,00 гривень.

- відповідно до акту виконаних робіт №27 від 01.07.2019 року до договору про надання правової допомоги №3-0201/19-аб, Виконавець надав Замовникові юридичні послуги обумовлені договором на суму 8 800,00 гривень.

Позивач вказує на те, що ним були належним чином надані послуги обумовлені Договором, що були прийняті відповідачем згідно актів виконаних робіт, однак, всупереч умовам Договору останній не здійснив оплату, а отже не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих юридичних послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що 11 листопада 2020 року Адвокатським бюро "Оприско та партнери" направлено на адресу Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" претензію про сплату заборгованості (копія претензії долучена до матеріалів справи).

Вказана претензія відповідачем отримана 16.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (копія долучена до матеріалів справи).

У відповідь на зазначену вище претензію Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство" не заперечує проти наявності боргу перед Адвокатським бюро "Оприско та партнери" у визначеній сумі, однак повідомляє позивача, що у зв`язку із арештом поточних рахунків підприємства будь-які банківські операції провести неможливо. У випадку розблокування рахунків Адвокатське бюро "Оприско та партнери" буде негайно проінформоване (копія відповіді на претензію знаходиться у матеріалах справи).

Враховуючи вищенаведене, посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору про надання правової допомоги № 3-0201/19-аб від 02.01.2019 в частині розрахунків, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з таких мотивів.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно із частиною першою статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону).

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина п`ята статті 626 ЦК України).

Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Згідно з статтею 30 Закону, статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Приписи ст.632 ЦК України врегульовують поняття ціни в договорі. Така ціна встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Разом з цим, ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" надає визначення поняття адвокатського гонорару, а саме: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Постановою від 20.11.2018 у справі №910/23210/17 Верховний Суд висловлює наступну позицію: "Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта".

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що ним були надані, а відповідачем були прийняті юридичні послуги (абонентське обслуговування та додаткові послуги) згідно Договору за січень, лютий, березень, квітень, червень 2019 на загальну суму 65 500,00 грн, що підтверджується актами виконаних робіт про які судом зазначено вище, однак Державним підприємством "Кременецьке лісове господарство" (Замовник) не здійснено жодних платежів по оплаті даних послуг.

В той же час, як вбачається із актів виконаних робіт № 22 від 31.01.2019, № 23 від 28.02.2019, № 24 від 29.03.2019, № 25 від 02.05.2019, № 26 від 31.05.2019, № 27 від 01.07.2019, в останніх зазначено, що Виконавець надав Замовникові юридичні послуги передбачені п. 2.1. Договору, а Замовник прийняв та відповідно до п. 4.2 Договору сплатив Виконавцеві абонентську плату в розмірі 8000,00 грн (п. 1 Актів виконаних робіт).

З цього приводу позивач у додаткових поясненнях від 12.02.2021 (вх.№ 1341 від 16.02.2021) зазначає, що Адвокатське бюро "Оприско і партнери" надавало правову допомогу ДП "Кременецьке лісове господарство" із 15.03.2017 по 30.09.2019. За вказаний період було укладено декілька договорів про надання правової допомоги та кожного місяця сторонами підписувались відповідні акти виконаних робіт. В підтвердження чого, долучає до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 1-1503/17-аб від 15.03.2017 та підписані сторонами акти виконаних робіт , зокрема, акт № 1 від 28.04.2017, № 2 від 31.05.2017 та № 3 від 30.06.2017; копію договору про надання правової допомоги № 1-3006/17-аб від 30.06.2017 та підписані сторонами акти виконаних робіт , зокрема, акт № 4 від 31.07.2017, № 5 від 31.08.2017 та № 6 від 29.09.2017; копію договору про надання правової допомоги № 1-0210/17-аб від 02.10.2017 та підписані сторонами акти виконаних робіт , зокрема, акт № 7 від 31.10.2017, № 8 від 30.11.2017 та № 9 від 30.12.2017; копію договору про надання правової допомоги № 3-0210/18-аб від 02.01.2018 та підписані сторонами акти виконаних робіт , зокрема, акт № 10 від 31.01.2018, № 11 від 28.02.2018, № 12 від 30.03.2018, № 13 від 30.04.2018, № 14 від 31.05.2018 та № 15 від 29.06.2018; копію договору про надання правової допомоги № 3-0207/18-аб від 02.07.2018 та підписані сторонами акти виконаних робіт , зокрема, акт № 16 від 31.07.2018, № 17 від 31.08.2018, № 18 від 28.09.2018, № 19 від 31.10.2018, № 20 від 30.11.2018 та № 21 від 29.12.2018.

Пунктом 4.1. Договору оплата послуг Виконавця Замовником здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця. Тобто, Договором сторони передбачили безготівкову форму розрахунків.

Позивач вказує, що із самого початку існування між сторонами договірних відносин, відповідач невчасно виконував умови договору щодо оплати Виконавцеві абонентської плати та перераховував грошові кошти вже після підписання актів виконаних робіт.

На підтвердження невчасного розрахунку відповідача із позивачем за абонентське обслуговування, адвокатське бюро "Оприско і партнери" долучає до матеріалів справи відповідні виписки з банківського рахунку про зарахування грошових коштів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

Вказані обставини щодо невчасного розрахунку відповідача із позивачем за надані послуги мали місце і під час дії спірного договору про надання правової допомоги №3-0201/19-аб від 02.01.2019. Відповідно, станом на момент пред`явлення позову, незважаючи на підписання сторонами актів виконаних робіт відповідного змісту, державним підприємством "Кременецьке лісове господарство" жодного платежу на рахунок позивача не здійснило.

Вказані обставини підтверджуються фільтрованими виписками із рахунку позивача у АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 та за період з 01.01.2021 по 07.02.2021.

Як уже зазначалось вище, Адвокатське бюро "Оприско і партнери" звернулося до відповідача із претензією від 11.11.2020, в якій виклало вимогу про сплату суми основного боргу – 65 500,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Отримання відповідачем претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, із датою вручення 16.11.2020.

Зазначену претензію суд визнає як вимогу про оплату вартості наданих послуг, пред`явлену виконавцем у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно з яким, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, - тому що укладеним сторонами договором не визначено строку здійснення Замовником остаточного розрахунку за послуги, надані Виконавцем без внесеної попередньої оплати (п. 4.2. Договору визначено, що абонентське обслуговування починається з дня здійснення повної попередньої оплати юридичних послуг за цим договором та здійснюється безперервно протягом всіх оплачених періодів абонентського обслуговування. Оплата абонентської плати здійснюється до п`ятого числа кожного поточного місяця) і такий строк не визначено і у поданих позивачем актах виконаних робіт.

За таких обставин, суд визнає, що державне підприємство "Кременецьке лісове господарство" мало здійснити розрахунок за надані позивачем послуги (враховуючи не здійснену передоплату) у семиденний строк від дня отримання згаданої вище претензії, тобто до 24.11.2020. Саме із 24.11.2020 виникло прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати за надані послуги.

Також, суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати наданих позивачем послуг згідно чинного на момент надання таких послуг Договору, та відповідачем твердження позивача в цій частині не спростовані.

За таких обставин, проаналізувавши зазначені вище обставини та надані позивачем докази, суд вважає підтвердженим та обґрунтованим факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 65 500,00 грн, а отже позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у заявленому позивачем розмірі підлягають задоволенню.

Також, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати вартості наданих юридичних послуг, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 241,68 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 875,47 грн.

Згідно приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Перевіряючи обґрунтованість нарахування позивачем на суму основного боргу 3% річних в сумі 3 241,68 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 875,47 грн, суд вважає, що їх нарахування є помилковим, оскільки вказані суми нараховано за періоди починаючи з 01.02.2019 по 04.12.2020, проте як викладено вище, суд визнає датою виникнення основного боргу в сумі 65 500,00 грн , саме: 24.11.2020.

Суд здійснивши власний розрахунок в межах боргових періодів, зокрема, з 24.11.2020 по 04.12.2020, за допомогою ІПС Ліга: Закон та встановив, що сума 3 % річних становить 59, 06 грн, тоді як розмір інфляційних втрат, за означений вище період має від`ємне значення.

З огляду на що, з відповідача підлягає стягненню тільки сума 3 % річних, що становить 59, 06 грн, інфляційні втрати - стягненню не підлягають.

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" на користь Адвокатського бюро "Оприско та партнери" 65 500,00 грн, основного боргу та 59,06 грн 3 % річних. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити з викладених вище обставин.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" (47002, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Акімова, будинок 26, код ЄДРПОУ 00993047) на користь Адвокатського бюро "Оприско та партнери" (79000, м. Львів, вул. Новаківського, будинок 14, код ЄДРПОУ 39558764):

- 65 500 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот) грн, 00 коп. основного боргу;

- 59 (п`ятдесят дев`ять) грн 06 коп. 3 % річних;

- 1 924 (одну тисячу дев`ятсот двадцять чотири) грн 19 коп. судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 24.02.2021.

Суддя Н.В. Охотницька