Рішення № 95103237, 18.02.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2021 Справа № 914/189/19

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвестком» (вул.Антоновича, буд. 102 В, м. Львів, 79057)до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086)про:стягнення 1500000 грн. 00 коп.у межах справи:№ 914/2441/15про банкрутство:Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Зубко С. В.

Представники:

Позивача:не з`явивсяВідповідача:не з`явився

31.01.2019 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 195 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвестком» надійшла позовна заява до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 1500000 грн. 00 коп. заборгованості за договором безпроцентної позики від 16.12.2015 р.

Ухвалою суду від 05.02.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/189/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2019 р.

01.03.2019 р. до суду за вх. № 8972/19 від відповідача поступив відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 05.03.2019 р. справу № 914/189/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвестком» до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 1500000 грн. 00 коп. заборгованості за договором безпроцентної позики від 16.12.2015 р. передано для розгляду в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія».

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.03.2019 р., справу № 914/189/19 передано судді Цікало А. І.

Ухвалою суду від 25.03.2019 р. справу № 914/189/19 прийняти до розгляду у межах справи № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія»; підготовче засідання призначено на 16.04.2019 р.

Ухвалою суду від 16.04.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2019 р.

Ухвалою суду від 14.05.2019 р. зупинено провадження у справі № 914/189/19 до завершення касаційного провадження на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 р. у справі № 914/2441/15 і ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.05.2018 р. про відкриття провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» та повернення матеріалів справи № 914/2441/15 до суду першої інстанції.

Матеріали справи № 914/2441/15 повернуто до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 26.10.2020 р. поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.11.2020 р.

24.11.2020 р. до суду за вх. № 33679/20 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 24.11.2020 р. оголошено перерву до 03.12.2020 р.

03.12.2020 р. до суду за вх. № 34719/20 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 03.12.2020 р. розгляд справи відкладено на 18.02.2021 р.

09.02.2021 р. до суду за вх. № 3107/21 від позивача надійшло пояснення у справі.

Сторони в судове засідання не з`явились, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвестком» обґрунтовані тим, що у відповідності до умов договору безпроцентної позики від 16.12.2015 р., позивачем надано відповідачу позику у розмірі 1500000 грн. 00 коп. Відповідач зобов`язався повернути отриману позику до 31.01.2016 р., проте не виконав свого зобов`язання та кошти не повернув.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що, на його думку, дані позовні вимоги виникли до дати відкриття провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія», а тому повинні були бути заявлені в порядку ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Оскільки позивачем пропущено строк, встановлений ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», для заявлення кредиторських вимог, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ПАТ «Львівська вугільна компанія» визнає вимоги ТзОВ «Галичінвестком» в сумі 1500000 грн. 00 коп., які підлягають задоволенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

16.12.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галичінвестком» (позикодавець, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Львівська вугільна компанія» (позичальник, відповідач у справі) укладено договір безпроцентної позики (надалі - Договір), відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику безпроцентну позику, а останній зобов`язується прийняти позику і повернути її позикодавцеві у визначений цим Договором строк (п. 1.). Позикою за цим Договором є сума коштів у розмірі 1500000,00 грн. (п. 2.). Позика надається у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок позичальника, який вказаний у цьому Договорі, в строк до 20.12.2015 р. (п. 3.). Строк використання позики позичальником– до 31 січня 2016 року (п. 4.). В останній день строку, визначеного в п. 4 цього Договору, позичальник зобов`язується повернути позику позикодавцеві (п.5.). Позика повертається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця та вважається повернутою в момент зарахування коштів на рахунок позикодавця (п. 6.).

На виконання умов Договору, 17.12.2015 р. позивач перерахував відповідачу суму позики у розмірі 1500000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком.

В порушення умов Договору, відповідач отриману позику не повернув.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем за договором безпроцентної позики від 16.12.2015 р. у розмірі 1500000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву від 27.11.2020 р. вих. № 02-01/168, котрий надійшов до Господарського суду Львівської області 03.12.2020 р. за вх. № 34719/20, керуючий санацією ПАТ «Львівська вугільна компанія» визнав грошові вимоги ТзОВ «Галичінвестком» у розмірі 1500000,00 грн., які підлягають задоволенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. У зазначеному відзиві керуючий санацією стверджує, що позовні вимоги ТзОВ «Галичінвестком» виникли до дати відкриття провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія», а тому повинні були бути заявлені в порядку ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Оскільки позивачем пропущено строк, встановлений ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», для заявлення кредиторських вимог, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги ТзОВ «Галичінвестком» в сумі 1500000,00 грн. підлягають задоволенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 р., зокрема, порушено провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ПАТ «Львівська вугільна компанія»; призначено розпорядника майна ПАТ «Львівська вугільна компанія».

Оголошення про порушення провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія» оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 25.08.2015 р. № 21815.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 р. у справі № 914/2441/15 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ «Львівська вугільна компанія».

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2016 р. у справі № 914/2441/15 ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 р. у справі № 914/2441/15 скасовано; справу № 914/2441/15 передано на розгляд до Господарського суду Львівської області на стадію підготовчого засідання в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.05.2018 р., зокрема, відкрито провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ПАТ «Львівська вугільна компанія».

Скасовуючи ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.08.2015р. про порушення провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія», Вищий господарський суд України постановою від 18.10.2016 р., жодним чином не вирішив питання про скасування усіх судових актів, котрі були винесені судом після 25.08.2015 р. в межах провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія».

Враховуючи те, що усі судові рішення та процесуальні дії, вчинені господарським судом у справі № 914/2441/15 після винесення ухвали від 25.08.2015р. про порушення провадження у справі про банкрутство зберігають свою чинність, втому числі затверджений ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 р. реєстр вимог кредиторів ПАТ «Львівська вугільна компанія», після винесення ухвали від 24.05.2018 р. про відкриття провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія» оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія» не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Отже, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника саме з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи те, що договір безпроцентної позики укладений між сторонами 16.12.2015 р., відповідач повинен був повернути позику до 31.01.2016 р., а оголошення про порушення провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія» оприлюднено 25.08.2015 р., тобто до укладання договору та до виникнення у відповідача обов`язку повернути позику, ТзОВ «Галичінвестком» не могло звернутись із заявою з кредиторськими вимогами до боржника протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки вимоги ТзОВ «Галичінвестком» до ПАТ «Львівська вугільна компанія» виникли після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія».

Таким чином, твердження керуючого санацією щодо пропуску строку, встановленого ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», для заявлення кредиторських вимог, є помилковим.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвестком» до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 1500000 грн. 00 коп. заборгованості за договором безпроцентної позики від 16.12.2015 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 22500,00 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвестком» до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 1500000 грн. 00 коп. заборгованості за договором безпроцентної позики від 16.12.2015 р. – задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ідентифікаційний код 35879807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвестком» (вул. Антоновича, буд. 102 В, м. Львів, 79057; ідентифікаційний код 39987195) 1500000 грн. 00 коп. заборгованості та 22500 грн. 00 коп. судового збору.

Повне рішення складено 24 лютого 2021 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.І. Цікало