Рішення № 95103099, 24.02.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2021 р. Справа № 911/3511/20

За позовом Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", 53400, Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, будинок 62

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс", 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське(п), вулиця Київська, будинок 29-К

про стягнення 79 741,20 грн штрафних санкцій за договором поставки № 177 від 16.04.2019

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Кріогенсервіс" про стягнення штрафних санкцій за договором поставки № 177 від 16.04.2019 у розмірі 79 741,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на неналежне виконання відповідачем, як постачальником за договором, своїх зобов`язань в частині повної поставки товару, найменування якого, марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказано в Специфікації № 1 від 16.04.2019, яка є невід`ємною частиною Договору. Порушення відповідачем договірних зобов`язань послугувало нарахуванню 71 929,20 грн пені та 7 812,00 грн штрафу.

Враховуючи, що ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, керуючись пунктом 1 частини п`ятої статті 12, частиною першою статті 247, частиною першою статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

26 січня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Кріогенсервіс" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що покупець повинен повідомити постачальника про те, що він готовий прийняти певну партію товару, а оскільки з 04.07.2019 покупець (АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат") не звертався до постачальника (ТОВФ "Кріогенсервіс") із повідомленням про готовність прийняти товар, постачальник дійшов висновку, що у покупця відпала необхідність у даному товарі.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд

встановив:

16 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (Постачальник) та Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) укладено Договір поставки № 177 (далі - Договір). За укладеним Договором Постачальник (відповідач) зобов`язується передати у власність Покупцеві (позивачу) товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в Специфікаціях (Додатках) до Договору, які є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар способом і на умовах, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього договору.

Згідно з пунктом 3.7 Договору датою поставки товару є дата передачі товару Постачальником Покупцеві, яка зазначена в підписаній обома сторонами видатковій накладній, товарно-транспортній накладній.

Відповідно до пункту 3.9 Договору право власності на товар та ризики його загибелі переходять від Постачальника до Покупця з моменту поставки товару відповідно до правил, встановлених Інкотермс.

Пунктом 3.11 та 4.6 Договору передбачено, що дата поставки товару, порядок оплати та форма розрахунків визначаються в Специфікаціях до Договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині гарантійних зобов`язань Постачальника протягом усього гарантійного строку на товар (пункт 13.1 Договору).

До Договору укладалася Специфікація № 1 від 16.04.2019, яка у відповідності до пункту 1.1 Договору є його невід`ємною частиною.

На підставі Договору та Специфікації № 1 до нього сторони узгодили поставку товару – кисень технічний газоподібний (40л/6,3м3), сорт 1, об`ємна частка кисню не менше 99,7%, ДСТУ/ГОСТ 5583-2009; код товару згідно УТК ЗЕТ: 2804; кількість: 1512 бал.; термін поставки: до 30.06.2019; загальна сума (з ПДВ): 158 760,00 грн.

В Специфікації № 1 від 16.04.2019 зазначено, що термін співпраці: 2-3 квартал 2019 року. Мінімальний місячний об`єм кисню, який повинен вибрати Покупець становить 280 балонів, в разі невибірки мінімально заявленого об`єму кисню передбачаються штрафні санкції в розмірі 15% від суми даного об`єму кисню.

Умови поставки товару DDP, склад Покупця, м. Марганець, Промзона, згідно з Правилами Інкотермс, країна походження товару: Україна.

Розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту передачі права власності на товар Покупцю на підставі рахунку, накладної та виключно після реєстрації належним чином складеної електронної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та надання такої податкової накладної Покупцеві.

Прийняття товару за кількістю та якістю проводиться на складі Покупця.

Як зазначає позивач у позовній заяві та не заперечується відповідачем, відповідно до підписаної сторонами Специфікації № 1 від 16.04.2019 постачальником було здійснено поетапну поставку товару покупцю, що підтверджується видатковими накладними: № 24551 від 18.04.2019 (64 балони), № 25854 від 24.04.2019 (64 балони), № 531 від 06.05.2019 (64 балони), № 3392 від 16.05.2019 (64 балони), № 4606 від 21.05.2019 (56 балонів), № 5505 від 23.05.2019 (48 балонів), № 6156 від 27.05.2019 (60 балонів), № 732 від 05.06.2019 (48 балонів), № 1647 від 07.06.2019 (56 балонів), № 3449 від 14.06.2019 (48 балонів), № 3960 від 18.06.2019 (60 балонів), № 4595 від 21.06.2019 (32 балони), № 5498 від 25.06.2019 (48 балонів), № 764 від 03.07.2019 (56 балонів).

Таким чином, відповідачем умови Специфікації № 1 до Договору виконано частково, позивачу поставлено товар у кількості 768 балонів на зальну суму 80 640,00 грн, товар в кількості 744 балони на загальну суму 78 120,00 грн поставлено не було.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності (стягнення пені та штрафу), встановленої договором за порушення зобов`язання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Господарські правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки № 177 від 16.04.2019.

Як визначено частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також встановлено статтею 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 692 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено укладеною між сторонами Специфікацією № 1 від 16.04.2019, останні погодили поставку кисню в балонах у кількості 1512 штук. Термін поставки – до 30.06.2019.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем поставлено позивачу лише частину обумовленого в Специфікації № 1 товару.

На спростування обставин недопоставленого товару відповідач у відзиві зазначає, що неповідомлення позивачем про готовність прийняти певну партію товару означало для Постачальника як відсутність необхідності Покупця у даному товарі.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Твердження відповідача, що покупець сам відмовився від договору, припинивши замовляти товар у продавця, не підтверджено жодними доказами. Крім того умовами ні Договору поставки, ні Специфікації № 1 до Договору не передбачено обов`язок покупця здійснювати окремі замовлення партій товару, який узгоджений в підписаній сторонами Специфікації № 1 від 16.04.2019.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Заперечення відповідача з посиланням на пункти 14.1 та 14.2 Договору, які передбачають можливість досудового врегулювання спору, і як результат твердження відповідача, що позивач не скористався такою можливістю, не спростовують факту порушення відповідачем договірних зобов`язань зі своєчасної поставки товару.

Крім того, досудове врегулювання господарського спору за домовленістю сторін має застосовуватися як альтернативний засіб вирішення спору та за недотримання його, позивач не позбавлений права звернутися до суду.

Водночас судом враховано, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист, яке, в свою чергу, не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано належними доказами порушення строків поставки товару.

В силу частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання згідно з частиною другою статті 217, частиною першою статті 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Пунктом 11.2 Договору визначено, що у разі порушення термінів поставки товару за цим Договором Покупець має право стягнути з Постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено статтею 3 зазначеного Закону.

Договором поставки № 177 від 16.04.2019 визначено розмір пені - 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за порушення термінів поставки товару згідно видаткової накладної № 764 від 03.07.2019 пені у розмірі 58,80 грн нарахованої за період з 01.07.2019 по 02.07.2019 та за порушення термінів поставки залишкового товару в кількості 744 балони пені у розмірі 71 870,40 грн нарахованої за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 та 10% штрафу від суми недопоставленого товару у розмірі 7 812,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем пеню розраховано від суми несвоєчасно поставленого товару в розмірі 0,5%, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За допомогою калькулятора штрафів системи "Ліга:Закон" судом було здійснено власний розрахунок пені в межах подвійної облікової ставки Національного банку України за вірно визначений позивачем період:

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення588001.07.2019 - 02.07.2019217.5000 %0.096 %*11.287812001.07.2019 - 18.07.20191817.5000 %0.096 %*1348.377812019.07.2019 - 05.09.20194917.0000 %0.093 %*3565.707812006.09.2019 - 24.10.20194916.5000 %0.090 %*3460.827812025.10.2019 - 12.12.20194915.5000 %0.085 %*3251.087812013.12.2019 - 31.12.20191913.5000 %0.074 %*1097.96

Таким чином, загальна сума пені складає 12 735,21 грн.

Розрахунок штрафу виконаний позивачем арифметично вірно та не суперечить вимогам законодавства і обставинам справи.

Враховуючи все наведене, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а тому після перевірки розрахунків позивача позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 12 735,21 грн пені та 7 812,00 штрафу. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське(п), вулиця Київська, будинок 29-К, код ЄДРПОУ 21543199) на користь Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, будинок 62, код ЄДРПОУ 00190911) штрафних санкцій за договором поставки № 177 від 16.04.2019 у розмірі 20 547 (двадцять тисяч п`ясток сорок сім) грн 21 коп. (з яких 12 735,21 грн пеня, 7 812,00 грн штраф), а також судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 24.02.2021