Рішення № 95102815, 23.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2021Справа № 910/17773/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22; ідентифікаційний код 40150216)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" (01013, м. Київ, вул. Промислова, будинок 1; ідентифікаційний код 30967448)

про стягнення 146 685, 00 грн,

без виклику (повідомлення) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" про стягнення 146 685, 00 грн штрафу за невірно зазначену в накладній масу вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала суду від 20.11.2020 надсилалася на адресу відповідача - 01013, м. Київ, вул. Промислова, будинок 1 поштовим повідомленням № 0105475113078, яке згідно відомостей із сайту Укрпошта було вручено представнику останнього 09.12.2020.

Однак станом на дату винесення рішення відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Із позовної заяви вбачається, що 05.05.2020 відповідно до накладної № 34645853, яка згідно з ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов`язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Київ-Волинський регіональної філії "Південно-Західна залізниця" AT "Укрзалізниця" на станцію Сартана регіональної філії "Донецька залізниця" AT "Укрзалізниця" було відправлено вагон № 67914317 з вантажем - лом чорних металів.

Вищевказаний вагон прибув на станцію Волноваха у складі поїзду № 2530 12.05.2020.

При комерційному огляді виявлено: навантаження вище рівня бортів на 10 см., брикети, не маркований, в документах маркування значиться.

На станції Волноваха, на підставі акту загальної форми від 12.05.2020 № 33312 було проведено контрольне зважування вагону № 67914317, дано оперативне повідомлення № 735 від 12.05.2020, зроблено запис в книзі ГУ-98.

Позивач зазначає, що в результаті переважування вантажу у вказаному вагоні було виявлено розбіжності між даними, вказаними в накладній, з нестачею - 2750 кг. у зв`язку з чим складено акт загальної форми № 460 від 12.05.2020 та зроблено запис в книзі контрольних переважувань, за результатами переважування дано оперативне повідомлення № 750 від 12.05.2020.

З огляду на викладене вище позивачем відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення в накладній маси вантажу заявлено до стягнення штраф у розмірі 146 685, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст.920 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (п.5 Статуту залізниць України).

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (п.п.1,2,3 п.23 Статуту залізниць України).

У відповідності до п. 2.1 Правил, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема, код одержувача.

У відповідності до п. 2.1 Правил, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема, код одержувача.

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (п.п.1, 2 п.24 Статуту залізниць України).

Відповідно до п. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи залізничної накладної № 34645853 відповідачем було відправлено вагон № 67914317 до станції Сартана з вантажем - лом чорних металів, масою 64500 кг.

На підставі акту загальної форми № 33312 від 12.05.2020 на станції Волноваха було проведено контрольне зважування та відповідно встановлено, що маса вантажу нетто за ПД 64 500 кг, фактична маса вантажу нетто 61 750 кг, що менше на 2 750 кг ніж заявлено в залізничній накладній.

За результатами комісійного зважування працівниками станції Волноваха регіональної "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" був складений комерційний акт від 12.05.2020 № 486202/130, в якому підтверджено розбіжності фактичної маси вантажу з масою, яка вказана у залізничній накладній на 2 750 кг.

Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів та п. 122 Статуту, якщо під час перевезення вантажу на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі п.118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідальність за неправильне зазначення відповідних відомостей несе саме відправник, оскільки всі відомості до перевізних документів вносяться відправником відповідно до граф, а штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Так, п.118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно із залізничної накладної № 34645853 провізна плата (графа 31 накладної) становить 29 337, 00 грн.

За розрахунком позивача сума штрафу за неправильно зазначені відомості щодо маси вантажу становить 146 685, 00 грн (29 337, 00 х 5 = 146 685, 00 грн), з розрахунку: 29 337, 00 - провізна плата по залізничній накладній.

Відтак, судом встановлено, що розрахунок штрафу за неправильно зазначені відомості щодо маси вантажу є обґрунтованим, арифметично правильним та відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідачем заперечень щодо заявлених позивачем вимог не надано, а відтак відсутні заперечення щодо розрахунку штрафу, а враховуючи встановлені вище обставини суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача штраф в розмірі 146 685, 00 грн. у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" (01013, м. Київ, вул. Промислова, будинок 1; ідентифікаційний код 30967448) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22; ідентифікаційний код 40150216) штраф за невірно зазначену в накладній масу вантажу в розмірі 146 685 (сто сорок шість тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 23.02.2021

Суддя Д.О. Баранов