Рішення № 95102789, 23.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2021Справа № 910/21070/20

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ-Транс»

про стягнення 164 600,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (надалі - ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ-Транс» (надалі - ТОВ «СВТ-Транс») про стягнення 164 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №352/18-Тз/К/01 від 15.02.2018 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - «ДТП») виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Hyundai Creta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Власником автомобіля Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ТОВ «СВТ-Транс», працівника якого визнано винним у скоєнні ДТП, а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків у розмірі 164 600,00 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначити строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Вказана ухвала вручена відповідачу 19.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та інформацією з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» за номером відправлення №0105473817850, проте відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.

03.02.2021 через канцелярію суду від ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» надійшла заява про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

15.02.2018 між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №352/18-Тз/К/01 (надалі - «Договір»), об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем Hyundai Creta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

08.01.2019 об 11:30 год. в м. Києві, по пр. С. Бандери, 25, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з припаркованим на узбіччі автомобілем уважний, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai Creta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі №756/803/19, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до рахунку-фактури №БА-0000285 від 14.01.2019 вартість відновлювального ремонту, автомобіля Hyundai Creta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодженні при ДТП, складає 389 757,85 грн.

Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження (звіту) №15730, складеного 28.01.2019 суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «ЕАК «Довіра», вартість відновлювального ремонту, автомобіля Hyundai Creta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодженні при спірному ДТП, складає 432 752,24 грн.

На підставі страхового акту №006.00037619-1 від 13.02.2019, позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив відшкодування завданої страхувальнику шкоди у загальному розмірі 263 600,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням №9243482 від 19.02.2019.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови виконання встановлених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вимог, в т.ч. щодо подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання відповідної заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб`єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб`єкта звернення з відповідною заявою, тобто, підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданої внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу шкоди на підставі договору добровільного майнового страхування.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/7449/17.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Богдан А-091, реєстраційний номер НОМЕР_3 , за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» на підставі договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6028442.

ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» було виплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 99 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3781 від 18.06.2019.

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було виконано страховиком (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 910/3650/16, постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17.

За приписами частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати шкоду, заподіяну його працівником під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, окрім складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, вина) необхідно встановити факт перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з відповідачем та виконання ним під час скоєння ДТП своїх трудових (службових) обов`язків як працівника відповідача.

З листа ОСОБА_2 від 17.10.2019, вбачається, що на момент спірної ДТП він перебував у трудових відносинах з відповідачем, на підтвердження чого до листа додана копія витягу з трудової книжки, відповідно до якої Тромса Г.П. прийнятий на роботу 12.12.2018 та звільнений 09.01.2019. Відповідачем не було спростовано факту перебування винної особи у трудових відносинах з відповідачем та виконання трудових обовязків станом на момент здійснення спірої ДТП.

Таким чином, винна у скоєнні ДТП особа під час його скоєння виконувала свої трудові обов`язки як працівник відповідача, тобто відповідач зобов`язаний відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

04.12.2019 ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до ТОВ «СВТ-Транс» із претензією, в якій просило здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 164 600,00 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки страховиком відповідача здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 99 000,00 грн., то відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування шкоди, що становить різницю між фактичним розміром шкоди та виплаченою страховиком відповідача сумою страхового відшкодування, тобто у сумі 164 600,00 грн. (263 600,00 грн. - 99 000,00 грн.)

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення з ТОВ «СВТ-Транс» суми страхового відшкодування у розмірі 164 600,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Також, окрім судового збору у розмірі 2 469,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн..

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу позивач посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується договором про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019, укладеним з адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем, актом виконаних робіт №910/21070/20-г від 11.01.2021, рахунком №910/21070/20-г від 21.01.2021 та платіжним дорученням №4247951 від 27.01.2021.

Судом встановлено, що 11.01.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (довіритель) та адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги №110119, відповідно до якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а довіритель зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно з п. 1.2 вказаного договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:

- надає довірителю консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними та юридичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб;

- представляє довірителя на підставі статті 131-2 Конституції України, з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення та підпису: позову, апеляційної та касаційної скарг, відмов від позову та зазначених скарг; зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання будь-яких заяв та скарг, укладення мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання, підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше, вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання, отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії, сплачувати від імені довірителя судовий збір та інші необхідні платежі, вчиняти інші дії в інтересах довірителя не передбачених даним договором;

- представляє інтереси довірителя в судах, в органах прокуратури, МВС та СБУ від час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів довірителя.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем було складено акт виконаних робіт №910/21070/20-г від 11.01.2021, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень.

Згідно вказаного акту, витрати на правову допомогу (гонорар) за даним позовом складають 9 000,00 грн., які були сплачені довірителем адвокату 27.01.2021, що підтверджується платіжним дорученням №4247951 від 27.01.2021.

Судом досліджено, що адвокатом Даниловим А.Г. було надано наступні послуги: визначення підсудності розгляду позовної заяви, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, аналіз правового конфлікту, надання правової інформації на суму 2 000,00 грн.; аналіз діючого законодавства з питань відшкодування в порядку регресу, заподіяної в результаті ДТП, вивчення законодавства, що підлягає застосування, підбір та аналіз судової практики Верховного Суду стосовно розгляду спорів подібного характеру, зустріч з довірителем та визначення стратегії захисту його інтересів під час розгляду справи в суді на суму 3 000,00 грн.; підготовка позовної заяви та формування пакету документів за позовом ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» до ТОВ «СВТ-Транс» на суму 4 000,00 грн., що відображено в акті виконаних робіт №910/21070/20-г від 11.01.2021.

Повноваження адвоката Данилова А.Г. підтвердженні ордером серії ЗП №70258 від 11.01.2019 виданим ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №462 від 02.02.2004.

Отже, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання адвокатом Даниловим А.Г. професійної правничої допомоги Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в межах даної справи на суму 9 000,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ-Транс» (04074, м. Київ, вул. Бережезанська, будинок 9; ідентифікаційний код 39964927) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, будинок 154; ідентифікаційний код 33908322) суму страхового відшкодування у розмірі 164 600 (сто шістдесят чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2 469 (дві тисячі чотириста шістдесят дев`ять) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий