Ухвала суду № 95102727, 17.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкладення підготовчого засідання

м. Київ

17.02.2021Справа № 910/12726/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех" вул. Борщагівська, 204-в, м. Київ, 03058

про визнання рішення загальних зборів та змін до статуту недійсними

Представники сторін:

Від позивача Суділковська Н.С., ордер № 483551 від 24.09.2020;

Від відповідача Бондар Р.В., довіреність № 1044750 від 17.07.2020;

Від відповідача Лавринович В.О., довіреність б/н від 01.02.2021.

ВСТАНОВИВ:

Гр. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех" про:

- визнання недійсним рішення Загальних зборів товариства від 18.05.2013 року, оформлених протоколом № 36 про збільшення розміру статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників, затвердження нового розподілу часток учасників у статутному капіталі, внесення змін до Статуту та усі послідуючі рішення товариства, прийняті на його підставі;

- визнання недійсними змін до Статуту товариства, затверджені на підставі рішення загальних зборів товариства від 18.05.2013 року, оформлених протоколом № 36, та усі послідуючі зміни.

Окрім цього позивач просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех" протоколи загальних зборів товариства та зміни до Статуту за період з 18.05.2013 року по 20.08.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення її корпоративних прав як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех", зокрема, проведення загальних зборів товариства без її повідомлення, не ознайомлення з порядком денним та прийняття рішення про зміну часток учасників у Статутному капіталі товариства без участі позивачки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року за результатами розгляду клопотання б/н від 04.10.2020 року про усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12726/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.12.2020 року.

У судових засідання 09.12.2020, 28.01.2021 та 03.02.2021 року протокольного оголошено перерви у підготовчому засідання на 28.01.2021, 03.02.2021 та 17.02.2021 року відповідно.

В судові засідання 09.12.2020, 28.01.2021, 03.02.2021 та 17.02.2021 з`явились уповноважені представники сторін.

У судовому засіданні 09.12.2021 року уповноваженим представником позивача подано для долучення до матеріалів справи заяву про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 03.02.2021 року уповноваженим представником позивача подано заяву про зміну предмету позовних вимог.

Розглянувши в судовому засіданні 03.02.2021 року заяви позивача про збільшення позовних вимог та заяву про зміну предмету позовних вимог суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Відповідно до ч.1, 2 ст.13 та ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін і учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Судом встановлено, що у поданій 09.12.2020 року заяві позивача про збільшення позовних вимог останній вважає за необхідне сформулювати позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати недійсним рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех" від 18.05.2013 року протокол № 36 про збільшення розміру статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників, затвердження нового розподілу часток учасників у статутному капіталі, внесення змін до Статуту.

- визнати недійсними зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех", затверджені на підставі протоколу № 36 від 18.05.2013 року;

- визнати недійсним рішення Загальних Зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех" протокол від 20 серпня 2019 року про зміну відомостей про учасників Товариства, про внесення (затвердження) змін до статут Товариства та затвердження Статуту Товариства в нові редакції;

- визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех" в новій редакції затвердженій на підставі протоколу від 30.08.2019 року.

При цьому у поданій в судовому засіданні 03.02.2021 року заяві позивача про зміну предмету позовних вимог уповноваженим представником позивача викладено вимоги, що є ідентичними зазначеним вище в заяві від 09.12.2020 року про збільшення позовних вимог.

Суд зазначає, що предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю - вже новий позов. Такі вимоги можуть бути предметом лише іншого самостійного (окремого) позову, що подається в передбаченому ГПК України порядку.

В свою чергу суд наголошує, що формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі, оскільки згідно ст. 14 ГПК України за принципом диспозитивності учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Наразі, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Отже, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових немайнових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв`язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред`явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 173 ГПК України. Така дія (заявлення додаткових вимог) може кваліфікуватися лише як зміна предмету позову.

При цьому суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Об`єднанням позовних вимог забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Суд зазначає, що ГПК України, зокрема, статтею 46 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК.

Судом встановлено, що в поданій суду заяві від 09.12.2020 року про збільшення розміру позовних вимог та ідентичній за змістом заяві про зміну предмету позовних вимог від 03.02.2021 року позивач окрім первісно заявлених вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВЕСТЕХ» від 18.05.2013 року, оформленого протоколом № 36, та визнання недійсними змін до Статуту товариства, затверджених на підставі вказаного протоколу, одночасно заявляє вимоги про визнання недійсним рішення Загальних Зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех" протокол від 20 серпня 2019 року про зміну відомостей про учасників Товариства, про внесення (затвердження) змін до Статуту Товариства та затвердження Статуту Товариства в нові редакції та про визнання недійсним Статут ТОВ "Вестех" в новій редакції, затвердженій на підставі протоколу від 30.08.2019 року, що, за оцінками суду, є новими позовними вимогами, які не були заявлені в первісній позовній заяві, що ґрунтуються на інших обставинах, не зазначених в позовній заяві, в зв`язку з чим суд розцінює останні як заяву про одночасну зміну предмету та підстав позову, що в поєднанні з одночасною зміною предмету позову шляхом пред`явлення додаткових вимог суперечить приписам чинного господарського процесуального законодавства, отже, заява позивача від 09.12.2020 року збільшення позовних вимог та заява про зміну предмету позовних вимог від 03.02.2021 року в частині пред`явлення додаткових вимог судом не приймається.

Окрім цього, за змістом поданих заяв судом встановлено, що позивачем виключено зі змісту первісно заявлених позовних вимог вимоги про визнання недійсними «усі послідуючі рішення товариства та зміни до Статуту, прийняті на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 18.05.2013 року, оформленого протоколом № 36», що, в свою чергу розцінюється судом як зміна предмету позову.

З огляду на те, що зміна предмету позову є правом позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідача, а саме останньому було надано можливість надання заперечень щодо змісту відповідної зміни позовних вимог та наведенні його доводів при розгляді даної справи, заява позивача про зміну предмету позову відповідає загальним вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на те, що відповідна заява гр. ОСОБА_1 подана до суду до закінчення підготовчого засідання, остання прийнята судом до розгляду в редакції, визначеній позивачем: « 1. Визнати недійсним рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех" від 18.05.2013 року протокол № 36 про збільшення розміру статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників, затвердження нового розподілу часток учасників у статутному капіталі, внесення змін до Статуту; 2. Визнати недійсними зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех", затверджені на підставі протоколу № 36 від 18.05.2013 року», у зв`язку з чим має місце новий предмет позову, з урахуванням якого здійснюється розгляд спору.

Уповноваженим представником позивача в судовому засіданні 17.01.2021 року подано для долучення до матеріалів справи заяву від 17.02.2021 року про забезпечення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 року заяву позивача від 17.02.2021 року повернуто позивачу без розгляду.

Розглянувши у судовому засіданні 17.02.2021 року клопотання позивача від 09.02.2021 року про витребування доказів судом встановлено, що у поданому клопотанні позивач просить витребувати у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех" протоколи загальних зборів товариства та зміни до Статуту за період з 18.05.2013 року по 20.08.2020 року, а також зобов`язати ТОВ "Вестех" надати на огляд в судовому засідання оригінали протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Вестех" № 40 від 01.10.2013 року та № 46 від 14.08.2014 року, рішення про проведення зазначених загальних зборів учасників товариства з порядком денним, повідомлення з доказами направлення про проведення загальних зборів учасників товариства, протоколи про підсумки реєстрації учасників загальних зборів учасників товариства. Клопотання судом долучене до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частина другій та третій статті 80 цього Кодексу.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Наразі, судом також враховано, що за приписами ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

В свою чергу дослідивши матеріали справи судом встановлено, що вжиті позивачем самостійно заходи щодо отримання витребуваних доказів шляхом направлення адвокатського запиту № 1-20/01/21 від 20.01.2021 року виявилися безрезультатними з незалежних від нього причин.

Дослідивши клопотання позивача про витребування доказів, подані матеріали та встановивши відповідність клопотання позивача вимогам ч. 2 ст. 81 ГПК України, а також дотримання принципу змагальності та рівності сторін, позаяк відповідачу було надано можливість надання письмових пояснень щодо поданого клопотання позивача та наведенні доводів при його розгляді, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, а отже, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи суд вважає за необхідне частково витребувати зазначені в клопотанні докази.

При цьому судом врахований зміст поданої відповідачем заяви від 27.11.2020 року про застосування позовної давності, в обґрунтування якої ТОВ «Вестех» посилається на зміст протоколів загальних зборів учасників товариства № 40 від 01.10.2013 року та № 46 від 13.08.2014 року, копії яких додані до відповідної заяви, а також прийнято до уваги часткове задоволення судом заяви позивача про зміну предмету позову та розгляду позовних вимог в новій редакції, з урахуванням яких у суду відсутні підстави для витребування протоколів загальних зборів учасників та змін до Статуту за період з 18.05.2013 року по 20.08.2020 року

Враховуючи задоволення судом клопотання позивача від 21.01.2021 року про витребування доказів, викладене в позовній заяві клопотання про витребування у відповідача протоколів загальних зборів учасників товариства за зміни до Статуту за період з 18.05.2013 року по 20.08.2020 року судом залишається без розгляду.

Разом з тим суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребуваних судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені Господарського процесуальним кодексом України (ч. 9 ст. 81 ГПК України) .

Будь - яких інших заяв та клопотань від сторін на час проведення судового засідання 17.02.2021 року до суду не надходило.

Суд зазначає, що завданням підготовчого провадження, виходячи із змісту ст. 177 ГПК України є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З метою виконання визначеного у ст. 177 ГПК України завдання підготовчого провадження суд вчиняє передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу (наслідки неявки в судове засідання учасника справи); 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням клопотання позивача про витребування доказів, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, а також з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, оцінки та дослідження доказів, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 46, 81, 177, 179, 181, 183, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Підготовче засідання у справі відкласти на 10.03.21 о 14:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 3 .

2. Клопотання позивача - гр. ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково.

3. Витребувати у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 16, ЛІТ. А, код ЄДРПОУ 30524166):

- належним чином засвідчені копії рішень про проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестех» з порядком денним, призначених на 01.10.2013 року та 13.08.2014 року;

- належним чином засвідчені копії протоколів про підсумки реєстрації учасників загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестех» від 01.10.2013 року та 13.08.2014 року;

- належні та допустимі докази направлення на адресу позивача та отримання/неотримання гр. ОСОБА_1 повідомлень про проведення загальних зборів, призначених на 01.10.2013 року та 13.08.2014 року;

- оригінали протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестех» № 40 від 01.10.2013 року та № 46 від 13.04.2014 року (для огляду в судовому засіданні).

Витребувані судом докази подати через відділ діловодства суду супровідним листом з описом додатків у строк до 04.03.2021 року (включно).

4. Повідомити про судове засідання учасників справи. У відповідності до ст. 60 ГПК України сторонам надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.

5. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 04.03.2021 року (включно) з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом.

6. Попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а також невиконання процесуальних обов`язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та, відповідно, можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон