Рішення № 95102578, 24.02.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/196/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2021 Справа № 908/3353/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кварц” (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 68-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Баріон” (69002, м. Запоріжжя, вул. Слобідська, буд. 49, кім. 124)

про стягнення 80093,78 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

24.12.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 3616/08-07/20 від 24.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРЦ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Баріон» про стягнення 80093,78 грн., які складаються з 73680 грн. попередньої оплати за договором постачання № 25/03 від 06.04.2020, 1256,18 грн. пені та 5157,60 грн. штрафу за неналежне виконання виконання умов договору.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2020 справу № 908/3353/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду від 29.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3353/20, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання які передбачені договором постачання № 25/03 від 06.04.2020, у зв`язку з чим за ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Баріон” утворилась заборгованість (попередньої оплати за непоставлений товар) в розмірі 73680 грн. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також нараховані на суму боргу пеню в сумі 1256,18 грн. та 5157,60 грн. штрафу за неналежне виконання договору. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Баріон” є: 69002, м. Запоріжжя, вул. Слобідська, буд. 49, кім. 124, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 29.12.2020 про відкриття провадження у справі № 908/3353/20, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу Господарського суду Запорізької області без вручення, з відміткою поштового відділення «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання пошового відправлення».

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3353/20.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. (ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 29.12.2020 у справі № 908/3353/20 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/3353/20 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 24.02.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Баріон” (відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАРЦ» (позивач, покупець) укладено договір постачання № 25/03 (надалі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар), найменування, асортимент, характеристики, кількість та вартість якої, визначається сторонами у рахунках та видаткових накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Постачальник поставляє покупцеві товар який виготовляється постачальником по узгодженій сторонами цього договору технічної документації покупця (п 1.2 Договору).

Згідно п. 1.4. Вартість оснащення для виготовлення товару в розмірі 48000 сорок вісім тисяч грн. без ПДВ, включена до вартості товару, тобто при оплаті товару, оснащення стає власністю покупця і може бути передане покупцю на його вимогу по акту, при умові замовлення та оплати товару, с подальшим постачанням в кількості 20 000 шт. Перелік оснащення наданий в додатку 1 до договору.

Відповідно до додатку № 1 визначено перелік оснащення для виготовлення деталей за номенклатурою: втулка БМИП.753.181.0001-01, втулка БМИП.753.181.002-01, найменування – чотирьох місцевий прес блок БМИП 753.181 в кількості 1 шт.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата товару, що поставляється на умовах цього договору, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника на умовах та в строки, визначених сторонами у відповідних рахунках.

Основою проведення платежів є рахунок, виставлений постачальником (п. 3.2. договору).

Відповідач виставив для сплати позивачу рахунок № 14 від 07.04.2020 на суму 73680 грн.

Згідно п. 3.4 Договору визначено порядок розрахунків: оплата за товар, що поставляється, сплачується покупцем у розмірі 50% попередньою оплату за товар, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання рахунку. Залишкова сума по Договору за поставлений товар, сплачується покупцем по факту постачання товару, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту поставки товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВАРЦ» відповідно до виписаного ТОВ «НВП «БАРІОН» рахунку № 14 сплатило за вказаний товар, що підтверджується платіжним дорученням № 288 від 13.04.2020 (на суму 73680 грн.).

Відповідно до Додаткової угоди № 2 до Договору від 17.08.2020 сторони дійшли згоди і змінили термін постачання товару згідно рахунку № 14 від 07.04.2020 до 31.10.2020 р.

Станом на момент звернення позивача до суду з позовом відповідач оплачений товар за платіжним дорученням № 288 від 13.04.2020 (на суму 73680 грн.) відповідно до рахунку № 14 від 07.04.2020 не поставив, сплачені кошти за товар у розмірі 73680 грн. не повернув.

Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31 грудня 2020 року. У разі відсутності за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору заяви будь-якої з сторін про припинення цього договору, він вважєаться продовженим на той самий строк й на тих самих умовах.

У відповідності до п. 6.4. договору, в разі прострочення поставки товару відповідач сплачує позивачу за кожний день прострочення неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який вона нараховується, від вартості товару, поставка якого прострочена, а за прострочення понад 30 календарних днів – додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

З урахуванням вище викладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду, з позовом про стягнення з відповідача 73680 грн. попередньої оплати за непоставлений товар за договором № 25/03 від 06.04.2020, 1256,18 грн. пені та 5157,60 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Частиною ч. 1 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу (абз.1).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Вбачається, що за умовами. 3.4 договору, оплата за товар, що поставляється, сплачується покупцем у розмірі 50% попередньою оплату за товар, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання рахунку. Залишкова сума по Договору за поставлений товар, сплачується покупцем по факту постачання товару, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту поставки товару.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення № 288 від 13.04.2020 на суму 73680 грн. позивачем здійснено оплату виставленого ТОВ «НВП «Баріон» рахунку на оплату № 14 від 07.04.2020.

Отже, з урахуванням наведених вище положень закону та умов договору, відповідач з огляду на оплату рахунку позивачем, мав передати товар.

Проте, відповідач свого обов`язку щодо поставки передплаченого позивачем товару за платіжним дорученням № 288 від 13.04.2020 відповідно до рахунків № 14 від 07.04.2020 не виконав, кошти за сплачений товар у розмірі 73680 грн. не повернув.

Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідачем не спростовано, що у строк, встановлений договором, товар був поставлений покупцеві.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що зі сторони ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Баріон” мало місце порушення зобов`язання за договором від 06.04.2020 № 25/03, внаслідок якого порушені права позивача на поставку товару обумовленого договором строк.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України закріплено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Баріон” отримало від позивача оплату товару у сумі 73680 грн., проте не виконало свого обов`язку щодо його поставки позивачу у встановлений строк, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 73680 грн. основного боргу (кошти сплачені позивачем за непоставлений товар).

Як наслідок, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 73680 грн. основного боргу (кошти сплачені позивачем за непоставлений товар).

Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 1256,18 грн. пені та 5157,60 грн. штрафу.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що в разі прострочення поставки товару відповідач сплачує позивачу за кожний день прострочення неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який вона нараховується, від вартості товару, поставка якого прострочена, а за прострочення понад 30 календарних днів – додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом перевірені надані позивачем розрахунки та встановлено, що сума штрафу в розмірі 1256,18 грн. та пені в сумі 5157,60 грн. пред`явлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРЦ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Баріон» про стягнення 80093,78 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Баріон” (69002, м. Запоріжжя, вул. Слобідська, буд. 49, кім. 124, код ЄДРПОУ 40088452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кварц” (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 68-А, код ЄДРПОУ 19274160) 73680 (сімдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 18 коп. пені, 5157 (п`ять тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 60 коп. штрафу та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повний текст рішення оформлено і підписано “24”лютого 2021.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій