Рішення № 95095689, 22.02.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №627/904/20

провадження №2/619/517/21

Заочне рішення

іменем України

22 лютого 2021 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/904/20,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представник позивача: Дашко В.М.

Виклад позиції позивача.

Позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 21471,97 грн, посилаючись на те, що відповідач звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 08.08.2012. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «умовами та правилами надання банківських послуг» та «тарифами банку», які викладені на банківському сайті складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 23.09.2020 має заборгованість 21471,97 грн, з яких: 12492,85 грн - заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредита; 12492,85 грн - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 4365,20 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 4613,92 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.01.2021 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.02.2021.

У судове засідання відповідач не з`явилася,хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 22.02.2021 постановлено ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 08.08.2012 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в «ПриватБанк», де остання зазначила особистим підписом про те, що вона згодна з тим, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомлена з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були їй надані для ознайомлення у письмовому вигляді. Також підтвердила, що ознайомлена і згодна з Умовами і Правилами надання послуги накопичення «Скарбничка» і згодна на оформлення даної послуги. Вона зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті www.privatbank.ua (а.с. 16).

ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок, надано кредитні картки 30.04.2014 за № НОМЕР_1 терміном дії 07/16, 15.05.2017 за № НОМЕР_2 терміном дії 05/21, 07.07.2017 за № НОМЕР_2 терміном дії 05/21, 05.06.2018 за № НОМЕР_3 терміном дії 05/22 (а.с. 15).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки: старт карткового рахунку 30.04.2014 за № НОМЕР_1 , зміна кредитного ліміту 30.04.2014 кредитний ліміт 0,00, примітка: встановлення кредитного ліміту, зміна кредитного ліміту 30.04.2014 кредитний ліміт 0,00, примітка: зменшення кредитного ліміту, зміна кредитного ліміту 05.03.2018 кредитний ліміт 10000,00, примітка: збільшення кредитного ліміту, зміна кредитного ліміту 04.04.2019 кредитний ліміт 0,00, примітка: зменшення кредитного ліміту (а.с. 14).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 23.09.2020 має заборгованість 21471,97 грн, з яких: 12492,85 грн - заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредита; 12492,85 грн - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 4365,20 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 4613,92 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії, про що мається розрахунок заборгованості (а.с. 13).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У зазначеній вище заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії, відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08.08.2012, посилався на витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з тарифів та витяг з умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені за користування кредитними коштами, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з вимогами процесуального права доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою.

Аналогічна правова позиція викладена а постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Отже, відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягненняпені в розмірі 4613,92 грн.

З позовом про визнання недійсним кредитного договору б/н від 08 серпня 2012 року ОСОБА_1 до суду не зверталася.

Крім того, з розрахунку заборгованості наданого банком, вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та періодично здійснював його погашення. Доказів на спростування вказаного розрахунку, відповідачем не надано.

Суд зазначає, що позивачем доведено факт отримання кредиту та наявності заборгованості у відповідача.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд погоджується з розрахунком (а.с. 13), наданим позивачем щодо нарахування відсотків на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в сумі 4365,20 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню частково, в частині стягнення заборгованості за тілом кредита у розмірі 12492,85 грн та відсотків нарахованих на прострочений кредит в розмірі 4365,20 грн згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1650,32 грн (розмір заявлених вимог - 21471,97 грн (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 16858,05 грн (78,51%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом - 2102,00 грн (2102,00 грн х 16858,05 грн / 21471,97 грн = 1650,32 грн).

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08.08.2012 в сумі 16858,05 грн (шістнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім гривень 05 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1650,32 грн (одна тисяча шістсот п`ятдесят гривень 32 копійки).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001 м. Київ вул. Грушевського, б.1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 : ІПН НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 24.02.2021.

Суддя І. М. Нечипоренко