Рішення № 95095197, 22.02.2021, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №409/2295/20

Пров.№2-а/409/2/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

Головуючого судді: О.Г.Третяка

за участю секретаря: Т.С.Михайлюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В с т а н о в и в :

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21 жовтня 2020 року першим заступником начальника Волинської митниці Держмитслужби Криворучко Миколою Васильовичем, відносно нього нього було винесено постанову згідно якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 469, ч. 4 ст. 470 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, так як він працюючи водієм здійснював неревозку гуманітарної допомоги з Німеччини до України. 26.06.2020 року інспекторами митниці проводився повний митний огляд вантажа, під час якого був виявлений товар, не заявлений в товаросупровідних документах, а саме «біжутерія в асортименті», в загальній кількості 10266 одиниць. Позивач вказує, що за результатами проведення повного митного огляду вантажу, комплектність даного вантажу та його повний опис у акті відображено не було, та під час вивантаження на СТЗ в зоні митного контролю він помітив, що вантаж який знаходився в ТЗ змінився від того, який був при огляді. Разом з тим згідно оскаржуваної постанови його визнано винним у перевищенні встановленого ст. 95 Митного Кодексу України строку доставки товару який перебуває під митним контролем, що слідував до документу контролю доставки, а саме митній декларації більше ніж на 20 діб, а також видав цей товар без дозволу митного органу та здійснив проведення з товарами митне оформлення яких не закінчено, операцій, не передбачених ст. 203. 325 Митого кодексу України та здійснив проведення операцій, передбачених зазначеними статтями, без дозволу митног о органу.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача – Волинської митниці Держмитслужби в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, в якому пояснив, що постанову стосовно позивача було винесено правомірно, оскільки було встановлено невідповідність вантажу, стосовно стверджння позивача, що наявність чи відсутність товарів не перевірялась, зазначив, що відповідно до положень ч.2 ст. 380 Митного кодексу України за результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу. Посадовими особами Волинської митниці Держмитслужби було проведено саме повний митний огляд транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 про, що зазначено в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. Відповідно до поданих до митного контролю товаросупровідних документів, транспортним засобом з р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 переміщувався вантаж «гуманітарна допомога», загальною вагою 12462 кг, та загальною кількістю 4087 одиниць, які поміщені у 1214 картонних ящика. В розділі 8.2. «загальна кількість вантажних місць/з них відкритих (розпакованих)» вищезазначеного акта огляду зазначено про розпакування всіх пакувальних місць, що переміщувались транспортним засобом.Просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Дослідивши докази по справі кожний окремо і в їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії постанови в справі про порушення митних правил № 0680/20500/20 від 21.10.2020 року позивача притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 469, ч.4 ст. 470 МКУ , а саме замість замість вантажа гуманітарної допомоги позивач віз інший вантаж, який не був зазначений в накладній та накладено штраф у розмірі 17000 грн., окрім того перевищенно встановлений ст. 95 Митного Кодексу України строк доставки товару який перебуває під митним контролем, що слідував до документу контролю доставки, а саме митній декларації більше ніж на 20 діб, а також видано цей товар без дозволу митного органу та здійснено проведення з товарами митне оформлення яких не закінчено, операцій, не передбачених ст. 203. 325 Митого кодексу України та здійснено проведення операцій, передбачених зазначеними статтями, без дозволу митног о органу.(а.с.7-9).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 КУпАП - питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

За змістом ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України особа притягається до відповідальності у разі перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Таким чином, з об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.3 ст. 470 МК України характеризується вчиненням дій, які полягають, зокрема, у перевищенні встановленого строку доставки товарів, транспортних засобів більше ніж на десять діб.

У відповідності до пунктів 1-3 Ч.2 СТ.191 Митного кодексу України, перевізники зобов`язані:

-під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (СМК);

-у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу, доставляти товари до митного органу призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них;

-не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митного органу.

Цих обов`язків позивачем ОСОБА_1 дотримано не було,

Таким чином, як встановлено судом, доказами наданими позивачем не заперечується та не спростовується факт порушення ним митних правил, передбаченихч. 1 ст. 469, ч. 4 ст. 470МК України, а зазначені позивачем обставини не є підставою для визнання постанови про порушення митних правил незаконною та її скасування. Тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 20, 47, 77, 90, 210-211, 241-246 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Волинська митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43350888, адреса: вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинської області.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О. Г. Третяк