Вирок № 95095085, 23.02.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 363/2451/20

Провадження № 1-кп-71/21

В И Р О К

іменем України

23 лютого 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.

суддів Кравченка М. В., Потабенко Л. В.

при секретарі судового засідання- Ковшобі А.К.

прокурорів Кутана Т., Малишенка Д. О.

захисника Прокопенка О.В.

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши кримінальне провадження № 12020110150000175, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка офіційно не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; інвалідності не має, на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 13 годині 00 хвилин, точного часу не встановлено, у ОСОБА_1 , яка знаходилась в одній з кімнат будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту зі співмешканцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті сталих неприязних відносин, виник умисел, спрямований на позбавлення життя останнього.

Здійснюючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення смерті іншій людині та бажаючи їх настання, схопивши зі столу лівою рукою кухонний ніж господарсько-побутового призначення, та взявши його за рукоятку, нанесла ОСОБА_3 один удар в область грудної клітини, з правої сторони, тим самим заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани (на передній поверхні грудної клітки на висоті 135 см від підошвової поверхні ступні та у 7 см вправо від серединної лінії). Вищезазначене тілесне ушкодження, яке умисно ОСОБА_1 спричинила ОСОБА_3 , спричинено гострим предметом, що має колюче-ріжучі властивості, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (по критерію загрози для життя), як небезпечних для життя, та знаходиться у прямому причино-наслідковому зв`язку з настанням смерті.Внаслідок отриманого тілесного ушкодження ОСОБА_3 помер на місці від колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати.

Вищевказаними діями ОСОБА_1 вчинила злочин, який передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, а саме - вбивство, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Провина ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується сукупністю узгоджених між собою доказів, що відповідають критеріям належності, допустимості та достатності.

Так, безпосередньо обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що не заперечує, що нею за вказаних в обвинувальному акті обставин за допомогою ножа спричинене тілесне ушкодження ОСОБА_3 , від якого він помер через декілька хвилин. Проте під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_1 спочатку наголошувала, що завдала удар лівою рукою, а потім зупинилася на показах, які звелися до того, що вона не мала наміру його вбивати, оскільки схопила ніж через страх бути побитою потерпілим, тримала його в руці, не маючи наміру завдавати удару, ОСОБА_3 сам наштовхнувся на ніж грудної частиною тіла. Деталізуючи свої пояснення, обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що в день скоєння злочину ІНФОРМАЦІЯ_3 вона разом із потерпілим вживали алкогольні напої у сусідів, повернувшись додому, вона почала поратися на кухні, готувати обід, в цей час між нею та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в результаті якого ОСОБА_3 підійшов до неї впритул, схопив рукою за обличчя та почав притискати до стіни, перехиливши її через кухонний стіл, на якому розміщалися кухонні приналежності. Злякавшись, лівою рукою вона намацала ніж на столі, який схопила, але в зв`язку з тим, що її ліва рука ліктем впиралася в стіну, в неї не було змоги завдати удару, вона тримала ніж на рівні своїх грудей, в цей час ОСОБА_3 накинувся на неї всім тілом, наштовхнувся на лезо ножа і отримав поранення від якого помер, вийшовши на подвір`я, через декілька хвилин. Після того, як вона зрозуміла, що ОСОБА_3 помер від ножового поранення, вона одразу звернулася до сусідів та брата із проханням викликати медичну допомогу, а потім, повернувшись додому, намагалася покінчити життя самогубством, і, перебуваючи за адресою свого місця проживання порізала собі вени на руках тим самим ножом, яким завдала тілесні ушкодження ОСОБА_3 . Окрім цього, обвинувачена зазначила, що з ОСОБА_3 проживали однією сім`єю близько 8 місяців, весь цей час вона зазнавала від нього фізичного насильства, систематичного побиття. Вона жила в страху за своє життя та здоров`я неодноразово зверталася до нього із проханням залишити її місце проживання, проте він ігнорував її звернення. В той день, коли побачила ОСОБА_3 , який підходить до неї, вона зрозуміла, що він налаштований агресивно і зараз розпочне завдавати їй удари.

Пояснення обвинуваченої ОСОБА_1 під час допиту в суді збігаються із поясненнями, зазначеними нею під час проведення слідчого експерименту від 24.04.2020 року, оформленого відповідним протоколом та відеозаписом до нього, в частині, що стосуються дати скоєння злочину - ІНФОРМАЦІЯ_3 в першій половині дня, місця - АДРЕСА_1 , певної частини будинку; обставин, що передували злочину, а саме сварка, яка зчинилася між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Окрім цього, ОСОБА_1 також аналогічно судовим показам зазначила, що ОСОБА_3 підійшов до неї впритул, притулив свою праву долонь до її обличчя, в результаті чого тулуб її тіла відхилився назад через стіл, в цей час вона намацала ножа на столі. При слідчому експерименті обвинувачена ОСОБА_1 зазначала, що не пам`ятає як нанесла удар ножем, при цьому одночасно демонструючи, як тримала ножа лівою рукою в області свого сонячного сплетіння. Себе почала пам`ятати із ножом в лівій руці, який був в крові, посеред кімнати, коли ОСОБА_3 повільно почав рухатися в бік дверей надвір (а. с. 178-183, том 3).

Відповідно до висновку експерта № 154/Д/№67тр - 2020 не виключається можливість виникнення, виявленого у ОСОБА_3 тілесного ушкодження, в результаті якого настала смерть останнього, в результаті обставин, зазначених ОСОБА_1 під час слідчого експерименту від 24.04.2020 року.(а. с. 191-192, том 3). Аналогічний висновок щодо можливості виникнення тілесного ушкодження, виявленого у ОСОБА_3 , за обставин, які вказала підозрювана ОСОБА_1 не виключається, міститься в експертизі № 61/Д/67тр-2020 від 19.05.2020 року. (а. с. 155-156, том 2).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який доводиться рідним братом обвинуваченої ОСОБА_1 , та який не був безпосереднім очевидцем події злочину, лише підтвердив, що повернувшись додому за адресою: АДРЕСА_1 , побачив на подвір`ї труп ОСОБА_3 і від іншого брата дізнався, що ОСОБА_3 вбила ОСОБА_1 . Окрім цього, суд звертає увагу, що під час допиту свідок зазначив, що йому відомі факти неодноразового побиття його сестри ОСОБА_1 її співмешканцем ОСОБА_3 , в результаті яких він бачив її із явними ознаками насилля - синцями на обличчі, під очима, зламаними ребрами.

Свідок ОСОБА_5 , який приймав участь у слідчому експерименті, оформленого протоколом від 15.05.2020 року, який доводиться ОСОБА_1 рідним братом, та який проживає з нею за однією адресою в іншому приміщенні, зазначив, що не був безпосереднім свідком подій, до нього в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 забігла сестра ОСОБА_1 , яка сказала йому, що мабуть вбила ОСОБА_3 , її співмешканця. Вони вдвох одразу зателефонували до швидкої допомоги та поліції. Після цього він вийшов надвір, де побачив ОСОБА_3 , який лежав біля колодязя на спині і був без свідомості, сильно хрипів і з рота бігла кров. Після цього ОСОБА_1 ножом на його очах почала різати собі руку, поки він шукав мотузку, щоб перев`язати їй руку, вона порізала іншу. Як і свідок ОСОБА_4 свідок ОСОБА_5 підтвердив, що ОСОБА_3 систематично застосував до ОСОБА_1 фізичну силу, він неодноразово бачив її із синцями на тілі. (а. с. 211-216, том 3).

Окрім цього, провина ОСОБА_1 підтверджується низкою інших доказів.

Так, відповідно до протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_3, проведеного в період з 15 год. 36 хв. до 16 год. 04 хв., на території домоволодіння по АДРЕСА_1 , при вході на відстані 1 м біля колодязю виявлений труп ОСОБА_3 , 1986 року народження (а. с. 10-42, том 2). Окрім цього, під час огляду при вході до будинку за 2 метри з правої сторони виявлений та вилучений предмет схожий на ніж, який має рукоятку коричневого кольору, місцями перемотаний ізоляційною смугою чорного кольору, із слідами речовини бурого кольору на лезі, зовні схожою на кров, та довжиною леза 20 см, довжиною рукоятки 14 см. (а. с. 11-12, том 2) Як вбачається із ілюстраційної таблиці до протоколу огляду місця події обстановка, описана обвинуваченої ОСОБА_1 під час допиту в суді, збігається із інформацією на фотографіях, на яких зображена кухонна кімната із маленьким столиком, на якому розміщені кухонні приналежності і який з правого боку впирається в стіну. Під час свого допиту обвинувачена ОСОБА_1 вказувала, що саме через вказаний стіл вона перехилилася, коли ОСОБА_3 притиснув її рукою до обличчя, з правого боку від неї була стіна, а з лівого розміщувалися кухонні приналежності (а. с. 26, том 2).

В подальшому ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 18.02.2020 року слідчому СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області Чорнобай В.О. наданий дозвіл на проведення одноразового огляду іншого володіння, оформленого вищевказаним протоколом від 15.02.2020 року, відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України (а. с. 78-81, том 2).

Пояснення обвинуваченої ОСОБА_1 про нанесення нею самопошкоджень ножом після смерті ОСОБА_3 підтверджуються довідкою травмпункту Вишгородської центральної районної лікарні від 15.02.2020 року, якою встановлений діагноз: різані рани передньої поверхні обох передпліч із пошкодженням сухожилків, спроба суїциду (а. с. 99, том 2), поясненнями свідка ОСОБА_5 , даними під час слідчого експерименту та висновком експерта від 05.06.2020 року № 10-620, відповідно до якого в змивах з правої та лівої руки ОСОБА_1 виявлено генетичні ознаки, належні їй (а. с. 99-116, том 3).

Відповідно до висновку експертного дослідження № 67тр-2020 від 19.05.2020 року при дослідженні трупа ОСОБА_3 виявлено колото-різана рана (на передній поверхні грудної клітини на висоті 135 см від поверхні стопи та на 7 см праворуч від передньої серединної лінії). Канал від рани йде спереду назад, зверху вниз, дещо справа наліво через м`які тканини даної області, пристінкову плевру, третє міжребер`я з надсічінням 3 ребра, надсічінням нижнього краю верхньої долі правої легені, через середню та нижню долі правої легені, де сліпо і закінчується в області корня легені із пошкодженням стінки головного бронха, легеневої артерії та легеневої вени. Довжина ранєвого каналу 15 см. Дане тілесне ушкодження виникло в результаті дії острого предмету, з колющо-ріжучими ознаками, належить до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та перебуває в прямому зв`язку із настанням смерті. Смерть ОСОБА_3 настала від колото-різаного поранення грудної клітини із ушкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати. В крові трупа ОСОБА_3 виявлений етиловий спирт - 3,20%, що за життя могло відповідати сильному ступеню алкогольного сп`яніння (а. с. 150-151, том 2).

Дослідивши зміст цього доказу - висновку судово-медичної експертизи, суд дійшов до наступного, вказаний доказ в повній мірі спростовує твердження обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що нею не наносився удар ножом шляхом замаху, потерпілий ОСОБА_3 вагою свого тіла під дією власних рухів наштовхнувся на ніж, коли остання втримувала його в руці, не здійснюючи будь-яких рухів, з огляду на наступне. Так, по-перше, в висновку зазначено, що канал від рани йде зверху вниз, дещо справа наліво через м`які тканини даної області, пристінкову плевру, тобто механізмом нанесення такого удару може бути лише рух руки із замахом, направлений зверху вниз. По-друге, довжина ранового каналу по зонду досягає 15 см, що теж виключає версію обвинуваченої, оскільки нею не зазначалося, що потерпілий ОСОБА_3 здійснював швидкі рухи тіла в її бік, з її слів, він стояв на місці, тримаючи її рукою за обличчя, коли ніж увійшов в його тіло. Суд виключає, що невеличкий нахил тіла в бік обвинуваченої з позиції з місця міг призвести до проникнення леза ножа на рівень 15 см в глибину тіла із пошкодженням ребра та ін.

Таким чином, суд виключає позицію сторони захисту, висловленої в судових дебатах, про вчинення ОСОБА_1 вбивства з необережності.

Окрім цього, відповідно до висновку експерта від 05.06.2020 року № 10-620, в змивах з правої руки ОСОБА_1 виявлено змішані генетичні ознаки, одні з яких належні їй, а інші ОСОБА_3 (а. с. 99-116, том 3).

При дослідженні знаряддя скоєного злочину, ножа, вилученого під час огляду місця події від 15.02.2020 року, відповідно до висновку експерта від 18.05.2020 року № 26-88, встановлено, що він до холодної зброї не відноситься, відноситься до кухонних ножів господарсько-побутового призначення, виготовлений заводським способом (а. с. 197-200, том 3).

Згідно висновку експерта від 25.03.2020року № 54-мк, при судово-медичному криміналістичному дослідженні клапотя шкіри з трупа ОСОБА_3 виявлено одне наскрізне колото-різане пошкодження від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух «П»-подібного перетину з найбільшою товщиною слідутворюючої частини клинка ранового знаряддя на рівні занурення в рані 2 см (без урахування направлення лінії Лангера та можливого скорочення розмірів клапотя шкіри під дією спиртово-оцтового розчину). По краях та на стінах ушкодження на клапоті шкіри виявлено металізацію сполучень заліза (а. с. 153-155, том 2) Відповідно до висновку експерта від 25.06.2020року № 127-мк, виникнення виявленого ушкодження на клапоті шкіри з раною № 1 від дії наданого на дослідження ножа, вилученого під час огляду місця події від 15.02.2020 року, не виключається. (а. с. 224-226, том 3).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 157 від 01.04.2020 року ОСОБА_1 під час інкримінованих їй дій могла усвідомлювати свої дії та керувати ними (а. с. 173-174, том 3).

Проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, суд виключає скоєння злочину з перевищенням меж необхідної оборони з огляду на наступне. Як зазначала сама обвинувачена ІНФОРМАЦІЯ_3 між нею та ОСОБА_3 зчинилася сварка в ході якої, єдиним насильницьким рухом було прикладання долоні правої руки потерпілого до обличчя ОСОБА_1 ОСОБА_3 в цей день не наносив інших ударів, не тримав в руках будь-яких додаткових знарядь, застосування яких могло розцінюватися нею як підвищений ризик тяжких наслідків. Вказане підтверджується дослідженою судом довідкою травмпункту Вишгородської центральної районної лікарні від 15.02.2020 року, відповідно до якої у ОСОБА_1 ніяких тілесних ушкоджень, окрім порізів рук, не виявлено. Порізи рук, як вбачається із досліджених судом доказів, наносилися ОСОБА_1 вже після завдання ОСОБА_3 тілесного ушкодження в стані сильного емоційного хвилювання, як спосіб покарати себе за вчинене.

Суд також не погодився із позицію захисту, висловленої в процесі дослідження доказів, про необхідність перекваліфікації дії ОСОБА_1 на ч. 2 ст. 121 КК України, яка передбачає відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України вбивство - це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. За змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Оцінюючи всю сукупність обставин вчиненого діяння, знаряддя злочину - ніж, довжина леза якого становила 20 см, довжиною рукоятки 14 см, локалізацію удару в грудну клітину, де розташовані життєвоважливі органи, триваючі неприязні стосунки між обвинуваченою та потерпілим ОСОБА_3 , форму конфлікту, який передував події, і носив лише словесний та короткостроковий характер, суд вважає, що зміст та спрямованість умислу обвинуваченої ОСОБА_1 були направлені на вчинення умисного вбивства. Окрім цього, слід взяти до уваги, що смерть ОСОБА_3 настала від колото-різаного поранення грудної клітини із ушкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати, належить до тяжких тілесних ушкоджень (по критерію загрози для життя), та знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті, смерть ОСОБА_3 наступила через 10-15 хвилин після завдання ушкодження (а. с. 156, том 2). При цьому, як вбачається із свідчень обвинуваченої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 ОСОБА_3 через декілька хвилин втратив свідомість і знаходився в безпорадному стані. Таким чином, суд дійшов до висновку, що характер дій обвинуваченої ОСОБА_1 свідчить про те, що завдаючи удар ножом в область грудної клітини потерпілому вона повинна була, якщо не бажати, то свідомо припускати, що такі дії матимуть наслідок смерть потерпілого.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_1 , яка на даний час судимостей не має, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра на перебуває, дітей на утриманні не має, офіційно в шлюбі не зареєстрована.

Відповідно до п. 1, 2-1, 7 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій; щире каяття; намагання надати допомогу потерпілому після завдання тілесного ушкодження шляхом звернення із проханням до рідного брата ОСОБА_5 про виклик медичної допомоги ОСОБА_3 одразу після вчинення кримінального правопорушення (а. с. 206, 232, том 3); вчинення обвинуваченої ОСОБА_1 злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, що знайшло підтвердження в показаннях ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Суд виключає запропоновану стороною обвинувачення в якості обставини, що обтяжує покарання, - вчинення злочину щодо особи, з якою винна перебувала у близьких відносинах, оскільки судом визнаний факт жорстокого поводження ОСОБА_3 із ОСОБА_1 .

Таким чином, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд вважає за доцільне із врахуванням вищевказаних обставин обрати покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави на відшкодування процесуальних витрат вартість проведення судових експертиз.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 100, 370, 371, ч.2 ст. 373, ст. ст. 374, 376, 381-382 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Зарахувати в строк покарання період затримання ОСОБА_1 з 15.02.2020 року по 17.02.2020 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обраховувати з моменту набрання законної сили вироком суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат - вартість проведення судових експертиз на загальну суму 167 738.65 грн

Речові докази: спортивну кофту чорного кольору на замку; кофту на ґудзиках; футболку синього кольору, джинси синього кольору; пояс; труси; шкарпетки чорного кольору; змив та контрольний змив з плями РБК; предмет, зовні схожий на ніж з плямами РБК; наволочку з плямами РБК; футболку білого кольору з плямами РБК; змив, та контрольний змив РБК; металеву бритва для гоління та лезо, сім предметів зовні схожих на ножі; червоний светр, блакитний гольф, штани чорного кольору, зимові башмаки чорного кольору; змив з лівої руки ОСОБА_5 , змив з правої руки ОСОБА_5 , зрізи нігтів нігтьової пластини з правої руки ОСОБА_5 , зрізи нігтів нігтьової пластини з лівої руки ОСОБА_5 ; зразок букального епітелію ОСОБА_5 ; зразок букального епітелію ОСОБА_5 ; змив з лівої руки ОСОБА_5 , змив з правої руки ОСОБА_5 , зрізи нігтів нігтьової пластини з правої руки ОСОБА_5 , зрізи нігтів нігтьової пластини з лівої руки ОСОБА_5 ; зразок крові ОСОБА_3 , змив з лівої руки ОСОБА_3 , змив з правої руки ОСОБА_3 , зрізи нігтів нігтьової пластини з правої руки ОСОБА_3 , зрізи нігтів нігтьової пластини з лівої руки ОСОБА_3 , дактилокарту ОСОБА_3 - знищити. Мобільний телефон марки «Fly» - передати ОСОБА_1 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченій, захисникові, потерпілій.

Головуючий суддя: Судді: Г.В. Висоцька М. В. Кравченко Л. В. Потабенко