Ухвала суду № 95094126, 19.02.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/277/21

Провадження номер 1-кп/305/296/21

УХВАЛА

про призначення справи до судового розгляду

19.02.2021. Рахівський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Марусяк М.О.,

з участю: секретаря судових засідань Вербещука В.А.

прокурора Ластовичака В.Ю.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників – Бабича Р.В., Мандзюка І.В.

потерпілої – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке 26.12.2020 внесено до Єдиного реєстру досудового розслідувань за № 12020070140000676 про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке 26.12.2020 внесено до Єдиного реєстру досудового розслідувань за № 12020070140000676 про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалою Рахівського районного суду від 15.02.2021 у справі призначено проведення підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Ластовичак В.Ю. просив суд призначити справу до судового розгляду, оскільки для цього наявні всі підстави.

Окрім того, прокурор Ластовичак В.Ю. просив вирішити подані ним 15.02.2021 через канцелярію суду клопотання про обрання (продовження) строку тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки строк дії такого закінчується 23.02.2020, кримінальне провадження не завершене, ризики, визначені слідчим суддею на сьогодні не відпали, справу по суті ще не розглянуто.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 прокурор зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, яке згідно з ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Рахівського районного суду Ємчука В.Е. на строк по 25.02.2021.

На даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні знаходиться на розгляді в суді.

Обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України обґрунтовується зібраними доказами, зокрема протоколом огляду місця події, показаннями потерпілої, свідків, показаннями підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, на даний час не відпали, а саме, перебуваючи на волі обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних (обвинувачених), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також продовжити злочинну діяльність.

Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відноситься до групи тяжких, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Крім того, ОСОБА_1 з урахуванням його незначних соціальних зв`язків, зокрема те, що він не має постійного місця роботи, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, матиме можливість незаконно впливати на свідків та потерпілого шляхом умовляння, підкупу чи погроз з метою зміни наданих ним раніше показань.

При цьому, оскільки ще не проведено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, наразі жодні свідки та потерпілий не допитані.

Ризик вчинення інших злочинів обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи чи джерела доходів, веде антисоціальний спосіб життя, хоча і не є судимим, але обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.296 КК України, зокрема № 12020070140000612 та № 12020075140000101 і відносно нього 10.12.2020 слідчим суддею Рахівського районного суду обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, прокурор просить обрати (продовжити) ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 прокурор зазначає, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.185 ч.3 КК України, яке згідно з ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Рахівського районного суду Ємчука В.Е. на строк по 23.02.2021.

На даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні знаходиться на розгляді в суді.

Обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України обґрунтовується зібраними доказами, зокрема протоколом огляду місця події, показаннями потерпілої, свідків, показаннями підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Ризики, передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу, на даний час не відпали, а саме, перебуваючи на волі обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних (обвинувачених), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також продовжити злочинну діяльність.

Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відноситься до групи тяжких, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Крім того, ОСОБА_2 з урахуванням його незначних соціальних зв`язків, зокрема те, що він не має постійного місця роботи, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, матиме можливість незаконно впливати на свідків та потерпілого шляхом умовляння, підкупу чи погроз з метою зміни наданих ним раніше показань.

При цьому, оскільки ще не проведено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, наразі жодні свідки та потерпілий не допитані.

Ризик вчинення інших злочинів обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 неодноразово засуджений за вчинення корисливих та насильницьких злочинів, судимості не зняті та не погашені, не має постійного місця роботи чи джерела доходів, веде антисоціальний спосіб життя.

Таким чином, прокурор просить обрати (продовжити) ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 прокурор зазначає, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, яке згідно з ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Рахівського районного суду Ємчука В.Е. на строк по 23.02.2021.

На даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні знаходиться на розгляді в суді.

Обвинувачення ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України обґрунтовується зібраними доказами, зокрема протоколом огляду місця події, показаннями потерпілої, свідків, показаннями підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Ризики, передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, на даний час не відпали, а саме, перебуваючи на волі обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних (обвинувачених), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також продовжити злочинну діяльність.

Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відноситься до групи тяжких, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Крім того, ОСОБА_3 з урахуванням його незначних соціальних зв`язків, зокрема те, що він не має постійного місця роботи, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, матиме можливість незаконно впливати на свідків та потерпілого шляхом умовляння, підкупу чи погроз з метою зміни наданих ним раніше показань.

При цьому, оскільки ще не проведено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, наразі жодні свідки та потерпілий не допитані.

Ризик вчинення інших злочинів обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 не має постійного місця роботи чи джерела доходів, веде антисоціальний спосіб життя.

Таким чином, прокурор просить обрати (продовжити) ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат Бабич Р.В. заявив клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на інший, більш м`який не пов`язаний з ізоляцією від суспільства. Обґрунтовуючи своє клопотання адвокат Бабич Р.В. зазначає, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності та по справі допитані свідки і потерпіла особа. Окрім цього, не заперечив щодо призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника та просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який.

Захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвокат Мандзюк І.В. заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Зазначає, що по справі завершено досудове розслідування та зібрано докази. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати його підзахисним запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, а саме на особисте зобов`язання.

Щодо призначення справи до судового розгляду адвокат Мандзюк І.В. не заперечив.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримали позицію адвоката Мандзюка І.В.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечила щодо призначення справи до судового розгляду та підтримала клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених.

Так, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає, що відсутні перешкоди для призначення судового розгляду, передбачені ст.314 КПК України.

Дане кримінальне провадження підсудне Рахівському районному суду Закарпатської області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги Закону.

У підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню кримінального провадження для судового розгляду, не заявлено.

При таких обставинах судом встановлені достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, а також усне клопотання обвинувачених та їх захисників про зміну раніше обраного запобіжного заходу на інший, більш м`який, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно з ч.3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 закінчується 25 лютого 2021 року, обвинуваченому – ОСОБА_2 – 25 лютого 2021 року та ОСОБА_3 – 23 лютого 2021 року.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК.

Суд приймає до уваги, що обвинуваченим інкримінується вчинення злочину, а саме, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням в інше приміщення, що свідчить про можливість їй переховування від суду, враховуючи тяжкість злочину та не допущення вчинення інших умисних кримінальних правопорушень.

Оцінюючи ризик того, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, суд також зазначає наступне.

Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданнями для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характери обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки із державою, у які його переслідували за законом, і його міжнародні контакти (справа W v. Switzerland).

Частиною 5 ст.9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається тримання під вартою обвинувачених.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що обвинувачений не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Згідно зі ст.178 КПК України, суд при вирішенні питання при обранні запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності його позапроцесуальних дій. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаних ризиків слід віднести ті обставини, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Співставлення негативних для обвинувачених наслідків переховування у вигляді їх покарання у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у разі доведення прокурором їх винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

При цьому, суд також приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, про що зазначено в обвинувальному акті та має не зняту і не погашену судимість, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння; обвинувачений ОСОБА_1 , окрім даного кримінального провадження, обвинувачується також і в інших кримінальних провадженнях за ст.296 КК України, а також, те, що відносно нього 10.12.2020 слідчим суддею Рахівського районного суду обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та веде антисоціальний спосіб життя; обвинувачений ОСОБА_3 немає постійного місця роботи чи джерела доходів та веде антисоціальний спосіб життя.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що небезпека переховування обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здається явно переконливою.

Водночас, продовжує залишатися реальним ризик того, що обвинувачені, перебуваючи на волі, зможуть ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Фактичні обставини, якими слідчий суддя обґрунтовував існування такого ризику при обранні під час досудового розслідування запобіжного заходу обвинуваченим (відсутність міцних соціальних зв`язків та тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими у інкримінованому злочині), своєї актуальності не втратили. Обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 висунуте обвинувачення у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину проти власності.

Обстановка вчинення злочину може впливати на кримінально-правову кваліфікацію діяння, проте не нівелює значення ризику, який суд вважає встановленим, хоча і з певними обмовками.

Враховуючи наведене, спосіб та характер вчинення даного кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті, відомості про особу обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є підстави вважати про існування ризиків, передбачених п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Оцінюючи ризик того, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть впливати на свідків кримінального провадження та потерпілого, суд зазначає наступне.

На даний час існує реальна необхідність допиту потерпілої та чотирьох свідків, які зазначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування і які є мешканцями м.Рахів Закарпатської області, так як і обвинувачені. Окрім цього є потреба у проведенні великого обсягу необхідних процедурних (процесуальних) дій, відтак, на переконання суду, існує об`єктивна реальність ризику можливого тиску обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свідків та потерпілу.

Суд також не виключає, що обвинувачені можуть прийняти заходи щодо перешкоджання кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження.

Суд враховує, що стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ризик переховування обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також ризик їх впливу на потерпілу та свідків або взагалі перестали існувати, або зменшилися настільки, що й такий запобіжний захід як інший не пов`язаний із позбавленням волі здатний їм запобігти.

Отже цей ризик, навіть за спливом певного часу, суд вважає слушним, оскільки мають бути допитані потерпіла та свідки даного кримінального правопорушення в судовому засіданні.

Окрім наведеного, стороною захисту не надано суду будь-яких доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованості обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залишаючись на волі, не будуть ухилятись від суду.

Інших істотних обставин, які би вказували на можливість розгляду питання обрання альтернативного запобіжного заходу обвинуваченому, стороною захисту не вказано. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З огляду на наведене, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, оскільки санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до шести років.

Також суд враховує особу обвинувачених, зокрема те, що: ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, ніде не працює, веде антисоціальний спосіб життя, інкриміноване йому діяння, згідно з клопотанням прокурора про обрання запобіжного заходу, вчинив у період дії іншого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; ОСОБА_2 не має міцних соціальних зв`язків, ніде не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, згідно з обвинувальним актом, інкриміноване йому діяння вчинив у стані алкогольного сп`яніння; ОСОБА_3 не має міцних соціальних зв`язків, ніде не працює, веде антисоціальний спосіб життя.

Окрім наведеного суд враховує також вік та стан здоров`я обвинувачених, які молоді за віком. При цьому, лікарських протипоказань проти утримання обвинуваченого під вартою суду також не надано.

Судом приймається до уваги наявність обґрунтованої підозри про вчинення обвинуваченими, інкримінованого їм злочину, який є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, наявність суспільного інтересу в встановленні істини по справі, а також особи обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Суд також приймає до уваги принцип невинуватості особи, враховує повагу до особистої свободи і недоторканості особи, однак зважує ці принципи у сукупності із цілями і завданнями кримінального провадження, якими у відповідності до ст.2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального правопорушення, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином, заслухавши учасників судового засідання, враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає, що обставини, зазначені при обранні запобіжного заходу продовжують існувати і по даний час, судове провадження не закінчено, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи на волі можуть ухилятися від явки до суду і виконання процесуальних рішень, а також перешкоджати встановленню істини у справі, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинувачених, запобіжний захід ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

Судом встановлені підстави, які передбачені КПК України, рішеннями ЄСПЛ та Конвенцією з прав людини, щодо продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ризик їх ухилення від суду. На даний період часу у суду відсутні дані які б свідчили про те, що більш м`який запобіжний захід забезпечить належної поведінки обвинувачених. При цьому, суд приймає до уваги термін їх перебування під вартою.

Суд також враховує і те, що навіть якщо обвинувачені і не мають на меті ухилятися від суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити будь-які інші злочини, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, та у контексті даного кримінального провадження є ймовірність того, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обраний ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тому суд вважає, що усне клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на інший, більш м`який, є необґрунтованим, з урахуванням сукупності викладених обставин щодо тривалості перебування обвинувачених під вартою, даних про особу обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у силу характеру інкримінованого обвинуваченим діяння та одночасної потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, (виконання вимог ч.2 ст.319 КПК України, допит свідків, дослідження письмових та речових доказів), суд вважає за доцільним продовження терміну тримання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вартою, та вважає за доцільне продовжити їм дію існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 діб.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи.

При цьому суд враховує відсутність можливості без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановити обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Суд також враховує, що при вирішенні питання про необхідність тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно враховувати наявність конкретного суспільного інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме прав людини та основоположних свобод та здоров`я людини, яка визнається в Україні найвищою соціальною цінністю згідно до ст.3 Конституції України.

За таких обставин суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вартою.

Усне клопотання адвокатів Мандзюка І.В. та ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, обраного стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та доводи в його обґрунтування, не можна визнати такими, що ставлять під сумнів вище наведені висновки суду, а відтак, суд вважає за необхідне у вказаному клопотанні відмовити.

Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 183, 194, 314, 315 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на 15 годину 30 хвилин, дня 03 березня 2021 року, з обов`язковою участю прокурора, обвинувачених та їх захисників.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово, у залі суду №2 Рахівського районного суду Закарпатської області.

У судове засідання викликати учасників судового процесу.

Доручити начальнику Рахівського відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України скласти та подати суду в строк до 03 березня 2021 року досудову доповідь щодо обвинувачених: 1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ; 2) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 ; 3) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 .

Клопотання прокурора про продовження дії раніше обраного запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , строком на 60 (шістдесят) діб, тобто по 19 квітня 2021 року, включно.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , строком на 60 (шістдесят) діб, тобто по 19 квітня 2021 року, включно.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , строком на 60 (шістдесят) діб, тобто по 19 квітня 2021 року, включно.

У задоволенні клопотань захисників - адвокатів Мандзюка Ігоря Васильовича та Бабича Романа Васильовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України – відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У відповідності до вимог абз.2 ч.2 ст.392 КПК України вказана ухвала, у частині продовження строку дії запобіжного заходу, може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду упродовж 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 23 лютого 2021 року о 15 годині 20 хвилин.

Головуюча: М.О. Марусяк