Рішення № 95093595, 05.02.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/10745/18

Провадження № 2/521/2297/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Мирончук Н.В.,

секретаря судового засідання – Юраш К.Ю.,

за участі сторін:

представника позивача – Сокалюк В.П.,

представника відповідача – Андреєвої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІНГО» про визнання договору страхування дійсним та стягнення страхової виплати,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного Акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про визнання договору страхування дійсним та стягнення страхової виплати.

Ухвалою суду було замінено відповідача Приватне Акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на Акціонерне товариство «Страхова Компанія «ІНГО».

Позов обґрунтований наступними обставинами.

01.12.2016 року ОСОБА_1 уклав із ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» Договір страхування за № 670538713.16, згідно якого було застраховано належний позивачеві автомобіль Volkswagen Golf, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , від пошкоджень, знищення або втрати транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; пожежі, стихійного лиха, падіння предметів, попадання каміння, протиправних дій третіх осіб, угону.

Як вказує позивач, ним була підписана заява на добровільне страхування належного йому на праві власності автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , страхова сума якого була визначена в розмірі 319500,00 (триста дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень. Також, ОСОБА_1 вказав, що в день підписання Договору страхування, ним було сплачено на рахунок відповідача страховий платіж на суму 8854,00 грн., після чого, згідно умов договору, він набрав чинності.

Також, позивач вказав, що 30.12.2016 року близько 22:00 години, він, керуючи автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , скоїв наїзд на електроопору чим порушив вимоги п.12.1 Правил Дорожнього руху, про що було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 стверджує, що після настання ДТП ним були виконані всі дії при настанні страхового випадку, передбачені умовами Договору страхування, зокрема: було зареєстровано заяву про настання страхового випадку на гарячу лінію страхової компанії, написана заява про настання страхового випадку в офісі страхової компанії, здійснено огляд автомобіля експертом відповідача та складено висновок щодо вартості пошкоджень автомобіля, згідно якого вартість відновлення пошкодженого автомобіля перевищує його ринкову вартість.

Як вказує позивач, 02.03.2017 року ним було отримано лист від відповідача, в якому було повідомлено, що подані документи не надають можливості встановити всі обставини події та прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з чим відповідачем було продовжено строк розгляду до 13.04.2017 року, замість визначених умовами договору 15-ти робочих днів після одержання всіх необхідних документів.

В подальшому, як вказав ОСОБА_1 , відповідач почав затягувати із виплатою страхового відшкодування та шукати надумані підстави для невиконання своїх зобов`язань, а 13.03.2017 року його попросили написати пояснення та представник відповідача наполіг на тому, щоб він написав, що договір підписав син позивача і що це не має ніякого юридичного значення.

31.03.2017 року позивач отримав від відповідача другий лист згідно якого, відповідач почав сумніватися в об`єктивності інформації наданої після ДТП та вказав, що вважає цей договір нікчемним та таким, що не породжує жодних юридичних наслідків для сторін.

13.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до відповідача з проханням надати для ознайомлення висновок автотоварознавчої експертизи, проведеної в січні 2017 року, але відповіді на заяву йому надано не було.

У зв`язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати договір страхування між ОСОБА_1 та ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна» дійсним та стягнути з ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна» на його користь страхову суму в розмірі 319500,00 грн., а також судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Також, просив задовольнити витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 167000,00 грн..

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Крім того, представником відповідача до суду було подано відзив на позов, в якому той вказав, що Договір страхування між ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна» та ОСОБА_1 укладався при посередництві ТОВ «Ваш страховий менеджер».

Представник вказав, що страхова сума за договором складає 319500,00 грн., а страхова премія у розмірі 17753,00 грн. сплачується двома платежами: 1-ий платіж 8899,00 грн. до 02.12.2016 року, 2-ий платіж, у сумі - 8854,00 грн. повинно булло сплатити до 02.06.2017 року, але ОСОБА_1 було сплачено лише перший платіж, що свідчить про наявність заборгованості зі сплати страхових платежів.

Також представник вказав, що огляд автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , страховиком не проводився, а сам договір, як було виявлено пізніше, підписав ОСОБА_2 – син позивача, що також підтвердив ОСОБА_3 , який безпосередньо здійснював оформлення спірного договору страхування з боку стаховика, у зв`язку з чим відповідач вважає, що договір між ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна» та ОСОБА_1 є нікчемним.

Крім того, у відзиві вказано, що в порушення умов договору, станом на 20.02.2019 року ОСОБА_1 не було надано жодних документів, які б підтверджували розмір збитків, а тому, на думку представника відповідача, розрахунок страхового відшкодування наданий позивачем є таким, що не відповідає умовам договору страхування.

За таких обставин, представник відповідача стверджує, що позивачем не було виконано свої обов`язки за договором страхування, і, на його думку, є підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заслухавши думки сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 21).

01.12.2016 року ОСОБА_1 було подано заяву до ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна» на страхування транспортного засобу, цивільної відповідальності, водія та пасажирів № 670538713.16. (т. 1, а. с. 126)

01.12.2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна», від імені якого діє Директор філії Рудько А.М., на підставі Довіреності № 139-С від 26.02.2016 року, було укладено Договір страхування № 670538713.16, відповідно до пунктів 1, 2 договору предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням користуванням і розпорядженням транспортним засобом - Volkswagen Golf, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , від пошкоджень, знищення або втрати транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; пожежі, стихійного лиха, падіння предметів, попадання каміння, протиправних дій третіх осіб, угону (т. 1, а. с. 14 – 20)

Страхова сума за вказаним Договором страхування № 670538713.16 була визначена в розмірі 319500,00 гривень (т. 1, а. с. 14).

В день підписання Договору страхування, було сплачено на рахунок відповідача 1-ий платіж у сумі 8899,00 грн., як вказано в договорі, до 02.12.2016 року.

Відповідно до чеків № 10317, № 10318, виданих ТОВ «Ваш страховий менеджер», 01.12.2016 року ПрАТ «ІНГО Україна», одержано 8854,00 грн. та 45,00 грн. за договором страхування № 670538713.16. (т. 1, а. с. 22)

Також, факт сплати вказаного платежу, сторонами не заперечується.

Згідно розділу 5 Договору страхування № 670538713.16., строк дії договору з 00.00 год. 02.12.2016 року до 24.00 год. 01.12.2017 року.

Договір страхування набирає чинності з 00.00 годин дня наступного за днем надходження першого платежу в повному обсязі на рахунок страховика, але не раніше дати початку строку дії, зазначеної в ньому. У випадку, якшо одна із частин страхової премії, яка зазначена у графіку не сплачена в зазначений термін, договір припиняє свою дію з 00.00 годин дня наступного за днем планового платежу (т. 1, а. с. 14).

Отже, виходячи з умов Договору, після сплати першого страхового платежу за Договором страхування, згідно умов договору, він набрає чинності.

Оскільки перший страховий платіж за Договором страхування було сплачено у відповідності до умов договору, то Договір страхування № 670538713.16., набрав чинності з 00.00 год. 02.12.2016 року.

30.12.2016 року близько 22:00 години, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , скоїв наїзд на електроопору, чим порушив вимоги п.12.1 Правил Дорожнього руху, про що було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 30.12.2016 року інспектором роти № 2 батальйону № 3 УПП в м. Одесі, лейтенантом поліції Котибацьким О.О., 30.12.2016 року приблизно о 22:00 годині, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись в м. Одесі, по вул. Балківська, не врахувавши дорожньої обстановки та не вибравши безпечної швидкості, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору, чим порушив вимоги п. 12. 1 Правил Дорожнього руху. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. (т. 1, а. с. 23, 40)

Відповідно до Постанови Малиновського районного суду м. Одеси, від 30.01.2017 року по справі № 521/376/17 (провадження № 3/521/729/17), ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу (т. 1, а. с. 43), який ним було сплачено, про що свідчить копія квитанції на суму 340 грн. (т. 1, а. с. 44).

За приписами ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому суд, при винесенні рішення не з`ясовує обставин справи, які підтверджують вину позивача.

Згідно Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наданого КУ «ООМЦПЗ», від 31.12.2016 року, у громадянина ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено. (т. 1, а. с. 24)

03.01.2017 року ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна» про страховий випадок (№ справи 298886). Згідно зазначеного повідомлення, ОСОБА_1 наїхав на огородження, пошкодив передній бампер, крило, фару та капот. (т. 1, а. с. 25)

Через два місяці після цього повідомлення, а саме - 02.03.2017 року, листом за вих. 581, датованим 02.03.2017 ру, ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна» повідомило позивача ОСОБА_1 , що подані ним документи не надають можливості встановити всі обставини події та прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з чим АСК «ІНГО «Україна» було прийнято рішення про продовження строку розгляду до 13.04.2017 року, замість визначених 15-ти робочих днів. (т. 1, а. с. 26)

Після цього, листом за вих. 942, датованим 31.03.2017 ру, ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна» повідомило позивача ОСОБА_1 , що під час перевірки та з`ясування обставин настання події, що має ознаки страхової, були відібрані письмові пояснення, з яких слідувало, що позивач договір страхування не підписував, а фотографії застрахованого транспортного засобу були надані сином ОСОБА_2 , з яких згідно аналізу фото автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 , наданих сииом позивача та фото після ДТП, на думку відповідача, є ряд невідповідностей: передня і задня частина автомобіля

фотографувались окремо в різних місцях: в першому випадку автомобіль стоїть на асфальті, а на

фотографіях задньої частини - на тротуарній плитці; номерний знак на фотографіях передньої та

задньої частини мають забруднення, абсолютно ідентичні по формі та розташуванню; є

значні відмінності лобового скла автомобіля перед страхуванням (тонування скла знаходиться у

верхній частині від лівої до правої стойки) і після ДТП таке тонування відсутнє, є тільки напил в

районі дзеркала заднього виду. Вказані обставини викликають сумнів в об`єктивності наданої ОСОБА_2 інформації, також, з огляду на те, що договір страхування особисто не підписувався, він є таким, що не

укладений в письмовій формі, враховуючи нікчемність договору страхування №670538713.16, страховик вважає, що він не породжує жодних юридичних наслідків для сторін, у тому числі обов`язку Страховика по сплаті страхового відшкодуваннюя. Одночасно повідомляє, що підлягає поверненню сплачена страхова премія у розмірі 8899 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 28).

Проте, до часу прийняття судом рішення у справі, відповідачем - АСК «ІНГО «Україна» доказів повернення позивачу ОСОБА_1 сплаченої ним суми першого платежу на рахунок страховика, у розмірі 8899 грн. 00 коп., до суду не надано.

Відповідно до пояснень наданих 13.03.2017 року ОСОБА_1 , фото автомобіля були здійснені за допомогою телефону Samsung, який належить ОСОБА_1 в присутності агента страхової компанії в місті Одесі по вул. Балківська на території Автомобільного дому «Volkswagen» та надіслані йому за допомогою месенджеру Viber близько 2-5 грудня 2016 року. Також, згідно пояснень, Договір страхування укладав від імені свого батька ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 31)

Згідно до заяви ОСОБА_1 . Директору «АСК «ІНГО «Україна», від 13.04.2017 року, заявник просить надати йому висновок автотоварознавчої експертизи належного йому автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка була проведена на початку січня 2017 року, у зв`язку із необізнаністю з її результатами. (т. 1, а. с. 32)

До суду відповіді страховика на вказану заяву не надано ні позивачем, ні представником відповідача.

Згідно відповіді на адвокатський запит адвоката позивача - Сокалюка В.П. № 94, від 04.03.2019 року, до ТОВ «АУДАТЕКС Україна», калькуляція від 28.01.2017 року, стосовно транспортного засобу Volkswagen Golf, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , була проведена ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» (ЄДРПОУ – 16285602). (т. 1, а. с. 150)

Крім того, зі змісту відповіді на адвокатський запит адвоката Сокалюка В.П. № 94/3, від 07.03.2019 року до ТОВ «АУДАТЕКС Україна» вбачається, що загальна вартість розрахунків відновлювальних робіт складає 426817,47 грн.. (т. 1, а. с. 152 – 154)

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси, від 27.05.2019 року, було призначено судову автотоварознавчу експертизу у справі, проведення якої було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлено запитання: 1) Яка вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу Volkswagen Golf, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , після пошкодження, внаслідок ДТП, що відбулась 30.12.2016 р.? 2) Яка ринкова вартість транспортного засобу Volkswagen Golf, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням пошкоджень автомобіля, отриманих внаслідок ДТП? (т. 1, а. с. 188 – 189)

Вказану ухвалу суду представником відповідача було оскаржено, з підстав того, що в ухвалі суду було вказано, що оплату за проведення експертизи покласти на сторін.

Не зважаючи на те, що позивачем було сплачено кошти за проведення експертизи, представник відповідача продовжував оскаржувати ту ж ухвалу суду спочатку до суду апеляційної (не сплативши судовий збір за подання апеляційної скарги (із-за чого судом апеляційної інстанції виносилась ухвала без руху(т.1, а.с.214-215)) , а потім і до суду касаційної інстанції.

Із--за цього, розгляд справи було надмірно було затягнуто.

На адресу суду за вхідним № 13336, від 26.03.2020 року надійшов Висновок експерта № 20-659, від 10.03.2020 року. (т. 2, а. с. 19 – 65)

Відповідно до Висновку експерта № 20-659, від 10.03.2020 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 30.12.2016 року, станом на дату оцінки (дати огляду) 12.02.2020 року, визначається рівною 463130,31 грн. (т. 2, а. с. 38)

Також, згідно зазначеного висновку, ринкову вартість автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 30.12.2016 року, з урахуванням пошкоджень, станом на дату оцінки (дати огляду) 12.02.2020 року, з урахуванням пошкоджень є неможливим. (т. 2, а. с. 38)

Крім того, зі змісту висновку, ринкова вартість автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 30.12.2016 року, з урахуванням пошкоджень, станом на момент ДТП (30.12.2016 року), визначається рівною 26098,33 грн. (т. 2, а. с. 38)

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Положеннями ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном(майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтею 982 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Проте, всупереч встановленому законом, страховик-відповідач по справі не здійснив дії у встановлені законом строки по виплаті позивачу страхового відшкодування.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Разом з тим, відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Положеннями ч. 4 ст. 9 наведеного Закон,у розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Представник відповідача стверджує, що договір між ОСОБА_1 та ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна» є нікчемним, посилаючись на ст. ст. 207, 981 ЦК України, а саме: у зв`язку із недодержанням письмової форми договору страхування, оскільки Договір страхування № 670538713.16 був підписаний не ОСОБА_1 , а його сином – ОСОБА_2 .

На підтвердження вказаного представник відповідача посилається на пояснення страхового агента ОСОБА_3 , який безпосередньо здійснював оформлення спірного договору страхування.

Проте, суд звертає увагу представника відповідача на те, що пояснення страхового агента ОСОБА_3 не засвідчені його особистим підписом, також про вказане страховику було відомо на час укладення договору, але він прийняв від страхувальника суму першого платежу, згідно умов договору та вказав в договорі, що договір є дійсним з 02.12.2016 року.

Крім того, суд не може розцінювати вказані пояснення як належний доказ, оскільки візуальна оцінка підпису ОСОБА_1 на позовній заяві (т. 1, а. с. 9), в паспорті громадянина України (т. 1, а. с. 10 – 10, з. б.), у посвідченні учасника бойових дій (т. 1, а. с. 13), висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння (т. 1, а. с. 24), у повідомленні про випадок (т. 1, а. с. 25), в поясненнях ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 31), в заяві ОСОБА_1 про ознайомлення із висновком автотоварознавчої експертизи (т. 1, а. с. 32), на супровідному листі Малиновського районного суду м. Одеси (т. 1, а. с. 36), у заяві ОСОБА_1 на виконання ухвали суду (т. 1, а. с. 38), в протоколі про адміністративне правопорушення (т. 1, а. с. 40), на супровідному листі Малиновського районного суду м. Одеси (т. 1, а. с. 47), на рекомендованому повідомленні (т. 1, а. с. 89), у договорі про надання адвокатських послуг (т. 1, а. с. 91, з. б.; т. 1, а. с. 103, з. б.), на рекомендованому повідомленні (т. 1, а. с. 112), у заяві ОСОБА_1 на страхування транспортного засобу (т. 1, а. с. 126), у договорі страхування № 670538720.16 (т. 1, а. с. 168 – 168, з. б.), у договорі добровільного страхування № 670315910.16 (т. 1, а. с. 169 – 169, з. б.), у договорі страхування № 670538869.17 (т. 1, а. с. 171 – 171, з. б.), у договорі добровільного страхування № 670316042.17 (т. 1, а. с. 172 – 172, з. б.), у договорі страхування № 670563621.18 (т. 1, а. с. 174 – 174, з. б.), у договорі добровільного страхування № 670324386.18 (т. 1, а. с. 175 – 175, з. б.), у договорі страхування № 870587876.19 (т. 1, а. с. 177 – 177, з. б.), у договорі добровільного страхування № 870302159.19 (т. 1, а. с. 178 – 178, з. б.), на рекомендованому повідомленні (т. 1, а. с. 232), на заяві ОСОБА_1 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду України (т. 2, а. с. 112; 115а), на рекомендованому повідомленні (т. 2, а. с. 118), на рекомендованому повідомленні (т. 2, а. с. 144), вказує, що спірний Договір страхування № 670538713.16 від 01.12.2016 року підписано однією особою, належних підстав, що вказаний підпис здійснено не ОСОБА_1 , до суду не надано, почеркознавчу експертизу підпису відповідачем не призначалось і не проводилось.

Тобто, на спростування наведеного представником відповідача не надано жодних доказів.

Крім того, позивач вказав, що при написанні пояснень, представник страховика наполіг на тому, щоб вказати, що договір укладав син – ОСОБА_2 .

Тобто, з вищенаведеного суд вбачає, що при укладенні вказаного договору страхування, було дотримано вимоги законодавства щодо письмової форми договору страхування, що не може свідчити про нікчемність договору, а тому приходить до висновку, що Договір страхування № 670538713.16 між ОСОБА_1 та ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна» є укладеним та таким, що породжує юридичні наслідки.

Крім того, як вже було встановлено судом, відповідно до п. 5 Договору страхування, строк дії договору визначений з 00.00 год. 02.12.2016 року до 24.00 год. 01.12.2017 року та набирає чинності з 00.00 годин дня наступного за днем надходження першого платежу в повному обсязі на рахунок Страховика, але не раніше дати початку строку дії, зазначеної в ньому.

Також, суд звертає увагу на те, що на виконання вимог п. 6 Договору страхування, 01.12.2016 року позивачем було сплачено страхові платежі на суму 8854,00 грн. та 45,00 грн., в загальному розмірі 8899,00 грн., що свідчить про дотримання ОСОБА_1 умов Договору в частині сплати страхової премії згідно графіку визначеному у ньому, а тому Договір страхування № 670538713.16 набрав чинності з 02.12.2016 року о 00:00 годин та був дійсним на час скоєння ДТП - 30.12.2016 року.

Посилання ж представника відповідача на наявність у позивача заборгованості зі сплати страхових платежів, як того вимагає п. 8.2.2 Договору, у зв`язку з чим у відповідача є підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, спростовується положеннями п. 6 Договору страхування, згідно якого загальна страхова премія за договором страхування складає 17753,00 грн., яка сплачується на рахунок ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» за графіком: 1-й платіж 8899,00 грн. – до 02.12.16 року, 2-й платіж 8854,00 грн. – до 02.06.2017 року.

Тобто, з наведеного вбачається, що заборгованість за сплатою страхової премії мала б місце після 02.06.2017 року, так як 01.12.2016 року позивачем було сплачено страхові платежі на суму 8854,00 грн. та 45,00 грн., в загальному розмірі 8899,00 грн..

Враховуючи те, що ДТП мало місце 30.12.2016 року, тобто, після сплати ОСОБА_1 першого платежу страхової премії, згідно зазначеного вище графіку оплати встановленого Договором страхування, а тому суд приходить до висновку, що Договір страхування № 670538713.16 між ОСОБА_1 та ПрАТ «АСК «ІНГО «Україна» набрав чинності 02.12.2016 року та був дійсним 30.12.2016 року.

Також, представник відповідача вказував на порушення ОСОБА_1 п. 11.20 Договору, а саме на порушення останнім строків подачі визначених Договором документів, що підтверджують розмір збитків, понесених витрат (акт автотоварознавчого дослідження, калькуляція та оригінали рахунків за ремонт ТЗ).

Проте, вказане представником відповідача повністю спростовується відповіддю ТОВ «АУДАТЕКС Україна», згідно якої, калькуляція стосовно транспортного засобу Volkswagen Golf, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , була проведена 28.01.2017 року ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» (ЄДРПОУ – 16285602) та встановлено загальну вартість розрахунків відновлювальних робіт, яка складає 426817,47 грн.. (т. 1, а. с. 150, 152 – 154).

Тобто, з викладеного вище вбачається, що калькуляція, яка підтверджує розмір збитків була проведена самим відповідачем ще 28.01.2017 року та йому з цієї дати були відомі її результати.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зі змісту Договору страхування № 670538713.16 не вбачається імперативного обов`язку саме з боку позивача надати документи, що підтверджують розмір збитків, а передбачений лише перелік документів для виплати відшкодування.

Як вже було зазначено, ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» самостійно провело калькуляцію, але на заяву ОСОБА_1 про ознайомлення з її результатами (т. 1, а. с. 32) не відреагувало та відповіді не було щодо цього надано позивачу.

Вказане представником відповідача не спростовано.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що у ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» з 27.01.2017 року були в наявності документи, що підтверджують розмір збитків, у зв`язку з чим було зобов`язане здійснити страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 відповідно до умов Договору страхування № 670538713.16.

Крім того, згідно п. 2 Договору страхування № 670538713.16, страховим випадком за договором страхування є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортна пригода; пожежа, стихійне лихо, падіння предметів, попадання каміння, протиправні дії третіх осіб, угон.

Також, згідно зазначеного п. 2 Договору страхування, страхова сума транспортного засобу визначена в розмірі 319500,00 (триста дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Згідно відповіді ТОВ «АУДАТЕКС Україна» загальна вартість розрахунків відновлювальних робіт транспортного засобу Volkswagen Golf, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 426817,47 грн..

Відповідно до Висновку експерта № 20-659, від 10.03.2020 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 30.12.2016 року, станом на дату оцінки (дати огляду) 12.02.2020 року, визначається рівною 463130,31 грн..

Тобто, з наведених розрахунків вартості відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля перевищує розмір страхової суми транспортного засобу визначеної Договором страхування № 670538713.16.

Позивач у своїй позовній заяві правомірно просить суд стягнути з відповідача страхову суму в розмірі 319500,00 грн., що відповідає умовам Договору.

Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм права та доказів, вивчених у судовому засіданні, суд погоджується із доводами позивача та приходить до висновку про задоволення у повному обсязі позовних вимог про стягнення з відповідача страхової суми в розмірі 319500,00 грн..

Щодо вимог позивача стосовно стягнення з відповідача судових витрат, понесених ним на оплату правничої допомоги у розмірі 167000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з поданням позову було надано попередній розрахунок вартості правових послуг адвоката, в якому зазначалося, що розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката попередньо оцінюється позивачем у 15000,00 грн.

17.12.2020 року, представником позивача – адвокатом Сокалюк В.П. до суду було подано заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, в якій наведено детальний опис виконаних робіт та здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно до зазначеного опису виконаних робіт загальна тривалість витраченого адвокатом часу становить 167 годин.

Як вказує представник позивача, за умовами п. 3.1. Договору про надання адвокатських послуг, укладеного між ОСОБА_1 та його представником – адвокатом Сокалюк В.П., відповідно до усної домовленості, одна година витраченого часу адвокатом у справі коштує 1000 грн..

Крім того, до заяви було долучено квитанцію до прибуткового касового ордеру б/н, від 16.12.2020 року, на підтвердження дійсної сплати позивачем витрат на правничу допомогу (т. 2, а. с.195)

Також представник вказав, що наведені витрати є співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання та обсягом наданих послуг, у зв`язку з тим, що АТ «Страхова Компанія «ІНГО» відмовилась добровільно виконувати свої обов`язки за Договором добровільного страхування.

На підтвердження заявлених вимог представником позивача надано: Договір про надання адвокатських послуг у цивільній справі № 110/19, від 22.01.2018 року; Договір про надання адвокатських послуг у цивільній справі № 99/18, від 26.11.2018 року; Договір про надання адвокатських послуг у цивільній справі № 99/1/19, від 20.09.2019 року; Квитанцію до прибуткового касового ордеру б/н, від 16.12.2020 року, про отримання коштів адвокатом Сокалюком В.П. від ОСОБА_1 ..

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п. 268).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-4 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір, а також підтверджуються необхідними документами понесення таких витрат.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Окрім того, відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.04.2020 року у справі № 727/4597/19 зазначив про те, що відповідно до положень ст. 14 ПК України, адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. ВС вказав, що аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

У своїй ухвалі, від 11.02.2019 року по справі №335/9780/15-ц Касаційний цивільний суд Верховного Суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81) 7, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Враховуючи наведені норми права та аналізуючи матеріалми справи, суд зазначає, що позовна заява була подана позивачем 25.06.2018 року.

В ході розгляду справи, її матеріали, за апеляційними скаргами відповідача двічі направлялися до суду апеляційної інстанції та за касаційною скаргою того ж відповідача – до суду касаційної інстанції.

Тобто, з 25.06.2018 року до прийняття рішення у справі - 27 січня 2021 року пройшло більше 2 років і шести місяців.

Суд погоджується із доводами представника позивача, що відшкодування заявлених витрат на правову допомогу за вказаний період часу розгляду справи у суді першої, двічі в суді другої та один раз в суді касаційної інстанції, є співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання та обсягом наданих послуг, у зв`язку з чим вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат та зазначає, що підлягають задоволенню витрати позивача на проведення експертизи у справі.

Відповідно до п. п. 9, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Позивач у справі є інвалідом ІІ групи із загального захворювання (т. 1, а. с. 12) та учасником бойових дій (т. 1, а. с. 13), у зв`язку з чим звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Витрати по сплаті судового збору у справі становлять 3195,00 грн., що становить 1 відсоток від ціни позову, які необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України; ст. ст. 15-16, 20, 22, 525, 526, 629, 638, 979 – 988 ЦК України, Законом України «Про страхування», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІНГО» про визнання договору страхування дійсним та стягнення страхової виплати, задовольнити.

Визнати договір страхування за № 670538713.16 укладений 01.12.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна Страхова Компанія «ІНГО Україна» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) – дійсним.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) страхову суму в розмірі 319500,00 (триста дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат, понесених ОСОБА_1 на оплату правничої допомоги у розмірі 167000,00 (сто шістдесят сім тисяч) гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІНГО» на користь держави судовий збір у розмірі 3195,00 (три тисячі сто дев`яносто п`ять) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 354-355 ЦПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 05 лютого 2021 року.

Суддя: Н.В. Мирончук