Рішення № 95091309, 18.02.2021, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3481/20

№ 2/688/144/21

Рішення

іменем України

18 лютого 2021 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Гошовської О.О.,

позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що відповідно до рішення Шепетівського міського суду від 18.05.1998р. та договору дарування від 28.01.2003р. вона є власником 51/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 . Власником інших 49/100 частин будинку є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.10.2016 року.

Рішенням Шепетівської міської ради від 27.06.2013р. передано у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 591 кв.м. кадастровий номер 6810700000:01:004:009.

На підставі цього рішення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 помилково видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.10.2013р. та від 30.11.2015р. по Ѕ частини земельної ділянки замість 49/100 та 51/100 частин відповідно та помилково внесені відповідні записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

У подальшому, на підставі рішення Шепетівського міськрайонного суду від 12.12.2016р. визнано в порядку спадкування право власності ОСОБА_2 на 49/100 часток в праві спільної часткової власності на земельну ділянку, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.10.2013р.

Отже, в результаті помилки державного реєстратора за позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку в розмірі 50/100, а за ОСОБА_2 – 49/100, що порушує право позивача, як власника 51/100 частин земельної ділянки.

Просила визнати за нею право власності на 51/100 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6810700000:01:004:009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому позивач уточнила позовні вимоги та просила припинити право власності на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6810700000:01:004:009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 2235096, яка зареєстрована за ОСОБА_1 ; скасувати державну реєстрацію про право власності на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6810700000:01:004:009, номер запису про право власності 2235096; визнати за ОСОБА_1 право власності на 51/100 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6810700000:01:004:009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач у підготовчому судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позові.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 проти позову не заперечувала.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 22 січня 2021 року. Підготовче судове засідання за клопотанням позивача відкладено на 18 лютого 2021 року. У підготовчому судовому засіданні ухвалено рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо права власності на землю, які регулюються нормами Земельного кодексу України (далі ЗК України) та іншими актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Шепетівського міського суду від 18.05.1998р. та договору дарування від 28.01.2003р. ОСОБА_4 є власником 51/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 . Власником інших 49/100 частин будинку є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.10.2016 року.

Рішенням Шепетівської міської ради від 27.06.2013р. №31 передано у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 591 кв.м. кадастровий номер 6810700000:01:004:009, тобто частки не визначалися.

На підставі цього рішення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.10.2013р. та від 30.11.2015р. по Ѕ частини земельної ділянки замість 49/100 та 51/100 частин відповідно та внесені відповідні записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

У даному випадку право на земельну ділянку повинно визначатися пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, тобто ОСОБА_5 49/100, ОСОБА_1 51/100.

Рішенням Шепетівської міської ради від 31.07.2014р. №8 вулиця Миру в м. Шепетівка перейменована на вулицю ОСОБА_6 .

У подальшому, на підставі рішення Шепетівського міськрайонного суду від 12.12.2016р. визнано в порядку спадкування право власності ОСОБА_2 на 49/100 часток в праві спільної часткової власності на земельну ділянку розміром 0,0591 га, кадастровий номер 6810700000:01:004:0009, що розташована по АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.10.2013р.

Отже, в результаті помилки за позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку в розмірі 50/100, а за ОСОБА_2 – 49/100, що порушує право позивача, як власника 51/100 частин земельної ділянки.

Внести зміни або видати нове свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_4 на 51/100 частин земельної ділянки неможливо.

28.12.2015р. державний реєстратор вніс новий запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 в розмірі 51/100 частин, не скасувавши попередній запис від 30.11.2015р. про право власності на Ѕ частину земельної ділянки.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією рішення Шепетівського міського суду від 03.02.1969р., від 18.05.1998р. та договору дарування від 28.01.2003р., витягом з рішення Шепетівської міської ради від 27.06.2013р. №31; витягом з рішення Шепетівської міської ради від 31.07.2014р. №8; копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.11.2015; витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 30.11.2015; витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 28.12.2015; копією рішення Шепетівського міськрайонного суду від 12.12.2016р.

4.Норми права, які застосував суд.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

5.Оцінка суду.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

У справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 р., Європейський суд з прав людини виклав окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципів «доброго врядування». Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога прозоріший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є власна недбалість.

Як встановлено судом, в результаті помилки за позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку в розмірі 50/100, а за ОСОБА_2 – 49/100, що порушує право позивача, як власника 51/100 частин земельної ділянки.

Вказана помилка суб`єкта владних повноважень не дає позивачу можливості реалізувати свої права як власника земельної ділянки, які вона набула відповідно до закону, вона позбавлена можливості належним чином зареєструвати земельну ділянку, і, як наслідок, розпорядитися нею, чим порушуються її майнові права.

Очевидно, що права позивача порушені та підлягають захисту.

Суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом поновлення порушених прав позивача буде припинити право власності на 1/2 частини земельної ділянки, скасувати державну реєстрацію про право власності на 1/2 частини земельної ділянки та визнати за ОСОБА_1 право власності на 51/100 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6810700000:01:004:009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 377 ЦК України, ст.ст. 120, 152, 155 ЗК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Припинити право власності на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6810700000:01:004:009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 2235096, яка зареєстрована за ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію про право власності на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6810700000:01:004:009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 2235096.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 51/100 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6810700000:01:004:009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду або через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач – Шепетівська міська рада Хмельницької області, адреса: м. Шепетівка, вул. Островського, 4, Хмельницька область, Код ЄДРПОУ 34175421;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 22 лютого 2021 року.

Суддя А.Ю. Цідик