Рішення № 95090343, 15.02.2021, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/1411/20

Провадження № 2/661/400/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Нова Каховка

Новокаховського міського суду Херсонської області

Суддя – Ведяшкіна Ю.В.,

секретар судового засідання – Бірючова О.В.,

у цивільній справі №661/1411/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом, про стягнення з відповідача на користь товариства заборгованості за кредитним договором №9361730102 від 16 березня 2017 року укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 право вимоги за яким відступлено на підставі договору відступлення прав вимоги №20190626 від 26 червня 2019 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в розмірі 36433 грн. 86 коп., з яких: 13797 грн. 24 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2397 грн. 10 коп. – сума заборгованості за відсотками; 10704 грн. 67 коп. – сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 9534 грн. 85 коп. – сума заборгованості за пенею, посилаючись на порушення позичальником своїх зобов`язань.

На підставі ухвали суду від 02 лютого 2021 року скасовано заочне рішення суду від 04 червня 2020 року та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився у адресованій суду заяві проти розгляду справи у його відсутність не заперечував, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, 12 лютого 2021 року подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнала частково, посилаючись на те, що позивачем доведено вимоги щодо стягнення з неї суми заборгованості за кредитом у розмірі 13797,24 грн. та заборгованості за відсотками – 2397,10 грн., при цьому щодо стягнення нарахованої пені у розмірі 9534, 85 грн. нарахованої за період з 19 грудня 2017 року по 16 березня 2019 року, заперечує, посилаючись на порушення позивачем строку звернення до суду, оскільки позивачем подано позов 01 квітня 2020 року, тобто після спливу річного строку позовної давності; також заперечувала проти стягнення з неї заборгованості за комісією по управлінню кредитом у сумі 10704,67 грн., оскільки умовами надання кредиту, а також у графіку платежів не передбачено щомісячної комісії за управління кредитом, тому така вимога є нікчемною. За таких підстав просила задовольнити позов частково та стягнути з неї на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 16194,34 грн., з яких 13797,24 грн. – заборгованість за кредитом; 2397,10 грн. – заборгованість за відсотками, а також суму судового збору у розмірі 935,39 грн., в іншій частині позову просила відмовити за необґрунтованістю. Справу розглянути за її відсутність, підстави викладенні у відзиві підтримала у повному обсязі.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін на підставі доказів наявних у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 16 березня 2017 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9361730102, шляхом підписання заяви від 16 березня 2017 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР», відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 22900 грн. 00 коп. строком на 24 місяців зі сплатою щомісячних процентів у розмірі 2,69 % від суми кредиту; річних процентів 11,99 % від суми боргу за договором та щоденна пеня у розмірі 0,3 % від загальної суми прострочки. До якого додано графік щомісячних платежів підписаний позичальником.

Після укладення договору між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов`язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Ці зобов`язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «ФК «ЦФР» виконав в повному обсязі.

Позичальником протягом дії кредитних договорів порушувались його умови у зв`язку з чим, відповідно до наданого позивачем розрахунку, виникла заборгованість за кредитним договором №9361730102 від 16 березня 2017 року станом на 26 червня 2019 року у розмірі 36433 грн. 86 коп., з яких: 13797 грн. 24 коп. – сума простроченої заборгованості за кредитом; 2397 грн. 10 коп. – сума простроченої заборгованості за відсотками; 10704 грн. 67 коп. – сума простроченої заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 9534 грн. 85 коп. – сума за штрафом/пенею (нарахованої за період з 19 грудня 2017 року по 26 червня 2019 року).

26 червня 2019 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» позивачем по справі, укладено договір відступлення прав вимоги №20170714, відповідно до умов якого останньому було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №9361730102 від 16 березня 2017 року, боржником по яким є відповідач ОСОБА_1

09 липня 2019 року на адресу відповідача надіслано повідомлення вих. № 0034115789 про відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами №9361730102 від 16 березня 2017 року, та вимогу про необхідність погашення заборгованості за зазначеним кредитним договором.

Проте, згідно розрахунків наданих позивачем, відповідач до теперішнього часу свої зобов`язання за кредитними договорами у повному обсязі не виконала, та заборгованість, яка утворилась не повернула, враховуючи часткове визнання відповідачем позову, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №9361730102 від 16 березня 2017 року у розмірі 16194 грн. 34 коп., з яких: 13797 грн. 24 коп. – суму простроченої заборгованості за кредитом та 2397 грн. 10 коп. – суму простроченої заборгованості за відсотками, задовольнивши позв у цій частині.

При цьому позов у частині стягнення пені нарахованої за період з 19 грудня 2017 року по 26 червня 2019 року задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Так, частиною першою та пунктом першим частини другої статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно наданого позивачем розрахунку пеня за користування кредитом у розмірі 9534 грн. 85 коп. нарахована за період з 19 грудня 2017 року по 26 червня 2019 року, строк дії договору скінчився 16 березня 2019 року, з позовом позивач звернувся до суду 27 березня 2020 року.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 16 березня 2019 року по 26 червня 2019 року задоволенню не підлягає, оскільки зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти та пеню. Пеня нарахована за період з 19 грудня 2017 року по 16 березня 2019 року задоволенню не підлягає, у зв`язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено позивачем.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за щомісячними процентами (плати за управління кредитом) то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені також Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно з абзацем 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 16 березня 2017 року), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 16 березня 2017 року), нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

З Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Що відповідає висновку викладеному у Постанові Верховний Суд України від 31 жовтня 2018 року по справі №404/1339/15-ц.

Так, враховуючи, що умовами договору не передбачено плату за управління кредитом та у договорі не зазначено, які саме послуги за вказану комісію надавалися відповідачу як позичальнику, тобто вимога позивача про стягнення з боржника заборгованості з плати за управління кредитом ґрунтується на нікчемній умові укладеного з кредитодавцем попереднього договору, тому позов частині задоволенню не підлягає.

За таких підстав, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також судові витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 934 грн. 34 коп.

На підставі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №9361730102 від 16 березня 2017 року в розмірі 16194 грн. 34 коп., (з яких: 13797 грн. 24 коп. – суму простроченої заборгованості за кредитом та 2397 грн. 10 коп. – суму простроченої заборгованості за відсотками, станом на 26 червня 2019 року), а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 934 грн. 34 коп., а всього 17 128 грн. 68 коп. (сімнадцять тисяч сто двадцять вісім грн. 68 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач – ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», розташований за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 19 лютого 2021 року.

Суддя Ю. В. Ведяшкіна