Ухвала суду № 95089860, 22.02.2021, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/94/21

Провадження № 2-а/603/5/2021

У Х В А Л А

"22" лютого 2021 р. м.Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І. М.

при вирішенні питання про прийняття позовної заяви та відкритті провадження у справі:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Головне управління національної поліції в Івано-Франківській області

предмет позову: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено право кожної особи на звернення до адміністративного суду якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодекс.

Згідно ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Подана позивачем позовна заява розглядається за правилами встановленими ст. 286 КАС України.

У відповідності до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем при зверненні до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, не було сплачено судовий збір та не зазначено в позові підстави звільнення особи, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року (далі Закон), норми якого є спеціальними, і він є пріоритетним відносно інших законів.

Частиною 4 ст. 288 КУпАП передбачено звільнення особи, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, від сплати державного мита, проте Закон у новій редакції таких пільг вказаним особам не надає.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному.

Оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон, то саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у ст. 5 цього Закону. За змістом змін до ст. 5 Закону, які прийняті пізніше, ніж КУпАП, убачається, що з 1 вересня 2015 року особи, які оскаржили постанову у справі про адміністративне правопорушення, не відносяться до суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору.

В Постанові прийнятій Великою Палатою Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Окрім цього суд зазначає, що сплата державного мита регулюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 з подальшими змінами, згідно ст. 1 якого платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами, а сплата судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір» згідно ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Таким чином, в порушення ч. 8 ст. 160 КАС України та ч. 3 ст. 161 КАС України, позивачем в позовній заяві зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону в іншому випадку до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так до матеріалів позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» та позивачем до позовної заяви не були подані документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а відтак суд зазначає, що відповідно до Постанови прийнятої Великою Палатою Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 судовий збір за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», який діє з 01 січня 2021 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Отже позивач за подачу до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повинен сплатити судовий збір, що складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 454 грн. 00 коп.

Окрім зазначеного, позивач в порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві не зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України та в підтвердження не надав їх копій завірених належним чином, не вказав відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суддя дійшов висновку, що позов необхідно залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк в межах десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 123, 287 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк до п`яти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків вказаних в ухвалі суду.

Якщо позивачем будуть усунені недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

У випадку, якщо позивачем не будуть усунені недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, то така позовна заява повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Галіян