Вирок № 95089550, 17.02.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1333/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Степаненка О.А., секретаря судового засідання Домненко Н.І., прокурора Кушніра А.О., потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №12020200260000218 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шпилівка Сумського району Сумської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого сина 2015 року народження, працездатного, працюючого на посаді машиніста екскаватора ТОВ «ХОЗХІМСЕРВІС», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого у відповідності з ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України за наступних обставин.

В темну пору доби 09 квітня 2020 року ОСОБА_2 керував автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO Т13110» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Т-1901 «Суми-Миропілля-Осоївка» у напрямку м. Суми.

Того ж дня, близько 20 години 30 хвилин, під час руху на ділянці 6 км вищевказаної автодороги, неподалік від с. Липняк Сумського району Сумської області, ОСОБА_2 , знехтувавши безпекою дорожнього руху, порушуючи вимоги п.п. 12.1,12.3,10.1 Правил дорожнього руху не вибрав допустимий швидкісний режим в умовах фактичної видимості дороги в напрямку руху; при появі в нього об`єктивної можливості виявити небезпеку для руху у вигляді велосипедиста на смузі руху автомобіля не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу; перед початком зміни напрямку руху керованого ним транспортного засобу на зустрічну смугу не впевнився у тому, що такий маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 , який, у свою чергу, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у порушення вимог пунктів 6.2., 6.6 «а, г», 10.1., 11.3. та 1.2. Правил дорожнього руху рухався у зустрічному напрямку на технічно несправному велосипеді «Салют» та котив поряд із собою велосипед «Україна».

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №417 від 22.06.2020 внаслідок дорожньо-транспортної події велосипедист ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми – забою головного мозку, пластинчастої субдуральної гематоми в правій лобній ділянці, осколкового перелому передньої стінки лівого верхньощелепного синуса з незначним зміщенням осколків, забійної рани тім`яно-потиличної ділянки зліва, забійної рани лобної ділянки зліва, забійної рани верхньої губи, садна лівої кисті, садна стегнової ділянки зліва, скальпованої рани правої колінної ділянки. Ушкодження в ділянці голови не було небезпечним для життя, спричинило тривалий розлад здоров`я і за цими ознаками відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Ушкодження в ділянці правого колінного суглобу кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Ушкодження у вигляді саден кінцівок кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №136 від 17.06.2020 у даній дорожній ситуації ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO Т13110» НОМЕР_1 , допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 і введених у дію з 01.01.2002, що передбачені пунктами:

12.2. У темну пору доби та умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Допущені ОСОБА_2 порушення вимог пунктів 12.3. та 10.1. Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі і пояснив, що дійсно 09 квітня 2020 року він керував автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO Т13110» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Т-1901 «Суми-Миропілля-Осоївка» у напрямку м. Суми. Близько 20 години 30 хвилин, під час руху на ділянці 6 км вищевказаної автодороги, неподалік від с. Липняк Сумського району Сумської області, на відстані приблизно 10 метрів він побачив велосипедиста, який рухався назустріч, тобто по смузі руху автомобіля, до того ж, ніяк не визначивши себе на проїжджій частині в темну пору доби. У правій руці велосипедист вів інший велосипед. Рухаючись з швидкістю 85-90 км/год, він посигналив, почав гальмувати, однак велосипедист не реагував. Розуміючи, що при продовженні руху по своїй смузі руху уникнути зіткнення з велосипедистом не вдасться, він почав зміщуватися на зустрічну смугу руху, намагаючись об*їхати велосипедиста, однак той раптово почав зміщуватися на зустрічну ( для обвинуваченого) смугу руху, займаючи ту смугу, по якій мав їхати відповідно до Правил дорожнього руху. Не дивлячись на вжиті заходи уникнути зіткнення не вдалося. Удар прийшовся у правий бік автомобіля. В результаті зіткнення потерпілий отримав тілесні ушкодження. Обвинувачений свою вину визнав, погодився з тим, що порушив Правила дорожнього руху, не оспорював кваліфікацію скоєного, звернув увагу на те, що потерпілий ОСОБА_1 сам створив аварійну ситуацію, рухаючись по проїжджій частині з порушенням пунктів 6.2., 6.6 «а, г», 10.1., 11.3. та 1.2. Правил дорожнього руху.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, його вина підтверджується сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що дійсно 09 квітня 2020 року в темну пору доби він їхав на велосипеді по автодорозі «Суми-Миропілля-Осоївка» у напрямку від м. Суми. Поряд з собою він котив інший велосипед, перед цим вживав спиртне. На його думку, він їхав по своїй смузі руху, потім під час руху неподалік від с. Липняк Сумського району Сумської області, його осліпила зустрічна машина, після чого стався удар, він втратив свідомість, прийшов до тями в лікарні, де тривалий час перебував на лікуванні.

З протоколу слідчого експерименту від 3 червня 2020 року вбачається, що під час зазначеної слідчої дії за участю спеціаліста-автотехніка ОСОБА_3 ОСОБА_2 докладно розповів про обставини ДТП та на місцевості показав місце вчинення ДТП, продемонстрував механізм виникнення дорожньо-транспортної пригоди, вказав на взаємне розташування автомобіля під його керуванням та потерпілого під час зіткнення, продемонстрував механізм зближення автомобіля та потерпілого-велосипедиста ОСОБА_1 , погодився зі схемою до протоколу слідчого експерименту, підписаною всіма учасниками слідчої дії ( ар. с. 46-57, 58).

З висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №802 вбачається, що, виходячи з слідової картини місця ДТП від 9 квітня 2020 року, місце наїзду автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Т-13110» НОМЕР_1 на велосипедиста ОСОБА_1 розташоване на траєкторії утворених слідів гальмування коліс автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Т-13110» НОМЕР_1 , на зустрічній смузі руху за напрямком руху до м. Суми, перед зафіксованими осипом шпаклівки, скла та пластмаси, тобто в повздовжньому напрямку на відстані не ближче ніж 16.5м від умовної лінії орієнтиру, обраного при огляді місця події, і в поперечному напрямку на відстані не ближче ніж 1.55м до лівого краю проїзної частини. З урахуванням співставлення транспортних засобів по отриманих механічних пошкодженнях, при взаємному контактуванні, кут між повздовжніми осями автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Т-13110» НОМЕР_1 та велосипеда типу «Салют» на момент первинного контакту був близько до 160…170°. З урахуванням співставлення транспортних засобів по отриманих механічних пошкодженнях, при взаємному контактуванні, кут між повздовжніми осями автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Т-13110» НОМЕР_1 та велосипеда типу «Україна» на момент первинного контакту був близько до 160…170° ( ар.с.60-66).

З висновку комплексної судової експертизи технічного стану транспортного засобу та транспортно-трасологічної експертизи № 19/119/9/1-169е від 27 травня 2020 року вбачається, що технічних несправностей в світлових приладах, які встановлені на велосипеді «Україна», візуальним оглядом не виявлено. Велосипед «Україна», з концентрацією механічних пошкоджень в лівій передній частині, та автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO Т-13110» НОМЕР_1 , з концентрацією механічних пошкоджень в передній центральній частині, мають механічні пошкодження різного характеру та напрямку утворення, які характерні для їх взаємного контактування. На момент первинного контакту, який відбувся між переднім колесом велосипеда «Україна» та лівою частиною переднього номерного знаку (центральною частиною панелі переднього бампера) автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Т-13110» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на відстані близько 1,0 м від правого габариту кузова останнього, кут між умовними поздовжніми осями транспортних засобів складав близько 155°-170°, при цьому він був розгорнутий ліворуч, проти ходу умовної годинкової стрілки, відносно умовної поздовжньої осі автомобіля ( ар.с.69-80).

З висновку комплексної судової експертизи технічного стану транспортного засобу та транспортно-трасологічної експертизи № 19/119/9/1-168е від 26 травня 2020 року вбачається, що технічних несправностей в світлових приладах велосипеда „Салют”, які маються на ньому, візуальним оглядом не виявлено, при цьому колір встановленого позаду велосипеда світловідбивача не відповідає вимогам заводу-виробника та пункту 31.4.3 „а” Правил дорожнього руху України. Велосипед „Салют”, з концентрацією механічних пошкоджень в лівій передній частині, та автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO Т-13110» НОМЕР_1 , з концентрацією механічних пошкоджень в передній правій частині, мають механічні пошкодження різного характеру та напрямку утворення, які характерні для їх взаємного контактування. На момент первинного контакту, який відбувся між переднім колесом велосипеда „Салют” та правою частиною панелі переднього бампера автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Т-13110» НОМЕР_1 , на відстані близько 0,35 м від правого габариту кузова останнього, кут між умовними поздовжніми осями транспортних засобів складав близько 155°±10°, при цьому він був розгорнутий ліворуч проти ходу умовної годинникової стрілки відносно умовної поздовжньої осі автомобіля ( ар.с. 83-96).

З висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 12 травня 2020 року вбачається, що технічних несправностей в системі рульового керування та робочій гальмівній системі автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Т-13110» НОМЕР_1 виявлено не було. Виявлені технічні несправності системи головного світла автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Т-13110» НОМЕР_1 характерні для виникнення під час даної дорожньо-транспортної пригоди ( ар.с.99-108).

З висновку транспортно-трасологічної експертизи № 19/119/9/1-167е від 13 травня 2020 року вбачається, що, виходячи із зафіксованої під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 09.04.2020 слідової інформації, з урахуванням розташування концентрації механічних пошкоджень на автомобілі «ЗАЗ-DAEWOO Т-13110» НОМЕР_1 , місце зіткнення транспортних засобів знаходиться на проїжджій частині ділянки 6 км автомобільної дороги „Т-1901 Суми-Миропілля-Осоївка”, в межах зустрічної (відносно напрямку руху автомобіля) смуги руху, перед осипом уламків скла, пластмаси та шпаклівки, а саме не ближче ніж 16,5 м до умовної лінії поздовжнього орієнтиру ( ар. с. 111-114).

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 9 квітня 2020 року вбачається, що під час огляду автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Т13110» НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , виявлені подряпини переднього бамперу в правій частині зі сколами лакофарбового покриття та шпаклівки. Відсутня табличка переднього номерного знаку. Зруйнований розсіювач правої передньої фари. Деформація капоту в передній правій частині з подряпинами лакофарбового покриття. Відсутнє праве зовнішнє дзеркало заднього виду, кронштейн цього дзеркала зламаний. На велосипеді «Салют», яким керував потерпілий ОСОБА_1 , відсутнє переднє колесо разом з вилкою та крилом. Переднє колесо велосипеда «Україна» з рамою жіночого типу, деформоване та розгерметизовано. На автодорозі виявлені сліди дорожньо-транспортної пригоди, сліди гальмування автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Т13110» реєстраційний номер НОМЕР_1 та сліди зіткнення автомобіля з велосипедом, які зафіксовані на схемі ДТП, а саме взуття потерпілого, відірване дзеркало, зруйновані велосипеди «Салют» та «Україна» ( ар.с.115-135).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №417 від 22.06.2020 внаслідок дорожньо-транспортної події велосипедист ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми – забою головного мозку, пластинчастої субдуральної гематоми в правій лобній ділянці, осколкового перелому передньої стінки лівого верхньощелепного синуса з незначним зміщенням осколків, забійної рани тім`яно-потиличної ділянки зліва, забійної рани лобної ділянки зліва, забійної рани верхньої губи, садна лівої кисті, садна стегнової ділянки зліва, скальпованої рани правої колінної ділянки. Ушкодження в ділянці голови не було небезпечним для життя, спричинило тривалий розлад здоров`я і за цими ознаками відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Ушкодження в ділянці правого колінного суглобу кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Ушкодження у вигляді саден кінцівок кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Зазначені тілесні ушкодження утворилися в результаті дії тупих предметів, про що свідчить їх характер, та могли утворитися при дорожньо-транспортній пригоді. ( ар.с. 142-143).

З висновку судової автотехнічної експертизи №136 від 17.06.2020 вбачається, що у даній дорожній ситуації ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO Т13110» НОМЕР_1 , допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 і введених у дію з 01.01.2002, що передбачені пунктами:

12.2. У темну пору доби та умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Водій автомобіля ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3,10.1 Правил дорожнього руху України. Допущені ОСОБА_2 порушення вимог пунктів 12.3. та 10.1. Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали. В даній дорожній ситуації водій автомобіля мав можливість попередити зіткнення з велосипедистом ( ар.с.145-153).

З висновку судової автотехнічної експертизи №136 від 17.06.2020 також вбачається, що у даній дорожній ситуації велосипедист ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 6.2., 6.6 «а, г», 10.1., 11.3 та 1.2 Правил дорожнього руху і мав можливість попередити зіткнення. В діях потерпілого ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1,11.3, 6.2, 6.6 «а», «г», 1.2 Правил дорожнього руху, з яких невідповідність вимогам п. п. 1.2,11.3 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди ( ар.с.145-153).

Таким чином, вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена в повному обсязі, підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, які суд вважає достовірними, належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності з положеннями ст. ст. 85, 86 КПК України, тобто в порядку і у спосіб, встановлений кримінально-процесуальним законодавством України і не спростовані обвинуваченим.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний безпосередньо досліджений в судовому засіданні доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 286 КК України.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги п.п. 12.2, 12.3, 10.1 Правил дорожнього руху України, що потягло за собою спричинення потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

При визначенні виду та міри покарання суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Визначаючи покарання за відповідною частиною ст. 286 КК ( 2341-14 ) слід враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до цього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного ( п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).

При призначені покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який займається суспільно-корисною працею, задовільно характеризується, пом’якшуючі відповідальність обставини – раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, фактично має на утриманні неповнолітню дитину 2015 року народження, частково відшкодовував завдану шкоду потерпілому в добровільному порядку в розмірі 1500 гривень, що підтвердив в судовому засіданні і сам потерпілий.

Як пом`якшуючу відповідальність обвинуваченого обставину суд враховує і неправомірну поведінку самого потерпілого ОСОБА_1 , який також, керуючи велосипедом, порушив п.п. 10.1,11.3, 6.2, 6.6 «а», «г», 1.2 Правил дорожнього руху, які також знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо - транспортною пригодою і наслідками, що настали. При цьому потерпілий ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується висновком судової автотехнічної експертизи №136 від 17.06.2020 року.

Обтяжуючих відповідальність обставин суд не вбачає.

З врахуванням зазначених пом`якшуючих відповідальність обставин, а також приймаючи до уваги думку потерпілого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити покарання з застосуванням ст. 75, 76 КК України.

Вирішуючи питання щодо застосування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне призначити покарання без застосування додаткової міри покарання, що дасть змогу обвинуваченому, працюючи за спеціальністю машиністом екскаватора ТОВ «ХОЗХІМСЕРВІС», відшкодувати завдану злочином шкоду; приймаючи при цьому до уваги обставини вчинення злочину; враховуючи, що позбавлення права керування транспортними засобами може поставити у скрутне матеріальне становище обвинуваченого та членів його родини, а також беручи до уваги відсутність обтяжуючих відповідальність обставин.

Заявлений по справі цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченого в доход держави (місцевий бюджет) 52255,50 гривень шкоди, пов`язаної з знаходженням потерпілого на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, підлягає повному задоволенню, оскільки вина обвинуваченого у завданні шкоди на зазначену суму встановлена в судовому засіданні, підтверджується довідкою КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» №34 від 15 травня 2020 року ( ар.с.144) і не оспорюється самим обвинуваченим.

Заявлений по справі потерпілим цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 20209 гривень завданої шкоди, пов`язаної з придбанням ліків під час знаходження на стаціонарному та амбулаторному лікуванні( ар.с. 14-16), підлягає повному задоволенню.

У відповідності з ст. ст. 1166, 1187 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч. 1 ст. 1195 ЦК України).

Шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання ( стаття 1193 Цивільного кодексу України).

Суд вважає встановленим, що в результаті дорожньо – транспортної пригоди з вини обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 завдана матеріальна шкода в розмірі 20209 гривень, що підтверджується копіями фіскальних чеків на придбання ліків ( ар. с. 17-21).

З огляду на положення ст. ст. 1166, 1187, 1195, 1193 Цивільного кодексу України підстав для зменшення розміру позовних вимог та часткового задоволення позову, не дивлячись на наявність вини самого потерпілого, немає. Отже, з обвинуваченого на користь потерпілого необхідно стягнути 20209 гривень завданої шкоди, повністю задовольнивши позовні вимоги ( без врахування сплачених коштів в розмірі 1500 гривень).

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Ухвалу про арешт майна слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми необхідно скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року виправних робіт з відрахуванням в доход держави 20 % його заробітку, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 209 гривень завданої матеріальної шкоди ( без врахування сплачених коштів в розмірі 1500 гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 52 255 гривень 50 копійок витрат за лікування потерпілого ОСОБА_1 у КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» (Отримувач платежу: ГУК Сум. обл/Сумська обл/24060300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача:UA558999980314050544000018001 Найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження).

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 16 507 гривень 85 копійок судових витрат, пов*язаних з проведенням судових експертиз (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/24060300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA448999980313000115000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження).

Скасувати ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м.Суми № 592/4642/20 про арешт майна .

Речові докази: автомобіль «ЗАЗ- DAEWOO Т13110» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, який зберігається на території ВП № 4 (м.Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, повернути власнику - ОСОБА_4 ; велосипед «Салют» синього кольору та велосипед «Україна» синього кольору ( з жіночою рамою), які зберігаються на території ВП № 4 (м.Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, - повернути власнику ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя О.А.Степаненко