Ухвала суду № 95088919, 19.02.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 4-с/490/23/2021 Справа № 490/11055/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

за участю секретаря Дудник Г.С.,

За участі представника скаржника адвоката Кіркояна Х.А., державного виконавця Ткаченка М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Центрального ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач ОСОБА_2 -

в с т а н о в и в :

28 серпня 2020 року боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Центрального ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( далі - Центральний ВДВС) Ткаченко М.П, та скасування незаконних постанов, в якій просив визнати дії головного державного виконавця Ткаченко М.П. незаконними, скасувати постанови Центрального ВДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про арешт майна боржника ; про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі україни; тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - винесених у виконавчому провадженні ВП № 62736972.

В обгрнутування скарги посилається на те, що на виконанні головного державного виокнавця Ткаченко М.П, знаходилося ВП № 62736972 щодо примусового виконання виконавчого листа № 490/11055/17, виданого центральним районним судом м.Миколаєва від 28.07.2020 року про стгянення з боржника ОСОБА_1 , на корсить ОСОБА_2 , аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2300 грн щомісячно з урахуванням індексу інфляції , починаючи з моменту вступу рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття. Про відкриття провадження йому стало відомо 13.08.2020 року. В подлальшому через карантинні заходи та відсутністю особистого прийому у відділі ДВС в телефонному режимі державний виконавець повідомив його 18 серпня 2020 року про те, що під час вигнесення постанови про відкритт явкионавчого прваження ним були винесені також і оскаржувані постанови, проте він їх поштою не отримував. Хоча державним виконавцем і неправильно не були зараховані в якості оплати сплачені ним аліменти за виконавчим листом № 2-4030 від 22.03.2011 року , які він сплачував у виконавчому провадженні Інгульського ВДВС, ОСОБА_1 27 серпня 2020 року сплатив нараховану йому заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 25 989 грн, проте державним виконавцем все одно не були скасовані обмежувальні постанови. Таким чином, посилаючись на неправомірне обмеження своїх прав та неправомірні дії суб`єкта оскарження просив про задоволення скарги.

19 жовтня 2020 ркоу надійшов відзив на скаргу від головного державного виконавця Ткаченко М.П., в якому він зазначає про безпідставність скарги. Зазначає, що 06.08.2020 року ним було відкрито ВП № 62736972 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. Згідно складеного державним виконавцем розрахунком заборгованості станом на 006.08.2020 року станом на 01 серпня 2020 року заборгованість складала 25 300 грн з аліментів та 845,48 грн інфляційне збільшення. Після відкриття провадження ним буди здійснені необхідні виконавчі дії щодо перевірки майнового стану боржника.

06 серпня 2020 ркоу державним виконавцем винесено Постанови про решт майна боржника ; про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі україни; тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі , які за допомогою ЕЦП направлено до відповідних органів до виконання. 17.08.2020 року на адресу відділу надійшла заява від адвоката боржника про приєднання до матеріалів виконавчого провадження копій квитанцій про сплату аліментів на рахунок Інгульського ВДВС по виконавчому провадженню № 25563649, яка була залишена без розгляду у зв`язку з- тим, що не додано повноважень адвоката боржника. 26 серпня та 27 серпня 2020 року на депозитний рахунок відділу від ОСОБА_1 надійшли кошти у сумі 25989 грн та 2300 грн , та згідно розрахунку державного виконавця від 01.09.2020 року у боржника відсутня заборгованість зхі сплати алміентів . 31 серпня 2020 ркоу у зв`язку з відсутністю заборгованості по аліментах державним виокнавцем винесено постанови про скасування тимчасових обмежень , які за допомогою ЕЦП направлені до відповідних органів для виконання.Також винесена постанова про скасування заходів примусового виконання. Також зазначає, що відповідно до п.7 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" відсутні підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника, оскільки згідно даних державного виконавця , а саме відповіді ПФУ інформації щодо інших джерел доходу боржника - таких не виявлено.

Ухвалою суду від 30.11.2020 року провадження в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 - закрито в частині вимог скарги про скасування незаконних постанов Центрального ВДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі україни; тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - винесених у виконавчому провадженні ВП № 62736972.

Відкладено судове засідання з розгляду вимог скарги ОСОБА_1 про визнання дій головного державного виконавця Центрального ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко М.П. незаконними та скасування постанови Центрального ВДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про арешт майна боржника - в зв`язку з великою навантаженістю на 20 січня 2021 року.

Судове засідання 20.01.2021 року було відкладено в звязку з неявкою заявника в судове засідання.

04.02.2021 року надійшов відзив на скаргу стягувача ОСОБА_2 , в якому вона просить відмовити у задоволенні скарги , посилаючись на правомірність дій державного виокнавця щодо накладення арешту з метою забезпечення виконання судового рішення про стягнення аліментів.Заборговність по сплаті аліментів станом на 28.01.2021 не погашена, наявний борг, рішення суду є триваючим, боржник працевлаштований фіктивно.у разі припиненя сплати алміентів можливо відчуження майна, а виконання рішення не може бути забезпечено в іншій спосіб , ніж звернення стягнення на майно.

У судовому засіданні представник скаржника адвокат Кіркоян Х.А. підтримав вимоги скарги, просив про скасування постанови державного виконавця про арешт майна. Звернув увагу суду на те, що наявними у справі доказами підтверджується, що на момент накладення арешту у виконавчому провадженні у боржника не тільки була відсутня заборгованість по алміентам,але і була наявна переплата. До теперішнього часу боржник сплачує аліменти регулярно ат в повному обсязі, отже відсутні підстави для перебування його майна під арештом у межах виконавчого провадження .

Стягувач ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд скарги у її відсутність, просила відмовити у її задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Державний виконавець заперечував проти задоволення вимог скарги з підстав, викладених у відзиві.

Вислухавши пояснення учасників процесу , дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що вимоги скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням від 13 червня 2019 року Центрального районного суду м. Миколаєва у справі № 490/11055/17, яке залишено без зщмін постановою Миколаївського апеляційного суду від 28.08.2019 року, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів - задоволено частково.

Збільшено розмір аліментів, встановлений рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 25 січня 2010 року та незміненою частиною рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04 листопада 2009 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користьСереда ОСОБА_4 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - стягнувши аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 2300, 00 грн., щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, починаючи з моменту вступу рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист № 2-4030 від 22 березня 2011 року, виданий Ленінським районним судом м.Миколаєва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , врозмірі 1\4 вісх видів заробітку щомісячно - відкликано.

Як встановлено судом, в Ігульському відділі ДВС у м.Миколаєві перебувало на примусовому виконанні виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ленніським районним вудом м.Миколаєва від 22.03.2011 за № 2-4030 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , врозмірі 1\4 вісх видів заробітку щомісячно. 26.06.2020 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п.10 ч.1 ст. 39 ЗУ "про виконавче провадження" , оригінал виконавчог документу повернуто до суду. Згідно розрахунку державного виконавця, здійсненого з урахуванням середньомісячної заробітної плати по м.Миколаєву, заборгованість зі сплати аліментів за станом на 09.06.2020 року відсутня, переплата стиановить 30211,59 грн.

Як встановлено судом, що 06.08.2020 року за заявою стягувача Постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС Ткаченка М.П. було відкрито виконавче провадження про примусове виконанян виконавчого листа, виданого центральним районним судом м.Миколаєва 28.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2300, 00 грн., щомісячно, з урахуванням індексу інфляції.

06.08.2020 було накладено арешт на все майно, яке належить боржнику ОСОБА_1 , що підтверджується постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС у м. Миколаєві у ВП № 62736972.

На теперішній час боржник перебуває за межами України , звіт про здійснення відрахувань з заробітної плти ОСОБА_1 з місця його роботи за вимогою державного виконавця на адресу останнього не надходив.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.02.2021 року, наадного державним виконавцем Ткаченко М.П. вбачається, що заборгованість становить 5233 грн, при чому аліменти боржником сплачуються не регулярно, тобто не кожного місяця встанволеними судом лплатежами.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст. 18 ЦПК України).

За змістом п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній редакції) заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ч. 1 ст. 447 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В п. 6 ч. З ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. ст. 52, 65, 66 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Ареши на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Головним державним виконавцем Ткаченко М.П. на виконання вищевказаних положень Закону України «Про виконавче провадження», для забезпечення реального виконання рішення суду, 06 серпня 2020 року винесено постанови про арешт майна та коштів боржника.

Вказаною постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , без посилання на конкретне майно, що не заборонено чинним законодавством України, також положення законодавства не містять імперативної норми, яка б вказувала на те, що перед винесенням постанови про арешт коштів боржника виконавець зобов`язаний з`ясовувати наявність чи відсутність заборгованості

Згідно до ч. 2 ст. 36 Закону постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

За таких обставин, коли державний виконавець у межах наданих йому законом повноважень вживав заходи щодо негайного виконання рішення суду, а тому суд доходить до висновку про відсутність правових підстав до визнання дій державного виконавця неправомірними.

Відповідно до положень ст. 59 вказаного Закону , особа , яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

За такого, оскільки боржником не надано суду жодних доказів того, що виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів, яке підлягатиме примусовому виконанню ще певний час , може бути забезпечено в будь-якій інший спосіб, враховуючи відсутність доказів наявності у нього офіційних джерел доходу, які б забезпечували своєчасну сплату періодичних платежів - суд доходить до висновку , що державний виконавець діяв у межах своїх повноважень , наданих йому ЗУ "Про виконавче провадження", отже відсутні також і підстави, передбачені законом, для скасування постанови про арешт майна ОСОБА_1 накладеного в межах виконавчого провадження ВП № 62736972

Таким чином, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження , тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 12,13,79-81, 448-450 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій головного державного виконавця Центрального ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко М.П. незаконними в межах ВП №62736972 та скасування постанови Центрального ВДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про арешт майна боржника від 06.08.2020 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її проголошення чи складання повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 23.02.2021 року

Суддя Гуденко О.А.