Рішення № 95088177, 16.02.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/6516/19

2/465/957/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16.02.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова,

в складі:

головуючого-судді Ванівського Ю. М.

при секретарі Кремси Б. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету "Львівська політехніка" про відшкодування майнової і моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовними вимоги про стягнення із Національного університету «Львівська політехніка» (ІКЮОЄДРПОУ 02071010) на його користь матеріальну шкоду в сумі 65669,12 грн.(шістдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 12 копійок) та моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.( двадцять тисяч гривень 00 коп.), а також судові витрати.

Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що 14 серпня 2019 року о 13 год. 50 хв. позивачка вийшла забрати свій автомобіль, марки «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований у дворі будинку АДРЕСА_1 . Як відомо по цій ділянці проходить межа парку «Студентів». Так, ОСОБА_1 було виявлено, що на її автомобілі лежить дерево, яке звалилось із парку «Студентів».

Львівська міська рада ухвалою від 09.12.2004 року № 1914 «Про затвердження меж парку «Студентів» (вул.Академіка А.Сахарова – вул.Відкрита – вул.М.Лукаша – вул.І.Карпінця) у м.Львові» затвердила межі земельної ділянки парку «Студентів» площею 6,1509 га, обмеженої вулицями Академіка А.Сахарова, Вікрита, М.Лукаша, ОСОБА_2 .

Ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2009 року № 2898 «Про надання Національному університету «Львівська політехніка» земельної ділянки парку «Студентів»» надано у постійне користування Національному університету «Львівська політехніка» земельну ділянку парку «Студентів» площею 6,1509 га, обмежену АДРЕСА_2 за рахунок земель рекреаційного призначення. Це підтверджується листом Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ЛМР №2403-4156 від 02.10.2019 року.

Таким чином, відповідальність за утримання парку «Студентів» лежить на НУ «Львівська політехніка».

Внаслідок бездіяльності НУ «Львівська політехніка» позивачці завдана майнова шкода, яка полягає у падінні дерева на автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 .

Так, позивачка подана заява, на ім`я ректора НУ «Львівська політехніка» п.Ю.Бобало, про падіння дерева на мій автомобіль від 14.08.2019 року, яка була зареєстрована працівницею НУ «Львівська політехніка» ОСОБА_3 15.08.2019 року о 14 год.50 хв.

14.08.2019 р. ОСОБА_1 надано електронне повідомлення № 000003 через «Укрпошту» на ім`я керівника НУ «Львівська політехніка» щодо направлення представника на проведення автотоварознавчої експертизи автомобіля «Mitsubishi Lancer» н.з. НОМЕР_1 , яка мало відбутися 20 серпня 2019 року о 12:00 за адресою: м.Львів вул.А.Сахарова, 19. Таке повідомлення НУ «Львівська політехніка» було отримано 15.08.2019 року о 10:43 год. Однак, це повідомлення було проігноровано і при проведенні експертизи 20.08.2019 року представника НУ «Львівська політехніка» не було.

Згідно Висновку №175 експертного автотоварознавчого дослідження від 26 серпня 2019 року (судовий експерт ОСОБА_4 ) вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля Mitsubishi Lancer X, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження 14.08.2019 року, з врахуванням результатів його обстеження 20.08.2019 року, в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали, становить: 65669,12 грн.(шістдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 12 коп.)

Окрім матеріальної шкоди, бездіяльністю Відповідача також завдано моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, які я зазнала у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу.

Також позивачка зазначає про те, що нею понесено судові витрати у розмірі 17 513, 70 грн., які складаються з повідомлення про проведення експертизи – 273,00 грн. (двісті сімдесят три гривні);

– вартість проведення експертизи – 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень);

– комісія банку – 7,20 грн. (сім гривень 20 коп.);

– направлення претензії – 48, 80 грн. (сорок вісім гривень 80 коп.);

– правнича допомога – 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень);

– виготовлення копій документів до позовної заяви – 128,00 грн. (сто двадцять вісім гривень);

– судовий збір – 856,70 грн. (вісімсот п`ятдесят шість гривень 70 коп.);

На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.

27 лютого 2020 року на адресу суду поступив відзив від представника відповідача, який мотивований тим, що не зважаючи на те, що Національному Університету «Львівська політехніка» належить на праві постійного користування земельна ділянка парк «Студентів», Університет не може нести відповідальності за заподіяну 14 серпня 2019 року шкоду автомобілю позивачки так як відсутня протиправна поведінка, а отже відсутній і причиново-наслідковий зв`язок між діями та наслідком. Крім того, відповідач покликається на несприятливі погодні умови, які і стали причиною падіння дерева.

На підставі вищевикладеного, просять відмовити в задоволенні позову.

11 березня 2020 року на адресу суду поступила відповідь на відзив, яка мотивована тим, що протиправна поведінка відповідача полягає у його бездіяльності. Так, відповідач має проводити обстеження стану дерев. Такого роду бездіяльність НУ «Львівська політехніка» і призвела до падіння дерева на автомобіль. Крім того, доводи відповідача про несприятливі погодні умови спростовуються відсутністю о 13:50 год. вітру чи дощу. Крім того, позивачка вказує на той факт, що при проведення обстеження дерева, яке впало на вищевказану машину її не було запрошено.

На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.

25 березня 2020 року на адресу суду поступило клопотання про збільшення судових витрат у розмірі 19562,20 грн., так як понесені додаткові витрати склали 2048 грн. 50 коп., що включають в себе витрати на отримання висновку дендрологічного дослідження – 2000 грн., а також коміся банку 24 грн., направлення відповіді на відзив - 22,50 грн., конверт – 2 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили такі задоволити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи останній був повідомлений належним чином, проте причини неявки та клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Частиною 1ст. 5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі статтями 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Судом встановлено, що 14 серпня 2019 року о 13:50 хв. на автомобіль, марки «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований у дворі будинку АДРЕСА_1 впало дерево.

Так, Львівська міська рада ухвалою від 09.12.2004 року № 1914 «Про затвердження меж парку «Студентів» (вул.Академіка А.Сахарова – вул.Відкрита – вул.М.Лукаша – вул.І.Карпінця) у м.Львові» затвердила межі земельної ділянки парку «Студентів» площею 6,1509 га, обмеженої вулицями Академіка А.Сахарова, Вікрита, М.Лукаша, ОСОБА_2 .

Крім того, Ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2009 року № 2898 «Про надання Національному університету «Львівська політехніка» земельної ділянки парку «Студентів»» надано у постійне користування Національному університету «Львівська політехніка» земельну ділянку парку «Студентів» площею 6,1509 га, обмежену АДРЕСА_2 за рахунок земель рекреаційного призначення. Це підтверджується листом Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ЛМР №2403-4156 від 02.10.2019 року.

У пункті 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 №105, зареєстровані в Міністерстві Юстиції України 27 липня 2006 року (Далі – Правила), передбачено елементи благоустрою, і одним таким елементом є зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Пунктом 5.5. Правил, визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є:

– на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів.

Оскільки балансоутримувачем земельної ділянки парку «Студентів» є НУ «Львівська політехніка» згідно ухвали ЛМР № 2898 від 30.09.2009 року, відповідальність за утримання даного парку лежить на НУ «Львівська політехніка».

Щодо заявленої вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайнових прав фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, з огляду на положення ст.1166 ЦК, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:протиправної поведінки, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний звязок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Посилання представника відповідача на несприятливі погодні умови, в результаті чого і відбулося пошкодження транспортного засобу спростовуються сами ж долученими доказами відповідача, а саме як вбачається із довідки Львівського регіонального центру з гідроиетерорології 14 серпня 2019 року у період з 10:00 год до 21:00 год. не зафіксовано грози, дощу чи сильного пориву вітру.

Відповідно до висновку дендрологічного дослідження дерева, що впало, від 16 березня 2020 року встановлено, що основною причиною падіння 14 серпня 2019 року дерева, що росло на території «Парку Студентів» біля будинку №19 на вул. Сахарова у м. Львові і відноситься до біологічного роду тополя, був мертвий стан і сильна ступінь ураження стовбуровою гниллю та личинками комах – ксилофагів.

Відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Отже, суд звертає увагу на той факт, що саме бездіяльність відповідача і призвела до падіння дерева на вищевказаний транспортний засіб.

Згідно Висновку №175 експертного автотоварознавчого дослідження від 26 серпня 2019 року (судовий експерт ОСОБА_4 ) вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля Mitsubishi Lancer X, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження 14.08.2019 року, з врахуванням результатів його обстеження 20.08.2019 року, в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали, становить: 65669,12 грн.(шістдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 12 коп.)

На підставі вищевикладеного, суд бере до уваги наведені доводи позивача щодо заподіяння відповідачем матеріальної шкоди у розмірі 65669,12 грн.(шістдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 12 коп.).

Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, до загальних підстав відповідальності, встановлених ст.1167 ЦК України, для покладення відповідальності на заподіювача моральної (немайнової) шкоди, відповідно, необхідна сукупність чотирьох умов, а саме: наявність шкоди; протиправність дій заподіювача; причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Судом встановлено, що позивачці дійсно було заподіяну моральна шкода, яка проявилася у перенесенні психологічного стресу в результаті падіння дерева на автомобіль. При призначенні розміру суд враховує характер та обсяг заподіяних фізичних та моральних страждань їх тривалість, можливість відновлення попереднього стану, ступінь вини та інші обставини справи, а також виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача суму завданої позивачу моральної шкоди у розмірі 7000,00 гривень.

Згідно із ст.6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства,визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, відповідно до вимог якої, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які понесені позивачем в ході судового розгляду, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 856, 70 грн. Крім того, з наданих позивачем доказів, судом встановлено, що витрати позивача щодо розгляду даної справи складають 18 705,5 грн. В цілому, судові витрати становлять 19562,20 грн., які підлягають стягнення із відповідача.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є позов підлягає до часткового задоволення.

На основі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 293, 259, 265, ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути із Національного університету "Львівська політехніка"(ЄДРПОУ 02071010) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду в сумі 65669, 12 грн. (шістдесять п`ять тисяч шісот шістдесять гривень 12 копійок).

Стягнути із Національного університету "Львівська політехніка" (ЄДРПОУ 02071010) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) моральну шкоду в сумі 7000 грн. (сім тисяч гривень).

Стягнути із Національного університету "Львівська політехніка" (ЄДРПОУ 02071010) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 19562, 20 грн. (дев`ятнадцять тисяч, п`ятсот шістдесят дві гривні 20 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Франківський районний суд м.Львова.

Позивач: ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Національний університет "Львівська політехніка", що знаходиться за адресою: м .Львів, вул. Степана Бандери, 12.

Повний текст рішення складено 22 лютого 2021 року.

Суддя Ванівський Ю. М.