Ухвала суду № 95086904, 23.02.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

328/463/21

23.02.2021

2 /328/326/21

УХВАЛА

Іменем України

23 лютого 2021 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Питання щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви та доказів врегульовані статтями 83, 95, 175-177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак позивачем вимоги ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем в повному обсязі не дотримані, зокрема, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначені засоби зв`язку позивача. При цьому, суддя допускає, що позивачу може бути невідома вищезазначена інформація щодо відповідача, проте інформація про власні засоби зв`язку (зокрема, власні чи контактні номери телефонів) у нього наявна.

Відповідно відомості, визначені п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України,відносно позивача повинні бути зазначені в позовній заяві.

Крім того, згідно з Постановою Верховної Ради України від 12.05.2016 (із змінами) «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей», відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», місто Комсомольське Старобешівського району перейменоване на місто Кальміуське, тому позивачці, на виконання вимог ч.3 ст.175 ЦПК України, треба зазначити правильну назву міста в адресі відповідача.

Звертаю увагу на те, що позивачкою до позовної заяви додана копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та зазначено в позові, що «оригінал паспорту знаходиться у позивача».

Відповідно до п.21 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВР України № 250-XII від 26.06.1992 (зі змінами), паспорт громадянина України є основним документом, що посвідчує особу громадянина України.

Згідно з пунктом 23 вказаного Положення, забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України.

Тому позивачці пропонується уточнити місцезнаходження оригіналу письмового доказу, - паспорту громадянина України громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Додатково звертається увага позивачки на те, що засвідченню підлягають тільки ті докази, оригінали яких знаходяться у позивача. Про наявність оригіналів у іншої особи позивач повинен зазначити у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 95 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовні заяві позивачкою заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті, оскільки «контакти з відповідачем втрачені, він не бажає їхати до органів ДРАЦС та писати заяву про розлучення».

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Так, згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки,які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю ; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа,яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок відстрочити сплату судового збору, а підставою, зокрема, для відстрочення судом сплати судового збору є врахування майнового стану сторони.

При цьому, обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Однак, жодних доказів, які б підтверджували майновий стан позивача та неможливість у зв`язку з цим сплатити судовий збір, позивачем не надано. Саме лише посилання позивача на складнощі з розірванням шлюбу,без надання відповідних доказів щодо незадовільного матеріального стану, не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з чим вказане клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір, ставка якого складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.

Тому, позивачці слід сплатити судовий збір за вищезазначену позовну вимогу немайнового характеру, відповідно до ціни позову в розмірі 908 грн та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Судовий збір необхідно сплатити на користь держави за наступними реквізитами: (отримувач коштів ГУК у Зап.обл/ТГ м. Токмак/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA188999980313191206000008507, код класифікації доходів бюджету22030101, призначення платежу - судовий збір, (Державна судова адміністрація України, 0,50).

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачці час для усунення вищенаведених недоліків.

Окрім того, як вбачається з позовної заяви про розірвання шлюбу, позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в м. Донецьк, тобто в населеному пункті, який визнано тимчасово окупованою територією відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VIII, на території якого відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і поштовий зв`язок з яким, відповідно, відсутній.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» від 12 серпня 2014 року №1632-VII (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи; учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Оскільки місце реєстрації позивача ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово окупованій території, позивач, як зазначено в позові, не має офіційної електронної адреси, то про постановлення цієї ухвали суд вважає необхідним повідомити позивача шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному реєстрі судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала дійсну ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України,

постановила:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачці для усунення зазначених недоліків п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.175 ЦПК України, сплатити судовий збір та надати оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору.

Роз`яснити позивачці, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Повідомити ОСОБА_1 про ухвалення цього судового рішення в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Ухвала надсилається до Єдиного державного реєстру судових рішень в день її складання.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя: