Рішення № 95086491, 22.02.2021, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/1042/20

Провадження по справі № 2/514/81/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Тончевої Н.М.

при секретарі – Чолак Я.П.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Укртрансгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останньої заборгованість за Договором позики в розмірі 198025 гривень 00 копійок, три процента річних в розмірі 3093 гривні 25 копійок, інфляційні витрати в розмірі 3604 гривні 74 копійки та судовий збір в розмірі 2102 гривні 00 копійок.

Свої вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_1 та АТ «Укртрансгаз» керуючись Рішенням комісії про надання цільової довгострокової безвідсоткової позики на придбання житла (квартири) та наказом ВРТП «УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС» від 22 березня 2018 року №69 було укладено договір позики № ІГ-26/1803000379 від 16 березня 2018 року. Згідно п. 2.1. Договору розмір позики складає 233000 гривень. Відповідно до п. 4.1. договору строк надання позики становить 15 років. Пунктом 6.1. договору передбачено, що способом забезпечення зобов`язання є застава житла, набутого за кошти позики. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 лютого 2019 року №1929063822 ОСОБА_1 набув у власність нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Однак, відповідач не вчинив жодних дій передбачених п. 6.2. договору, а саме в двомісячний термін з моменту набуття у власність нерухомого майна зобов`язаний був передати таке майно в заставу для забезпечення виконання зобов`язання щодо повернення позики. 10 грудня 2019 року на адресу відповідача направлено вимогу про повернення грошових коштів за договором позики у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором або переданням нерухомого майна в заставу. Зазначена вимога була отримана відповідачем 15 грудня 2019 року, однак залишено ним без виконання. За період з березня 2018 року по березень 2020 року відповідачем було сплачено на користь позивача 34975 гривень. Таким чином, станом на 16 червня 2020 року заборгованість відповідача за договором позики складає 198025 гривень. Крім того, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу згідно з вимогами ст.. 625 ЦК України три проценти річних в розмірі 3093 гривень 25 копійок, інфляційні витрати в розмірі 3604 гривні 74 копійки. Що й стало підставою для звернення представника позивача до суду з вказаним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Надав суду заяву в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача та просить розглянути справу за відсутністю представника банку. Не заперечує щодо розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином, на адресу суду від відповідача повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.

Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачки в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та АТ «Укртрансгаз» керуючись Рішенням комісії про надання цільової довгострокової безвідсоткової позики на придбання житла (квартири) та наказом ВРТП «УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС» від 22 березня 2018 року №69 було укладено договір позики № ІГ-26/1803000379 від 16 березня 2018 року на умовах цільового використання відповідно до положення про надання довгострокових цільових безвідсоткових позик на придбання житла працівниками ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» (а.с. 5-6).

Згідно п. 2.1. Договору розмір позики складає 233000 гривень.

Відповідно до п. 4.1. договору строк надання позики становить 15 років.

Згідно платіжного доручення №1340 від 19 березня 2018 року, ВРТП «Укргазенергосервіс» перерахувало ПАТ АБ «Укргазбанк» 233000 гривень на виплату цільової довгострокової безвідсоткової позики для зарахування на картковий рахунок, іпн НОМЕР_1 (а.с.7).

Тож, позивач свої зобов`язання за договором позики виконав.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що способом забезпечення зобов`язання є застава житла, набутого за кошти позики.

26 березня 2018 року між ПАТ «Газтранзит» як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за грошові кошти в розмірі 224640 гривень (а.с.8-9).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 лютого 2019 року №1929063822 ОСОБА_1 набув у власність нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2018 року (а.с.10).

Однак, відповідач не вчинив жодних дій передбачених п. 6.2. договору, а саме в двомісячний термін з моменту набуття у власність нерухомого майна не передав таке майно в заставу для забезпечення виконання зобов`язання щодо повернення позики.

10 грудня 2019 року на адресу відповідача направлено вимогу про повернення грошових коштів за договором позики у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором або переданням нерухомого майна в заставу (а.с.11).

Зазначена вимога була отримана відповідачем 15 грудня 2019 року (а.с.12), однак залишена ним без виконання.

За період з березня 2018 року по березень 2020 року відповідачем було сплачено на користь позивача 34975 гривень.

Таким чином, станом на 16 червня 2020 року заборгованість відповідача за договором позики складає 198025 гривень, що підтверджується розрахунком (а.с.14).

Крім того, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу згідно з вимогами ст.. 625 ЦК України три проценти річних в розмірі 3093 гривень 25 копійок, інфляційні витрати в розмірі 3604 гривні 74 копійки.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають одинаково обов`язковими для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З вищенаведеного випливає, що позивач та відповідач, підписавши договір встановили факт досягнення згоди між собою, щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором Банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки, за частиною 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 3070 гривень 85 копійок, що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 4408 від 16 липня 2020 року (а.с.1).

Таким чином, враховуючи, що відповідач кошти отримав, але своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав, суд вважає, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 204722 гривні 99 копійок, судовий збір в розмірі 3070 гривень 85 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 623,625, 629, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 141, 223, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного Товариства «Укртрансгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного Товариства «Укртрансгаз» загальну суму заборгованості за договором позики в розмірі 204722 (двісті чотири тисячі сімсот двадцять дві) гривні 99 (дев`яносто дев`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного Товариства «Укртрансгаз» суму судових витрат в розмірі 3070 (три тисячі сімдесят) гривень 85 (вісімдесят п`ять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.М. Тончева