Ухвала суду № 95084368, 10.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11906/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю власника майна ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42020070000000071 старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_5 за погодженням з виконувачем обовязкиначальника відділуЗакарпатської обласноїпрокуратури ОСОБА_6 про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у кримінальному провадженні №42020070000000071 - старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_5 за погодженням з тимчасово виконувачем обовязкиначальника відділуЗакарпатської обласноїпрокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого суддіз клопотанням про накладення арешту на майно.

В обгрунтування вимог клопотання слідчий посилається на те, що починаючи з травня 2020 року ОСОБА_7 , усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій за попередньою домовленістю та разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою маючи на меті незаконне збагачення вступили у спільну змову з метою незаконного придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини обіг якої обмежено - «метамфетамін» на території Ужгородського району, м. Ужгород, Закарпатської області.

Учасники групи, за спільною узгодженістю, з метою недопущення викриття злочинних дій, застосовували заходи конспірації, яких повинні були дотримуватись всі члени групи, а саме у телефонних розмовах між учасниками групи вони не називали дійсної назви наркотичних засобів і психотропних речовин, пакунків у яких вони зберігалися та у подальшому збувалися, використовували при цьому різного роду «жаргонні» назви психотропних речовин, при цьому всі учасники групи за попередньою домовленістю знали про що йде мова.

Для досягнення злочинної мети відомої всім співучасникам, члени групи діяли спільно і узгоджено, при цьому кожний з них вносив свій вклад у вчинення злочинів, згідно з покладеною на нього функцією, усвідомлюючи, що вчиняє злочини спільно із іншими його учасниками, відповідно до визначеного напрямку діяльності та розуміючи, що обумовлена злочинна мета може бути досягнута лише в результаті спільної діяльності всіх членів групи.

18.11.2020 слідчим суддею Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_11 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

08.12.2020 під час санкціонованого обшуку будинку АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено: пять банківських карток - 2 «Сбербанк», 2 - «Укрсиббанк», «Ощадбанк», два зошити в клітинку із записами виконаними шариковою ручкою із різними цифрами, листки А-4, також із надписами шариковою ручкою, предмет ззовні схожий на пістолет з маркуванням «Stalker», із магазином в якому знаходились три предмети схожі на набої, два слоти від СІМ-карток різних операторів, грошові кошти купюри номіналом 1000 гривень - 3 шт., на загальну суму 3000 гривень, купюри номіналом 500 гривень - 67 шт., на загальну суму 33500 гривень, купюри номіналом 5000 Російських рублів - 25 шт., на загальну суму 12500 Російських рублів, купюри номіналом 100 доларів США - 46500 доларів США, ювелірні вироби, мобільний телефон марки «Ergo» 1МЕЕ358333074050348, мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ: НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «Samsung» НОМЕР_2 , відеореєстратор марки «Alpha».

Слідчий зазначає у клопотанні, приписи ч.3 ст. 170 КПК України відповідно до якої увипадку,передбаченомупунктом 1частинидругоїцієїстатті,арешт накладається на майно будь-якої фізичноїабоюридичноїособи занаявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначенимустатті 98цьогоКодексу.

Слідчий зазаначає , що на підставі здобутих доказів є підстави вважати, що вилучені мобільний телефон, патрони та пістолет з магазином та патронами будуть використані як доказ.

Узв`язку ізцим слідчий просить накласти арешт на наступні речі: пять банківських карток - 2 «Сбербанк», 2 - «Укрсиббанк», «Ощадбанк», два зошити в клітинку із записами виконаними шариковою ручкою із різними цифрами, листки А-4, також із надписами шариковою ручкою, предмет ззовні схожий на пістолет з маркуванням «Stalker», із магазином в якому знаходились три предмети схожі на набої, два слоти від СІМ-карток різних операторів, грошові кошти купюри номіналом 1000 гривень - 3 шт., на загальну суму 3000 гривень, купюри номіналом 500 гривень - 67 шт., на загальну суму 33500 гривень, купюри номіналом 5000 Російських рублів - 25 шт., на загальну суму 12500 Російських рублів, купюри номіналом 100 доларів США - 46500 доларів США, ювелірні вироби, мобільний телефон марки «Ergo» 1МЕЕ358333074050348, мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ: НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «Samsung» НОМЕР_2 , відеореєстратор марки «Alpha».

В судовому засіданні слідчий вимоги клопотання підтримав . Вказав, що пістолет було знайдено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у спальні , серед речей ОСОБА_3 і за даним фактом 11.01.2021 року були внесені відомості до ЄРДР за № 1202107000000011 за ст. 263 ч.1 КК України. Наголосив на тому, що ОСОБА_12 не працює, жоден із членів сімї його не працює, наявні відомості про те, що виявлені під час проведення обшуку гроші здобуті злочинним шляхом. Просив слідчого суддю накласти арешт на речі зазначені у клопотанні з метою збереження речових доказів. Вказав на те, що наркотичні чи психотропні речовини під час проведення обшуку виявлені не були. В наступні судові засідання після оголошеної в судовому засіданні перерви слідчий не зявився.

Представники власника майна ОСОБА_3 - ОСОБА_13 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, просили відмовити у його задоволенні, зокрема з підстав викладених у письмових поясненнях ОСОБА_13 на клопотання слідчого, яке надійшло до суду 25.01.2021 року. Представник власника майна ОСОБА_3 - ОСОБА_13 в судовому засіданні наголосив на тому, що у вказаному кримінальному провадженні в межах якого розглядається клопотання , ні ОСОБА_3 , ні його дружина, ні інші члени сімї не є ні підозрюваними, ні обвинуваченими. Грошові кошти , які були вилучені працівниками поліції в ході обшуку, були одержані від продажу автомобіля , а також від продажу дружиною будинку. Не доведено жодної причетності ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення у межах провадження №42020070000000071 від 06.02.2020 року в рамках якого проведено обшук. Ними було оскаржено слідчі дії , оскільки вважають їх незаконними. Зазначив, що вилучені грошові кошти, ювелірні вироби не є предметом злочину, знаряддям та не стосуються даного кримінального провадження. Просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки слідчий належним чином не обгрунтував та не довів необхідність накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_3 .

Власник майна ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав доводи своїх представників, та просив відмовити у задоволенні клопотання. Вказав на те, що разом з синами працював в Росії. Вказав, що пістолет з патронами, який був вилучений працівниками поліції йому не належить.

Заслухавши пояснення слідчого, власника майна, представників власника майна ОСОБА_3 - ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , перевірившидокази, якимиобґрунтовується клопотання,слідчий суддя приходитьдо наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 06.02.2020 року внесені до ЄРДР за №42020070000000071, попередня правова кваліфікація ч.2 ст.307 КК України.

Як встановлено слідчим суддею , 08.12.2020 під час санкціонованого обшуку будинку АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено: пять банківських карток - 2 «Сбербанк», 2 - «Укрсиббанк», «Ощадбанк», два зошити в клітинку із записами виконаними шариковою ручкою із різними цифрами, листки А-4, також із надписами шариковою ручкою, предмет ззовні схожий на пістолет з маркуванням «Stalker», із магазином в якому знаходились три предмети схожі на набої, два слоти від СІМ-карток різних операторів, грошові кошти купюри номіналом 1000 гривень - 3 шт., на загальну суму 3000 гривень, купюри номіналом 500 гривень - 67 шт., на загальну суму 33500 гривень, купюри номіналом 5000 Російських рублів - 25 шт., на загальну суму 12500 Російських рублів, купюри номіналом 100 доларів СІЛА - 46500 доларів США, ювелірні вироби, мобільний телефон марки «Ergo» 1МЕЕ358333074050348, мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ: НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «Samsung» НОМЕР_2 , відеореєстратор марки «Alpha», що стверджується даними протоколу обшуку.

Постановою старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 08.12.2020 року , вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Згідно п.7ч.2ст.131КПКУкраїнизаходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.Відповіднодо ч.5ст.132КПКУкраїни, підчас розгляду питанняпро застосування заходівзабезпечення кримінального провадженнясторони кримінального провадженняповинні подати слідчому судді докази обставин, на які вонипосилаються.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1ст. 100 КПК Україниречовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160 - 166,170 - 174цьогоКодексу.

Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Згідно положень ч.2 ст.170КПКУкраїни арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якоїфізичної або юридичної особиза наявностідостатніх підставвважати, щовоно відповідає критеріям,зазначеним у статті98 цього Кодексу(ч. 2, ч. 3 ст.170КПК України) .

Відповідно до ч. 1 ст.98КПКУкраїни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні(якщо арештмайнанакладаєтьсяу випадку, передбаченому пунктом 1частинидругоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявністьобґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, щопідпадаєпід ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність(якщо арешт майна накладається у випадках, передбаченихпунктами 3, 4частини другої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальноїконфіскації майна(якщо арештмайна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2частини другоїстатті170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,неправомірноївигоди,яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом4частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеженняправавласності завданням кримінального провадження; 6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170КПКУкраїни арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або убезготівковійформі,в томучислікоштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганніу банках абоіншихфінансових установах, видатковіоперації, цінні папери, майнові,корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170КПКУкраїни визначено, що заборона або обмеження користування,розпорядженнямайном можуть бути застосовані лише у разі,коли існують обставини, якіпідтверджують,щоїх незастосування призведе до приховування, пошкодження,псування, зникнення, втрати,знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчийсуддя,суд відмовляютьу задоволенніклопотанняпро арештмайна,якщо особа,щойогоподала,недоведенеобхідністьтакогоарешту,атакожнаявністьризиків,передбачених абзацом другим частини першої статті170цьогоКодексу (ч.1ст. 173КПКУкраїни).

Слідчим доведено, що вилучені 08.12.2020 року в ході проведення санкціонованого обшуку будинку АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , два зошити в клітинку із записами виконаними шариковою ручкою із різними цифрами, листки А-4, також із надписами шариковою ручкою; предмет схожий на пістолет з маркуванням «Stalker», із магазином в якому знаходились три предмети схожі на набої; два слоти від СІМ-карток різних операторів; мобільний телефон марки «Ergo» ІМЕІ: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_4 ; відео реєстратор марки «Alpha», мають значення речових доказів у кримінальному проваджені та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання в цій частині підлягає до задоволення.

Разом з тим, слідчий суддя враховує доводи слідчого зазначені ним в клопотанні про те, що на підставі здобутих доказів є підстави вважати, що вилучені мобільний телефон, патрони та пістолет з магазином та патронами будуть використані як доказ.

Метою накладенняарештунацемайно,слідчимсуддеює забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Одночасно,слідчий суддя вважає,щослідчимдотримановимог ст.ст. 170,171 КПК Україниі в клопотанніслідчогонаявне обґрунтуваннянеобхідності арешту зазначених вище предметів та конкретизовано підстави тамета накладення нанихарешту.

Слідчимсуддеювстановленабезумовнапереконливість щодозастосуваннятакого заходу забезпечення кримінальногопровадженняякарештмайна в частині мобільних телефонів, пістолет з магазином та патронами, зошити із записами,враховуючиправову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення оскільки вилучення майна проведено згідно встановленоїпроцедури, строкназверненняз клопотанням не порушений, незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальномупровадженню,з метою унеможливити розпоряджатися власників вказаними речами, з метою забезпечення кримінального провадження, наявні достатніпідстави вважати,що вилучені речівідповідають критеріям,зазначениму статті 98цьогоКодексу, приймаючи доувагипрактику Європейського судуз прав людини та положенняст.1 Протоколу №1 доКонвенції,якапроголошує, що кожнафізична або юридична особа має правомирноволодіти своїммайном, ніхтонеможебути позбавлений свого майна, інакше якв інтересах суспільства інаумовах, передбачених закономабо загальними принципами міжнародного права, прицьомупозбавленняцьогоправа відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів,щобне призводитидо свавіллязбоку правоохоронних органів навтручання в правовласності, враховуєможливість використанняйого як доказу уданому кримінальному провадженні, оскільки зайогодопомогоюможе бути виконанезавдання досудового розслідування щодо встановленнята з`ясуваннявсіхобставин вчиненого кримінального правопорушення, тому слідчий суддявважає,що клопотання в цій частині обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодитикримінальномупровадженню,атомунаявні правові підставидля арештумайна шляхом заборони використання та розпорядження.

Крімтого,матеріалипровадженнясвідчать,щонаданомуетапікримінальногопровадженняпотребидосудовогорозслідуваннявиправдовуютьтакевтручанняуправата інтереси власника майназ метою попередженнянастання наслідків,якіможутьперешкодити кримінальному провадженню, тому підстав сумніватисявспіврозмірностіобмеженняправа власності завданням кримінального провадження слідчий суддяневбачає.

Що стосується вимог клопотання в частині накладення арешту на : грошові кошти купюри номіналом 1000 гривень - 3 шт., на загальну суму 3000 гривень, купюри номіналом 500 гривень - 67 шт., на загальну суму 33500 гривень, купюри номіналом 5000 Російських рублів - 25 шт., на загальну суму 12500 Російських рублів, купюри номіналом 100 доларів США - 46500 доларів США, ювелірні вироби, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ст.173КПКУкраїни слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а відповідно до ч. 5 ст.132КПКУкраїни під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено необхідність такого арешту на грошові кошти та ювелірні вироби, оскільки слідчим не доведено, що вилучені в ході обшуку грошові кошти та ювелірні вироби відповідають критеріям,зазначеним у статті98цього Кодексу та можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні №42020070000000071 за правовою кваліфікацією ч.2 ст.307 КК України.

Окрім того, в клопотанні слідчий обґрунтовує накладення арешту тим, що на підставі здобутих доказів є підстави вважати, що вилучені мобільний телефон,патрони тапістолет змагазином тапатронами будуть використані як доказ. Що стосується необхідності накладення арешту на вилучені грошові кошти та ювелірні вироби слідчий своє клопотання жодним чином не обґрунтовує, не зазначає наявність підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначенимустатті 98цьогоКодексу та яким саме.

Вилучені грошові кошти та ювелірні вироби не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч.2 ст.307 КК України, не були об`єктом кримінально протиправних дій.

Враховуючи вище наведене слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого в цій частині є необґрунтованим та недоведеним .

Розяснити,щозгідност.174КПКУкраїни,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник, законний представник, іншийвласникабоволоділець майна,якінебулиприсутніпри розгляді питання про арештмайна, маютьправозаявити клопотанняпро скасування арешту майна повністю абочастково.

Відповідно до ч.3 ст.173КПКУкраїни відмова у задоволенні клопотання або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст. 170-173,309КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотанняслідчого у кримінальному провадженні №42020070000000071 старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_5 за погодженням з виконувачем обовязкиначальника відділуЗакарпатської обласноїпрокуратури ОСОБА_6 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арештна речі,які буливилучені вході проведеннясанкціонованого обшукубудинку АДРЕСА_1 , а саме:

-два зошити в клітинку із записами виконаними шариковою ручкою із різними цифрами, листки А-4, також із надписами шариковою ручкою;

-предмет схожий на пістолет з маркуванням «Stalker», із магазином в якому знаходились три предмети схожі на набої;

-два слоти від СІМ-карток різних операторів;

-мобільний телефон марки «Ergo» ІМЕІ : НОМЕР_3 ;

-мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_1 ;

- мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_4 ;

- відео реєстратор марки «Alpha».

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня іі оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 12.02.2021 року о 14 50 годині.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1