Ухвала суду № 95080612, 23.02.2021, Старобільський районний суд Луганської області

23.02.2021

Справа № 431/945/21

Провадження № 2-з/431/5/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р. м. Старобільськ Луганської області

Суддя Старобільського районного суду Луганської області Рукас О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2021 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Старобільського районного суду Луганської області з заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі.

В своїй заяві, заявник просить суд, до розгляду справи по суті зупинити стягнення з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ідентифікаційний код 40966896, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій суми заборгованості у розмірі 14366,54 грн., на підставі виконавчого надпису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 30 грудня 2020 року зареєстрованого в реєстрі за №117113 (виконавче провадження №64262385, приватний виконавець виконавчого округум.Києва Табінський Олег Володимирович).

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову на предмет її відповідності вимогам ст.151 ЦПК України, суддя дійшов наступного висновку.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вивчивши подану заяву, судом встановлено, що вказаним вимогам закону заява про забезпечення позову не відповідає, оскільки не містить ціни позову, про забезпечення якого просить заявник, що є порушенням вимог п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Крім того, всупереч вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заявник не зазначив пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з імперативними приписами ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Отже, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків, у разі застосування забезпечувальних заході. Інститут зустрічного забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

За приписами ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, суд приходить до висновку, що вона у відповідності до ч. 10 ст. 153 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 151-153, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.В.Рукас