Вирок № 95079753, 22.02.2021, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/859/20

Номер провадження 1-кп/184/60/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Малашиної Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання – Михайлової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12020040360000261 від 21.04.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, громадянки України, незаміжньої, дітей на утриманні не має, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

- 05.01.2018 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді штрафу 850 гривень;

- 27.08.2019 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України, до покарання у виді штрафу 850 гривень;

- 10.10.2019 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, з випробувальним терміном 1 рік.

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

за участю: прокурора – Дороша Д.В., обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ :

21.04.2020 приблизно о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 прийшла до свого знайомого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає в кв. АДРЕСА_2 , де постукала в двері, проте, їй ніхто не відчинив. Після чого, ОСОБА_1 рукою натиснула на дверну ручку вхідних дверей вказаної квартири, які відкрилися. Відкривши вхідні двері кв. АДРЕСА_2 та переконавшись, що в квартирі нікого не має, у ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на проникнення до вказаної квартири та таємне викрадення майна належного ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний намір, в той же день та час ОСОБА_1 зайшла до спальної кімнати кв. АДРЕСА_2 , тим самим проникнула до житла, де продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи впевненою, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів викрала майно, належне ОСОБА_2 , а саме телевізор марки «HONDA» «HD LED241» вартість якого, відповідно до висновку експерта №19/104-17/12.1/108 від 23.04.2020 складає 1666,67 гривень, цифровий ефірний HD приймач марки «GEOTEX» моделі «GTX-35», вартість якого, відповідно до висновку експерта №19/104-17/12.1/108 від 23.04.2020, визначити не надалося можливим та кімнатну антену з підсилювачем марки «EUROSKY» моделі «ES-008 OMEGA», вартість якого, відповідно до висновку експерта №19/104-17/12.1/108 від 23.04.2020, визначити не надалося можливим.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1666,67 гривень.

Під час судового засідання обвинувачувана ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнала повністю та надала показання, що вона знає ОСОБА_2 , оскільки раніше працювала двірником біля будинку, в якому живе потерпілий. Крім того, вона йому інколи допомагала, а він, в свою чергу - їй. В 2020 році, точної дати вона не пам`ятає, вона прийшла до свого знайомого ОСОБА_2 , який проживає в кв. АДРЕСА_2 , проте двері їй ніхто не відчинив. Вона сама відкрила вхідні двері, натиснувши на ручку вхідних дверей. В квартирі нікого не було, та вона вирішила викрасти майно, яке знаходилось в квартирі. Вона взяла телевізор, Т2 тюнер та антену, поклала в пакет та вийшла з квартири потерпілого. Викрадений телевізор вона заклала в ломбард, а тюнер з антеною забрала додому за адресою АДРЕСА_1 . Ввечері до неї прийшли працівники поліції та вилучили викрадене. Викрадене майно було повернуто потерпілому. У вчиненому розкаюється, причиною скоєння злочину зазначила погане матеріальне становище, оскільки вона втратила роботу через те, що її донька залишила їй ( ОСОБА_1 ) свою дитину.

Покази обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, судом з`ясовано добровільність позиції обвинуваченої у визнанні вказаних обставин, а відтак у суду відсутні будь-які сумніви з цього приводу, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченої, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, визначивши відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно з ч. 5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують її особу, доходить висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» - в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаному з проникненням у житло доведена повністю, та кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; наявність обтяжуючої та пом`якшуючих обставин; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона раніше судима за корисливі злочини, що характеризує її, як таку, що схильна до антисоціальної поведінки, офіційно не працює, незаміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікарів нарколога, фтизіатра та психіатра не перебуває, із незадовільним станом здоров`я.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі № 1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачену ОСОБА_1 вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком ? 01 рік. Зазначений іспитовий строк відбуто не було, тобто до повного відбуття покарання ОСОБА_1 вчинила новий злочин.

Згідно ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст. 71, 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши прокурора, який вважає, що виправлення засудженої можливо лише шляхом ізоляції від суспільства, озвучивши письмову позицію потерпілого, який просить покарати обвинувачену, проте, не позбавляти її волі, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, з призначенням остаточного покарання шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, покарання за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року, з застосуванням положень ст. 72 КК України, що буде необхідним та достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2 ст.124 КПК України вважає, що витрати на залучення експерта, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази, суд вирішує виходячи з положень ст.100 КПК України.

Відносно обвинуваченої ОСОБА_1 по кримінальному провадженню запобіжний захід не застосовувався. Підстав для обрання та застосування суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 03 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 72 КК України здійснити переведення покарання у виді двох років обмеження волі, призначених вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року в один рік позбавлення волі із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати 01 (один) місяць позбавлення волі із невідбутої частини покарання за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 03 (три) роки 01 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати в порядку приведення цього вироку до виконання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) грн. 40 коп.

Речові докази:

- цифровий ефірний HD приймач GTX-35, разом з пультом ДУ та телевізійну кімнатну антену з підсилювачем марки «OMEGA ES-008», телевізор марки «HONDA HDLED241» разом з пультом ДУ, передані під розписку потерпілому ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили – залишити потерпілому;

- слід пальця руки, копію договору, відповідно до якого ОСОБА_1 21.04.2020 року заклала викрадений нею телевізор марки «HONDA HDLED241» разом з пультом ДУ ? залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.

За правилами, встановленими ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина