Рішення № 95078504, 18.02.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/22/21

Справа №754/6667/20

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2021 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Івченка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09.06.2020 відкрито провадження по справі.

Заявник обґрунтовує заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 92 років померла ОСОБА_2 (матір заявника), що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 17.08.2016, виданим Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Після смерті Спадкодавця залишилась спадщина, зокрема право власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 , який знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Філія ГК-3» по вул. Горбачова Омеляна, 3 в м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданим державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори від 16.09.2014 та відповідним Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.09.2014. Спадкодавець заповіту не залишила, а тому єдиним спадкоємцем першої черги за законом є її рідний син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших родичів ближчих за Заявника, які могли б також бути спадкоємцями першої черги за законом, спадкодавець не має. Після смерті Спадкодавця, Заявник будучи спадкоємцем, який постійно проживав зі Спадкодавцем на час відкриття спадщини з метою оформлення своїх спадкових прав звернувся до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори. На підставі звернення заявника державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу № 297/2020 від 10.03.2020. Проте, після перевірки наданих Заявником документів, державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної контори повідомив Заявника про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропущення останнім передбаченим законодавством строків для прийняття спадщини. Свою відмову державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної контори виклав у постанові від 10.03.2020 та мотивував неможливістю документального підтвердження проживання Заявника та Спадкодавця разом на час відкриття спадщини для прийняття спадщини. Справа у тому, що мати Заявника - Спадкодавець ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була фактично зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник також фактично зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2 , проте фактично з 2012 року проживає квартирі АДРЕСА_3 , яка належить йому на праві власності, що підтверджується відповідним свідоцтвом. Раніше матір Заявника проживала за своїм зареєстрованим місцем проживання, проте після смерті її чоловіка, через похилий вік матері та проблеми зі здоров`ям з метою догляду заявник забрав свою матір проживати до себе за місцем фактичного свого проживання в АДРЕСА_4 . За цією адресою спадкодавець проживала разом із заявником з серпня 2013 року по день смерті спадкодавця та час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, заявник позбавлений можливості підтвердити документально цей факт позасудовим шляхом і вимушений його встановлювати в судовому порядку. У зв`язку з викладеним заявник просить суд встановити юридичний факт, що Заявник ОСОБА_1 та його матір - Спадкодавець ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживали разом на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16.10.2020 витребувано у Дванадцятої київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №297/2020 від 10.03.2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.01.2021 до суду на виконання Ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 16.10.2020, надійшла спадкова справа №297/2020 від 10.03.2020, заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, 15.02.2021 до суду надійшла заява від представника заявника адвоката Карпенка Дмитра Олександровича відповідно до якої просив суд розглядати справу за відсутності заявника та представника заявника, заявлені вимоги підтримують та просять задовольнити.

Заінтересована особа Дванадцята київська державна нотаріальна в судові засідання не з`явилась, 25.09.2020 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що доводи заявника знайшли своє підтвердження і заява підлягає задоволенню, з таких підста

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , актовий запис №1469.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , видане Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 1086.

10.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , як єдиний спадкоємець.

10.03.2020 державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної контори виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки ОСОБА_1 пропустив строки для прийняття спадщини, мотивуючи постанову тим, що неможливістю документального підтвердження проживання заявника та спадкодавця разом на час відкриття спадщини для прийняття спадщини.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що матір заявника проживала за своїм зареєстрованим місцем проживання, проте після смерті її чоловіка, через похилий вік матері та проблеми зі здоров`ям з метою догляду заявник забрав свою матір проживати до себе за місцем фактичного свого проживання в АДРЕСА_4 , за цією адресою спадкодавець проживала разом із заявником з серпня 2013 року по день смерті спадкодавця та час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Родинні відносини та проживання ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_2 з серпня 2013 року по день смерті спадкодавця та час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджуються: свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , свідоцтво про право власності квартиру АДРЕСА_3 , видане Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради від 24.04.2012, довідкою ОСББ «Щасливий господар» № 1/06-03 від 06.03.2020, довідкою ОСББ «Щасливий господар» № 2/06-03 від 06.03.2020; дві довіреності видані Спадкодавцем на ім`я заявника, посвідченими 29.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смекаліною Л.Т., де вказано «В зв`язку з похилим віком довірительки та на її прохання довіреність посвідчено за місцем проживання довірительки за адресою: АДРЕСА_4 , о 9 год. 15 хв»; довідка про причини смерті, що видана КНП «Центр первинної медико- санітарної допомоги» Деснянського району, свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , видане Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві.

Обставин, які б давали підстави сумніватись у такому висновку - судом не встановлені.

Інші спадкоємці які б прийняли спадщину за законом, відсутні, відповідно до спадкового реєстру заповіти не складались.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення юридичного факту необхідне для прийняття спадщини.

На підставі викладеного враховуючи, що даний факт має для заявника юридичне значенню, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2-13, 76-80, 315-319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його матір - спадкодавець ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживали разом на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, місце знаходження за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 9, ЄДРПОУ: 02883185.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2021 у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.

Суддя В.В. Бабко