Вирок № 95078315, 23.02.2021, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 695/2968/19

1-кп/709/30/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О., Нікітенко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12018250150000887, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 серпня 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який народився у м. Черкаси, проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, працюючого в ТОВ «Стемакс», на утриманні має малолітню дитину, раніше несудимого,

-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Бердник В.П.,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

представника потерпілої - Гончара С.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Демчика В.І.,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 23 серпня 2018 року близько 17:08, керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись від м. Золотоноша в напрямку м. Черкаси на 12 км + 600 м автодороги Золотоноша - Сміла - Умань, що в адміністративних межах с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області, порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, діючи не обережно, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, перевищуючи максимально допустиму швидкість у населених пунктах (50 км/год), в момент об`єктивної спроможності не виявив небезпеку для руху у вигляді мопеду «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номеру), під керуванням ОСОБА_3 , котрий, рухаючись в попутному напрямку, почав виконувати маневр розвороту, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого скоїв зіткнення з останнім.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій мопеду «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номеру) ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких, знаходячись в КНП «Третя Черкаська міська лікарня Черкаської міської ради», помер. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 03-01/738 від 25 серпня 2018 року причиною смерті ОСОБА_3 є сполучена травма голови, тулубу, кінцівок, яка в своєму перебігу призвела до розвитку шоку.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 , а саме вимог п.п. 2.3 (б), 12.3 та 12.4 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до висновку судової комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи № 19/12-1/17/18-СЕ/19 від 18 лютого 2019 року знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної ДТП та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_3 .

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, виходячи з того, що загиблий також допустив порушення ПДР України. Показав, що того дня їхав у м. Черкаси у потоці автомобілів. У с. Благодатне, рухаючись у третій полосі, приблизно на відстані 100 м побачив як потерпілий виїхав із заправки і повернув голову, тобто оцінював обстановку. На відстані приблизно 30 м потерпілий різко здійснив маневр, що для нього було неочікуваним. Він смикнув руль вліво і натиснув на гальма. Після удару розбилося скло, відеореєстратор впав на підлогу, він хотів його підняти, а це розцінили як намагання його приховати. При цьому запис моменту ДТП на ньому відсутній внаслідок його несправності. Крім керма в момент ДТП він нічого не тримав. Швидку допомогу викликали свідки, він після ДТП перебував у стані шоку. Того дня видимість була гарна, було сухо. Гальмівного шляху не було, оскільки мопед потрапив під автомобіль та заважав гальмувати. На момент ДТП він мав водійський стаж 12 років. Вважав також, що загиблий ОСОБА_3 мав діяти відповідно до вимог п. 11.14 ПДР України. Йому відомо, що його батьки пропонували родичам потерпілого допомогу у лікарні, натомість останні сказали, що все вирішать потім.

Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, зокрема:

-показами потерпілої ОСОБА_2 про те, що вона йшла з роботи та в цей час її син ОСОБА_3 виїхав за нею і мав поїхати на заправку. Коли він виїхав, то вона до нього неодноразово телефонувала. При цьому він повідомив, що затримується на заправці пару хвилин. Вона його чекала, а його все не було. Вона багато разів набирала номер його мобільного телефону, однак він не відповідав. Після цього до неї зателефонував якийсь молодий чоловік та повідомив, що ОСОБА_3 потрапив в аварію. Вона зателефонувала старшому сину. Прибувши на місце пригоди, вона побачила сина, який ще розмовляв. Він запитав, що з ним трапилося, на що вона відповіла, що його збила машина. Люди визвали швидку допомогу. Коли вона була на місці пригоди, працівники поліції вже були присутні. ОСОБА_1 намагався покинути місце ДТП, однак його спинили сторонні водії. У нього в машині був відеореєстратор, однак він його зірвав та намагався викинути, проте особисто вона цього не бачила. Відеореєстратор вдалося вилучити, але на ньому були лише зимові записи. В подальшому під час операції в лікарні її син помер. Зателефонувала мати ОСОБА_1 та хотіла з нею поговорити. Кошти на поховання сина вона позичала у людей. За життя син піклувався про неї, допомагав з лікуванням. Після його смерті їй важко організувати своє життя;

-витягом з ЄРДР № 12018250150000887 від 24 серпня 2018 року, згідно з яким

23 серпня 2018 року о 17:10 на лінію «102» надійшло повідомлення, що на автодорозі Золотоноша - Черкаси в с. Благодатне Золотоніського району при в`їзді на дамбу водій автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 , рухаючись в напрямку м. Черкаси, не вибрав безпечної швидкості, в результаті чого здійснив ДТП, збивши ОСОБА_3 , який керував скутером «Honda» та рухався в попутному напрямку, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до медичної установи, де від отриманих травм помер (т. 1, а.с. 147);

-протоколом огляду місця ДТП від 23 серпня 2018 року, де зафіксовано, зокрема положення транспортних засобів на місці пригоди; наявність відокремлених від транспортного засобу частин та інших об`єктів; сліди юзу; сліди охолоджувальної рідини. З місця пригоди вилучені відеореєстратор, посвідчення водія, техпаспорт. Після закінчення огляду автомобіль «Chevrolet Aveo» та скутер «Honda» вилучені до Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області. Під час огляду місця ДТП застосовувалося фотографування, складено схему місця події (т. 1, а.с. 148-158);

-протоколом додаткового огляду місця ДТП від 24 серпня 2018 року, де зафіксовано, зокрема відомості про вилучення з місця пригоди полотенця з плямами бурого кольору та поліетиленової пляшки, а також за результатами проведеного огляду складено схему ДТП(т. 1, а.с. 159-166);

-постановою про недоцільність визнання предметів речовим доказом від 31 серпня 2018 року, відповідно до якої прийнято процесуальне рішення про недоцільність визнання речовими доказами у кримінальному провадженні відеореєстратора; полотенця з плямами бурого кольору та поліетиленової пляшки ємністю 1,5 л. При цьому відеореєстратор повернуто власнику, а полотенце та поліетиленову пляшку вирішено утилізувати (т. 1, а.с. 167);

-протоколом огляду від 31 серпня 2018 року, згідно з яким оглянуто спецпакет, в якому знаходився відеореєстратор, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ). В ході огляду відеореєстратора з нього вилучено картрідер з картою пам`яті та за допомогою ноутбука переглянуто відеофайли, що містяться на ній. При цьому встановлено, що відео, на якому були б зафіксовані обставини ДТП від 23 серпня

2018 року, не виявлено. Крім того, оглянуто спецпакет з полотенцем з плямами бурого кольору та поліетиленову пляшку. Виявлене під час огляду упаковано та опечатано до поліетиленового пакету чорного кольору та вилучено до СУ ГУНП в Черкаській області (т. 1, а.с. 168);

-протоколом огляду місця події від 24 серпня 2018 року, згідно з яким оглянуто приміщення моргу, де знаходиться труп ОСОБА_3 . Під час огляду виявлено садини та пошкодження: на лівій верхній частині голови; м`яких тканин на внутрішній стороні лівого бедра; колінних суглобах; ліктьових суглобах; множинні рани на руках; рубано-різана рана на лівому колінному суглобі (т. 1, а.с. 169);

-протоколом огляду від 12 вересня 2018 року, згідно з яким оглянуто DVD-R диск марки «BENQ», сірого кольору, об`ємом 4,7 GB з надписом на ньому барвниками зеленого кольору «ДТП 23.08.2018». Під час перегляду виявлено файл під назвою «ІРCamera1_Чапаэвка_Чапаэвка_20180823173947_264407.mp4», на якому відображені обставини ДТП від 23 серпня 2014 року за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Після перегляду диск поміщено до паперового конверту, опечатано та виконано пояснювальний запис. Крім того, під час огляду за допомогою програми «Проигрователь Windows Media» виконано скріншоти певних моментів відеозапису, які додані у вигляді таблиць до протоколу (т. 1, а.с. 170-175);

-супровідним листом та дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій) у порядку ст. 40 КПК України, згідно з яким працівникам Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області доручено встановити можливих очевидців події, а також вилучити відео з камер відеоспостереження в місці скоєння ДТП в період з 16:40 по 17:10 23 серпня 2018 року (т. 1, а.с. 176, 177);

-рапортом оперуповноваженого СКП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області Бондар В.Г. від 6 вересня 2018 року, відповідно до якого останнім переглянуто відео з зовнішніх камер відеоспостереження, встановлених на 12 км автодороги Золотоноша - Сміла - Умань на виїзді з с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області, що використовуються Золотоніським ВП ГУНП в Черкаській області,в період часу з 16:40 по 17:10 23 серпня 2018 року,та на позначці 17:08 виявлено ДТП за участі автомобіля «Chevrolet Aveo» та мопеду. В подальшому з сервера скопійовано частину вказаного відео на оптичний диск та зроблено відповідний надпис на його зовнішній частині «ДТП 23.08.2018». Крім того, в ході виконання доручення в частині встановлення очевидців ДТП, останніх не виявлено (т. 1, а.с. 178);

-постановою про визнання речовим доказом від 17 вересня 2018 року, відповідно до якої виявлені та оглянуті в ході огляду місця події від 23 серпня 2018 року на автодорозі Золотоноша - Черкаси в с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області транспортні засоби, а саме автомобіль «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) та мопед «Honda» (без реєстраційного номеру) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та передано на зберігання на територію майданчику зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів при Золотоніському ВП ГУНП в Черкаській області (т. 1, а.с. 179);

-ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від

20 вересня 2018 року у справі № 711/7890/18 про накладення арешту на автомобіль «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) (т. 1, а.с. 180-181);

-ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від

20 вересня 2018 року у справі № 711/7888/18 про накладення арешту на мопед «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номеру) (т.1, а.с. 182-183);

-ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від

19 вересня 2018 року у справі № 711/7885/18 про призначення експертизи технічного стану мопеду «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номеру), проведення якої доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України (т. 1, а.с. 184-185);

-супровідним листом, довідкою про витрати на проведення експертизи, висновком експерта від 18 жовтня 2018 року № 4/798, відповідно до якого до моменту ДТП рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система заднього колеса мопеда «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номера) знаходилися у працездатному стані; оскільки на момент огляду гальмовий трос передніх гальм відсутній, і від`єднання троса могло відбутися як під час ДТП, так і носити експлуатаційний характер, тому дати відповідь на питання чи знаходилась у працездатному стані до моменту ДТП робоча гальмова система переднього колеса мопеда «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номера) не представляється можливим; оскільки до моменту ДТП рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система заднього колеса мопеда «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номера) знаходилася у працездатному стані, тому відповідь на питання № 2 ухвали з технічної точки зору втрачає сенс (т. 1, а.с. 186, 187, 188-193);

-ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від

19 вересня 2018 року у справі № 711/7886/18 про призначення експертизи технічного стану автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ), проведення якої доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України (т. 1, а.с. 194-195);

-супровідним листом, довідкою про витрати на проведення експертизи, висновком експерта від 16 жовтня 2018 року № 4/792, відповідно до якого до моменту ДТП деталі рульового керування, робочої гальмівної системи та ходової частини автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) знаходилися у працездатному стані; дослідження, проведені по питанню № 1 постанови, вказують на те, що до моменту ДТП деталі рульового керування, робочої гальмівної системи та ходової частини автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) знаходилися у працездатному стані, тому відповідь на питання № 2 постанови з технічної точки зору втрачає сенс (т. 1, а.с. 196, 197, 198-203);

-ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від

19 вересня 2018 року у справі № 711/7887/18 про призначення транспортно-трасологічної експертизи, проведення якої доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України (т. 1, а.с. 204-205);

-супровідним листом, довідкою про витрати на проведення експертизи, висновком експерта від 17 жовтня 2018 року № 4/791, відповідно до якого в первинний контакт вступила передня частина автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ), а саме передній бампер, передня частина капоту, радіатор та задня ліва бокова частина мопеда, а саме ліва частина заднього колеса, кришка зчеплення, ліва рама; кут між повздовжніми вісями автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) та мопеда «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номеру) знаходиться в межах близько 60? ± 5?; місце зіткнення автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) та мопеда «Ноnda Тасt» розташоване на проїзній частині дороги Золотоноша - Черкаси перед утворенням плями охолоджувальної рідини та слідів юзу (позначка 2 і 3 на схемі до протоколу огляду місця події від 23 серпня 2018 року та на схемі додаткового протоколу огляду місця події від 24 серпня 2018 року); дати відповідь на питання «Як саме розташовувались автомобіль «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) та мопед «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номеру), відносно елементів проїзної частини та місця зіткнення в момент первинного контактування один з одним, враховуючи сліди, зафіксовані у протоколах огляду місця події та план схемах до них?» не представляється можливим з причин, зазначених у дослідницькій частині (т. 1, а.с. 206, 207, 208-217);

-протоколом огляду місця події від 5 жовтня 2018 року з доданими схемою та таблицею зображень, згідно з якими оглянуто 12 км автодороги Золотоноша - Сміла - Умань, що знаходиться в адміністративних межах с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області, з метою встановлення розмірів дорожньої розмітки 1.5 в напрямку

м. Черкаси з моменту попадання її в поле видимості відеокамери (т. 1, а.с. 218-221);

-ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 серпня 2018 року у справі № 712/10100/18 про призначення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , проведення якої доручено експертам КУ «Черкаського обласного бюро СМЕ» (т. 1, а.с. 222);

-супровідним листом, висновком експерта від 25 серпня 2018 року № 03-01/378, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_3 є сполучена травма голови, тулубу та кінцівок, яка в своєму перебігу призвела до розвитку шоку. Вказана травма представлена у вигляді закритої травми грудної клітки з двобічним гемотораксом та забоєм обох легень; закритої травми живота з розривом селезінки та лівого куполу діафрагми (за клінічними даними), гемоперитонеумом; синців та саден на тулубі та кінцівках; саден на голові; крововиливів в м`які покрови голови з внутрішнього боку; перелому правої стегнової кістки; перелому лівої великогомілкової кістки. Вказана травма виникла від дії тупих предметів, можливо під час ДТП, що сталася 23 серпня 2018 року, та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Між вказаною травмою та настанням смерті існує прямий причинний зв`язок. Згідно з даними медичної документації смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 21:50, що відповідає дослідженим трупним явищам. При дослідженні трупа, окрім вищевказаної сполученої травми, тілесних ушкоджень не виявлено. При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі трупа спирти не виявлені (т. 1, а.с. 223, 224-226);

-ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від

28 грудня 2018 року у справі № 711/11091/18 про призначення комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи, проведення якої доручено експертам ДНДЕКЦ МВС України (т. 1, а.с. 227-228);

-супровідним листом, довідкою про витрати на проведення експертизи, висновком експерта від 18 лютого 2019 року № 19/12-1/17/18-СЕ/19, відповідно до якого час, який пройшов з моменту початку зміни напрямку руху ліворуч мопедом до моменту зіткнення, становить 3,8 с; швидкість руху автомобіля «Chevrolet Aveo»

(д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 становить 97...107 км/год; уданій дорожній обстановці відповідно до відеозапису та висновків транспортно-трасологічної експертизи від 17 жовтня 2018 № 4/791 місце зіткнення транспортних засобів було розташовано у лівій смузі руху по напрямку до м. Черкаси (смуга руху автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ); у даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 )

ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 та 12.4 ПДР України; у даній дорожній обстановці водій мопеду ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 10.4 ПДР України; уданій дорожній обстановці водій ОСОБА_1 з заданого моменту виникнення небезпеки для руху мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР України; у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.3 та 12.4 ПДР України; у даній дорожній обстановці в діях водія мопеда ОСОБА_3 убачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 10.4 ПДР України; у даній дорожній обстановці невідповідності дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 12.3 ПДР України та дій водія мопеда ОСОБА_3 вимогам п.п. 10.1 та 10.4 ПДР України, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з настанням події даної ДТП (т. 1, а.с. 229, 230, 231-246);

-ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від

28 лютого 2019 року у справі № 711/1721/19 про призначення комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи за клопотанням ОСОБА_2 , проведення якої доручено експертам Харківського НДІСЕ ім. М.Бокаріуса (т. 1, а.с. 247-248);

-ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від

4 березня 2019 року у справі № 711/1721/19 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 лютого 2019 року

(т. 1, а.с. 249);

-заявою потерпілої ОСОБА_2 від 29 серпня 2019 року про долучення висновку експертів, супровідним листом, висновком експертів за результатами проведення комісійної судової автотехнічної експертизи № 6050/17443 від 19 серпня 2019 року, відповідно до якого в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія мопеда «Ноnda» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.4 ПДР України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП; в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «Chevrolet Aveo» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 «б» ПДР України. Невідповідності дій водія автомобіля «Chevrolet Aveo» ОСОБА_1 вимогам п. 12.3 ПДР України знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП; вирішення питання відносно того, чи міг водій мопеда «Ноnda» ОСОБА_3 визначити швидкість руху автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ), що рухався по лівій смузі в попутному з ним напрямку, виходить за межі компетенції експертів-автотехніків та дане питання експертами не вирішувалося; в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) не суперечили вимогам п. 11.2 ПДР України; з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку експертів, вирішення, питання: «Чи перебуває у причинному зв`язку із ДТП, зокрема порушення водієм автомобіля «Chevrolet Aveo» вимог п. 11.2 ПДР України?» - позбавлено логічного змісту (т. 1, а.с. 250, т. 2 а.с. 1, 2-11);

-постановою слідчого про уточнення даних від 27 серпня 2019 року, відповідно до якої постановлено вважати вірним ПІБ потерпілого (загиблого) - « ОСОБА_3 » (т. 2, а.с. 12);

-копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 від 27 серпня 2018 року (т. 2, а.с. 22);

-зберігальною розпискою ОСОБА_1 від 27 вересня 2018 року про отримання від слідчого водійського посвідчення на своє ім`я та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) для зберігання (т. 2, а.с. 17);

-зберігальною розпискою ОСОБА_1 від 30 вересня 2018 року про отримання від слідчого відеореєстратора з флешкою та зарядним пристроєм для зберігання (т. 2,

а.с. 18);

-характеризуючими матеріалами, відповідно до яких ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем роботи, має водійське посвідчення та право керування транспортним засобом «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ), що належить його батькові (т. 2, а.с. 13, 14-16, 21).

Крім того, судом за участі сторін кримінального провадження оглянуто відеозапис, що міститься на DVD-R диску з написом «Диск з відео ДТП 23.08.18», на якому зафіксовано момент ДТП за участі автомобіля «Chevrolet Aveo»

(д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_1 та мопеда «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номеру) під керуванням ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 23).

Захисником Демчиком В.І. заявлено клопотання про визнання вказаного доказу недопустимим з огляду на порушення процедури його отримання, оскільки відеокамера, за допомогою якої зроблено відеозапис, не вилучалася та не оглядалася, натомість відеозапис скопійовано на оптичний диск, тоді як мав бути вилучений саме жорсткий диск.

Зі змісту ст. 86 КПК України вбачається, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом; недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК України).

Згідно з ч.ч. 1 і 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом; сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Пунктом 1 ч. 2 цієї статті Кодексу визначено, що до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених ч. 1 цієї статті, можуть належати, матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Так, під час судового розгляду судом досліджувалися наступні письмові докази: доручення старшого слідчого ВРЗ СТ СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від

31 серпня 2018 року щодо вилучення відео з камер відеоспостереження в місці скоєння ДТП в період з 16:40 по 17:10 23 серпня 2018 року (т. 1, а.с. 176), рапорт о/у СКП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області Бондар В.Г. від 6 вересня 2018 року про виявлення відповідного відеозапису з зовнішніх камер відеоспостереження, встановлених на 12 км автодороги Золотоноша - Сміла - Умань на виїзді з с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області, що використовуються Золотоніським ВП ГУНП в Черкаській області, та копіювання з сервера частини вказаного відео на оптичний диск; протокол огляду від 12 вересня 2018 року, згідно з яким вказаний відеозапис переглянуто слідчим.

Крім того, за клопотанням прокурора судом у якості свідка допитано

ОСОБА_4 , який здійснював досудове слідство у даному кримінальному провадженні та показав, що під час виїзду на місце ДТП встановлено наявність двох відеокамер, одної - на перехресті, іншої - на стовпі. Ним видано відповідне доручення оперативним співробітникам. Диск з відеозаписом він отримав на підставі рапорту. В подальшому відеозапис ним оглянуто, про що складено протокол огляду. Зазначив, що підстав для вилучення вказаного відеозапису шляхом тимчасового доступу до речей і документів не було, оскільки він перебував у віданні Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, що перебуває у підпорядкуванні ГУНП в Черкаській області. При цьому під час відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту будь-яких зауважень до вказаного доказу не було. Підтвердив також, що камеру відеоспостереження він не оглядав.

З долученої прокурором до матеріалів кримінального провадження копії листа Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області від 25 вересня 2020 року вбачається, що встановлені у с. Благодатне Золотоніського району камери відеоспостереження перебувають на балансі ГУНП в Черкаській області (т. 2, а.с. 91).

Отже, оцінюючі досліджені судом процесуальні документи та покази свідка ОСОБА_4 у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вказаний відеозапис як доказ отримано в межах кримінального провадження з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстави для визнання його недопустимим відсутні. При цьому доводи захисника Демчика В.І. щодо необхідності огляду відеокамери, надання оригіналу відеозапису, а не його копії, суд оцінює критично з огляду на те, що справжність відеозапису сторонами не оспорюється, як і обставини та механізм зафіксованої на ньому ДТП.

Таким чином, враховуючи наявність достатньої кількості допустимих та належних доказів, досліджених під час судового розгляду, що виключають будь-які сумніви та підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що в ході судового розгляду було повністю доведено його вину в інкримінованому йому злочині, за вчинення якого останній підлягає покаранню.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно з

п. 1, ч. 1 ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття.

При цьому суд оцінює критично доводи представника потерпілої Гончара С.М. про відсутність пом`якшуючих обставин, виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, спрямованих на відшкодування завданої шкоди, а визнання вини не є пом`якшуючою обставиною.

Так, згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня

2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Натомість дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Таким чином поняття щирого каяття та дієвого каяття не є тотожними.

Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 визнав інкриміновані йому порушення ПДР України, що призвело до ДТП, дав правдиві покази, не приховував жодних обставин вчиненого злочину та з початку судового розгляду висловлював готовність відшкодувати заподіяну шкоду, розмір якої визначить суд.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький, а тому виправлення останнього без ізоляції від суспільства можливе і не становить високої загрози для суспільства чи окремих осіб (т. 1, а.с. 92-93).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин; відношення обвинуваченого ОСОБА_1 до скоєного; особу обвинуваченого

ОСОБА_1 , який раніше несудимий, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину; наявність обставини, що пом`якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості скоєного злочину, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. При цьому суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, та покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання останнього, на думку суду, можливе без ізоляції від суспільства.

Призначаючи вказане покарання, суд бере до уваги, що інкримінований обвинуваченому ОСОБА_1 злочин, у вчиненні якого він визнав себе винним, є за своєю суттю необережним злочином. Крім того, зі змісту досліджених судом висновків експертів вбачається, що одночасно мала місце невідповідність дій загиблого ОСОБА_3 вимогам п.п. 10.1 та 10.4 ПДР України, яка з технічної точки зору, перебуває у причинному зв`язку з настанням події даної ДТП, що у свою чергу знижує ступінь небезпеки вчиненого.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, у загальному розмірі 496581,86 гривень.

В обґрунтування позову зазначалося, що потерпілою здійснено витрати на поховання загиблого у розмірі 13358,86 гривень, на поминальні обіди у розмірі

28705,00 гривень, на виготовлення надгробного пам`ятника у розмірі 154518,00 гривень, про що свідчать додані до позову копії договору-замовлення № 593 на організацію та проведення поховання від 25 серпня 2018 року з довідкою про оплату ритуальних послуг, копія накладної № 14 від 26 серпня 2018 року, копія рахунку від 31 серпня 2018 року, копія рахунку від 30 вересня 2019 року, копія накладної № 16 від 24 серпня 2019 року, копіями наряду-замовлення на виготовлення гранітного пам`ятника «габро» від

29 листопада 2018 року з квитанціями до прибуткового касового ордеру № 37 від

29 листопада 2018 року і № 45 від 18 серпня 2019 року (т. 1, а.с. 44-52).

Крім того, внаслідок загибелі сина потерпілій заподіяно моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, значному стресі, стані апатії, втраті інтересу до життя. Вказану моральну шкоду оцінити у грошовому виразі неможливо. Проте, зважаючи на розумний підхід до відшкодування коштів, понесені моральні страждання потерпіла оцінила у 300000,00 гривень.

За клопотанням сторони захисту на підтвердження моральної шкоди судом допитано свідків.

Так, свідок ОСОБА_5 показала, що життя потерпілої ОСОБА_2 , тобто її свекрухи, після смерті сина змінилося, зокрема вона постійно плаче, настрій з веселого, радісного, змінився на сумний. Одного разу, коли вони йшли із зупинки, ОСОБА_2 раптово впала, оскільки їй стало зле, чого раніше з нею не траплялося. Вона часто згадує сина. Потерпілу вона знає вже вісім років, має з нею гарні відносини. Хоча вони з чоловіком проживають у Хмельницькій області, однак часто протягом року, близько

5-7 разів, приїжджають в гості до ОСОБА_2 . Під час телефонних розмов з ОСОБА_2 остання часто перебуває в цей час у лікарні.

Свідок ОСОБА_6 , яка є подругою потерпілої ОСОБА_2 , показала, що знає її шість років, їх здружила війна. Вона є волонтером і саме на сході України познайомилася із загиблим ОСОБА_3 , який дав номер мобільного телефону своєї матері - ОСОБА_2 , і з того часу вони дуже тісно спілкуються. Загиблий ОСОБА_3 і її син брали участь у бойових діях. Про смерть ОСОБА_3 вона дізналася від свого сина. Потерпілу вона підтримувала як після ДТП, так і на даний час. Стверджувала, що після смерті сина потерпіла ОСОБА_2 «згоріла» на очах, зокрема в неї змінився стан здоров`я в бік погіршення. До того ж вона була неодноразово свідком втрати потерпілою свідомості, оскільки вони часто разом відвідують кладовище, де поховано ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_7 , який є співмешканцем потерпілої ОСОБА_2 , показав, що проживає з нею разом десять років однією сім`єю. Загиблий ОСОБА_3 потрапив на схід України через деякий час після призову на строкову військову службу, де прослужив три роки. Поки син був на війні потерпіла ОСОБА_2 була весь час в напрузі і стресовому стані. Після повернення ОСОБА_3 додому вона була щасливою, однак після його загибелі остання весь час перебуває у стресовому та хворобливому стані.

Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_2 та її представник Гончар С.М. позов підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у ньому. На підтвердження моральної шкоди додатково надали копії виписки з історії хвороби потерпілої ОСОБА_2 та направлення № 904 на стаціонарне лікування останньої (т. 2,

а.с. 94-95).

Прокурор Бердник В.П. також підтримала цивільний позов.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Демчик В.І. при вирішенні позову покладалися на розсуд суду, виходячи з того, що суму матеріальної і моральної шкоди має визначити суд. Додатково надали копію полісу № АМ/4143040 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відповідно до якого є ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (т. 2,

а.с. 96).

Вивчивши матеріали цивільного позову, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Потерпілою, як цивільним позивачем, не залучено до участі у справі у якості співвідповідача страхову компанію ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Стороною захисту такого роду клопотання також не заявлялося. При цьому суд позбавлений повноважень із власної ініціативи залучати у кримінальному провадженні іншого цивільного відповідача.

У ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За таких обставин цивільний позов підлягає розгляду в межах заявлених потерпілою ОСОБА_2 позовних вимог до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 1177 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зі змісту ст. 1201 ЦК України вбачається, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» витрати на виготовлення пам`ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам`ятників і огорож в даній місцевості.

При цьому Верховний Суд України в своїй ухвалі від 29 вересня 2010 року у справі № 6-35316св10 зазначив, що понесені на організацію поминального обіду затрати не відносяться до витрат з поховання.

Виходячи з того, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про граничну вартість стандартних надгробних пам`ятників в Черкаській області, беручи до уваги відсутність обґрунтованих заперечень щодо заявлених позовних вимог в цій частині зі сторони захисту, натомість враховуючи належне документальне підтвердження понесених витрат на поховання, зокрема на виготовлення пам`ятнику, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково, а саме у розмірі 167876,86 гривень, відмовивши у задоволенні позовних вимог в частині вартості поминальних обідів у загальному розмірі 28705,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з вимогами абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають до задоволення у повному обсязі.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у загальному розмірі 10296,00 гривень.

До обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою Придніпровського районного суду

м. Черкаси від 30 серпня 2019 року у справі № 711/7004/19 застосовувався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строк дії якого закінчився.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_1 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3

ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 167876,86 гривень та моральну шкоду у розмірі 300000,00 гривень.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2018 року у справі № 711/7890/18 на автомобіль «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2018 року у справі № 711/7888/18 на мопед «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номеру).

Речові докази, а саме: автомобіль марки «Chevrolet Aveo» (д.н.з. НОМЕР_1 ), мопед «Ноnda Тасt» (без реєстраційного номеру), що зберігаються на території майданчику зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів при Золотоніському РВП ГУНП в Черкаській області, - повернути власникам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у загальному розмірі 10296,00 гривень.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і його захиснику, прокурору, потерпілій таїї представнику.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В. Чубай