Ухвала суду № 95076698, 23.02.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2122/21

Категорія 81

2/295/1304/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2021 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Єригіна І.М.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про визнання договору відступлення права вимоги за договором споживчого кредитування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою та просила звільнити її від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів»; розглянути справу у порядку спрощеного провадження без виклику сторін; захистити права споживача банківських послуг шляхом визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 26.12.2019 № 2612-01, укладеного між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» / код 39992082 м.Київ, вул. Набережна-Лугова, б. 8 / і ТОВ ФК «Кредит - Капітал» / м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, кв. 28 код 35234236/ в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором № 2203687555 від 17.06.2008, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 .

Звертаючись з вказаним позовом до Богунського районного суду м.Житомира, ОСОБА_1 помилково посилається на ч. 5 ст. 110 ЦПК України, і зазначає що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (ч. 5 ст. 28 ЦПК України).

Розглядаючи питання щодо можливості прийняття справи до провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Положення пунктів 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

В цьому випадку предметом спору є визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 26.12.2019 р. № 2612-01, укладеного між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» / код 39992082 м. Київ, вул. Набережна-Лугова, б. 8 / і ТОВ ФК «Кредит - Капітал» / м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, кв. 28 код 35234236/ в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором № 2203687555 від 17.06.2008, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 .

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб позов стосувався захисту прав споживача, такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

В статті 4 Закону визначено основні права громадян як споживачів, а саме: права споживачів на належну якість продукції та обслуговування; на безпеку продукції; на необхідну достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника; на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяною небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством; на обмін товару неналежної якості.

Отже, позов є таким, що пов`язаний з порушенням права споживача, коли порушене, оспорюване або невизнане право, з захистом якого позивач звернувся до суду, передбачено положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого у позовній заяві має бути викладено, яке саме право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити, тощо.

Крім того, Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві кредитної послуги. Зокрема, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають зобов`язальні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 не є споживачем за договором про відступлення права вимоги від 26.12.2019 № 2612-01, відповідно, не підлягають застосуванню норми Закону України «Про захист прав споживачів» та приписи ч. 5 ст. 28 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Враховуючи викладені обставини та зазначені норми чинного законодавства України встановлено, що справа не підсудна Богунському районному суду м.Житомира, у зв`язку з чим цивільну справу слід передати для розгляду за місцем знаходження відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» (м.Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5Б), що належить до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А).

За викладених обставин, керуючись ст. ст. 19, 27, 28, 31, 260, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи №295/2122/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про визнання договору відступлення права вимоги за договором споживчого кредитування недійсним - направити за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Єригіна