Ухвала суду № 95073529, 22.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

22 лютого 2021 року Справа № 580/3362/20

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Білоноженко М.А., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №580/3362/20 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №580/3362/20, в якій заявник просить:

- зобов`язати Черкаську міську раду подати у 15-ти денний строк звіт до суду про виконання судового рішення від 23 листопада 2020 року у справі №580/3362/20 в частині зобов`язання Черкаської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,0660 га, яка розташована на розі АДРЕСА_1 (опис № 1/01-04/3135) на черговій сесії Черкаської міської ради та прийняти рішення у відповідності до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що судове рішення від 23 листопада 2020 року у справі №580/3362/20 набрало законної сили - 24.12.2020р., разом з тим, 26.01.2021р. відбулась чергова сесія Черкаської міської ради на якій не було розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чим проігноровано вищевказане рішення суду, та зумовила дане звернення позивача про встановлення судового контролю.

Відповідно до вимог частини 1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки КАС України не встановлений окремий порядок розгляду заяв про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, суд прийшов до висновку про встановлення порядку розгляду такої заяви на власний розсуд. З огляду на зміст заяви та фактичні обставини справи суд вважає за можливе розглянути подане клопотання без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За наслідками розгляду клопотання позивача про встановлення судового контролю, судом встановлено, що Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2020р. у справі №580/3362/20, адміністративний позов задоволено повністю. Зобов`язано Черкаську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,0660 га, яка розташована на розі АДРЕСА_1 (опис № 1/01-04/3135) на черговій сесії Черкаської міської ради та прийняти рішення у відповідності до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Вказане Рішення суду від 23.11.2020р. у справі №580/3362/20 набрало законної сили — 24.12.2020р., в зв`язку із чим 30.12.2020р. Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у вищевказаній частині рішення суду.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Частинами 4, 7 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а.

Крім того, суд враховує те, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”).

Так, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України “Про виконавче провадження” врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Як встановлено вище судом, 30.12.2020р. Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у даній справі про зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,0660 га, яка розташована на розі АДРЕСА_1 (опис № 1/01-04/3135) на черговій сесії Черкаської міської ради та прийняти рішення у відповідності до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів того, що за наслідками здійснення державним виконавцем виконавчих дій, згідно положень Закону України “Про виконавче провадження”, спрямованих на примусове виконання рішення суду в даній справі, судове рішення залишається не виконаним.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про передчасність поданої заяви та як наслідок про необхідність відмови у її задоволенні.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №580/3362/20 - відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко