Ухвала суду № 95073402, 18.02.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2635/19

УХВАЛА

18 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.

за участі:секретаря судового засідання Данилюк К.Б. представника відповідача Кравець І.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо здійснення судового контролю по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

та звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений частково.

Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії позивача та зобов`язав перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року пенсію з урахуванням 100 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01 березня 2018 року. У межах суми стягнення за один місяць рішення звернуте до негайного виконання. Також суд зобов`язав відповідача подати звіт про виконання рішення у місячний строк з дати набрання ним законної сили.

Рішення суду набрало законної сили 07.08.2020 року.

Від ОСОБА_1 09.09.2020 року надійшла заява про накладення на відповідача штрафу за невиконання рішення суду.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов звіт №2200-0804-7/38911 від 04.09.2020 року про виконання рішення суду. У звіті відповідач посилався на те, що позивачу був проведений перерахунок пенсії та виплачені кошти в межах суми стягнення за один місяць. Що стосується решти коштів, відповідач посилався на відсутність фінансування та окремого порядку виплати цих коштів.

24 вересня 2020 року суд визнав зазначений звіт від 04.09.2020 року таким, що не підтверджує повне належне виконання рішення суду, зокрема, в частині виплати ОСОБА_1 усієї (повної) суми перерахованої пенсії (з урахуванням доплати) згідно з рішенням суду. Суд встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк для подання Хмельницькому окружному адміністративному суду звіту про повне та належне виконання рішення суду.

Ухвалу від 24 вересня 2020 року відповідач оскаржив в апеляційному порядку.

17 грудня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року - без змін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало другий звіт №2200-0804-7/47424 від 26.10.2020 року ( надійшов 29.10.2020) про виконання рішення суду.

ОСОБА_1 подав заяву про накладення на відповідача штрафу за невиконання рішення суду відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КАС України (повторно).

Суд призначив до спільного розгляду в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу за невиконання рішення суду та заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про прийняття звіту ( повторного) про виконання рішення суду.

В судове засідання позивач не з`явився, подавши заяву, де просить розглядати питання без його особистої присутності.

Представник відповідача щодо заяви позивача заперечує, вважаючи, що ГУ ПФУ у Хмельницькій області вчинило усі необхідні дії з метою виконання рішення суду, однак виплата коштів позивачу на даний час неможлива через відсутність фінансування та відсутність окремого порядку виплати. Відповідач також зазначає, що можливе виділення коштів на вказані цілі у 2021 році. Просить прийняти звіт відповідача про виконання рішення. Зазначає, що заборгованість з пенсії включена в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Виплата здійснюється в порядку календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у цій справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 17.04.2020 року позивачу нараховано доплату за грудень 2019 року в сумі 1165,26 грн., яку виплачено 04.06.2020 року ( в частині негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць)

12.08.2020 року ОСОБА_1 проведений перерахунок пенсії з 05.03.2019 року, внаслідок якого нарахована доплата за період з 05.03.2019 року по 30.11.2019 року в сумі 10336,99 грн.

Суд звертає увагу на те, що розглядається питання про прийняття другого звіту про виконання рішення суду, оскільки перший звіт був визнаний таким, що не підтверджує повне виконання рішення суду.

З зазначеними висновками погодився і суд апеляційної інстанції у постанові від 17 грудня 2020 року.

У поданих суду звітах Головне управління покликається на те, що питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів було врегульоване постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року «Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». На даний час визнані протиправними та не чинними пункти 1 та 2 цієї постанови, а тому відповідач вважає, що це створило правову невизначеність у даному питанні, яка може бути усунута лише шляхом прийняття відповідного нормативного акту. З посиланням на вказану обставину відповідач зазначає, що решта суми доплати до пенсії позивача за період з 05.03.2019 року по 30.11.2019 року в розмірі 10336,99 грн. може бути виплачена після врегулювання питання на законодавчому рівні, або виділення окремого фінансування на вказані цілі.

Отже, відповідач виконав рішення суду лише в частині перерахунку пенсії позивача та виплати у межах суми стягнення за один місяць, тоді як сума перерахованої пенсії 10336,99 грн. позивачу з 07.08.2020 року ( дата набрання рішенням законної сили ) не виплачена.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно з ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які виплати проводити громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату коштів, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У справі "Шмалько проти України" Європейський суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. У справі "Півень проти України" Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.

Зважаючи на це, покликання відповідача на відсутність фінансових ресурсів не може вважатись обставиною, що виправдовує невиконання судового рішення. Невиплата особі коштів з посиланням на їх відсутність без будь-яких належних доказів, які це підтверджують (листи про відсутність коштів не є належними доказами), порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.

Суд звертає увагу на те, що здійснення перерахунку пенсії є лише передумовою її виплати, однак не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки рішенням суд зобов`язав пенсійний орган не лише провести перерахунок, але й виплатити позивачеві повну суму перерахованої пенсії.

Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

В ухвалі Верховного Суду від 04.05.2020 року у справі №160/3586/19 зазначено про те, що здійснення лише перерахунку (розрахунку) пенсії, та не здійснення її виплати, є доказом невиконання судового рішення, у зв`язку з цим наявні підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.

Крім того, заборгованість по перерахунку за рішенням суду у цій справі є заборгованістю з виплати того ж виду періодичного платежу, а саме пенсії, яку орган пенсійного фонду щомісяця виплачує позивачу з коштів Пенсійного фонду. Таким чином, покликання на неможливість виплати коштів через відсутність будь-яких додаткових Порядків або коштів є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на викладене, суд за наслідками розгляду другого звіту, який надійшов 29.10.2020 року, вважає його таким, що не підтверджує повне виконання рішення суду. Суд вважає можливим застосувати положення ст. 382 КАС України та накласти на керівника відповідача штраф на рівні мінімальної межі, визначеної у цій статті ( 20 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на дату прийняття ухвали), половину якого стягнути на користь позивача, половину - на користь Державного бюджету України.

Суд також встановлює відповідачу новий строк для повного виконання рішення суду та виплати позивачу нарахованих коштів.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі та стягнення штрафу - задовольнити.

Визнати поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіт за №2200-0804-7/47424 від 26.10.2020 року таким, що не підтверджує виконання рішення суду належним чином та у повному обсязі.

Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, станом на дату прийняття ухвали - 45400 грн.,

з яких половину суми штрафу - 22700 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 ,

іншу половину суми штрафу - 22700 грн. стягнути на користь Державного бюджету України.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк для подачі звіту про виконання судового рішення - протягом 15 днів з дати прийняття ухвали, зобов`язавши виконати рішення суду належним чином у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 22 лютого 2021 року

Головуючий суддя І.С. Козачок