Рішення № 95072966, 22.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 лютого 2021 року № 520/17985/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не застосуванні при визначенні розміру грошового забезпечення відомості, про які містить довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 30.11.2020 року № ФХ95263 станом на 05.03.2019 року положення п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” протиправною;

- зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка містить відомості про грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” станом на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) та додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704 та надати оновлені дані про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області для перерахунку пенсії з врахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем на виконання рішення суду від 29.10.2020 року по справі №520/12220/2020 було виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення №ФХ-95263 від 30.11.2020 року, визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 року №704, станом на 05.03.2019 року та направлено останню до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Однак, зазначена довідка не відповідає вимогам п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з рахунком не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установлено Законом України «Про Державний бюджет України за 2019 рік» станом на 01.01.2019 року. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останнім вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, оскільки позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, представником відповідача вказано на помилковість доводів позивача стосовно протиправного незастосування пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з огляду на обставини того, на виконання положень ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, п. 1, 2 Постанови №45, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, якою, зокрема, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, а саме п.4 викладено в наступній редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”. Відтак, представником відповідача зазначено, що саме в такому порядку було розраховано розмір посадового окладу і окладу за військовим званням позивачу, підстав проводити розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням розміру 50% мінімальної заробітної плати – немає.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді викладача кафедри факультету загальної авіаційної підготовки Харківського інституту льотчиків ВПС.

Наказом Міністра оборони №41 від 27.01.1995 року було звільнено з військової служби у запас та виключений зі списку особового складу у запас та виключений зі списку особового складу з 08.05.1995 року.

Позивачем у позовній заяві вказано, що йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» як колишньому військовослужбовцю з 09.05.1995 року.

Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи позивача стосовно того, що на виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року по справі №520/12220/2020 відповідачем було виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення №ФХ-95263 від 30.11.2020 року, визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 року №704, станом на 05.03.2019 року, яка містить відомості: посадовий оклад – 7750,00 грн., оклад за військове звання (підполковник) – 1410,00 грн., надбавка за вислугу років 45% - 4122,00 грн., надбавка за особливості проходження служби 65% - 8633,20 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 1162,00 грн., премії 35% - 2712,50 грн..

Зазначену довідку було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Позивачем із посиланням на обставини набуття чинності постановами Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особа, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” вказано, що зазначена довідка не відповідає вимогам п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з рахунком не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установлено Законом України «Про Державний бюджет України за 2019 рік» станом на 01.01.2019 року.

На думку позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання здійснювалось при урахуванні прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII, в редакції чинній на час звільнення позивача із служби, (надалі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" визначено, що Кабінет Міністрів України на основі, та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №704) є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України, відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", встановлює види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.

Зі структури Постанови №704 вбачається, що пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).

При цьому, у пункту 4 постановляючої частини Постанови №704 містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

Відповідно до норми пункту 4 Постанови №704, на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому, Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Як встановлено судом під час розгляду справи, Постановою №103 до пункту 4 Постанови №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Однак, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата (на чому наполягає позивач) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Відповідно до положень Постанови №704 в редакції Постанови №103 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Зазначені правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.

Суд зазначає, що Постанова №704 в редакції Постанови №103 є чинною та не скасована у встановленому законодавством порядку, у зв`язку з чим підлягає застосуванню.

Відтак, з огляду на наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача про необхідність застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата з огляду на посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704, оскільки зазначені примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-VIII.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 06.07.2020 року по праві №580/368/20, та Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 01.06.2020 року по справі №1.380.2019.006597, Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 року по справі №440/4934/20.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.