Вирок № 95072014, 23.02.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1450/17

Номер провадження 1-кп/623/9/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року місто Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю: секретарів судового засідання Довгополої І.В., Костенко В.В.,

прокурорів Чопко М.П., Красилі І.І.,

Квітчатого К.В., Молодовського І.О., Дмитренка О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисників Горелика Є.Б., Тесленка М.С.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42017220000000483 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Ізюм, Харківської області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, розлученої, раніше не судимої, приватного підприємця, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мобільний телефон НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 204 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи державної ліцензії на право здійснення операцій з підакцизними товарами - алкогольними напоями, у порушення встановленого порядку захисту економічних інтересів держави щодо порядку зберігання та реалізації алкогольних напоїв, передбаченого вимогами статей 2, 3, 9, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» 481/95 ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями), пункту 215.1 статті 215 розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), достовірно знаючи, що алкогольні напої є незаконно виготовленими, усвідомлюючи протиправні наслідки своїх дій, у вересні 2016 року, (точна дата та час в ході судового розгляду не встановлені) через мережу «Інтернет» придбала у громадянина ОСОБА_7 , який у мережі «Інтернет» був підписаний як « ОСОБА_8 », а 20 вересня 2016 року (точний час в ході судового розгляду не встановлений) біля магазину, який перебуває у власності ОСОБА_9 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 збула ОСОБА_9 незаконно виготовлені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 алкогольні напої з недоброякісної сировини (метиловий спирт) під виглядом коньяку, у кількості одна полімерна ємність, об`ємом п`ять літрів, за ціною 225 гривень, при цьому ОСОБА_1 зауважила ОСОБА_9 , що коньяк виготовлений кустарним способом, у подальшому ОСОБА_9 переніс придбані у ОСОБА_1 алкогольні напої до свого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , передав їх ОСОБА_13 , яка працює продавцем у вказаному магазині, та дав їй вказівку здійснювати їх продаж на розлив за ціною 55 гривень за літр.

У свою чергу ОСОБА_13 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , не знаючи того, що коньяк, який передав ОСОБА_9 , незаконно виготовлений із недоброякісної сировини, 21 вересня 2016 року, за вказівкою ОСОБА_9 , незаконно реалізувала вказаний алкогольний напій на розлив під виглядом коньяку громадянам ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , 22 вересня 2016 року ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Вживання незаконно виготовлених алкогольних напоїв, придбаних у ОСОБА_13 , призвело до настання отруєння та смерті вказаних громадян.

Так, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №54-ОКБт/16 від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 о 02 годині 00 хвилин у приміщенні Харківської обласної клінічної лікарні, причиною смерті стало отруєння сурогатами алкоголю, а саме метиловим спиртом.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №53-ОКБт/16 від ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_19 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 о 03 годині 30 хвилин у приміщенні Харківської обласної клінічної лікарні, причиною смерті стало отруєння сурогатами алкоголю, а саме метиловим спиртом.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №429-Изт/16 від 15 листопада 2016 року ОСОБА_20 , перебуваючи за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2 , помер, причиною смерті стало отруєння сурогатами алкоголю, а саме метиловим спиртом.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №6412-ая/16 від 14 листопада 2016 року ОСОБА_15 перебував на стаціонарному лікуванні в Ізюмській ЦРЛ з 22 вересня 2016 року по 26 вересня 2016 року з діагнозом - отруєння сурогатами алкоголю (метиловим спиртом).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №6414-ая/16 від 11 листопада 2016 року ОСОБА_18 перебував на стаціонарному лікуванні в Ізюмській ЦРЛ з 25 вересня 2016 року по 27 вересня 2016 року з діагнозом - отруєння сурогатами алкоголю (метиловим спиртом).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №6410-ая/16 від 11 листопада 2016 року ОСОБА_16 перебував на стаціонарному лікуванні в Ізюмській ЦРЛ з 22 вересня 2016 року по 26 вересня 2016 року з діагнозом - отруєння сурогатами алкоголю (метиловим спиртом).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №6421-ая/16 від 15 листопада 2016 року ОСОБА_17 перебував на стаціонарному лікуванні в Ізюмській ЦРЛ з 23 вересня 2016 року по 26 вересня 2016 року з діагнозом - отруєння сурогатами алкоголю (метиловим спиртом).

Таким чином, всупереч вищевикладених вимог Податкового кодексу України, Закону України № 481 /95-ВР від 19.12.1995 та постанови Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006, відповідно до яких заборонено ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв, на яких відсутні законно отримані марки акцизного збору встановленого зразка, ОСОБА_1 , 20 вересня 2016 року (точний час в ході судового розгляду не встановлений), біля магазину, який перебуває у власності ОСОБА_9 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 , збула незаконно виготовлені з недоброякісної сировини алкогольні напої ОСОБА_9 , які останній у подальшому незаконно передав ОСОБА_13 , яка через роздрібну торгівлю реалізувала ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які після вживання придбаних алкогольних напоїв отруїлись, а ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 - померли.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення - злочин, передбачений частиною 3 статті 204 КК України, а саме - незаконний збут товарів (алкогольних напоїв), що призвело до отруєння людей та інших тяжких наслідків.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 показала, що впродовж 10 років, приблизно з 2006 по 2016 роки, вона працювала торговим представником компанії «Хортиця», займалася лікеро-горілчаною продукцією та обслуговувала територію міста Ізюм, Ізюмського району, міста Куп`янськ та міста Балаклея. В її обов`язки входило збирати заявки по магазинам на лікеро-горілчану продукцію, а розвозила потім продукцію експедиція. Грошові кошти оплачувались через банк. Також вона обслуговувала і магазин ПП « ОСОБА_21 » в селі Іванчуківка, вулиця Привокзальна, будинок №6, Ізюмського району. Однак, ОСОБА_1 відвідувала його не часто, так як на це не вистачало часу. Більше зв`язувалася по телефону з ОСОБА_22 , яка замовляла приблизно раз на місяць продукцію торгової марки «Хортиця» та коньяки. Протягом цих 10 років з ОСОБА_9 знайома взагалі не була, бачила його декілька раз в магазині та знала, що він є власником даного магазину. Що стосується торгівлі сурогатним алкоголем, обвинувачена ОСОБА_1 зазначила, що ніколи не привозила контрафактної продукції на своєму автомобілі в магазин ПП « ОСОБА_21 », нічого не виготовляла та не продавала.

Просила виправдати її, оскільки її вина не доведена та в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 204 КК України.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що вона живе в с. Іванчуківка, Ізюмського району, Харківської області, неподалік від місця проживання свого сина ОСОБА_14 , буває в нього вдома щодня. В день народження свого сина ОСОБА_14 – 08 вересня 2016 року вона також бачилася з сином, який сказав, що хоче відсвяткувати день народження, коли повернеться з відрядження його кум ОСОБА_15 . Вони про це з кумами домовлялися заздалегідь, так як у когось з кумів також був день народження і вони хотіли святкувати два дні ІНФОРМАЦІЯ_1 в один день. Домовлялися також про те, що спиртні напої будуть купувати в магазині у ОСОБА_9

21 вересня 2016 року, коли кум повернувся з відрядження, вони святкували день народження. Зі свого двору потерпіла ОСОБА_3 бачила, як син 21 вересня 2016 року ходив в магазин ОСОБА_9 для того, щоб придбати спиртні напої. Зі слів невістки ОСОБА_2 вона знає, що син придбав пляшку коньяку. Потім смажив вдома шашлики. Зі своїми кумами ОСОБА_15 та ОСОБА_23 вони святкували приблизно до 20 години 00 хвилин, потім куми пішли до себе додому. В обід ОСОБА_3 зателефонувала невістка і попросила прийти поміряти тиск чоловікові, так як йому було вже недобре. Коли ОСОБА_3 прийшла міряти синові тиск, вона вже цього зробити не змогла, так як його всього трусило. На запитання, що в нього болить та що він міг вжити від чого йому б стало зле, син відповів, що випив удвох з кумом напередодні пляшку коньяку. Потім його забрала машина «швидкої допомоги» та відвезла до Ізюмської лікарні, де у 2 години ночі він помер від отруєння сурогатним алкоголем. Потерпіла ОСОБА_3 зазначила, що бачила цю пляшку з-під коньяку, це була півлітрова пластикова пляшка. В магазині ОСОБА_9 коньяк та горілку на розлив продавали давно, років зо п`ять, про це знають у селі всі, і вона також неодноразово особисто бачила, як протягом тривалого часу вони торгували алкоголем, привозили 5-ти та 10-ти літровими баклажками алкоголь, і люди з села у них купували спиртні напої на розлив. Вона, ОСОБА_3 , також особисто купувала у них на замовлення сусідській бабусі горілку на розтирку. Продавали алкоголь вони у свої пляшки. Хто саме привозив алкоголь – потерпіла ОСОБА_3 не знає і не бачила. Безпосередньо продажем в магазині займається дружина ОСОБА_9 – ОСОБА_24 . ОСОБА_3 також знає, що кумові сина – ОСОБА_15 теж було погано, він лежав у лікарні.

Після того як сина забрала машина «швидкої допомоги», 22 вересня 2016 року потерпіла ОСОБА_3 пішла в магазин ОСОБА_9 з вимогою, щоб вони не продавали більш «цю гидоту», так як її син нею вже отруївся.

Просила задовольнити цивільний позов та стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальний збиток у розмірі 3361 (три тисячі триста шістдесят одна) гривень 31 копійку та моральну шкоду, завдану внаслідок злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_1 , яку потерпіла ОСОБА_3 обґрунтовує моральними стражданнями, яких вона зазнала в результаті передчасної смерті сина та яку оцінює у 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що у її чоловіка ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 був день народження, а у їхньої куми, ОСОБА_25 , день народження ІНФОРМАЦІЯ_6 і вони кожен рік святкують разом ці два дні народження. Так вирішили і цього разу відсвяткувати їх разом, але пізніше, коли з відрядження повернеться чоловік куми – ОСОБА_15

21 вересня 2016 року з відрядження повернувся кум ОСОБА_26 і вони запросили до себе в гості своїх кумів, подружжя ОСОБА_27 . Близько 13 години 00 хвилин вони повернулися додому з міста Ізюм. Чоловік потерпілої ОСОБА_2 – ОСОБА_14 приготував шашлики. Потім ОСОБА_14 повідомив дружині, що йде до магазину ОСОБА_9 за коньяком, так як чекають на гостей. В цей час потерпіла ОСОБА_2 пішла до будинку переодягатися і бачила, як її чоловік з пластиковою 0,5 літровою пляшкою пішов до магазину ОСОБА_9 . Бачила це потерпіла ОСОБА_2 на власні очі, так як магазин знаходиться через дорогу від їхнього будинку, тобто метрів за 20. Також, ОСОБА_2 бачила на власні очі, як її чоловік повертався з магазину ОСОБА_9 та ніс в руках (без пакета) пляшку вина «Мікадо» і пляшку коньяку. Спиртні напої вони на всі свята завжди купували в магазині у ОСОБА_9 . Спиртними напоями на розлив в магазині торгували років зо 5. Де брав в ОСОБА_9 продукцію (спиртні напої) – потерпіла не знає, поставників не бачила.

О 15 годині 00 хвилин до них прийшли куми, вони відсвяткували дні народження. Чоловіки – ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пили коньяк, а жінки пили вино. Приблизно о 20 годині 00 хвилин гості пішли додому, а вранці 22 вересня 2016 року чоловіку потерпілої ОСОБА_14 зробилося зле. Потерпіла ОСОБА_2 запропонувала йому чаю, але він відмовився, сказав, що краще ще поспить. В обід, коли він прокинувся, йому було вже дуже погано, на питання, що в нього болить, він відповів, що болить геть усе. Потерпіла не могла збагнути, що трапилося з чоловіком і зателефонувала свекрусі, щоб та прийшла поміряти йому тиск. Тиск виявився дуже високим і вони викликали «швидку допомогу», яка прибула хвилин за 30. Чоловік потерпілої ОСОБА_2 почав втрачати свідомість, його забрали до Ізюмської лікарні, підняли в реанімацію, там у нього сталася зупинка серця і його санавіацією доправили до лікарні м. Харкова, де він помер в реанімації, не приходячи до тями.

Просила задовольнити цивільний позов та стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 37 239 (тридцять сім тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 59 копійок та моральну шкоду, завдану внаслідок злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_1 , яку потерпіла ОСОБА_2 та її син – потерпілий ОСОБА_4 обґрунтовує моральними стражданнями, яких вони з сином зазнали в результаті передчасної смерті чоловіка та батька свого сина, яку вони оцінюють у 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень кожному.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що її син ОСОБА_19 , який проживав в місті Ізюмі та працював на Іванчуківському хлібоприймальному підприємстві, 21 вересня 2016 року повернувся з роботи пізніше, чим зазвичай. На питання, чому повернувся пізніше, він відповів, що був на святкуванні дня народження у друга, вони випили трохи коньяку. Вранці 22 вересня 2016 року син потерпілої ОСОБА_5 – ОСОБА_19 відмовився від сніданку, хоча зазвичай він завжди перед роботою снідає. Потім, близько 10 години ранку його привезли з роботи додому на машині (з роботи і на роботу працівників підприємства возить автомобіль). Син потерпілої сказав, що погано себе почуває. Близько 12-13 години у сина почалася блювота, дуже знизився тиск, потерпіла викликала «швидку допомогу». Син почав втрачати свідомість. Лікар реанімаційного відділення Ізюмської лікарні повідомив потерпілій ОСОБА_5 , що її син впав у кому. Вночі його на реаніамобілі доставили в Харківську обласну лікарню. Батьки найняли автомобіль і поїхали теж в Харків, але до їх приїзду він вже помер.

Потерпіла ОСОБА_5 просила задовольнити цивільний позов та стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 24 323 (двадцять чотири тисячі триста двадцять три) гривні 54 копійки, моральну шкоду у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, завдану їй внаслідок злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_1 , яку потерпіла обґрунтовує сильними душевними стражданнями, яких вона зазнала в результаті передчасної смерті своєї дитини - єдиного сина, який ще не був одруженим, не мав власних дітей, був їх єдиною надією у старості, а також просить стягнути кошти у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2016 року довічно, так як у неї пенсія маленька, чоловік ще не на пенсії і не працює, а у сина була хороша заробітна плата, він щомісячно допомагав батькам матеріально, утримував батьків, виділяючи по 2000 гривень щомісячно.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що є сином померлого ОСОБА_14 , він є студентом, навчається в місті Харкові і про ситуацію знає тільки зі слів матері, так як в той момент його вдома не було.

В ніч з 23 вересня 2016 року на 24 вересня 2016 року йому зателефонували, повідомили про смерть батька та забрали з ОСОБА_28 додому. Пізніше мати йому повідомила, що вони з кумами ОСОБА_27 святкували день народження батька та куми ОСОБА_23 , придбали в магазині ПП « ОСОБА_21 », який знаходиться навпроти їх будинку, коньяк на розлив, чоловіки випили та отруїлися. Про те, що в магазині ПП « ОСОБА_21 » продається коньяк на розлив, потерпілий ОСОБА_4 знає, так як неодноразово разом з батьком купував в магазині спиртні напої і на розлив, і в пляшках, а також безпосередньо був свідком того, як продавці магазину заходили в підсобне приміщення і наливали з 5-літрової баклажки спиртні напої на розлив людям у власні баклажки або в ті, які люди приносили з собою. Також, потерпілий ОСОБА_4 був свідком того, як мікроавтобусом привозили в магазин ПП « ОСОБА_21 » спиртні напої в ящиках.

Цивільний позов підтримав у повному обсязі та просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь моральну шкоду, завдану внаслідок злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_1 , яку потерпілий ОСОБА_4 та його мати – потерпіла ОСОБА_2 обґрунтовує моральними стражданнями, яких вони зазнали в результаті передчасної смерті чоловіка та батька та яку вони оцінюють у 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень кожному. Зазначає, що на момент смерті батька він був неповнолітнім, в учбовому закладі навчається по контракту, за навчання сплачували батьки. Після смерті батька всі витрати, пов`язані з його навчанням та проживанням у місті Харкові, оплачує матір ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що померлий ОСОБА_20 був його батьком, вони спілкувалися не дуже часто. Про смерть свого батька від отруєння сурогатним алкоголем потерпілий ОСОБА_6 дізнався від брата. Обвинуваченої ОСОБА_1 не знає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показала, що вона є сусідкою обвинуваченої ОСОБА_1 , але раніше її не знала та навіть прізвище вперше почула, коли слідчий при зустрічі попросив дати характеристику сусідці. Все, що вона знає та може сказати про ОСОБА_1 , це те, що як сусідка вона добра людина, дуже спокійна, не проблемна. Має маленьку дитину – доньку, яка навчається у школі. Бачила, що біля двору ОСОБА_1 іноді стоїть легковий автомобіль, світлого кольору, марки сказати не може, так як не розуміється на автомобільних марках. Чи належить даний автомобіль ОСОБА_1 , сказати точно не може, так як у них на вулиці працює авторемонтна майстерня і машини стоять біля кожного двору. Іноді біля двору ОСОБА_30 свідок ОСОБА_29 бачила мікроавтобус, світлого кольору, але ніколи не бачила, щоб ОСОБА_1 щось завантажувала або розвантажувала з автомобіля.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що 21 вересня 2016 року він зі своєю дружиною ОСОБА_23 , кумом ОСОБА_14 та його дружиною ОСОБА_2 святкували дні народження кума ОСОБА_14 , яке було 08 вересня 2016 року, та його дружини – ОСОБА_23 , у якої день народження був 07 вересня 2016 року. Але у зв`язку з тим, що ОСОБА_15 не був присутнім в цей час вдома, вони з кумами перенесли святкування на іншу дату. Коли ОСОБА_15 повернувся додому з відрядження – 21 вересня 2016 року подружжя ОСОБА_27 та ОСОБА_26 зібралися відсвяткувати дні народження. Чоловіки випили 0,5-літрову пляшку коньяку, а наступного ранку ОСОБА_15 втратив зір. Коньяк ОСОБА_14 купував в магазині ПП « ОСОБА_21 », купували там не перший раз, але на розлив раніше ніколи не брали, брали тільки в пляшках. А тут з`явився коньяк на розлив, то з економічних міркувань, так як він був дешевшим, вони з кумом ОСОБА_14 вирішили придбати 0,5-літрову пляшку коньяку на розлив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показала, що померлий ОСОБА_14 доводився хрещеним батьком її доньки. 21 вересня 2016 року, коли вони з кумами - подружжям ОСОБА_26 , зібралися разом відсвяткувати дні народження. Чоловік свідка ОСОБА_23 – ОСОБА_15 більше тижня був відсутнім вдома і на її дні народження - ІНФОРМАЦІЯ_7 та на дні народження кума ОСОБА_14 – 08 вересня 2016 року чоловіка не було вдома і вони вирішили зібратися 21 вересня 2016 року. В телефонній розмові заздалегідь вони обговорили та спланували, о котрій годині будуть святкувати, хто та що буде брати з собою, хто що буде купувати. Кум ОСОБА_14 повідомив, що піде до магазину ПП « ОСОБА_21 » та придбає там коньяк на розлив. В цей день – 21 вересня 2016 року було церковне свято, на вулиці йшов дощ. Зібралися подружжя ОСОБА_26 та ОСОБА_27 вдома у ОСОБА_26 о 15 годині 00 хвилин і одразу сіли за стіл. Малишки принесли з собою продукти харчування, стіл був накритий, спиртні напої вже стояли на столі, там же стояла 0,5-літрова пластикова пляшка коньяку. Чоловіки вживали коньяк, жінки пили вино. Свідок ОСОБА_23 зазначила, що весь час вони за столом не сиділи, так як її доньці, з якою вони прийшли разом, на той момент було 5 років, вони виходили на двір, слідкували за дитиною, смажили шашлики, спілкувалися. О 20 годині 00 хвилин ОСОБА_27 пішли додому, так як потрібно було вкладати спати малу дитину, а свідку - ОСОБА_23 потрібно було йти вранці на роботу. На той час, коли вони розходилися, у чоловіків було нормальне самопочуття. Наступного дня, вранці, свідок ОСОБА_23 пішла на роботу о 06 годині, коли чоловік та донька ще спали. Чоловік зазвичай щоранку возить доньку до дитячого садочку у сусіднє село.

Однак, 22 вересня 2016 року чоловік зателефонував ОСОБА_23 на роботу та повідомив, що йому зле і він не може відвезти дитину до садочку, на що ОСОБА_23 йому відповіла, що потрібно було менше вживати алкоголю. Після цього чоловік телефонував їй ще декілька разів та скаржився на стан здоров`я, але у зв`язку з тим, що у ОСОБА_23 на роботі (вона працює кухарем в Іванчуківській ЗОШ) не було підміни, вона не могла залишити роботу, і повернулася додому тільки близько 14 години 00 хвилин, винайняли машину, так як ОСОБА_15 вже не мав фізичної можливості через поганий стан здоров`я самостійно керувати своїм автомобілем, і поїхали в лікарню до міста Ізюм.

Про походження коньяку свідок ОСОБА_23 не може нічого сказати, так як їй нічого не відомо. Знає тільки, що на той час єдиним в селі магазином, який мав ліцензію на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів, був магазин ПП « ОСОБА_21 ». Те, що в магазині реалізували горілку та коньяк на розлив, знає достеменно, тобто придбати в селі коньяк на розлив на той час можливо було тільки в одному місці - в магазині ПП « ОСОБА_21 ». Коньяк привозили в баклажках, вона бачила це на власні очі. Магазин в народі називають «наливайкою». З цих баклажок наливали навіть і при покупцях, але раніше випадків отруєнь алкоголем на розлив з магазину ПП « ОСОБА_21 » не було. Хто конкретно привозив алкоголь в баклажках, як вивантажували, свідок ОСОБА_23 не бачила.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показала, що вона є дружиною рідного брата померлого ОСОБА_14 і з приводу вказаної справи знає тільки зі слів свекрухи ОСОБА_3 та дружини померлого ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_14 після вживання коньяку під святкування 21 вересня 2016 року, який він придбав в магазині ПП « ОСОБА_21 », стало зле, його забрали до лікарні. Свідок також знає, що до цих випадків отруєнь сурогатним алкоголем з магазину ПП « ОСОБА_21 », в магазині реалізували на розлив горілку та коньяк, так як вона неодноразово у них в магазині особисто купувала алкоголь. Зберігалися баклажки з алкоголем на розлив в підсобці магазину, в картонному ящику, з якого було видно кран. Випадків отруєння алкоголем з магазину ПП « ОСОБА_21 » раніше в селі не було. Свідком транспортування спиртних напоїв на розлив ОСОБА_31 не була, обвинувачену ОСОБА_1 не знає і раніше її не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показав, що є рідним братом померлого ОСОБА_19 і з приводу вказаної справи може повідомити суду, що о 16 годині 00 хвилин 22 вересня 2016 року йому на роботу (він працює на Ізюмському казенному приладобудівному заводі - ІКПЗ) зателефонувала мати ОСОБА_5 та повідомила, що його брат ОСОБА_19 знаходиться в реанімації Ізюмської ЦМЛ. Після 16 години 20 хвилин, тобто після закінчення робочої зміни, ОСОБА_32 поїхав до лікарні, де в холі Ізюмської ЦМЛ зустрів свою матір, яка купувала в аптеці медикаменти. Вона також дала ОСОБА_32 список медикаментів, яких бракувало в лікарняній аптеці, для того, що він придбав частину потрібних медикаментів у сусідній аптеці. Після чого вони піднялися в палату до брата і знаходилися там до приїзду машини «швидкої допомоги», яка забрала брата до лікарні міста Харкова. Потім свідок ОСОБА_32 зі своєю матір`ю ОСОБА_5 на таксі поїхали також до лікарні міста Харкова, але поки знайшли потрібне відділення у лікарні, брат вже помер від отруєння сурогатним алкоголем. Свідок з чужих слів знає, що алкоголь, яким отруївся брат, вони з колегами придбали біля місця роботи, в магазині села Іванчуківка, Ізюмського району, Харківської області.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показала, що вона є головою квартального комітету № 24, на території якого проживає ОСОБА_1 . Як житель квартального комітету ОСОБА_1 характеризується позитивно, веде нормальний образ життя. Також їй відомо, що у сім`ї, до якої належить ОСОБА_1 , є магазин продовольчих товарів. ОСОБА_1 керує автомобілем.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що він з 2016 року по теперішній час є приватним підприємцем, власником магазинів продовольчих та промислових товарів. Особу ОСОБА_1 раніше не знав, познайомився з нею місяців з 4 тому, коли уклав договір про постачання до своїх магазинів морозива з фірмою, назви якої не пам`ятає та представником якої є ОСОБА_1 , а також в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 , де ОСОБА_1 викликали як свідка. Реалізацією алкогольної продукції ніколи не займався. У 2016 році його дружина - приватний підприємець ОСОБА_22 орендувала в його магазині, розташованому поруч із залізничною станцією «Закомільська» в селі Іванчуківка, Ізюмського району, Харківської області, приміщення – відділ, в якому сама особисто займалася реалізацією алкогольних напоїв. Особисто до ОСОБА_9 у вересні 2016 року з пропозицією про придбання алкогольних напоїв ніхто не звертався. В період досудового розслідування до ОСОБА_9 звертався слідчій, який приносив фотознімки, але він на них нікого не впізнав. У 2016 році замовлень, пов`язаних, з торгівлею ОСОБА_9 не робив, товарів ніяких у неї не замовляв. Безпосередньо ОСОБА_1 ні ОСОБА_9 , ні його дружині ОСОБА_22 алкогольну продукцію не реалізовувала. Ліцензії на продаж алкогольних напоїв особисто у ОСОБА_9 ні в 2016 році, ні в теперішній час не було і немає, він займається реалізацією продовольчих та промислових товарів, таку ліцензію у 2016 році мала його дружина – приватний підприємець ОСОБА_22 , яка самостійно займалася своїм бізнесом щодо реалізації алкоголю. Вони окремо один від одного займались підприємництвом, так як і він, і вона є приватними підприємцями, у кожного своя конкретна відповідальність і обговорень щодо бізнесу кожного з них вдома не вели.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показав, що проживає в місті Ізюмі, працює водієм АПТ «Транс», керує вантажним автомобілем марки КАМАЗ. Восени 2016 року, в період збору врожаю соняшника, він зупинився випити кофе біля магазину ПП « ОСОБА_21 », розташованого поруч із залізничною станцією «Закомільська» в селі Іванчуківка, Ізюмського району, Харківської області, придбав там 0,5 літрову пляшку коньяку, після чого поїхав на роботу. Потім пішов дощ, погодні умови не дали змоги продовжувати роботу і ОСОБА_34 поїхав додому. Вдома вони з дружиною випили коньяк, дружина випила небагато, тільки «пригубила», а решту випив ОСОБА_34 . Наступного дня ОСОБА_34 став почувати себе недобре, згодом стало ще гірше, після чого дружина наполягла на зверненні до лікарні, так як він почав втрачати зір. Цього дня та після ніяких інших спиртних напоїв ОСОБА_34 не вживав. Через день ОСОБА_34 потрапив до лікарні.

Раніше ОСОБА_34 ніколи спиртного у вказаному магазині не купував, але від свого знайомого, якого вже немає в живих, він чув, що у вказаному магазині продається дешевий коньяк на розлив. Того дня він вирішив спробувати вказаний коньяк і був уже зі своєю пустою пляшкою з-під води, яку продавець взяла, пішла до підсобки магазину, там налила в неї коньяк і винесла з підсобки вже повну пляшку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що працює ПРАТ «Іванчуківське ХПП», проживає в місті Ізюмі, Харківської області. З приводу вказаної справи може пояснити, що у вересні 2016 року після роботи вони разом з ОСОБА_35 йшли на електричку в селі Іванчуківка, Ізюмського району, Харківської області, вирішили випити спиртного, яке придбали в магазині у ПП « ОСОБА_21 ». Спиртне до магазину пішов купувати ОСОБА_36 , ОСОБА_17 в цей час залишився зовні, неподалік від магазину. ОСОБА_19 спочатку зайшов до приміщення магазину, потім вийшов, попросив «тару» - пусту 0,5 літрову пляшку з-під мінеральної води, зайшов до магазину, придбав спиртне та вийшов. Хто саме в магазині реалізував спиртне, ОСОБА_17 пояснити не може, оскільки не бачив, так як залишився стояти надворі. Спиртне вони розпили в електричці, по прибуттю електрички до міста Ізюм, вони розійшлись по домам. Наступного дня ОСОБА_17 стало зле, він відчув тяжкість у шлунку, нудоту, білі кола перед очима. Але, всупереч поганому самопочуттю, ОСОБА_17 вийшов на роботу та відпрацював до кінця робочого дня, і тільки потім звернувся до лікарні. Уже в лікарні ОСОБА_17 дізнався, що ОСОБА_36 , з яким вони разом напередодні пили, помер.

Також, свідок ОСОБА_17 повідомив, що раніше він і сам купував на розлив в магазині, який належить ПП « ОСОБА_21 », алкогольні напої, які йому продавці магазину наливали в підсобці. Платив гроші, давав пусту пляшку, а з підсобки продавці виносили повну, але зле від спиртного, придбаного на розлив йому раніше не було. Власника даного магазину ОСОБА_17 знає, це батько його однокласниці – ОСОБА_9 . Свідком того, як спиртне на розлив привозили до магазину або розвантажували, він ніколи не був.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщенням Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)» свідок ОСОБА_10 показав, що в теперішній час перебуває в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)». До моменту затримання працював приватним підприємцем, займався роздрібною торгівлею. Будь-яких алкогольних напоїв ніколи не виготовляв та не реалізовував. З обвинуваченою у даній справі ОСОБА_1 ніколи не зустрічався. Особи на ім`я ОСОБА_37 не знає, прізвище ОСОБА_38 ( ОСОБА_39 ) йому знайоме. Чи займався ОСОБА_38 ( ОСОБА_39 ) виготовленням будь-яких алкогольних напоїв, ОСОБА_10 пояснити не може, так як не знає. Гаражів у місті Харкові у своїй власності не має. Спиртних напоїв обвинуваченій ОСОБА_1 ні через мережу «Інтернет», ні особисто він не збував. Свої попередні покази, пов`язані з обвинуваченою ОСОБА_1 , пояснює тим, що надавав їх під тиском та під примусом співробітників правоохоронних органів, з приводу чого звертався із заявою про застосування примусових заходів недозволеного характеру до нього зі сторони співробітників правоохоронних органів. Про вказаний факт ОСОБА_10 заявляв в суді під час розгляду справи по його обвинуваченню.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показала, що вона є приватним підприємцем, має в АДРЕСА_3 , магазин, в якому займається реалізацією лікеро-горілчаної продукції. З обвинуваченою ОСОБА_1 . ОСОБА_22 знайома близько двох-трьох років. ОСОБА_1 колись працювала торговим представником компанії «Мегаполіс» і ОСОБА_22 як приватний підприємець також працювала з цією компанією. У них були робочі стосунки. ОСОБА_1 приїжджала, телефонувала, брала заявку на лікеро-горілчану продукцію, після чого через 2-3 дні водій з експедитором привозили замовлену продукцію. Все було оформлено належним чином, по накладним, продукція була належної якості та мала сертифікат. В своєму магазині сурогатним алкоголем ОСОБА_22 ніколи не торгувала. Про смерті в селі Іванчуківка, Ізюмського району, від отруєння сурогатним алкоголем їй взагалі відомо, але коли саме ці події відбувалися – пригадати не може, так як не пам`ятає. В магазині, в якій здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_22 , також здійснює підприємницьку діяльність чоловік ОСОБА_9 , але про його профіль відповідати не хоче, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

Ділові стосунки ОСОБА_22 з ОСОБА_1 , як торговим представником компанії «Мегаполіс», припинились років три потому. Продукцію вказаної компанії ОСОБА_22 не замовляє, так як вона є дороговартісною. Про факти продажу сурогатного алкоголю обвинуваченою ОСОБА_1 ОСОБА_22 нічого не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що у вересні 2016 року (більш точної дати пригадати не може), він працював водієм в селі Іванчуківка, Ізюмського району, Харківської області, на зборі врожаю і також отруївся сурогатним алкоголем. В той час, у вересні 2016 року (більш точної дати пригадати не може), він придбав в магазині ПП « ОСОБА_21 » в селі Іванчуківка, Ізюмського району, 100-150 грамів коньяку на розлив в одноразовому стакані, який вжив там же на подвір`ї біля магазину. Продала алкоголь продавець – жінка. Наступного дня йому на роботі стало зле. Його нудило, в очах з`явилися білі плями, різко погіршився зір, після чого ОСОБА_18 звернувся за медичною допомогою до Ізюмської ЦМЛ, але курс лікування повністю не пройшов у зв`язку з тим, що терміново потрібно було їхати у справах за кордон, так як були готові необхідні документи. Алкоголь в магазині ПП « ОСОБА_21 » свідок ОСОБА_18 купував і раніше - у вихідні, після роботи, але раніше випадків, коли після вживання алкоголю йому стало б зле, не пригадує.

Особисто з власником магазину ОСОБА_9 не знайомий. Обвинуваченої ОСОБА_1 не знає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що восени 2016 року (більш точної дати пригадати не може) він з ОСОБА_19 вживали спиртні напої - коньяк, який придбали в магазині ПП « ОСОБА_21 » на розлив з 5-літрової баклажки. Купували два рази по половині пластикового стакану кожний. Наступного дня дізнався про смерть від отруєння ОСОБА_19 . Раніше також купували в ПП « ОСОБА_21 » спиртне на розлив. ОСОБА_1 ніколи не бачив.

Прокурор просив суд призначити покарання за частиною 3 статті 204 КК України у виді 5 років позбавлення волі, цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити, стягнути з обвинуваченої судові витрати по справі в розмірі 8467 гривень 84 копійки, до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченій ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, взявши її під варту в залі суду.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 підтримали запропоноване прокурором покарання, просили задовольнити заявлені цивільні позови у повному обсязі.

Захисник Тесленко М.С. просив виправдати обвинувачену ОСОБА_1 , зважаючи на недоведеність стороною обвинувачення факту вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 204 КК України, відсутність належних та допустимих доказів вчинення останньою інкримінованого їй злочину.

Не дивлячись не невизнання своєї вини обвинуваченої ОСОБА_1 , її винуватість, крім показів потерпілих та свідків, підтверджується також письмовими доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні:

-постановою процесуального керівника – прокурора відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області Чопко М.П. від 26 травня 2017 року про виділення з матеріалів кримінального провадження № 12016220430003695 матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 204 КК України щодо вчинення умисних дій, що виразилися у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв з недоброякісної сировини, яка становить загрозу для життя і здоров`я людей, що призвело до отруєння людей та інших тяжких наслідків (а.с. 134-135 т. 2);

-протоколом огляду місця події від 22 вересня 2016 року – слідчим Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Міщенко К.І. на підставі дозволу власника приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та за участю власника приміщення – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , в присутності понятих: ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , із застосуванням технічних засобів фіксації – фотокамери Сanon 3100, з ілюстративною таблицею, яким встановлено, що безпосереднім місцем огляду є приміщення продовольчого магазину, з лівої сторони якого мається підсобне приміщення, в якому навпроти входу мається стіл, на якому знаходиться полімерна прозора пляшка, з ручкою та кришкою, жовтого кольору. Пляшка порожня. В середині на стінках маються краплі прозорої рідини. При відкритті пляшки, запаху алкоголю та інших запахів не відчувається. Також, в приміщенні підсобки знаходяться пляшки з напоями та ящики з пивом. Вказана полімерна пляшка добровільно видана гр. ОСОБА_9 , упакована в експертний пакет № 0754600 та направлена до Ізюмського ВП (а.с. 136-138 т.2);

-протоколом огляду місця події від 23 вересня 2016 року, проведеним слідчим Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Черновим В.М., за участі власника приміщення – ОСОБА_9 , в присутності понятих: ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , із застосуванням технічних засобів фіксації – фотокамери Сanon, з ілюстративною таблицею, під час якого виявлено лікеро-горілчані виробі, які вилучено та поміщено до картонних коробок і опечатано (а.с. 139-141 т. 2);

-протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 15 лютого 2017 року, яким у приміщенні СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, в кабінеті № 49, за участі підозрюваної ОСОБА_1 та захисника Горелик Є.Б., старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ст. сержант податкової міліції ОСОБА_44 провів пред`явлення для впізнання фотознімків з особами по фото № 1, фото № 2, фото № 3, фото № 4, згідно якого ОСОБА_1 заявила про впізнання на фотознімку № 3 ОСОБА_9 , якому у вересні 2016 року, біля магазину по вулиці Привокзальній в селі Іванчуківка, Ізюмського району, Харківської області, реалізувала 1 полімерну ємність, об`ємом 5 літрів, з коньяком, яку попередньо придбала у ОСОБА_10 (а.с. 142-143 т. 2);

-повідомленням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області юриста 1 класу Рештакова Євгена Вікторовича від 24 лютого 2017 року про зміну у зв`язку з встановленням нових обставин під час досудового розслідування раніше повідомленої 24 вересня 2016 року ОСОБА_9 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 204 КК України – незаконний збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв з недоброякісної сировини, що призвело до отруєння та загибелі людей (а.с. 144-146 т. 2);

-копією рапорта чергового Шевченківського відділення поліції Холодногірського відділу ГУНП в Харківській області від 23 вересня 2016 року про надходження повідомлення від органу охорони здоров`я – Обласної клінічної лікарні про те, що « ІНФОРМАЦІЯ_9 , о 03.30 в Обласній клінічній лікарні (пр. Правди, 13) раптово помер громадянин ОСОБА_19 , 1989 року народження, мешкав АДРЕСА_5 , був доставлений 23.09.16 року о 03.00 год. з діагнозом гостре отруєння сурогатами алкоголю» (а.с. 147 т. 2);

-копією запиту адміністрації КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня – Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до Шевченківського ВП Ленінського відділу поліції ГУНП в Харківській області про надання дозволу на розтин трупа громадянина ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , № медичної карти: 9.14741, діагноз: «Гостре отруєння невідомою отрутою (сурогати алкоголю) важкого ступеню. Стан клінічної смерті.» (а.с. 148 т. 2);

-копією висновку експерта № 53-ОКБт/16 від 11 жовтня 2016 року, згідно якого лікарем судово-медичним експертом кабінету судово-медичної експертизи КЗОЗ Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи на базі КЗОЗ «ОКЛ ЦЕМД та МК» ОСОБА_45 проведено експертизу трупа ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , згідно якого при судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_19 виявлені ознаки гострого отруєння сурогатами алкоголю, з ураженням головного мозку та печінки, розвитком набряку головного мозку та легень, при судово-медичному дослідженні крові трупа гр. ОСОБА_19 виявлено метиловий та етиловий спирти, при судово-медичній експертизі шлунку та тонкої кишки зі вмістом, печінки, нирок та тканин мозку виявлено метиловий та етиловий спирти (ізопропилового, н-пропілового, ізобутилового, н-бутилового, ізоамілового спирти не знайдені). Таким чином, враховуючи дані наданої медичної карти, виявлені макроскопічні та мікроскопічні морфологічні зміни при експертизі трупа, дані додаткових лабораторних досліджень, судово-медичний експерт Моргун А.О. вважає, що причиною смерті гр. ОСОБА_19 явилося отруєння сурогатами алкоголю, а саме метиловим спиртом (а.с. 149-152 т. 2);

-копією висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 80-КЕ/2017 від 27 лютого 2017 року, згідно якого судово-медичною експертною комісією у складі: голови начальника Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» Кравченка Ю.М., членів: завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта за спеціальністю «судово-медична експертиза» та «судово-медична криміналістика» ОСОБА_46 , завідувача відділенням судово-медичної токсикології ХОБСМЕ, лікаря судово-медичного експерта-токсиколога вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична токсикологія» ОСОБА_47 , судового експерта токсиколога Журавель І.О., доповідача по справі - заступника начальника ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» к.мед.н. Кісь А.В. проведено судово-медичну експертизу за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016220430003695 від 18 вересня 2016 року за фактом смерті ОСОБА_19 , 1989 року народження, на вирішення якої постановою від 23 лютого 2017 року слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області було поставлено питання: «1) Чи могло призвести до отруєння гр. ОСОБА_19 вживання рідини, яка вилучена під час обшуків в гаражних приміщеннях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ?», судово-медичною експертною комісією зроблено наступні підсумки:

«Зважаючи на виявлення метанолу (метиловий спирт) при судово-токсикологічній експертизі досліджуваних об`єктів від трупу ОСОБА_19 та наявність клініко-морфологічних даних, що були отримані в ході судово-медичної експертизи («Висновок експерта» № 53-ОКБт/16) слід зазначити, що причиною смерті гр. ОСОБА_19 стало отруєння метиловим спиртом.

Результати судової експертизи 10563/10816/10817 (висновки якої свідчать про виявлення рідини, що являє собою водно-етанольну суміш і суміш на основі ізопропанолу) не мають судово-токсикологічного еквіваленту в судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_19 , що виключає можливість настанні смерті ОСОБА_19 при споживанні такої речовини.

Результати судових експертиз № 10219/10244/10245, 10564/10816/10817 (висновки яких свідчать про виявлення рідин, що являють собою суміш на основі метилового спирту), відповідають можливості того, що досліджувана рідина (або аналогічна їй) при споживання в кількості, яка є достатньою для токсичного ефекту, може призвести до смерті людини, в тому числі і до смерті ОСОБА_19 (а.с. 153-165 т. 2);

-копією рапорту чергового Шевченківського відділення поліції Холодногірського відділу ГУНП в Харківській області Панченка С.В. від 23 вересня 2016 року про надходження повідомлення від лікаря закладу охорони здоров`я – КЗОЗ «ОКЛ ЦЕМД та МК» ОСОБА_48 про раптову смерть громадянина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 166 т. 2);

-копією запиту адміністрації закладу охорони здоров`я – КЗОЗ «ОКЛ ЦЕМД та МК» до Шевченківського відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУНП в Харківській області про дозвіл на розтин трупа громадянина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , № медичної карти: 9.14740 (а.с. 167 т. 2);

-копією висновку експерта № 54-ОКБт/16 від 23 вересня 2016 року, згідно якого лікарем судово-медичним експертом кабінету судово-медичної експертизи КЗОЗ Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи на базі КЗОЗ «ОКЛ ЦЕМД та МК» ОСОБА_45 проведено експертизу трупа ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , згідно якого при судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_14 виявлені ознаки гострого отруєння сурогатами алкоголю, з ураженням головного мозку та печінки, набряком головного мозку та легень, при судово-медичному дослідженні крові трупа гр. ОСОБА_14 знайдено метиловий та етиловий спирти, при судово-медичній експертизі шлунку та тонкої кишки зі вмістом, печінки, нирок та тканин мозку виявлено метиловий спирт. Етиловий, ізопропиловий, н-пропілового, ізобутилового, н-бутилового, ізоамілового спирти не знайдені, таким чином, враховуючи дані наданої медичної карти, виявлені макроскопічні та мікроскопічні морфологічні зміни при експертизі трупа, дані додаткових лабораторних досліджень, судово-медичний експерт Моргун А.О. вважає, що причиною смерті гр. ОСОБА_14 явилось отруєння метиловим спиртом (а.с. 168-171 т. 2);

-копією протоколу пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 26 лютого 2017 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , в кабінеті № 49 приміщення СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області з чотирьох пред`явлених для впізнання фотознімків на фотознімку під № 3 впізнала ОСОБА_9 , який є власником магазину за адресою: АДРЕСА_2 , в якому реалізували 21 вересня 2016 року недоброякісний коньяк її чоловіку ОСОБА_14 (а.с. 172-173 т. 2);

-копією висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 74-КЕ/2017 від 27 лютого 2017 року, згідно якого судово-медичною експертною комісією у складі: голови начальника Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» ОСОБА_49 , членів: завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта за спеціальністю «судово-медична експертиза» та «судово-медична криміналістика» ОСОБА_46 , завідувача відділенням судово-медичної токсикології ХОБСМЕ, лікаря судово-медичного експерта-токсиколога вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична токсикологія» ОСОБА_47 , судового експерта токсиколога Журавель І.О., доповідача по справі - заступника начальника ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» к.мед.н. Кісь А.В. проведено судово-медичну експертизу за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016220430003695 від 18 вересня 2016 року за фактом смерті ОСОБА_14 , 1977 року народження, на вирішення якої постановою від 23 лютого 2017 року слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області було поставлено питання: «1) Чи могло призвести до отруєння та смерті гр. ОСОБА_14 вживання рідини, яка вилучена під час обшуків в гаражних приміщеннях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ?» судово-медичною експертною комісією зроблено наступні підсумки.

Зважаючи на виявлення метанолу (метиловий спирт) при судово-токсикологічній експертизі досліджуваних об`єктів від трупу ОСОБА_14 та наявність клініко-морфологічних даних, що були отримані в ході судово-медичної експертизи («Висновок експерта» № 54-ОКБт/16) слід зазначити, що причиною смерті гр. ОСОБА_14 стало отруєння метиловим спиртом.

Результати судової експертизи 10563/10816/10817 (висновки якої свідчать про виявлення рідини, що являє собою водно-етанольну суміш і суміш на основі ізопропанолу) не мають судово-токсикологічного еквіваленту в судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_14 , що виключає можливість настанні смерті ОСОБА_14 при споживанні такої речовини.

Результати судових експертиз № 10219/10244/10245, 10564/10816/10817 (висновки яких свідчать про виявлення рідин, що являють собою суміш на основі метилового спирту), відповідають можливості того, що досліджувана рідина (або аналогічна їй) при споживання в кількості, яка є достатньою для токсичного ефекту, може призвести до смерті людини, в тому числі і до смерті ОСОБА_14 (а.с. 174-186 т. 2);

-копією висновку експерта № 6414-ая/16 від 11 листопада 2016 року, згідно якого судово-медичним експертом відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб бюро судово-медичної експертизи ХОБСМЕ ДОЗ ХОДА лікарем, судово-медичним експертом ОСОБА_50 , яка має стаж за спеціальністю «Судово-медична експертиза» з 2011 року, проведено судово-медичну експертизу за медичною документацією громадянина ОСОБА_18 , 1984 року народження, за результатами якої, з урахуванням консультації лікаря-токсиколога, зроблено наступний висновок: на момент звернення в лікувальний заклад гр. ОСОБА_18 встановлено діагноз: «отруєння сурогатами алкоголя». Перебування гр. ОСОБА_18 на лікуванні в Ізюмській ЦМЛ було пов`язане з отруєнням. На підставі даних анамнеза, скарг хворого, перебігу захворювання та даних обстеження, можна вказати на отруєння сурогатами алкоголю, скоріш за все - метиловим спиртом. Таким чином, за ступенем тяжкості вказане отруєння сурогатами алкоголю (скоріш за все – метиловим спиртом) у гр. ОСОБА_18 при його легкій течії слід кваліфікувати як легке тілесне ушкодження, яке викликало незначні відповідно до п.п. 1.2, 2.3.2 «Б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року (а.с. 187-198 т. 2);

-копією висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 78-КЕ/2017 від 27 лютого 2017 року, згідно якого судово-медичною експертною комісією у складі: голови начальника Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» ОСОБА_49 , членів: завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта за спеціальністю «судово-медична експертиза» та «судово-медична криміналістика» ОСОБА_46 , завідувача відділенням судово-медичної токсикології ХОБСМЕ, лікаря судово-медичного експерта-токсиколога вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична токсикологія» ОСОБА_47 , судового експерта токсиколога Журавель І.О., доповідача по справі - заступника начальника ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» к.мед.н. Кісь А.В. проведено судово-медичну експертизу за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016220430003695 від 18 вересня 2016 року за фактом отруєння ОСОБА_18 , 1984 року народження, на вирішення якої постановою від 23 лютого 2017 року слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області було поставлено питання : «1) Чи могло призвести до отруєння гр. ОСОБА_18 вживання рідини, яка вилучена під час обшуків в гаражних приміщеннях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ?» судово-медичною експертною комісією зроблено наступні підсумки.

Зважаючи на відсутність результатів судово-токсикологічної експертизи біологічних об`єктів від гр. ОСОБА_18 та наявність клінічних даних, відображених в медичній документації, результати судово-медичної експертизи («Висновок експерта» № 6414-ая/16) слід зазначити про те, що причиною отруєння гр. ОСОБА_18 могло стати вживання спиртовміщуючої речовини із наявністю метанолу.

Результати судової експертизи 10563/10816/10817 (висновки якої свідчать про виявлення рідини, що являє собою водно-етанольну суміш і суміш на основі ізопропанолу) не мають судово-токсикологічного еквіваленту в судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_18 , що виключає можливість отруєння гр. ОСОБА_18 внаслідок споживання такої речовини.

Результати судових експертиз № 10219/10244/10245, 10564/10816/10817 (висновки яких свідчать про виявлення рідин, що являють собою суміш на основі метилового спирту), відповідають можливості того, що досліджувана рідина (або аналогічна їй) при споживання в кількості, яка є достатньою для токсичного ефекту, може призвести до отруєння людини, в тому числі і гр. ОСОБА_18 (а.с. 199-207 т. 2);

-копією висновку експерта № 6412-ая/16 від 14 листопада 2016 року, згідно якого судово-медичним експертом відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб бюро судово-медичної експертизи ДОЗ ХОДА лікарем, судово-медичним експертом ОСОБА_51 , яка має стаж за спеціальністю «Судово-медична експертиза» (50 років) з 1963 року, проведено судово-медичне дослідження (обстеження) за матеріалами справи громадянина ОСОБА_15 , 1982 року народження, за результатами якої, зроблено наступний висновок: перебування гр. ОСОБА_15 на лікуванні в Ізюмській ЦМЛ було пов`язане з отруєнням. На підставі даних анамнеза, скарг хворого, перебігу захворювання та даних обстеження, можна вказати на отруєння сурогатами алкоголю, скоріш за все - метиловим спиртом.

На підставі класифікатору травм згідно п. 4 Наказу № 370 МОЗ України від 04.07.2007 року, вказане отруєння відноситься до травм легкого ступеня. Таким чином, зазначене вище отруєння сурогатами алкоголю (метиловим спиртом) у гр. ОСОБА_15 при легкому перебігу, слід віднести до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні, скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів (п.п. 1.2, 2.3.2 «Б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року). (а.с. 208-222 т. 2);

-копією висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 79-КЕ/2017 від 27 лютого 2017 року, згідно якого судово-медичною експертною комісією у складі: голови начальника Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» ОСОБА_49 , членів: завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта за спеціальністю «судово-медична експертиза» та «судово-медична криміналістика» ОСОБА_46 , завідувача відділенням судово-медичної токсикології ХОБСМЕ, лікаря судово-медичного експерта-токсиколога вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична токсикологія» ОСОБА_47 , судового експерта токсиколога Журавель І.О., доповідача по справі - заступника начальника ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» к.мед.н. Кісь А.В. проведено судово-медичну експертизу за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016220430003695 від 18 вересня 2016 року за фактом отруєння ОСОБА_15 , 1982 року народження, на вирішення якої постановою від 23 лютого 2017 року слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області було поставлено питання: «1) Чи могло призвести до отруєння гр. ОСОБА_15 вживання рідини, яка вилучена під час обшуків в гаражних приміщеннях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ?» судово-медичною експертною комісією зроблено наступні підсумки.

Зважаючи на відсутність результатів судово-токсикологічної експертизи біологічних об`єктів від гр. ОСОБА_15 та наявність клінічних даних, відображених в медичній документації, результати судово-медичної експертизи («Висновок експерта» № 6412-ая/16) слід зазначити про те, що причиною отруєння гр. ОСОБА_15 могло стати вживання спиртовміщуючої речовини із наявністю метанолу.

Результати судової експертизи 10563/10816/10817 (висновки якої свідчать про виявлення рідини, що являє собою водно-етанольну суміш і суміш на основі ізопропанолу) не мають судово-токсикологічного еквіваленту в судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_15 , що виключає можливість отруєння гр. ОСОБА_15 внаслідок споживання такої речовини.

Результати судових експертиз № 10219/10244/10245, 10564/10816/10817 (висновки яких свідчать про виявлення рідин, що являють собою суміш на основі метилового спирту), відповідають можливості того, що досліджувана рідина (або аналогічна їй) при споживання в кількості, яка є достатньою для токсичного ефекту, може призвести до отруєння людини, в тому числі і гр. ОСОБА_15 (а.с. 223-231 т. 2);

-копією висновку експерта № 6421-ая/16 від 15 листопада 2016 року, згідно якого завідуючим відділом судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб бюро судово-медичної експертизи ДОЗ ХОДА лікарем, судово-медичним експертом ОСОБА_52 , який має стаж за спеціальністю «Судово-медична експертиза» з 1999 року, проведено судово-медичну експертизу по медичній документації громадянина ОСОБА_17 , 1986 року народження, за результатами якої на підставі даних судово-медичної експертизи по медичній документації громадянина ОСОБА_17 , 1986 року народження, з врахуванням консультативного висновку лікаря-токсиколога, зроблено наступний висновок: згідно наданої медичної документації - карти стаціонарного хворого № 6524/1357 з Ізюмської ЦМЛ, громадянин ОСОБА_17 знаходився на лікуванні з діагнозом: отруєння сурогатом алкоголю. Враховуючи дані консультативного висновку лікаря-токсиколога, експерт дійшов висновку, що перебування гр. ОСОБА_17 , 1986 року народження, на лікуванні в Ізюмській ЦМЛ пов`язане з отруєнням сурогатом алкоголю, з великою долею вирогідності - метиловим спиртом. Цей висновок ґрунтується на основі аналізу даних анамнезу хворого, його скарг, клінічних проявів та перебігу захворювання. Вищевказане отруєння сурогатами алкоголю, яке мало місце у гр. ОСОБА_17 привело до короткочасного розладу здоров`я, а тому відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні, скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів і за цією ознакою відповідають п.п. 1.2, 2.3.2 «Б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року. (а.с. 232- 248 т. 2);

-копією висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 76-КЕ/2017 від 27 лютого 2017 року, згідно якого судово-медичною експертною комісією у складі: голови начальника Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» ОСОБА_49 , членів: завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта за спеціальністю «судово-медична експертиза» та «судово-медична криміналістика» ОСОБА_46 , завідувача відділенням судово-медичної токсикології ХОБСМЕ, лікаря судово-медичного експерта-токсиколога вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична токсикологія» ОСОБА_47 , судового експерта токсиколога Журавель І.О., доповідача по справі - заступника начальника ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» к.мед.н. Кісь А.В. проведено судово-медичну експертизу за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016220430003695 від 18 вересня 2016 року за фактом отруєння ОСОБА_17 , 1986 року народження, на вирішення якої постановою від 23 лютого 2017 року слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області було поставлено питання: «1) Чи могло призвести до отруєння гр. ОСОБА_17 вживання рідини, яка вилучена під час обшуків в гаражних приміщеннях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ?» судово-медичною експертною комісією зроблено наступні підсумки.

Зважаючи на відсутність результатів судово-токсикологічної експертизи біологічних об`єктів від гр. ОСОБА_17 та наявність клінічних даних, відображених в медичній документації, результати судово-медичної експертизи («Висновок експерта» № 6421-ая/16) слід зазначити про те, що причиною отруєння гр. ОСОБА_17 могло стати вживання спиртовміщуючої речовини із наявністю метанолу.

Результати судової експертизи 10563/10816/10817 (висновки якої свідчать про виявлення рідини, що являє собою водно-етанольну суміш і суміш на основі ізопропанолу) не мають судово-токсикологічного еквіваленту в судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_17 , що виключає можливість отруєння гр. ОСОБА_17 внаслідок споживання такої речовини.

Результати судових експертиз № 10219/10244/10245, 10564/10816/10817 (висновки яких свідчать про виявлення рідин, що являють собою суміш на основі метилового спирту), відповідають можливості того, що досліджувана рідина (або аналогічна їй) при споживання в кількості, яка є достатньою для токсичного ефекту, може призвести до отруєння людини, в тому числі і гр. ОСОБА_17 (а.с. 249-257 т. 2);

-копією висновку судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_20 , 1962 року народження № 429-ІЗт/16 від 15 листопада 2016 року, виконаної завідуючим Ізюмським МРВ ХОБСМЕ судово-медичним експертом Здебським Ф.Г., по результатам якого встановлено наступне: під час виконання судово-токсикологічної експертизи крові трупа ОСОБА_20 виявлено метиловий спирт, судово-медичний діагноз: отруєння сурогатами алкоголю (метиловим спиртом). Висновки: в ході проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_20 , 53 роки, виявлено ознаки гостро наставшої смерті (зливний характер трупних плям, рідкий стан крові, повнокров`я внутрішніх органів, крововиливи під оболонкою серця, легенів), виявлені виражені хворобливі зміни з боку серцево-судинної системи у вигляді атеросклерозу з переважним ураженням аорти, судин серця, нирок і головного мозку. Виявлення при цьому метилового спирту в крові трупа дозволяє зробити висновок, що смерть гр. ОСОБА_20 наступила від отруєння сурогатами алкоголю - метиловим спиртом. Будь-яких тілесних ушкоджень при дослідженні трупа не виявлено. (а.с. 258-260 т. 2;)

-копією висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 75-КЕ/2017 від 27 лютого 2017 року, згідно якого судово-медичною експертною комісією у складі: голови начальника Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» ОСОБА_49 , членів: завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта за спеціальністю «судово-медична експертиза» та «судово-медична криміналістика» ОСОБА_46 , завідувача відділенням судово-медичної токсикології ХОБСМЕ, лікаря судово-медичного експерта-токсиколога вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична токсикологія» ОСОБА_47 , судового експерта токсиколога Журавель І.О., доповідача по справі - заступника начальника ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» к.мед.н. Кісь А.В. проведено судово-медичну експертизу за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016220430003695 від 18 вересня 2016 року за фактом смерті ОСОБА_20 , 1962 року народження, на вирішення якої постановою від 23 лютого 2017 року слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області було поставлено питання: «1) Чи могло призвести до отруєння та смерті гр. ОСОБА_20 вживання рідини, яка вилучена під час обшуків в гаражних приміщеннях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ?» судово-медичною експертною комісією зроблено наступні підсумки.

Зважаючи на виявлення метанолу (метиловий спирт) при судово-токсикологічній експертизі досліджуваних об`єктів від трупу ОСОБА_20 та наявність клініко-морфологічних даних, що були отримані в ході судово-медичної експертизи («Висновок експерта» № 429-ІЗт/16) слід зазначити, що причиною смерті гр. ОСОБА_20 стало отруєння метиловим спиртом.

Результати судової експертизи 10563/10816/10817 (висновки якої свідчать про виявлення рідини, що являє собою водно-етанольну суміш і суміш на основі ізопропанолу) не мають судово-токсикологічного еквіваленту в судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_20 , що виключає можливість настанні смерті ОСОБА_20 при споживанні такої речовини.

Результати судових експертиз № 10219/10244/10245, 10564/10816/10817 (висновки яких свідчать про виявлення рідин, що являють собою суміш на основі метилового спирту), відповідають можливості того, що досліджувана рідина (або аналогічна їй) при споживання в кількості, яка є достатньою для токсичного ефекту, може призвести до смерті людини, в тому числі і до смерті ОСОБА_20 (а.с. 261-268 т. 2);

-копією висновку експерта № 6410-ая/16 від 11 листопада 2016 року, згідно якого судово-медичним експертом відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб бюро судово-медичної експертизи ДОЗ ХОДА лікарем, судово-медичним експертом ОСОБА_51 , яка має стаж за спеціальністю «Судово-медична експертиза» (50 років) з 1963 року, проведено судово-медичне дослідження (обстеження) за матеріалами справи громадянина ОСОБА_16 , 1975 року народження, за результатами якої, зроблено наступний висновок: перебування гр. ОСОБА_16 на лікуванні в Ізюмській ЦМЛ було пов`язане з отруєнням. На підставі даних анамнеза, скарг хворого, перебігу захворювання та даних обстеження, можна вказати на отруєння сурогатами алкоголю, скоріш за все - метиловим спиртом.

На підставі класифікатору травм згідно п. 4 Наказу № 370 МОЗ України від 04.07.2007 року, вказане отруєння відноситься до травм легкого ступеня. Таким чином, зазначене вище отруєння сурогатами алкоголю (метиловим спиртом) у гр. ОСОБА_16 при легкому перебігу, слід віднести до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні, скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів (п.п. 1.2, 2.3.2 «Б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року) (а.с. 1-16 т. 3);

-копією постанови ст. слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ст. лейтенанта податкової міліції Кравцова В.Ю. від 23 лютого 2017 року про призначення судової експертизи, до проведення якої необхідно залучити експертів ХОБСМЕ, щодо того, чи могло призвести до отруєння гр. ОСОБА_16 вживання рідини, вилученої під час обшуків з гаражних приміщень № 171 та № НОМЕР_4 , розташованих за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 17-18 т. 3);

-копією висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 77-КЕ/2017 від 27 лютого 2017 року, згідно якого судово-медичною експертною комісією у складі: голови начальника Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» Кравченка Ю.М., членів: завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта за спеціальністю «судово-медична експертиза» та «судово-медична криміналістика» ОСОБА_46 , завідувача відділенням судово-медичної токсикології ХОБСМЕ, лікаря судово-медичного експерта-токсиколога вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «судово-медична токсикологія» ОСОБА_47 , судового експерта токсиколога Журавель І.О., доповідача по справі - заступника начальника ХОБСМЕ УОЗ ХОДА, лікаря судово-медичного експерта вищої категорії за спеціальністю «судово-медична експертиза» к.мед.н. Кісь А.В. проведено судово-медичну експертизу за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016220430003695 від 18 вересня 2016 року за фактом отруєння ОСОБА_16 , 1975 року народження, на вирішення якої постановою від 23 лютого 2017 року слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області було поставлено питання: «1) Чи могло призвести до отруєння гр. ОСОБА_16 вживання рідини, яка вилучена під час обшуків в гаражних приміщеннях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ?» судово-медичною експертною комісією зроблено наступні підсумки.

Зважаючи на відсутність результатів судово-токсикологічної експертизи біологічних об`єктів від гр. ОСОБА_16 та наявність клінічних даних, відображених в медичній документації, результати судово-медичної експертизи («Висновок експерта» № 6410-ая/16) слід зазначити про те, що причиною отруєння гр. ОСОБА_16 могло стати вживання спиртовміщуючої речовини із наявністю метанолу.

Результати судової експертизи 10563/10816/10817 (висновки якої свідчать про виявлення рідини, що являє собою водно-етанольну суміш і суміш на основі ізопропанолу) не мають судово-токсикологічного еквіваленту в судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_16 , що виключає можливість отруєння гр. ОСОБА_16 внаслідок споживання такої речовини.

Результати судових експертиз № 10219/10244/10245, 10564/10816/10817 (висновки яких свідчать про виявлення рідин, що являють собою суміш на основі метилового спирту), відповідають можливості того, що досліджувана рідина (або аналогічна їй) при споживання в кількості, яка є достатньою для токсичного ефекту, може призвести до отруєння людини, в тому числі і гр. ОСОБА_16 (а.с. 20-28 т. 3);

-копією постанови ст. слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ст. лейтенанта податкової міліції Кравцова В.Ю. від 19 жовтня 2016 року про призначення судово-хімічної експертизи вилучених алкогольних напоїв по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016220430003695 від 18 вересня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 115, частиною 1 статті 199, частиною 3 статті 204 КК України, на вирішення якої були поставлені питання: «Чи є надані на дослідження рідини підакцизним товаром, якщо так, то до якого виду підакцизних товарів належать, чи відповідає надана на дослідження рідина ДСТУ, встановленого для даного виду підакцизних товарів, чи є в наданій на дослідження рідині речовини, які могли призвести до отруєння організму людини?». (а.с. 31-34 т. 3);

-копією висновку ХОБСМЕ № 39 від 13 березня 2017 року, згідно якого рідини у пляшках (об. №№ 1-54), представлених на дослідження, є спиртовмісною рідиною. Рідини у пляшках (об. №№ 1, 12, 13) є спиртовмісною рідиною, настоянкою, алкогольним напоєм, відповідає вимогам ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови». Рідини у пляшках (об. №№2-11) є спиртомвісною рідиною – коньяком, алкогольним напоєм, відповідає вимогам ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови». Рідини у пляшках (об. №№ 14, 15) є спиртовмісною рідиною - напоєм плодово-ягідним збродженим тихим, алкогольним напоєм, відповідає вимогам ТУ У 15.9-14216689-004:2009 «Напої плодово-ягідні зброджені. Технічні умови». Рідини у пляшках (об. №№ 16-54) є спиртовмісною рідиною (горілкою особливою), алкогольним напоєм, відповідає вимогам ДСТУ 4253:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови» для горілок (горілок особливих) виготовлених на основі спирту «Люкс» («Пшенична сльоза»). Відповідь на задане питання не входить до компетенції експерта (а.с. 36-49 -оборот т. 3),

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28 вересня 2016 року, відповідно до якого о 02 годині 20 хвилин 28 вересня 2016 року затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину – в місті Лиман госпіталізовано 5 осіб з отруєнням горілчаними виробами, які в подальшому померли від отруєння сурогатним алкоголем. Протокол складено в присутності двох понятих, зауважень до протоколу не надходило, ОСОБА_1 відмовилась від підпису (а.с. 54-56 т. 3);

-копією протоколу пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 10 лютого 2017 року, яким у приміщенні Харківської установи виконання покарань №27, за участі підозрюваної ОСОБА_1 та захисника Горелик Є.Б., старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ст. сержант податкової міліції ОСОБА_44 провів пред`явлення для впізнання фотознімків з особами по фото № 1, фото № 2, фото № 3, фото № 4, згідно якого ОСОБА_1 заявила про впізнання на фотознімку № 2 ОСОБА_53 , який здійснював у вересні 2016 року в неї придбання незаконно виготовлених алкогольних напоїв, які вона попередньо придбала у ОСОБА_10 (а.с. 77 т. 3);

-копією протоколу огляду документів та предметів від 20 грудня 2016 року, проведеним слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ст. лейтенанта податкової міліції Кравцовим В.Ю., за участю спеціаліста ОСОБА_54 , під час якого оглянуто вилучену техніку, опечатану бірками з підписами понятих, присутніх та слідчих у ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12016220430003695, а саме: пакет №1 телефон Nokia 1650, пакет №2 телефон Nomi i184, пакет №3 телефон iPhone A1332, спеціалістом дано відповіді на питання стосовно цієї техніки (а.с.88-157 т. 3).

Судом було проаналізовано та досліджено доводи сторони обвинувачення та захисту стосовно належності, допустимості, достовірності доказів, наданих сторонами.

Щодо ствердження захисту про очевидну недопустимість протоколу пред`явлення осіб до впізнання від 15 лютого 2017 року (том 2, а.с. 142-143), оскільки ОСОБА_1 впізнала ОСОБА_9 , як раніше знайому особу, в магазин якого вона, як представник «Олександрії», постачала легальну горілчану продукцію; інші пояснення дописані слідчим після підписання протоколу, то суд зазначає наступне.

Протокол пред`явлення ОСОБА_9 до впізнання складений відповідно до вимог статей 104, 223, 228 КПК України, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 впізнала ОСОБА_9 , якому у вересні 2016 року, біля магазину по вулиці Привокзальній, село Іванчуківка, Ізюмського району, Харківської області, реалізувала 1 полімерну ємність, об`ємом 5 літрів з коньяком, яку попередньо придбала у ОСОБА_10 протокол підписано самою ОСОБА_1 та її захисником Гореликом Є.Б., зауважень до протоколу від обвинуваченої та її захисника не надходило. Протокол виготовлено печатним способом та в ньому не мається дописаного рукописного тексту, про що зазначає захисник Тесленко М.С.

Посилання сторони захисту на те, що в матеріалах кримінального провадження маються лише копії протоколів слідчих дій, а не оригінали, було незаконно виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , що є прямим порушенням норм КПК України та призводить до недопустимості використання їх у якості доказів, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 3 статті 217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

У випадках, коли значний обсяг матеріалів досудового розслідування й множинність його епізодів ускладнюють своєчасне закінчення досудового розслідування, зумовлюють доволі тривале й надмірне тримання підозрюваних під вартою, створюють загрозу реалізації прав учасників кримінального судочинства на доступ до правосуддя у розумні строки, вони можуть бути розцінені як підстави для виділення з цього кримінального провадження матеріалів як самостійного досудового розслідування.

Частинами 5 та 6 статті 217 КПК України встановлено, що рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором та не може бути оскаржене.

Постановою процесуального керівника – прокурора відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області Чопко М. від 26 травня 2017 року виділено матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 204 КК України в окреме провадження на підставі того, що ОСОБА_1 вчинила ряд незаконних дій із придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 204 КК України, строк досудового розслідування закінчувався 23 червня 2017 року, виділення в окреме провадження не вплине на повноту досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.

Посилання захисника на той факт, що вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 грудня 2019 року визнано недоведеним скоєння злочину з частиною 3 статті 204 КК України і ОСОБА_9 визнано винним за торгівлю сурогатними напоями за частиною 1 статі 204 КК України, які він придбав у невідомого йому чоловіка, судом не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутня належним чином завірена копія вказаного вироку, який набрав законної сили.

За вимогами статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 1, 3 статті 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Відповідно до частин 1-2 статті 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до статті 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, в тому числі враховуючи надані показання потерпілих та свідків, досліджені письмові докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у інкримінованому кримінальному правопорушенні доведена повністю та її дії кваліфікує за частиною 3 статті 204 КК України як незаконний збут товарів (алкогольних напоїв), що призвело до отруєння людей та інших тяжких наслідків.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченої ОСОБА_1 щодо її непричетності до вчинення даного кримінального правопорушення, а її позицію щодо невизнання своєї винуватості, розцінює як засіб захисту від пред`явленого обвинувачення, з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченої, суд вбачає наступне.

ОСОБА_1 є громадянкою України, має повну загальну середню освіту, раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, розлучена, приватний підприємець, за місцем проживання характеризується добре, про що свідчать: довідки лікарів, копія форми №1, довідка про склад сім`ї, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимостей та її свідчення.

Відповідно до частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінено як середні.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, яке вчинила обвинувачена ОСОБА_1 , передбачене частиною 3 статті 204 КК України, відповідно до статті 12 КК України віднесене до тяжкого злочину.

Обставин, які згідно статті 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставини, які згідно статті 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до пункту 1 ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно частини 1 статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи положення частини 1 статті 5 КК України, ставлення обвинуваченої до скоєного кримінального правопорушення, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих провину обставин, вік обвинуваченої, сімейний та майновий стан, відсутність судимостей, тяжкі наслідки, які настали внаслідок вчиненого діяння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією частини 3 статті 204 КК України, в редакції, яка діяла на день вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України в строк покарання обвинуваченій слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 28 вересня 2016 року по 15 лютого 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

В рамках кримінального провадження потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду з цивільними позовами про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди позивач ОСОБА_3 посилалась на надані нею письмові докази, які підтверджують факт понесення нею витрат на її лікування, оскільки у зв`язку із смертю сина через отруєння коньяком, який він придбав у ОСОБА_9 , вона змушена була лікуватися, так як у неї погіршився стан здоров`я та самопочуття. Щодо завданої моральної шкоди, то позивач ОСОБА_3 посилалась на те, що смерть сина завдала їй душевний біль та страждання, що виразилось в погіршенні стану здоров`я, порушенні сну, постійному стресовому та пригніченому стані через передчасну втрату сина, вона змушена витрачати багато часу на лікування, втрата сина як близької людини, на допомогу якого вона розраховувала в старості, порушила її звичний спосіб життя, викликало сильну депресію та емоційний дискомфорт.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 посилались на надані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують факт понесення ними витрат на придбання медичних препаратів та лікування чоловіка ОСОБА_14 в Ізюмській центральній міській лікарні, витрат на поховання та встановлення пам`ятнику померлому чоловіку. Крім того, через втрату чоловіка та батька позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зазнали шокового стресу та постійного емоційного напруження і як результат через погіршення стану здоров`я та самопочуття змушені були лікуватися. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди позивачі обґрунтовують тим, що смерть чоловіка та батька, який був на момент смерті єдиним годувальником в сім`ї, завдала їм душевних страждань, вони пережили сильний стрес, оскільки син на той момент був неповнолітнім, на разі навчається у вищому навчальному закладі, що виразилось в погіршенні стану здоров`я, порушенні сну, постійному стресовому та пригніченому стані через передчасну втрату чоловіка та батька, вони змушені витрачати багато часу на лікування.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди позивач ОСОБА_5 посилалась на надані нею письмові докази, які підтверджують факт понесення нею витрат на лікування сина в Ізюмській міській лікарні, який потрапив до лікарні через отруєння коньяком, придбаним у ОСОБА_9 , оплату реанімобіля, яким доставляли її сина до Харківської обласної клінічної лікарні, також витрати на поховання та виготовлення і встановлення пам`ятника. Крім того, позивач зазначає, що нею придбавались ліки для свого лікування, так як після передчасної смерті сина у неї погіршився стан здоров`я та самопочуття. Щодо завданої моральної шкоди, то позивач ОСОБА_5 посилалась на те, що смерть сина завдала їй душевний біль та страждання, що виразилось в погіршенні стану здоров`я, порушенні сну, постійному стресовому та пригніченому стані через передчасну втрату сина, вона змушена витрачати багато часу на лікування, втрата сина як близької людини, який допомагав їй за життя.

Також, в позовній заяві ОСОБА_5 зазначає про те, що вона знаходилась на утриманні свого сина ОСОБА_19 , він проживав разом з нею та допомагав їй щомісяця матеріально, давав кошти на ліки та продукти, оплачував комунальні послуги, вони вели спільне господарство. Син працював електриком в ПрАТ «Іванчуківське ХПП» та отримував заробітну плату в розмірі 4000 гривень, 2000 гривень з яких йшли на утримання позивачки. У зв`язку з тим, що її син помер через протиправні дії обвинуваченої ОСОБА_1 , позивач просить стягнути також грошові кошти у зв`язку із втратою годувальника у розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2016 року, довічно.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вивчивши цивільні позови ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та додані до них письмові докази, заслухавши показання обвинуваченої, потерпілих, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1201 ЦК України передбачає, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника ці витрати.

Враховуючи доведеність в судовому засіданні факту понесення ОСОБА_3 витрат на своє лікування, що підтверджується копіями товарних та фіскальних чеків на придбання медичних препаратів, призначених лікарем, копіями виписок з медичної карти хворого денного стаціонару ОСОБА_3 від 05 жовтня 2016 року, 24 жовтня 2016 року та від 08 листопада 2016 року про діагноз та призначення лікування, копією довідки Центру первинної медико-санітарної допомоги м. Ізюм від 10 листопада 2016 року про звернення ОСОБА_3 та призначення лікування, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивачки про стягнення з ОСОБА_1 на її користь матеріальної шкоди у визначеному нею розмірі в сумі 3361 гривня 31 копійка.

Щодо позовних вимог позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, яка складається з витрат на лікування самих позивачів, на лікування померлого ОСОБА_14 та витрат на поховання, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з огляду на наступне.

На підтвердження понесених витрат на лікування позивачами до позову додано копії товарних та фіскальних чеків на придбання медичних препаратів для лікування, копії виписок із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 від 20 жовтня 2016 року, 05 листопада 2016 року, та копії виписок із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 від 22 жовтня 2016 року, 05 листопада 2016 року про діагноз та призначення лікування.

На підтвердження понесених витрат на лікування померлого ОСОБА_14 в Ізюмській ЦМЛ до позову додано копію довідки від 22 вересня 2016 року про діагноз та призначене лікування, копії товарних чеків.

На підтвердження понесених позивачами витрат на поховання до позовної заяви додано наступні письмовім докази: копія накладної похоронного бюро №43 від 23 вересня 2016 року на суму 9210 гривень, копія накладної №20 від 24 вересня 2016 року – послуги церкви на суму 300 гривень, копія накладної №б/н від 18 жовтня 2016 року – замовлення пам`ятника на суму 11730 гривень, копію рахунку-фактури №12789 від 24 вересня 2016 року – оренда кафе для проведення поминок та витрати на поминки в сумі 8670 гривень, всього на суму 29910 гривень.

Позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 про відшкодування понесених витрат на лікування, на поховання суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення в розмірі 28569 гривень 59 копійок.

Позовні вимоги позивача ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 на її користь матеріальних витрат на лікування потерпілої, на лікування померлого ОСОБА_19 та витрат на поховання, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з огляду на наступне.

На підтвердження понесених витрат на її лікування та на лікування померлого ОСОБА_19 в Ізюмській ЦМЛ позивачкою до позову додано копії товарних та фіскальних чеків на придбання медичних препаратів для лікування, копії довідок Ізюмської міської лікарні від 02 березня 2017 року №522 про придбані для лікування гр. ОСОБА_19 медикаменти на суму 950 гривень 79 копійок.

На підтвердження понесених позивачкою витрат на поховання до позовної заяви додано наступні письмовім докази: копія накладної похоронного бюро №б/н від 24 вересня 2016 року на суму 5952 гривні, копія квитанції №153 від 09 грудня 2016 року – замовлення пам`ятника на суму 11200 гривень, копію накладної від 25 вересня 2016 року – поминальний обід, ФОП ОСОБА_55 , в сумі 2871 гривня, всього на суму 20023 гривні.

Щодо витрат позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на оплату оренди кафе для проведення поминок та поминальних обідів, суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого – це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Таким чином, витрати на оренду кафе для проведення поминок та поминки померлого (поминальний обід), якими обґрунтовуть позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 як витрати на поховання, а тому ці витрати не підлягають стягненню з обвинуваченої на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Стосовно позовних вимог позивача ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь грошові кошти у зв`язку із втратою годувальника в розмірі 2000 гривень, щомісяця та довічно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1200 ЦК України в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно. Статтею 1200 ЦК України встановлено, що особам, визначеним у пунктах 1 - 5 частини 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання та дитина потерпілого, народжена після його смерті. Факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до частини 1 статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць.

З наданих до суду документів не доведено, що позивач ОСОБА_5 була на повному утриманні свого сина ОСОБА_19 та одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Згідно довідки Ізюмського об`єднаного УПФУ Харківської області від 14 лютого 2017 року №170 ОСОБА_5 перебуває на обліку в Ізюмському об`єднаному УПФУ Харківської області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам 3 групи.

Обґрунтованою, на думку суду, є вимога про стягнення з ОСОБА_1 завданої потерпілим моральної шкоди, оскільки відповідно до статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивачі зазначили, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілих позбавлено нормального усталеного образу життя, смерть близьких родичів викликала суттєві життєві зміни для їх родин, вони втратили можливість на спілкування, взаємну підтримку, турботу зі сторони близьких та дорогих їм людей, ці обставини постійно викликають у потерпілих негативні емоції та душевні хвилювання.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами та доповненнями від 27 лютого 2009 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Положенням статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_1 потерпілим вочевидь була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали в зв`язку із загибеллю їх близьких рідних – синів, чоловіка, батька, смерть яких позначилася на психологічному та фізичному здоров`ї потерпілих, позбавила спокою та через їх втрату зруйнувалися всі плани потерплих на майбутнє, змінився звичайний ритм та спосіб життя потерпілих. Втрата близьких рідних є втратою, що не може бути відновлена, а тому душевні страждання позивачів будуть тривати і надалі, що свідчить про їх безстроковість. Виходячи з наданих доказів, а також із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди шляхом стягнення на їх користь з ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 500000 гривень кожному.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення експертизи у секторі фізико-хімічних досліджень на суму 8467 гривень 84 копійки, що проводилась експертами НДЕКЦ МВС України, підлягають стягненню з обвинуваченої.

Арешт, накладений згідно ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 29 вересня 2016 року по справі № 234/14732/16-к, провадження № 1-кс/234/4740/16, та ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2016 року по справі № 234/14938/16-к, провадження № 1-кс/234/4837/16 у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а речові докази: мобільний телефон Nokia x6, білого кольору, автомобіль «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_5 , повернути обвинуваченій ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 369, 370, 371, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 204 КК України, і призначити їй покарання у виді 5 (П`ЯТИ) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня фактичного затримання.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України в строк покарання обвинуваченій слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 28 вересня 2016 року по 15 лютого 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 3361 гривня 31 копійка та моральну шкоду в розмірі 500000 гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 28569 гривень 59 копійок та моральну шкоду в розмірі 500000 гривень 00 копійок, стягнути на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 500000 гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 21452 гривні 54 копійки та моральну шкоду в розмірі 500000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи у секторі фізико-хімічних досліджень №39 від 13 березня 2017 року у розмірі 8467 гривень 84 копійки, яка проводились експертами Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, що підлягають перерахуванню до державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р UA298999980313050115000020005, код банку 37999680, банк Казначейство України (ЕАП).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 29 вересня 2016 року на мобільний телефон Nokia x6, білого кольору.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2016 року на автомобіль «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_5 .

Речові докази - мобільний телефон Nokia x6, білого кольору, автомобіль «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_5 , повернути ОСОБА_1 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику, потерпілим та прокурору.

Головуючий суддя Т. Д. Бєссонова