Рішення № 95071735, 18.02.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6089/19

2/415/159/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Рибки Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) до ПАТ «Лисичанськвугілля» (місцезнаходження: вул. Малиновського, буд. № 1, м. Лисичанськ, Луганська область. 93100) про про зобов`язання нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати ПАТ «Лисиичанськвугілля» нарахувати на суму заробітної плати за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та період з 01 вересня 2017 року по 31 травня 2018 року єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити нараховану суму на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що перебував у трудових відносинах з ПАТ «Лисичанськвугілля». З 22 липня 2018 року позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах. Пізніше ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області для перерахунку пенсії однак, у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків при призначенні пенсії до страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року у ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» та з 01 травня 2017 року по 31 травня 2018 року у ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельнкова» ПАТ «Лисичанськвугілля». Частково, а саме за період з 01 травня 2017 року по 31 серпня 2017 року страхові внески були сплачені, а за періоди з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та період з 01 вересня 2017 року по 31 травня 2018 року відповідачем страхові внески не нараховані та не сплачені, що позбавляє його права на перерахунок пенсії, це і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 23 березня 2020 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання.

Зазначена ухвала була направлена та отримана сторонами.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить підпис останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Надав суду заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення Відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням положень ст. ст. 223, 280 ЦПК України та думки представника позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 20 лютого 2007 року по 13 вересня 2011 року працював у ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля». У період з 12 лютого 2013 року по 31 липня 2018 року працював у ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» на посаді підземного гірника з ремонту гірничих виробок 2 розряду з повним робочим днем під землею (а.с. 6-7).

Суд зазначає, що з наданих позивачем документів, вбачається, що в період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року позивач працював та отримував заробітну плату у ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» (ЄДРПОУ 26349191), в період з 01 вересня 2017 року по 31 травня 2018 року позивач працював та отримував заробітну плату у ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» (ЄДРПОУ 26349183), про що свідчить записи в трудовій книжці та довідка форми ОК-5 (а.с. 10-13).

А так, сплата єдиного соціального внеску мала здійснюватися на загальний фонд оплати праці по підприємству, однак такі страхові внески сплачено не було, тим самим порушено права застрахованої особи.

Відповідно до ст. 253 КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до п. 3 розділу III Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) єдиний внесок згідно із Законом для платників, зазначених у підпункті 1 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, щодо кожної застрахованої особи встановлюється в розмірі 22 відсотків на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Положеннями ч. 2, 4, 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з п. п. 5 п. 4 Положення про Пенсійний фонд затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 Пенсійний фонд України відповідно до докладених завдань, зокрема, формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) та у складі зазначеного реєстру - реєстр платників страхових внесків до солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідач відзиву на позовну заяву або доказів добровільної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування суду не надав.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач відповідно до вимог чинного законодавства був зобов`язаний нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на момент ухвалення рішення такий внесок відповідачем не сплачено, така бездіяльність відповідача є неправомірною, допустимих та належних доказів, які спростовували б вищевикладене, відповідачем не надано, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання провести нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на розмір його заробітної плати за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 вересня 2017 року по 31 травня 2018 року, підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 768,40 грн. на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 10, 12, 17, 18, 76-82, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України ст. 253 КЗпП України, ст.ст. 7, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) до АТ «Лисичанськвугілля» (місцезнаходження: вул. Малиновського, буд. № 1, м. Лисичанськ, Луганська область. 93100) про зобов`язання нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування – задовольнити.

Зобов`язати АТ «Лисичанськвугілля» (місцезнаходження: вул. Малиновського, буд. № 1, м. Лисичанськ, Луганська область. 93100) нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та за період з 01 вересня 2017 року по 31 травня 2018 року.

Стягнути з АТ «Лисичанськвугілля» (місцезнаходження: вул. Малиновського, буд. № 1, м. Лисичанськ, Луганська область. 93100, ЄДРПОУ 32359108) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.Ю. Луньова