Рішення № 95071714, 23.02.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/9973/19

Провадження № 2/415/222/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська в порядку строщеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахат ім. Д.Ф.Мельникова» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахат ім. Д.Ф.Мельникова» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» є Відокремленим підрозділом Публічного Акціонерного Товариства «Лисичанськвугілля». 10.10.2018 р. згідно наказу №934к від 10.10.2018 р. він був звільнений з роботи згідно з ст. 38 КЗпП України та вчасно здав обхідний лист. На час його звільнення у відокремленого підрозділу ПАТ «Лисичанськвугілля» існувала заборгованість перед позивачем із виплати вихідної допомоги та лікарняних за рахунок підприємства в сумі 15194,62 грн. Відповідно до довідки №61 від 21.11.2019 середньоденна заробітна плата складає 325,82 грн. без нарахувань. Оскільки відповідачем не проведено розрахунок до подачі позовної заяви про стягнення нарахованої, але не виплаченої вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то Позивач вважає періодом для проведення обчислення середнього заробітку з 11.10.2018 р. по 01.12.2019 р., що складає 284 робочі дні. Середній заробіток за весь час затримки при звільненні за розрахунком складає 325,82грн. * 284 дні = 92532,88 грн.

Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078 (із змінами), визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Компенсація громадянам, доходів у разі їх несвоєчасної виплати здійснюється відповідно до Закону України від 19.10.2000 N 2050-Ш «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (зі змінами). Порядок проведення такої компенсації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 N 159 (зі змінами). Компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, а саме: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення).

Отже, індекс інфляції за період невиплати вихідної допомоги та лікарняних за рахунок підприємства становить:15194,62 * 1,082 = 16440,57 гривень, сума інфляції складає 1245,95 гривень. Всього 93778,83 грн.

На підставі викладеного та після уточнення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням індексу інфляції у сумі 93778,83 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

11.12.2019 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/9973/19 було відкрито провадження у цій цивільній справі. (а.с.25).

27.10.2020 року відповідачем надано письмове клопотання, в якому просив справу розглядати без його представника (а.с.70).

27.10.2020 року позивач надав письмове клопотання, в якому просив справу розглядати без його участі (а.с.72).

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що відповідач своєчасно не розрахувався із відповідачем при звільненні.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав письмове клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача – АТ «Лисичанськвугілля» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду письмове клопотання, в якому просив справу розглядати без його участі, позов визнав в повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову в сумі 93778,83 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи. У зв`язку з розглядом подання без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , заповненою 14.01.1985 року, на підставі наказу № 934к від 10.10.2018 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений за ст. 38 КЗпП України на пенсію за віком.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та 10.10.2018. звільнений за ст. 38 КЗпП України.

Згідно з довідки №60 від 21.11.2019р., яка видана ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» про те, що заборгованість із заробітної плати складає 15194,62 грн.

Згідно з довідкою № 61 від 21.11.2019, яка видана ПАТ «Лисичанськвугілля», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 325,82 грн. без нарахувань.

На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність заборгованості зі сплати заробітної плати відповідачем позивачу та про те, що у позивача дійсно виникло право на звернення до суду з даним позовом.

Мотивувальна частина

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідки № 61 від 21.11.2019 року яка видана ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова», середньоденна заробітна плата складає 325,82 грн.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 11.10.2018 року по 01.12.2019 року, тобто за 284 робочих дня (з 11.10.2018 року по 01.12.2019 рік було 284 робочих дня) становить 92532 грн. 88 коп. (325,82 грн. х 284 дня).

Щодо стягнення інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Окрім цього, компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться підприємством згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-ІП та Постановою КМУ від 21.02.2001р. №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», а саме: у разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток. Компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу, за відповідний місяць (після утримання податку й обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення компенсації.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати становить 1245,95 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, враховуючи визнання позову відповідачем, позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахат ім. Д.Ф.Мельникова» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, підлягають у задоволенню, а саме у розмірі 92532,88 грн., та компенсація індексу інфляції в сумі 1245,95 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією від 02.12.2019 року про сплату судового збору в сумі 937,79 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141, 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у сумі 468,90 грн., а також повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у сумі 468,90 грн..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України ст. 43 Конституції України, ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), ст.ст. 116, 117 КЗпП України, абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, Законом України «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахат ім. Д.Ф.Мельникова» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахат ім. Д.Ф.Мельникова» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з урахуванням індексу інфляції у сумі 93778 (дев`яносто три тисячі сімсот сімдесят вісім) гривень 83 копійки.

Стягнути з Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахат ім. Д.Ф.Мельникова» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 468 (чотириста шістдесят вісім) гривень 90 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у сумі 468 (чотириста шістдесят вісім) гривень 90 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахат ім. Д.Ф.Мельникова», місцезнаходження м. Лисичанськ, вул.. Первомайська, 1, Луганська область, 93113, код ЄДРПОУ 26349183.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА